2 Об'єкти загального призначення
2.1 Територія, будинки і споруди
2.1.1 Для забезпечення належного технічного, протипожежного і санітарно-гігієнічного стану територій виробничих об'єктів повинні бути виконані вимоги щодо охорони навколишнього середовища та забезпечення утримання у належному стані:
- мереж водопроводу, каналізації, теплогазозабезпечення і їх споруди;
- джерел питної води, водосховища і санітарні зони джерел водопостачання;
- стоянок автотранспорту і спеціальної техніки;
- автомобільних доріг, пішохідних доріжок, переїздів і під'їздів до пожежних гідрантів, водосховищ, градирень тощо;
- мереж електропостачання всіх напруг;
- місць складання, накопичення і вивезення металолому і відходів;
- систем і засобів охоронної сигналізації і протипожежної безпеки; складів метанолу і паливно-мастильних матеріалів, адоранту;
- систем відводу ґрунтових та поверхневих вод, огородження, освітлення, озеленення і благоустрою.
Усі водовідвідні мережі і споруди повинні оглядатися і підготовлятися до пропускання повеневих вод.
2.1.2 На території не повинно бути тимчасових споруд, обладнання і будівельних матеріалів поза складськими майданчиками і приміщеннями. У випадку розширення виробничих об'єктів територія, на якій розміщене діюче обладнання, повинна бути відокремлена огорожею від території, на якій ведеться будівництво.
Території повинні бути сплановані. Наявні шурфи, траншеї, приямки повинні бути огороджені і не повинні перешкоджати доступу до будинків, споруд та обладнання.
Території КС і їх вузлів підключення до магістрального газопроводу, ГРС, ПСГ, газовимірювальних пунктів і вузлів, установок підготовки газу тощо повинні бути освітлені.
2.1.3 На території виробничих об'єктів не допускаються джерела запилення повітря. Територія повинна бути упорядкована і освітлена відповідно з проектом. Відкриті ділянки землі поблизу компресорного цеху з боку повітрозабірного обладнання газоперекачувальних агрегатів (ГПА) повинні бути засіяні газонною травою або заасфальтовані (бетоновані).
2.1.4 У випадку виявлення просадочних і зсувних явищ, пучення ґрунтів на території виробничих об'єктів повинні бути прийняті заходи по усуненню причин, які викликали ці порушення і ліквідації їх наслідків.
2.1.5 Будівництво нових будинків і споруд на території виробничих об'єктів повинно здійснюватися тільки при наявності проекту і акту-допуску експлуатуючої організації згідно з вимогами СНиП ІІІ-4-80 та СТП 320.30019801.005.
2.1.6 Знаки безпеки, встановлені на території виробничих об'єктів, повинні відповідати ГОСТ12.4.026-76 і ДНАОП 1.1.23-8.02.
2.1.7 Підземні комунікації водопроводу, каналізації, теплофікації, газопроводів і кабельних ліній повинні мати покажчики їхнього положення. Плани розміщення комунікацій повинні знаходитися у відповідних цехах, службах, дільницях за їхньою приналежністю.
2.1.8 Перелік об'єктів, територій і приміщень, які підлягають оснащенню охоронною сигналізацією, для кожного підрозділу встановлюється газотранспортним підприємством (УМГ тощо). Перелік об'єктів, що мають охоронну сигналізацію, підлягає перегляду 1 раз на 3 роки.
2.1.9 Підтримання охоронної сигналізації в справному стані, порядок і періодичність їх перевірки встановлюються виробничим підрозділом і покладаються, як правило, на службу КВПіА.
2.1.10 Наявність витоків газу, конденсату, мастила, води, повітря на територіях і в приміщеннях неприпустимо. Порядок контролю за цим повинен встановлюватися виробничим підрозділом.
2.1.11 Територія, на якій розміщуються об'єкти і споруди МГ, повинна бути загороджена. Огорожі повинні підтримуватися у справному стані.
На огорожі при в'їзді на територію повинні бути надписи про назву і приналежність об'єкта до газотранспортного підприємства і його підрозділу, а також інші надписи і позначки відповідно з вимогами "Правил безпеки при експлуатації магістральних газопроводів" та інших нормативних документів.
