Правила технічної експлуатації магістральних газопроводів - Захист від корозії

8 Захист від корозії

8.1 Загальні вимоги
8.1.1 Вимоги цього розділу розповсюджуються на споруди (об'єкти) газотранспортної системи (далі ГТС): магістральні газопроводи і відгалуження від них, трубопроводи технологічної обв'язки КС і ГРС, трубопроводи, свердловини і обладнання підземних сховищ газу, силові кабелі і кабелі технологічного зв'язку.
8.1.2 Усі підземні металеві споруди підлягають комплексному захисту від корозії захисними покриттями і засобами електрохімічного захисту (далі ЕХЗ) відповідно до вимог ГОСТ 25812-83 та ВБН В.2.3.-0001 8201.01.01.01-96.
При захисті від корозії розподільних газопроводів, кабелів зв'язку і силових кабелів слід керуватися галузевою нормативною технічною документацією.
8.1.3 У разі розширення чи реконструкції система ЕХЗ, передбачена проектом, повинна бути побудована, налагоджена і введена в роботу не пізніше одного місяця після укладання та засипки дільниці трубопроводу в зонах блукаючих струмів, а на інших дільницях - не пізніше трьох місяців.
Якщо проектом передбачаються більш пізні терміни закінчення будівництва засобів ЕХЗ та вводу їх в експлуатацію, то в цьому проекті необхідно передбачати тимчасовий електрохімічний захист, який необхідно ввести в роботу одночасно з укладанням дільниці трубопроводу.
Система ЕХЗ об'єкта в цілому повинна бути побудована і введена в роботу до здачі газопроводу в експлуатацію.
8.1.4 Якість захисних покриттів закінчених будівництвом або відремонтованих дільниць магістральних газопроводів повинна контролюватись приладом - шукачем пошкоджень та методом катодної поляризації з оформленням акта результатів випробування.
Усі виявлені пошкодження захисного покриття повинні бути занесені в дефектну відомість і усунені.
8.1.5 Споруди у разі надземній прокладці підлягають захисту від атмосферної корозії металевими або неметалевими захисними по-криттями відповідно до проекту або вимог нормативної технічної до-кументації.
8.1.6 На тимчасово недіючих (законсервованих) об'єктах ГТС повинні вживатись заходи по запобіганню внутрішньої і зовнішньої корозії (заміщення некорозійними продуктами з попередніми хімічними обробками, електрохімічний захист і інше) у повному обсязі згідно з цими Правилами.
8.1.7 Вибір засобів і методів захисту від внутрішньої корозії на ПСГ визначається проектом облаштування сховища, рекомендаціями науково-дослідних інститутів, які ведуть авторський нагляд за експлуатацією ПСГ, а також нормативною технічною документацією підприємств-виготовлювачів технологічного обладнання, яке використовується на ПСГ.
8.1.8 Система ЕХЗ повинна забезпечувати постійну в часі катодну поляризацію підземних споруд по всій довжині таким чином, щоб величини різниці потенціалів "труба-земля", залежно від умов прокладання та експлуатації, були не менше мінімального і не більше максимального значень згідно з вимогами нормативних документів.
8.2 Організація експлуатації
8.2.1 Технічне і методичне керівництво службою захисту від корозії у газотранспортному підприємстві (УМГ тощо) здійснює Відділ захисту від корозії. Безпосереднє керівництво роботами з експлуатації та ремонту засобів захисту від корозії здійснює керівник служби захисту від корозії підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо). 8.2.2 Основним завданням служби захисту від корозії є забезпечення повного захисту споруд від корозії як по протяжності, так і в часі, з метою надійної і безаварійної їх роботи . Для вирішення поставленого завдання необхідно: " забезпечувати безперебійну роботу ліній електроживлення засобів ЕХЗ; " забезпечувати захисний потенціал по протяжності і в часі та його контроль; " контролювати стан захисного покриття і корозійний стан споруд; " складати прогноз про надійність роботи споруд на підставі даних періодичного комплексного обстеження засобів захисту від корозії та корозійного стану об'єктів ГТС; " здійснювати технічний нагляд за якістю нанесення ізоляційних покриттів під час капітального ремонту або спорудження нових газопроводів, спорудженням та ремонтом засобів ЕХЗ. 8.2.3 Уся робота по обслуговуванню, ремонту і контролю засобів захисту від корозії повинна виконуватись працівниками, які мають спеціальні теоретичні знання, досвід практичної роботи та пройшли у встановленому порядку навчання з професії та охорони праці, мають відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.
