7. Запитання та відповіді до розділу 7 ПКЕЕ „Розрахунки за користування електричною енергією"
Запитання 72. Згідно п. 7.4 передбачено зобов'язання споживача І здійснювати оплату за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, але для енергопостачальника не передбачено заходів впливу на споживача для забезпечення виконання даного зобов'язання. Деякі споживачі не підписують додаток до договору по реактивній енергії або не проводять оплату за реактивну енергію.
Відповідь. Оплата реактивної електроенергії є однією Із Істотних умов договору про постачання електричної енергії і відмова споживача від підписання такого додатку є достатньою для вважання такого договору неукладеним із випливаючими із цього наслідками щодо обмеження або відключення споживача від електромережі.
Запитання 73, Пунктом 7.8 ПКЕЕ передбачено, що покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електроенергії та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. В старій редакції ПКЕЕ п.8.3 однозначно передбачалось, що покази розрахункових приладів обліку підтверджуються споживачами документом, який направляється до постачальної організації відповідно до договору. На даний час існує ряд споживачів, які відмовляються подавати звіти про використану електроенергію і вимагають щомісячного направлення представника постачальника для зняття показників лічильника за місцем знаходження всіх їхніх об'єктів споживання, що створює для роботи РЕМ певні незручності. Деякі споживачі направляють звіти поштою, що не дає можливості вчасно надати споживачу розрахункові документи для оплати спожитої електричної енергії та інших платежів.
Відповідь. Зобов'язання знімати покази приладів обліку передбачено для електропередавальної організації Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, пункт 3.9.3. (Ліцензіат повинен забезпечити зчитування лічильників у споживачів, які розташовані на території його ліцензованої діяльності, для усіх енергопостачальників, включаючи постачальників за нерегульованим тарифом, за принципами неупередженості та конфіденційності. Ліцензіат має компенсувати відповідні витрати за рахунок тарифів). Тому вимоги окремих споживачів щодо зняття показів приладів обліку представником енергопостачальника є обґрунтованими.
Запитання 74. Оплата нарахування за понаддоговірне енергоспоживання є предметом суперечок, як державних органів, так і в безпосередніх відносинах зі споживачем. Проблема в тому, чи вважати нарахування за понаддоговірне енергоспоживання штрафною санкцією чи підвищеною платою за електричну енергію, тобто основним зобов'язанням. Дотримуючись думки, що нарахування за понаддоговірне енергоспоживання є підвищеною платою за електричну енергію, виникає проблема оподаткування. З іншої сторони, оплата нарахування за понаддоговірне енергоспоживання спрямовується виключно на розподільчий рахунок, де акумулюються кошти за спожиту електричну енергію. В своїх роз’ясненнях НКРЕ вважає нарахування за понаддоговірне енергоспоживання платою за електричну енергію, тому є зміст внести відповідні доповнення як в ПКЕЕ, так і в ЗУ "Про електроенергетику".
Відповідь. Якщо в Законі України „Про електроенергетику" є суперечності щодо визначення плати за понад договірне споживання електроенергії (санкція чи підвищена оплата), ПКЕЕ, як підзаконний акт не може однозначно трактувати цю норму. Необхідно вносити зміни до закону, а до того часу керуватись останніми роз'ясненнями регулюючого органу з цього питання.
Запитання 75. П. 7.16 ППЭЭ предусматривает производить расчеты
потерь электрической электроэнергии в элементах сетей согласно
методическим указаниям Минтопэнерго Украины. Однако действующая
«Методика определения потерь электроэнергии в трансформаторах и линиях электропередач», утвержденная 18.02.98, не описывает порядок расчета потерь для реакторов, а для трансформаторов с обмоткой и шинопроводов не содержит уточнений, дающих воспользоваться методикой, в которой приведены расчеты потерь в трехобмоточных трансформаторах и линиях. Исходя из этого не совсем понятно, как в практической деятельности нужно рассчитывать и потом учитывать потери в реакторах, трансформаторах с расщепленной обмоткой и шинопроводах.
Відповідь. Для вирішення цього питання необхідно звернутися до Мінпаливенерго із пропозиціями внести до зазначеної Методики зміни та
доповнення.
Запитання 76. Який орган регулює достатність резервування коштів за оплату бюджетними організаціями за спожиту електроенергію (кошторисами) ?