2.1.12. Відповідальність за стан територій, будинків, споруд відповідно до вимог цієї глави покладається на начальників цехів, дільниць наказом по підрозділу.
2.1.13 На території об'єктів магістральних газопроводів швидкість руху транспортних засобів обмежується (5 км/год.).
2.1.14 До усіх споруд і будинків виробничих об'єктів повинен бути забезпечений проїзд автотранспортних засобів і спеціальної техніки. Порядок проїзду по території об'єктів МГ (КС, ПСГ, ГРС, пунктів виміру витрат газу, вузлів переключення і інше) визначається керівництвом підрозділу, що експлуатує об'єкт.
2.1.15 Виробничі будинки і споруди повинні утримуватись у справному стані, що забезпечує їхнє використання за призначенням, здорові і безпечні умови праці персоналу.
2.1.16 Будинки і споруди 2 рази на рік (навесні і восени) повинні піддаватися загальному технічному огляду для виявлення дефектів, а також позачерговим оглядам після стихійних лих (землетрус, ураганні вітри, зливи, великі снігопади або аварії). Результати оглядів повинні оформлюватися актами. Під час весняного технічного огляду повинен уточнюватись обсяг робіт з ремонту будинків і споруд, передбачених для виконання в літній період, а також обсяг робіт капітального ремонту для включення в план наступного року. Під час осінніх технічних оглядів необхідно перевіряти підготовку будинків і споруд до зими.
2.1.17 У разі появи у будівельних конструкціях тріщин, зломів та інших пошкоджень за ними повинно бути встановлено спостереження за допомогою маяків, інструментальних вимірювань та прийняті необхідні заходи щодо усунення причин пошкоджень. Якщо поява тріщин у фундаментах та інших конструкціях викликана вібрацією, то ці конструкції повинні бути обстежені на віброміцність.
2.1.18 У перший рік експлуатації необхідно здійснювати спостереження за осіданням фундаментів будинків і споруд. У подальшому стан фундаментів періодично контролюється візуально та інструментальними вимірами.
2.1.19 Газопроводи та інші комунікації, що проходять крізь стіни виробничих будинків, повинні мати ущільнення, виконані відповідно до проекту.
2.1.20 Фундаменти обладнання повинні бути захищені від впливу на них мастил, газового конденсату і інше.
2.1.21 Для підтримання нормального експлуатаційного стану будинків і споруд необхідно:
- забезпечити своєчасний їх ремонт;
- підтримувати у справному стані основне і аварійне освітлення у виробничих приміщеннях і поза ними; - стежити за справним станом теплоізоляції трубопроводів;
- підтримувати у справному стані інженерні комунікації.
2.1.22 Санітарно-побутові приміщення потрібно утримувати відповідно до вимог санітарних норм і "Правилами безпеки при експлуатації магістральних газопроводів".
2.1.23 У стінах будинків і споруд не допускається пробивання отворів і прорізів, установка, підвіска і кріплення технологічного обладнання, підйомно-транспортних засобів, трубопроводів, не передбачених проектом. Додаткові навантаження, влаштування прорізів можуть бути допущені тільки після перевірочного розрахунку будівельних конструкцій і необхідного їхнього підсилення.
2.1.24 Металеві конструкції будинків і споруд повинні бути захищені від корозії (пофарбовані, ізольовані); ефективність цього захисту повинна контролюватися при оглядах.
2.1.25 Розпізнавальне фарбування трубопроводів повинно бути виконане і підтримуватися відповідно до вимог ГОСТ 14202-69.
2.2 Газопроводи
2.2.1 Труби, що застосовуються для магістральних газопроводів та газопроводів технологічної обв'язки КС, ПСГ, ГРС, а також для аварійного запасу, повинні відповідати вимогам державних стандартів (технічних умов), вимог діючих нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України та проектно-кошторисної документації. До газопроводів технологічної обв'язки КС, ГРС, ПСГ відносяться трубопроводи технологічного, паливного, пускового та імпульсного газу.
