4 Вибір розрахункових метеостанцій
4.1 Розрахункові точки об'єкта будови задаються географічними координатами.
4.2 Розрахункові метеостанції вибираються за критеріями:
віддаленості від розрахункової точки; належності розрахункової точки й метеостанції до одного й того ж орографічного району; однорідності режиму кліматичних умов місцезнаходження розрахункової точки й метеостанцій; однорідності вихідних даних.
4.3 За критерієм віддаленості метеостанції повинні знаходитись від розрахункової точки на відстані не більше 100 км.
Попередній вибір метеостанцій виконується за допомогою карт масштабу не менше 1:1 000 000.
Географічні координати відібраних метеостанцій і розрахункової точки перетворюють в умовну прямокутну систему координат за формулами:
4.4 Належність відібраних метеостанцій і розрахункової точки одному й тому самому орографічному району визначається згідно з таблицею 2, що містить перелік районів із відносно однорідним розчленуванням рельєфу.
Таблиця 2 - Орографічні райони України
Найменування районів | Показник вертикального розчленування, м |
Причорноморська низина та степовий Крим | 20 |
Українське полісся | 25 |
Придніпровська низина | З0 |
Закарпаття ..... | 35 |
Приазовська височина | 40 |
Придніпровська височина | 50 |
Волино-подільська височина | 50 |
Середньо-руська височина | 70 |
Донецький кряж | 80 |
Українські Карпати | 200 |
Кримські гори | 200 |
4.5 Перевірка однорідності режиму кліматичних умов у регіоні, що розглядається (траса ПЛ, територія РЕМ іт.ін.) може виконуватись двома способами:
- у разі наявності даних визначається однорідність рядів спостережень на розрахункових метеостанціях;
- встановлюється однорідність фізико-географічних умов.
4.6 Однорідність даних спостережень оцінюється для кожної пари метеостанцій, які утворюються в такому порядку: перша з другою, третьою,..., k; друга з третьою, ..., k - 1 й т. д. до L обробок (k -кількість метеостанцій). Для розрахунків на практиці достатньо обмежитись трьома метеостанціями, якщо розрахункова точка лежить у середині трикутника, утвореного цими метеостанціями.
Кількість обробок визначається за формулою:
Визначається кількість інверсій / одержаного ряду. Пара метеостанцій утворює інверсію, якщо будь-якому значенню х передує якесь значення у.
Приклад визначення однорідності рядів спостережень наведено в додатку А.
4.7 Однорідним вважається регіон, розташований у межах радіусів дії однорідних пар метеостанцій. У межах цієї території до розрахунків можуть залучатись дані експлуатації та спостережень на ОВП.
4.8 Для визначення однорідності фізико-географічних умов ділянок
території, що розглядається, використовуються показники оцінки гіпсометричної неоднорідності (однорідності).
Абсолютне значення показника однорідності Е визначається за формулою:
Порівнювані ділянки території вважаються однорідними, якщо оцінювані на кожній ділянці значення Sо не перевищують 0,15 і їх попарна різниця не перевищує 0,05.
4.9 Кількісні дані для визначення однорідності вибираються з топографічних карт великого масштабу. Зведення щодо висот знімаються з контрольних точок на порівнюваних ділянках території.
Положення (координати) контрольних точок визначаються перетином ізогіпс зі сторонами квадратів імовірнісної палетки або регулярної сітки контрольних точок, в якості якої для зручності можна використовувати координатну географічну сітку карти. Сторона квадрата сітки контрольних точок має бути від 5 до 10 мм.
4.10 Приклад визначення однорідності фізико-географічних умов ділянок території наведено в додатку Б.