Відповідь. Доводимо до відома енергопостачальних компаній, що діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України, регламентована нормами Бюджетного Кодекс України від 21 червня 2001р. Так, згідно з ст.19 Бюджетного Кодексу України, бюджетний процес проходить поетапно. Одню із основних етапів, стадій цього процесу є саме складання проектів бюджетів та розгляд і прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети. Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. При цьому головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
І) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом
автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також Міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими
бюджетами, - керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад,
Головний розпорядник бюджетних коштів:
1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій,
визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності
досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;
- розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;
- затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;
Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. Звертаємо Вашу увагу на те, що саме у бюджетному запиті розпорядник бюджетних коштів зазначає пропозиції з відповідними обгрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Тобто, саме головний розпорядник бюджетних коштів, наведений вище, визначає достатність коштів, необхідних йому для оплати спожитої електроенергії на відповідний період. Однак, звертаємо Вашу увагу на те, що такий бюджетний запит не є остаточним та безумовним, оскільки Міністерство Фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів, в яких запроваджуються організаційні, фінансові та інші обмеження, яких, згідно з ст.34 Бюджетного Кодексу України, зобов'язані дотримуватися усі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів.
Отже, головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України, згідно з вимогами Міністерства фінансів України. Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. І вже на основі результатів аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України. На основі аналізу бюджетних запитів, Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України. Міністерство фінансів України подає проект закону про Державний бюджет України
Кабінету Міністрів України для розгляду, а також вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України. Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту
закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними
матеріалами Верховній Раді України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому. Далі Верховна Рада України, у визначеному Бюджетним
Кодексом порядку, приймає закон про бюджет на відповідний рік.
Запитання 77. Ситуація: Нотаріус (або адвокат), які за чинним законодавством не є суб'єктом підприємницької діяльності, проводять свою діяльність у приміщенні (квартирі) яка, як правило, переобладнана як офіс, але не виведена із житлового фонду. Сам нотаріус (адвокат) проживає в іншому приміщенні. Який договір заключати і який тариф застосовувати? Чи зміниться щось у випадку виведення приміщення офісу із житлового фонду?
Відповідь. На це запитання є роз'яснення НКРЕ (лист відповідь на запит енергокомпанії), яким і потрібно користуватися. Якщо приміщення не виведене з житлового фонду, то довести, що воно застосовується не за призначенням, дуже важко. Тому потрібно поступати відповідно до ситуації і відслідковувати, щоб вся спожита електроенергія обліковувалося і оплачувалося своєчасно. Якщо ж підприємець-фізична особа здійснює свою діяльність у приміщенні, яке не належить до житлового фонду, до нього застосовується тариф непромислової групи.
Запитання 78. Як можна працювати з абонентом (які заходи вживати), якщо гроші, які він заплатив за е/е "пропали " в банку: (Приклад банк "Україна")?
Відповідь. При відповіді на це запитання, в першу чергу, слід зазначити, що енергопостачальні компанії повинні особливо ретельно з'ясовувати чи є у споживача належні докази того, що він здійснив перерахування коштів на ім'я енергопостачальної компанії. Такими доказами можуть бути копії платіжних доручень, квитанції про перерахування коштів та інші документи, які належним чином підтверджують факт перерахування коштів споживачем. При неможливості споживача довести такі факти, у енергопостачальної компанії є можливість пред'являти до такого споживача вимоги про сплату таких коштів або звертатися з позовом в суд на такого споживача з метою примусового стягнення цих коштів. Якщо ж у споживача належний доказ того, що він все-таки здійснив перерахування коштів в банківську установу, то в такому випадку слід вважати, що він розрахувався за спожиту електроенергію. В такій ситуації вимоги енергопостачальної компанії повинні направлятись не до споживача, а на адресу банку, який затримує перерахування коштів, одержаних від споживача.