2.2.2 Забороняється застосування для аварійного запасу і ремонту труб, які не мають сертифікатів або інших документів, що підтверджують відповідність цих труб вимогам стандартів (технічних умов), а також труб, у яких відсутнє маркування на поверхні.
2.2.3 Технічне обслуговування і ремонт магістральних газопроводів і газопроводів технологічної обв'язки КС, ПСГ і ГРС повинні виконуватись відповідними службами за планом-графіком, узгодженим із термінами ремонту іншого технологічного обладнання і затвердженим газотранспортним підприємством або його виробничими підрозділами.
2.2.4 Періодично повинен здійснюватись контроль кріплення газопроводів (на фундаментах, опорах, підвісках, технічний стан хомутів тощо), а також величин вібрацій і товщин стінок газопроводів, стану металу труб неруйнівними методами у місцях, які найбільш зазнають ерозійного і корозійного зношення (пошкодження). Періодичність, порядок контролю визначаються газотранспортними підприємствами або їх виробничими підрозділами.
2.2.5 Зварювально-монтажні роботи на діючих газопроводах, або тих, що піддаються капітальному ремонту, повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нормативних документів, або спеціально розроблених та затверджених у встановленому порядку інструкцій та технологічних карт зварювання.
2.2.6 Підключення до діючих газопроводів (монтаж відгалужень) повинно виконуватись відповідно до проекту, або технічної документації, затвердженою газотранспортним підприємством. Конструктивні розміри вузла врізки, діаметр труб, товщина стінки, марка сталі повинні відповідати проекту і діючим нормативним документам.
2.2.7 Допускається підключення відгалужень до діючих газопроводів безвогневим способом згідно з технологією і технічною документацією, яка оформлюється у встановленому порядку (погоджується у Держнаглядохоронпраці) та затверджується керівництвом ДК "Укртрансгаз" або філії.
2.2.8 Газопроводи лінійної частини МГ та газопроводи технологічної обв'язки КС, ГРС, ПСГ виводяться в капітальний ремонт у процесі експлуатації на підставі результатів чергового обстеження спеціалізованими організаціями або відповідними службами газотранспортних підприємств у випадках виявлення пошкоджень ізоляційного покриття, які не можуть бути усунені за рахунок локального ремонту або пошкоджених труб, ремонт яких неможливий у відповідності до інструкції з вибракування труб та інших нормативних документів.
2.2.9 Прийняті до експлуатації газопроводи, які не експлуатувалися протягом 6 місяців, але на них працювали передбачені проектом установки активного електрохімзахисту від корозії протягом цього періоду, перед подачею в них газу повинні бути випробувані на міцність і герметичність максимальним прохідним тиском протягом часу згідно з вимогами відповідних ДБН.
2.2.10 Забороняється підігрівання газопроводів лінійної частини, технологічної обв'язки КС, ГРС і ПСГ відкритим вогнем з метою ліквідації гідратних пробок.
2.2.11 Технологічна обв'язка КС повинна бути запроектована з урахуванням її експлуатації протягом періоду не менше 40 років. Періодичний контроль товщин стінок технологічних трубопроводів повинен виконуватись у строки:
- на КС з терміном експлуатації до 5-ти років - 1 раз у рік;
- на КС з терміном експлуатації від 5-ти до 15-ти років - 1 раз у 2 роки;
- на КС з терміном експлуатації більше 15-ти років - 1 раз у рік
2.3 Трубопровідна арматура
2.3.1 Вимоги даної глави поширюються на трубопровідну арматуру, встановлену на лінійній частині МГ, газопроводах технологічної обв'язки УПГ, КС, ПСГ, ГРС, а також для аварійного запасу.
2.3.2 Арматура повинна бути комплектною і утримуватись у справному стані, пронумерована відповідно до технологічних схем, мати вказівки напряму потоку газу і положення затвору. На арматурі, що має ручний (механічний) привід, стрілками повинні бути позначені напрямки відкривання і закривання. На арматурі повинні бути надписи і позначення з управління нею. Вся арматура повинна мати заводські паспорти, які зберігаються у службі, що її експлуатує, або в архіві підрозділу.