8.3 Технічне обслуговування та ремонт
8.3.1 Обсяги робіт з контролю, технічному обслуговуванню і ремонту засобів захисту від корозії встановлює начальник відділу захисту від корозії філії (УМГ тощо) виходячи з положень цього розділу, власного досвіду, знання комунікацій системи і корозійного середовища з метою забезпечення повного захисту від корозії об'єктів ГТС і попередження аварій, гарантії безпеки персоналу, населення та навколишнього середовища.
8.3.2 Засоби ЕХЗ, апаратура і обладнання, які експлуатуються, повинні відповідати вимогам діючих норм і правил безпеки.
8.3.3 Перерва в роботі засобу електрохімзахисту повинна бути усунена протягом 24 годин. Під час виконання дослідних робіт додатково допускається (за погодженням з відділом захисту від корозії філії) відключення електрохімічного захисту на загальний термін не більше 10 діб на рік для УКЗ і УПЗ і 3 діб для УДЗ.
8.3.4 Під час вимірювання різниці потенціалів "труба-земля" у високоомних, сухих і підмерзлих ґрунтах необхідно використовувати прилад з вхідним опором не менше 100 МОм. В інших випадках допускається застосовувати прилади з вхідним опором 10 МОм.
8.3.5 Контрольно-вимірювальні пункти на лінійній частині магістрального газопроводу повинні бути розміщені в місцях, де буде забезпечене їх зберігання (біля доріг, лісосмуг, на кордонах сільгоспугідь тощо), не рідше ніж через 1-2 км (на дільницях блукаючих струмів - 0.5 км), а також в точках дренажу, на транспортних і водних переходах, на перетинах з іншими металевими комунікаціями та в точках з мінімальним захистом на дільницях з корозійно-небезпечними умовами. Для газопроводів, які будуються (реконструюються), кожний п'ятий пункт повинен мати виводи для вимірювання величини і напрямку струму, який протікає в трубопроводі.
8.3.6 Не можна вимірювати різницю потенціалів "труба-земля" на клемах дренажного кабелю УКЗ, що використовується для подання захисного струму на об'єкт.
8.3.7 Якщо сталевий кожух потребує електрохімічного захисту, то потенціал кожуха треба підтримувати на 0.1В менше по абсолютній величині потенціалу трубопроводу.
8.3.8 Регулювання системи ЕХЗ новозбудованого об'єкта виконують не раніше ніж через 6 місяців після приймання в експлуатацію, але на протязі першого року її експлуатації.
8.3.9 Якщо засоби ЕХЗ експлуатуються в умовах атмосфери, де існує загроза пожежі або вибуху, експлуатаційний персонал повинен бути проінструктований згідно з вимогами ПБЕ МГ і в належних місцях обов'язково повинні бути розміщені постійні попереджувальні знаки.
8.3.10 Корозійний стан зовнішньої поверхні об'єкта необхідно визначати візуально в контрольних шурфах.
Начальник відділу захисту від корозії філії (УМГ тощо) встановлює періодичність шурфування і кількість планових шурфів з урахуванням корозійного стану об'єктів відповідно до вимог нормативної технічної документації, контролює та затверджує кількість шурфів, що були визначені за результатами базового або вибіркового контролю.
8.3.11 Система контролю (види контролю, їх періодичність) захисту від корозії (моніторинг) повинна забезпечити систематичне спостереження, повноту інформативності й оптимальність параметрів, за якими проводяться спостереження, та їх достовірність.
8.3.12 Методика контролю повинна відповідати вимогам діючих норм. При цьому, методи і обсяги вимірювань можуть змінюватись відповідно до кількості інформації, необхідної для вирішення поставлених завдань.
8.3.13 Особливу увагу під час контролю треба звертати на дільниці магістрального трубопроводу з корозійно-небезпечними умовами:
- анодні й знакозмінні зони блукаючих струмів постійної напруги;
- ґрунти з електроопором до 20 Ом м, насамперед засолені ґрунти;
- заплави річок;
- поливні землі;
- болота і заболочені ґрунти;
- звалища сміття і шлаку;
- промислові і побутові стоки;
- дільниці з температурою продукту, що транспортується, вище 400С;
- перетини з іншими трубопроводами;
- території проммайданчиків (компресорні станції, склади нафтопродуктів, газорозподільні станції тощо);
- перетини з автошляхами і залізницями;
- дільниці газопроводів, де величини різниці потенціалів "труба-земля" менше мінімального або більше максимально допустимого значення.
8.3.14 Контроль ділиться на технологічний, базовий і вибірковий. Технологічний контроль виконують періодично на протязі року. Базовий контроль виконують 1 раз на 5-7 років. Вибірковий контроль виконують на дільницях, де сталося погіршення корозійної обстановки (виникнення нових звалищ сміття і шлаку, розмивів тощо), після аварії об'єкта або його складових з технічних причин чи внаслідок стихійного лиха.