Як правило, в енергопостачальних компаній укладені угоди з банківськими установами на приймання платежів від населення та угоди про обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання. У вказаних угодах, як правило, передбачені умови та конкретні терміни перерахування банківськими установами коштів, одержаних від споживачів, на рахунки енергопостачальної компанії. Крім того, в таких договорах передбачається і відповідальність банківських установ за затримку перерахування коштів, перерахування їх не в повному обсязі, а також за перерахування їх не на належні рахунки. Тому, підставами для пред'явлення вимог до банківських установ є порушення останніми саме договірних умов щодо своєчасного та належного виконання своїх зобов'язань, як це передбачено ст.ст. 151,161 ЦК України. При цьому, у такі вимоги слід включати не лише суми перерахованих коштів, а й суми тих штрафних санкцій, які передбачені умовами договорів. На цих же ж підставах енергопостачальні компанії можуть пред'являти позовні заяви і в господарські суди з вимогами про примусове стягнення не одержаних ними, з вини банку, коштів.
Існують і ситуації, коли відносно банківських установ, в яких “зависли" гроші енергопостачальних компаній, з тих чи інших підстав, порушуються справи про банкрутство. В цьому аспекті надання відповіді на питання рекомендуємо енергопостачальним компаніям ретельно проводити моніторинг стабільності банківського середовища і при наявності певних негативних прогнозів щодо тієї чи іншої банківської установи, моментально спрямовувати усі свої зусилля на стягнення таких коштів з цієї установи, до порушення справи про банкрутство. Якщо ж кошти стягнути не вдалося до порушення справи про банкрутство, в енергопостачальних компаній залишається можливість пред'явити свої кредиторські вимоги до такої установи на підставах і в порядку, передбаченими ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Запитання 79. Оплата п.7.8. ПКЕЕ передбачає оплату Споживачем за спожиту електроенергію протягом 5-Ю днів з дня отримання рахунку. Пересилка рахунків поштовим зв'язком збільшує термін наданий для оплати рахунків та виникають проблеми з контролем дати отримання. Дане питання пов’язане з понадлімітним і тому напевно є сенс передбачити в договорі чи додатку, що Споживач надає нарочним АКТ про обсяги спожитої електроенергії, а Постачальник видає рахунок та податкову накладну
Відповідь. Для врегулювання всіх неув'язок та узгодження всіх питань і надано право енергокомпаніям за обопільною згодою із споживачем формувати додатки до договорів, у яких зазначати умови, що влаштують обох.
Запитання 80. Хто буде здійснювати контроль за витратами споживача при технічній експлуатації мереж (ПС), через які проходить транзит в мережі енергокомпаній (за які компанія мусить відшкодовувати кошти основному споживачу-власнику електромереж: і включати ці кошти до роздрібного тарифу) ?
Відповідь. Це питання нове, проблемне і потребує подальшого нормативного врегулювання. Загальний рівень річних витрат споживача на передачу електроенергії його мережами для інших споживачів може контролювати НКРЕ (регіональні відділення) та цінова інспекція. Необхідно звернутися за відповідними роз'ясненнями до НКРЕ.
Запитання 81. Пункт 7.21,, абз.2 Втрати можуть враховуватися шляхом додавання їх обсягів до обсягів споживання субспоживача (згідно з показами розрахункових засобів обліку) та віднімання їх обсягів від обсягів споживання основного споживача. Цей порядок має бути погоджений з ^постачальником електричної енергії і зазначений у відповідних договорах. Яким має бути порядок погодження?
Відповідь. Порядок погодження включає в себе, що спочатку основний споживач у своєму договорі про постачання електричної енергії визначає основні принципи розподілу електроенергії на власні потреби та на передачу субспоживачам з урахуванням втрат електроенергії в мережах основного споживача. Фактично цей принцип основний споживач переносить в договір про спільне використання електричних мереж із субспоживачами. А енергопостачальник при укладанні договору із субспоживачами на постачання електричної енергії повинен також врахувати принцип визначення обсягу споживання електроенергії субспоживачем, який угоджений із основним споживачем.
Запитання 82. До п. 7.26 (2 абзац). Чи настільки юридична необхідне вкладання акту при фіксації перевищення скоригованої за підсумками розрахункового періоду граничної величини електроспоживання, адже цей факт підтверджено звітом споживача про фактичні обсяги електроспоживання, платіжними документами споживача за спожиту по наданому енергопостачальником рахунку та повідомленням енергопостачальника про скориговані рівні електроспоживання? Крім того на сьогодні не існує типової форми актів та положення про їх складання за яким фіксується перевищення споживачем граничного рівня електроспоживання, для цього достатньо було наявності додатку № 1 до договору на постачання електроенергії та вище наведеної первинної документації. Спеціальними ж актами суворого обліку, відповідно до їх форми, фіксуються лише факти перевищення споживачем граничного рівня потужності.