2.3.3 Крани на лінійній частині (лінійні крани) газопроводів і на багатониткових переходах через перешкоди, які мають автомати аварійного закриття кранів (ААЗК), повинні бути налагоджені з урахуванням можливих змін режиму роботи газопроводів.
2.3.4 Лінійні крани повинні бути оснащені робочими манометрами для вимірювання тиску газу до і після них.
2.3.5 Роботи з управління, технічного обслуговування і ремонту запірної арматури повинні виконуватись відповідно до вимог інструкцій заводів-виготовлювачів згідно графіку ППР, затвердженого керівником структурного підрозділу.
У гідросистемах арматури з пневмогідравлічним управлінням повинні застосовуватись робочі рідини згідно з інструкціями заводів-виготовлювачів з експлуатації арматури або замінники, дозволені до використання керівництвом газотранспортного підприємства.
2.3.6 Для змащування і відновлення герметичності запірної арматури повинні застосовуватись консистентні мастила і спеціальні пасти, рекомендовані заводами-виготовлювачами арматури і спеціалізованими організаціями.
2.3.7 Забороняється установка запірної арматури із паспортною характеристикою (робочим тиском і температурою), що не відповідають параметрам газу, який буде транспортуватись по газопроводу.
2.3.8 До вузлів управління і показників положення запірної арматури повинен бути забезпечений вільний доступ для обслуговуючого персоналу. Площадки обслуговування і огорожі повинні утримуватися у чистоті і справному стані.
2.3.9 Попадання води у системи пневмогідравлічного управління кранів у процесі експлуатації не допускається. Після проведення гідравлічних випробувань необхідно випустити воду із корпусів кранів і системи управління. Заміна робочої рідини у системах пневмогідравлічного управління кранів виконується у терміни згідно з інструкцією заводу-виготовлювача арматури.
2.3.10 Для кранів на газопроводах в основному застосовується дистанційне і місцеве пневмогідравлічне управління. Ручне управління (дублююче) допускається за умови відсутності пневмогідравлічного приводу або у разі його відмови.
2.3.11 Нормальним положенням затворів на лінійній частині є відкрите положення, на свічках і байпасних лініях кранових вузлів - закрите положення.
Положення затворів кранів на перемичках між нитками багато-ниткових систем газопроводів визначається режимом роботи газопроводів. Встановлює його диспетчерська служба газотранспортного підприємства.
2.3.12 Будьякі перестановки затворів кранів на лінійній частині МГ, за виключенням аварійних випадків, виконуються тільки з дозволу диспетчерської служби газотранспортного підприємства або за його розпорядженням.
2.3.13 Запірні крани (крім кранів на свічках і байпасних лініях кранових вузлів) необхідно відкривати після попереднього вирівнювання тиску газу до кранів і після них.
Запірні крани на свічках і байпасних лініях кранових вузлів необхідно відкривати без зупинок до повного відкриття.
2.3.14 Організація технічного обслуговування та ремонту запірної арматури здійснюється начальником відповідної служби виробничого підрозділу. Обсяг робіт з технічного обслуговування визначається інструкціями заводів-виготовлювачів і спеціалізованих організацій.
2.3.15 Поточний ремонт арматури виконується відповідними службами виробничого підрозділу або спеціалізованою організацією. До складу робіт з поточного ремонту входять роботи, які не вимагають розгерметизації корпусу крану або його демонтажу.
2.3.16 Усі виконані роботи з технічного обслуговування арматури повинні реєструватися у спеціальному журналі служби (цеху) виробничого підрозділу.
2.3.17 Капітальний ремонт запірної арматури виконується після її демонтажу в умовах спеціалізованого ремонтного підприємства і цей ремонт передбачає повне відновлення справності арматури.
2.3.18 У кожному виробничому підрозділі повинен бути створений аварійний запас запірної арматури згідно з затвердженими нормами. Арматура аварійного запасу повинна зберігатись у законсервованому стані на складі або під спеціальним накриттям для захисту від атмосферних опадів.