8.3.15 Під час технологічного контролю на дільницях ґрунтової корозії, де відсутні блукаючі струми, необхідно:
8.3.15.1 Один раз на місяць виконати:
- огляд стану УКЗ;
- контроль різниці потенціалів "труба-земля" в точках дренажу і в точках з мінімальним захистом на дільницях з корозійно-небезпечними умовами;
- контроль захисного струму і напруги УКЗ;
- визначення часу роботи кожної УКЗ.
8.3.15.2 Один раз на 6 місяців виконати:
- контроль різниці потенціалів "труба-земля" на контрольно-вимірювальних пунктах;
- контроль дієвості ізолюючих фланців (моноблоків);
- контроль роботи УПЗ;
- перевірки, передбачені пунктом 8.3.15.1 цих Правил.
8.3.15.3 Один раз на 12 місяців виконати:
- контроль різниці потенціалів "кожух-земля";
- на кожухах, які вимагають захисту, встановлення захисного потенціалу згідно з вимогами пункту 8.3.7 регулюванням резисторів або влаштуванням додаткових засобів ЕХЗ;
- контроль різниці потенціалів "комунікація-земля" суміжних споруд в точках можливого впливу;
- контроль різниці потенціалів "труба-земля" на перетині трубопроводу з іншими підземними металевими комунікаціями та поблизу анодів суміжних УКЗ;
- у разі необхідності відновлювальні роботи для попередження шкідливої електричної взаємодії з іншими спорудами (пристроями);
- роботи, передбачені пунктом 8.3.15.2 даних Правил;
8.3.16 Під час технологічного контролю на дільницях в зонах блукаючих струмів необхідно:
8.3.16.1 Двічі на місяць виконати:
- огляд стану УДЗ та УКЗ;
- контроль різниці потенціалів "труба-земля" в точках дренажу і на дільницях з мінімальним захистом;
- контроль струму УДЗ;
- контроль захисного струму і напруги УКЗ;
- визначення часу роботи УКЗ.
8.3.16.2 Один раз на 6 місяців (в період підвищеної активності джерела блукаючих струмів) виконати: - контроль струму УДЗ на протязі доби;
- реєстрацію на протязі доби різниці потенціалів "труба-земля" в точці дренажу УДЗ і в точках, де зафіксовані анодні або знакозмінні зони;
- контроль різниці потенціалів "труба-земля" на контрольно-вимірювальних пунктах;
- контроль дієвості ізолюючих фланців (моноблоків);
- контроль роботи УПЗ.
8.3.16.3 Один раз на 12 місяців виконати:
- контроль різниці потенціалів "труба-земля" на перетині трубопроводу з іншими підземними металевими комунікаціями та поблизу анодів суміжних УКЗ;
- при необхідності відновлювальні роботи для усунення шкідливої електричної взаємодії з іншими спорудами;
- контроль різниці потенціалів "комунікація-земля" суміжних споруд в точках можливого впливу;
- контроль різниці потенціалів "кожух-земля";
- на кожухах, які вимагають захисту, встановлення захисного потенціалу згідно з вимогами пункту 8.3.7 даних Правил регулюванням резисторів або влаштуванням додаткових засобів ЕХЗ;
- роботи, передбачені пунктом 8.3.16.2.
8.3.17 На дільницях анодних та знакозмінних зон необхідно передбачити заходи, які б гарантували в конкретних умовах зниження впливу блукаючих струмів до припустимих меж.
8.3.18 Під час виконання огляду УКЗ (УДЗ) одночасно з контролем режимів роботи виконують профілактичне обслуговування контактних з'єднань анодних заземлень, вузлів і блоків установок.
8.3.19 Результати контролю заносяться у журнал та паспорти УКЗ (УДЗ), складаються графіки потенціалів.
8.3.20 Періодичність контролю за засобами ЕХЗ з дистанційним контролем встановлює начальник відділу захисту від корозії філії (УМГ тощо).
8.3.21 Базовий контроль передбачає проведення комплексного обстеження з метою визначення корозійних властивостей середовища по усій трасі трубопроводу (об'єкта), стану ізоляційного покриття по всій протяжності трубопроводу, стану засобів ЕХЗ та оптимальних режимів їх роботи, захищеності в часі кожної дільниці трубопроводу з початку експлуатації, корозійного стану та прогнозованої надійності роботи споруд.
8.3.22 Перший базовий контроль виконують не раніше, ніж через 6 місяців після приймання трубопроводу в експлуатацію, але на протязі першого року його експлуатації. Під час першого базового контролю можуть бути використані матеріали вишукувань траси, проміжного контролю у разі будівництві, дані налагоджування і пуску системи ЕХЗ, технічна документація з даними виконаних робіт з будівництва системи захисту від корозії, а також основні технічні рішення, передбачені проектом, тощо.