Відповідь. Пропонується у додатку до договору про постачання електроенергії "Порядок розрахунків" вказати порядок нарахування та виставлення вартості п'ятикратної величини перевищення споживання електроенергії, що спростить процедуру складання окремого акту. Але повідомлення та платіжна вимога повинні бути виписані окремо від загального рахунка.
При невиконанні вимог п.7.26., у разі розгляду справи у
Господарському суді, може виникнути ситуація невизнання судами односторонніх листів щодо коригування місячних договірних граничних величин споживання з боку енергокомпаній.
Запитання 83. До пункту 7.32. На підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
А якщо акт споживачем не погоджено, то що, він вважається не дійсним?
Відповідь. У разі виникнення спірних питань при складанні акту про
порушення однією із сторін умов договору, які призвели до непідписання акту споживачем, постачальник електричної енергії має право нарахувати завдані збитки чи недовраховану електроенергію, але стягувати її може лише у судовому порядку. При цьому необхідно сурово дотримуватись договору у частині відключення споживача за невиконання тих чи інших умов договору.
При цьому "погодження споживачем акту " необхідно розуміти як
“підписання споживачем акту".
Запитання 84. До пункту 7.8. "Покази розрахункових засобів обліку знімаються представниками постачальника електричної енергії та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку".
Згідно п.7.25 ПКЕЕ передбачається, визначення обсягу спожитої е/е за відсутності документального підтвердження споживачем фактичних показань приладів обліку визначення обсягу здійснюється за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду, та наступним розрахунком виходячи із потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання. Визначення обсягу за запропонованою схемою є дещо проблематичним питанням (у порівнянні із минулою редакцією, де передбачалося визначення обсягу виходячи із встановленої потужності), адже кількість струмоприймачів, наявних у споживача не є сталою, вони можуть змінюватися, а тому підтвердження правомірності здійснення такого нарахування самостійно енергопостачальником, буде споживачам заперечуватися.
Чи буде вважатися розрахований таким чином обсяг спожитої е/е за розрахунковий період фактично спожитою електроенергію? Чи в такому разі, на підставі надісланих рахунків, відсутності оплати у встановлені терміни, дозволяється проводити вимкнення від електропостачання?
Чи визначений таким чином обсяг е/е можна вважати фактичним місячним споживанням, а тому може бути підставою для проведення Маткового нарахування за перевищення договірних величин споживання еe, якщо сумарний обсяг її буде перевищувати договірні величини?
Відповідь. У цьому пункті мається на увазі, що у договорі можна зазначити інший порядок подання даних про спожиту електричну енергію. Наприклад, споживач такого-то числа о такій - то годині сам знімає покази приладів обліку і надає енергопостачальнику відомість про спожиту електричну енергію, відповідно до якої йому виписується платіжне повідомлення. Норма, про яку ідеться у запитанні, стосується відхилень від прийнятого порядку і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли енергопостачальник з незалежних від нього причин не мав доступу до приладів обліку споживача, чи споживач не надав у терміни, обумовлені договором, дані про спожиту електричну енергію. Ця норма записана так для поступового переходу від порядку, коли споживачі самі знімають показання приладів обліку і подають ці відомості енергопостачальнику, до порядку, коли енергопостачальник сам знімає всі показання розрахункових приладів обліку.
Запитання 85. Хто повинен контролювати виконання робіт з експлуатації електроустановки споживача через яку відбувається передача електроенергії:
- енергопостачальна організація як учасник договору;
- інспекція Держенергонагляду на яку покладені обов'язки контролю за технічним станом електроустановок споживачів?
Відповідь. Енергопостачальна організація може контролювати дотримання шовним споживачем умов договору (включаючи стан розрахункових приладів обліку). Все, що стосується контролю технічного стану електроустановок основного споживача, може контролюватися інспекцією Держенергонагляду. Контроль за виконанням робіт з експлуатації електроустановки не покладений ні на кого. Відповідно до закону "Про електроенергетику" споживач сам відповідає за технічний стан своїх електроустановок.
Запитання 86. Споживачу змонтований ізоляційний ввід від опори до лічильника, є його підпис про фазування лічильника та про збереження пломб, через деякий час перекидка (ізол. провід) переключений на опорі невідомими особами), пломби цілі - лічильник розфазований. Які дії Постачальника ?
Відповідь. Необхідно дотриматися процедури, як при будь-якому іншому порушенні споживачем Правил користування та договору про постачання електричної енергії.
На сьогодні Мінпаливенерго розробляє для Держенергонагляду бланк акту для фіксації проведених протягом розрахункового періоду замірів електричної потужності, який (акт) потім, після закінчення розрахункового періоду, остаточного розрахунку та коригування договірних величин, може бути використаний для нарахування відповідних санкцій.
Запитання 87. До п.7.26. "Перевищення договірних (граничних) величин визначається за оперативними документами споживача і електропередавальної організації та фіксується відповідним актом ". Яка форма цього акту, порядок та строки його складання?
Відповідь. У методичних рекомендаціях НКРЕ надає проекти відповідних рекомендованих видів актів, у яких фіксуються перевищення договірних величин електричної енергії та потужності.
Запитання 88. Як можна зобов'язати основного споживача затверджувати свій кошторис за транзитів НКРЕ?
Відповідь. Шляхом неукладення відповідного додатку до договору та залученням до розгляду питання державних структур, таких як НКРЕ, інспекція по цінах, Антимонопольний комітет.
Запитання 89. Якщо було виявлено порушення в юридичного абонента і складено (донараховано) відповідну кількість електроенергії. Чи можна на цю кількість донарахувати понаддоговірне?
Відповідь. Санкції у розмірі 5-кратних нарахувань застосовуються згідно до Закону та договору і є фактично неустойками за недотримання споживачем суттєвих умов договору. Нарахування за електричну енергію у разі виявлення порушень є розрахунковими і регулюються не умовами договору, а вимогами нормативних документів, таких як Правила користування електричною енергією, Методика обчислення обсягу електроенергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією.
Запитання 90. Чи потрібно абонентам, які розрахувалися менше ніж спожили, повторно доводити знижені величини споживання електричної енергії згідно із постановою КМУ від 09.04.2002 №475?
Відповідь. Враховуючи, що у цьому випадку застосовується санкція у вигляді 5-кратних нарахувань за перевищення договірної величини і споживання електричної енергії, повинні бути дотримані всі необхідні дії, передбачені нормативними документами на випадок оскарження споживачем дій енергокомпанії у суді.
Запитання 91. Чи включається до сумарної кількості е/е, спожитої за розрахунковий період, недоврахована е/е, нарахована на підставі Акту про порушення ПКЕЕ, та чи застосовується у такому випадку підвищена оплата за перевищення граничних (договірних) величин споживання е/е?
Відповідь. Обсяги недоврахованої електричної енергії, які визначаються відповідно до акту про порушення, не повинні враховуватися у обсягах електроенергії, які визначаються за розрахунковий період, тому що на базі цих обсягів ( якщо вони вчасно оплачені) визначаються граничні величини споживання на наступні розрахункові періоди, а величина недоврахованої електричної енергії визначається розрахунковим шляхом і зазвичай ця величина більша фактичного споживання.
Запитання 92. По тексту ПКЭЭ фигурирует формулировка «аварийная бронь». В п. 1.2, есть определение аварийная бронь (неработающего потребителя). Является ли фигурирующая по тексту формулировка «аварийная бронь» аварийной броней неработающего потребителя? Если да, то наверное в определениях АБ (неработающего потребителя) необходимо сделать пометку: далее по тексту АБ.
Відповідь. У п.1.2 Правил наведений термін «Аварійна броня електропостачання (непрацюючого споживача)», а інших немає, тому по всьому тексту Правил необхідно розуміти поняття «аварійна броня електропостачання» у визначенні, передбаченому пунктом 1.2.
Запитання 93. П.7.6. Потребитель, имеющий согласованную АБ должен оплатить авансовый платеж: на величину аварийной брони (на период применения АБ до полного отключения). АБ временем применения не регламентируется (это не технологическая бронь, которая связана с технологическим процессом).
Каким образом энергоснабжающая организация может определить, сколько потребитель проработает на АБ (допустим, что это бронь неработающего потребителя). И какой он должен сделать авансовый платеж. Необходимо все-таки убрать на период применений «до полного отключения», далее по тексту: »если период применения АБ до полной остановки более 3 месяцев, сумма авансового платежа определяется по договоренности. АБ не определяется временем.