8.3.23 Наступний базовий контроль необхідно виконати не пізніше, ніж через 5-7 років після попереднього, з урахуванням технічного стану газопроводу, терміну експлуатації та результатів попереднього обстеження.
8.3.24 Вибірковий контроль включає в себе контроль захищеності трубопроводу вимірюванням різниці потенціалів "труба-земля" методом виносного електрода, оцінку стану ізоляційного покриття та корозійного стану трубопроводу.
8.3.25 Базовий та вибірковий контроль виконують згідно з програмою робіт, яку складають з урахуванням особливостей об'єкта, його стану, повноти попередніх контрольних обстежень.
8.3.26 Підрозділи, які експлуатують ПСГ і виконують роботи із зменшення внутрішньої корозії, повинні оцінювати їх ефективність (ступінь зменшення швидкості корозійних процесів). Методи визначення ефективності боротьби з внутрішньою корозією повинні включати:
- оцінку діючих експлуатаційних умов;
- використання пристроїв для оцінки корозії (зразків втрат ваги, корозійних зондів, водневих зондів, змінних деталей складної конфігурації);
- хімічний аналіз рідини на вміст заліза;
- неруйнівні методи контролю (ультразвукова товщинометрія і дефектоскопія тощо);
- візуальний контроль внутрішньої поверхні апаратів і трубопроводів.
8.3.27 У разі експлуатації системи інгібіторного захисту для достатнього контролю її ефективності з кожної свердловини відбирають для аналізу на протязі місяця 4-5 проб на винесення заліза і 2-3 проби на внесення інгібітору.
8.3.28 Для контролю ефективності використання інгібітору і вибору оптимального режиму захисту застосовують встановлення контрольних зразків металу, аналогічного металу труби, з метою перевірки динаміки змін величини таких показників, як рН, вміст СО2 тощо.
8.3.29 Для своєчасного огляду елементів обладнання і вимірювання товщини стінок трубопроводів і апаратів встановлюється регламент обстеження, який у разі необхідності корегується в процесі експлуатації інгібіторного захисту.
8.3.30 У разі відповідності обладнання і безперервному введенні інгібітору приймають, як правило, такі терміни контролю обладнання:
а) візуальний огляд:
- насосно-компресорних труб - 3 роки;
- фонтанної арматури у корозійностійкому виконанні - 5 років;
- фонтанної арматури у звичайному виконанні - 1 рік;
- трубопроводів гирлової обв'язки - 1-2 роки;
б) вимірювання товщини стінок:
- на трубопроводах гирлової обв'язки - 6 місяців (у разі швидкості потоку понад 25 м/с) і 1 рік (у разі швидкості потоку менше 25 м/с);
- на трубопроводах, шлейфах, апаратах - 2 роки.
8.3.31 Під час застосування інгібіторів корозії, повинна бути розроблена і затверджена керівником підрозділу спеціальна інструкція з безпечної роботи з ними.
8.4 Технічна документація
8.4.1 Служба захисту від корозії підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо) повинна мати технічну документацію за результатами будівництва та проектну документацію для новозбудованих (реконструйованих) об'єктів згідно з ВБН В.2.3.-00018201.01.01.01-96, ВСН-012-88, ГОСТ 25812-83, до якої треба вносити зміни і доповнення у процесі експлуатації.
Основною технічною документацією є:
- плани (схеми) об'єкта з даними про труби, резервуари, свердловини та інше з зазначенням виду і типу ізоляційного покриття, розташуванням засобів ЕХЗ;
- акти приймання та ремонту ізоляційного покриття;
- паспорти та журнали УКЗ (УДЗ) з відомостями ремонтів та змін;
- схеми електроживлення засобів ЕХЗ.
8.4.2 Служба захисту від корозії повинна складати документацію контролю для визначення змін у стані ізоляційного покриття, середовища, захищеності в часі, а також у корозійному стані об'єктів.
З цією метою необхідно постійно реєструвати дані контролю і налагоджування системи захисту від корозії, на підставі яких складати таку основну документацію контролю:
- корозійну карту магістрального трубопроводу;
- графіки контролю потенціалів "труба-земля";
- графіки (протоколи) часу захищеності дільниці трубопроводу;
- акти оцінки якості ізоляції та місця дефектів ізоляції;
- акти шурфування об'єкту.
8.4.3 Технічна документація та документація контролю системи захисту від корозії повинна зберігатися протягом усього часу експлуатації об'єкта. Відповідальність за наявність та зберігання документації несе керівник служби захисту від корозії підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).