Відповідь. Питання, які пов'язані із оплатою аварійної броні на сьогодні до кінця нормативно не врегульовані, тому на виконання пункту 3 постанови КМУ від 16 листопада 2002 року № 1792 «Про фінансування обсягів споживання електроенергії підприємствами, установами та організаціями, повне відключення об'єктів яких від електричних мереж може призвести до негативних екологічних та техногенних наслідків», НКРЕ має підготувати до Правил необхідні зміни та внести їх.
Додатково повідомляємо, що у Інформаційному бюлетені НКРЕ № 2 за 2003 рік надруковані деякі нормативні документи, які стосуються питань аварійної та екологічної броні.
Запитання 94. Какие санкции мы можем применить к потребителю, который произвел самовольное подключение через учет, после того как был отключен за неуплату (кроме того что можно отключить повторно).Варианты:
- Потребитель был отключен с демонтажем провода (или с отсоединением от линии).
~ Потребитель был отключен с помощью отключения разъединителя КТП или рубильником с последующей пломбировкой.
Відповідь. У разі самовільного підключення споживача до електропостачання після відключення за борги постачальник електроенергії повинен здійснити такі дії:
- скласти акт про порушення правил користування, відповідно до якого нарахувати оплату спожитої електроенергії;
- відключити та від'єднати споживача від електромережі шляхом демонтажу необхідної ввідної частини електромережі;
- у разі відмови оплатити спожиту поза договором електроенергію, подати в суд;
- при усуненні споживачем порушень та оплаті нарахувань, видати нові технічні умови на демонтовану частину обладнання і після виконання цих ТУ діяти відповідно до п.8.5. Правил.
Запитання 95. В п.7,30. указано в каких случаях энергоснабжающая организация может составить акт нарушения ПКЭЭ «у випадках виявлення у споживача змін у схемі ввімкнення розрахункового засобу обліку ... та інших порушень, спричинених діями споживача, які призводять або можуть призвести до зниження показів споживання електричної енергії». Попадает ли под этот пункт нарушение, когда потребитель произвел срыв пломбы на вводном автомате до счетчика? ( в методике доначисления за нарушение юридическим лицом ППЭЭ за срыв такой пломбы не предусмотрены санкции).
Відповідь. Якщо методичними документами НКРЕ не передбачено нарахування при зриві споживачем пломби на ввідному автоматі до лічильника, то відповідно до яких документів можуть бути здійснені нарахування? Тобто у цьому випадку нарахування за електроенергію не здійснюється, але, може споживач перевищив граничні рівні потужності ?
Запитання 96. Чи законні дії обленерго, коли після закінчення терміну остаточного розрахунку і несплати за спожиту електричну енергію, споживачу нараховується 5-тикратні за перевищення лімітів, хоча через I-2-3 дні він повністю розрахувався?
Відповідь. Відповідно до Постанови КМУ від 9.04.2002 р. № 475 за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Тобто, формально вбачаються підстави для нарахування підвищеної оплати за перевитрату договірної величини. Але звертатися до суду за стягненням такої перевитрати є правом енергопостачальної організації, тому це питання повинно вирішуватися в залежності від конкретної ситуації.
Запитання 97. Потребитель был отключен (неплательщик) путем демонтажа участка ВЛ или шин. Считается ли его самовольное подключение, самовольным присоединением потребителем токоприемников к сети (самовольное присоединение попадает под п.2,6. «Методики начисления объема электроэнергии недоучтенной вследствие нарушения потребителем — юридическим лицом ППЭЭ» и подлежит доначислению без учета показаний расчетных приборов учета).
Відповідь. У разі наявності приладів обліку і самовільного приєднання до мереж постачальника через прилади обліку при від'єднанні за борги та наявності договору це питання не таке просте. Обсяги електроенергії спожитої за період від'єднання за борги обліковані і може бути важко доказати, чому нарахування здійснюється без врахування показань приладів обліку. Тому необхідно заручитися роз'ясненням НКРЕ з цього питання. Одним із варіантів виходу може бути застосування 5-кратних нарахувань, так як цьому споживачу-боржнику не доведені граничні рівні споживання електроенергії.