2.3.19 Затвори лінійних кранів і кранів на перемичках 1 раз на рік повинні бути повністю переставлені із відкритого положення у закрите з метою перевірки їх працездатності. Крани, які оснащені системою дистанційного управління, повинні випробовуватись у роботі в комплексі з цією системою.
Порядок перевірки та оформлення її результатів встановлюється газотранспортним підприємством (УМГ).
2.3.20 Площадки кранових вузлів газопроводів усередині загорожі повинні бути сплановані, захищені від заливання ґрунтовими та поверхневими водами та мати, як правило, тверде покриття (гравій, щебінь тощо). До кранових площадок повинна бути передбачена можливість під'їзду автомобільного або спеціального транспорту.
2.3.21 Нумерацію технологічної арматури на компресорних станціях необхідно виконувати згідно з додатком Б, а на лінійній частині - згідно зі схемою, затвердженої газотранспортним підприємством, але вона повинна бути уніфікованою (типовою) для всіх підрозділів даного підприємства.
2.3.22 Забороняється використання запірної арматури (кранів і засувок) в якості регулюючих або дроселюючих органів. Виключенням із цієї вимоги є використання запірної арматури на байпасних (обвідних) лініях ГРС згідно з п. 6.2.12 даних Правил.
2.4 Теплопостачання, газозабезпечення, водопостачання, вентиляція, каналізація
2.4.1 Теплопостачання виробничих об'єктів МГ повинно здійснюватися в основному від наступних джерел:
- утилізаційних теплообмінників газотурбінних ГПА;
- водогрійних або парових опалювальних котельних, газових повітропідігрівачів та інших засобів індивідуального підігріву.
Приміщення газифікованих котелень повинні відповідати вимогам "Правил безпеки систем газопостачання України" і обладнані штатною системою газовиявлення з виведенням сигналізації на диспетчерський пункт (операторну).
2.4.2 Теплові мережі, котельні і установки утилізації тепла повинні експлуатуватися відповідно до виробничих інструкцій, складених на основі інструкцій з експлуатації заводів-виготовлювачів устаткування, цих Правил і відповідної нормативної документації Держнаглядохоронпраці України.
Лотки теплотраси повинні бути захищені від попадання ґрунтових та підземних вод і обладнані приямками для відкачування води.
2.4.3 Теплопостачання КС, оснащених утилізаційними теплообмінниками, в процесі нормальної експлуатації повинно здійснюватися від них. При цьому, котельня і засоби індивідуального нагріву повинні підтримуватися у дієздатному стані.
2.4.4 Металеві опорні конструкції теплових мереж для захисту від корозії повинні бути пофарбовані. Періодичність їхнього фарбування встановлюється залежно від місцевих умов.
2.4.5 У низьких точках теплових мереж повинні бути передбачені пристрої для спуску води згідно СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети". У разі відсутності самопливного стоку, воду потрібно періодично відкачувати. В найвищих точках мереж повинні бути встановлені вентилі для випуску повітря.
2.4.6 Під час введення теплової мережі в експлуатацію після ремонту, її необхідно промивати через тимчасові приймачі бруду в кінцях подаючого і зворотного трубопроводів (по течі води). Другу промивку теплової мережі необхідно виконувати через рік, після чого приймачі бруду повинні бути демонтовані.
2.4.7 Щорічно після закінчення опалювального сезону повинні проводитися промивка і гідровипробування теплових мереж і вводів на міцність і герметичність для виявлення дефектів, які підлягають усуненню під час капітального ремонту. Після ремонту теплові мережі підлягають гідравлічному випробуванню.
2.4.8 Теплові мережі необхідно випробовувати на розрахункову температуру не рідше 1 разу на два роки. При цьому, перевіряють все обладнання теплових мереж і вводів.
2.4.9 Для нагляду за станом підземних теплотрас в місцях, найбільш небезпечних у відношенні зовнішньої корозії та зволоження теплоізоляції, не рідше 1 разу на 2 роки робиться шурфування теплової мережі (розкриття ґрунту, будівельної конструкції і теплової ізоляції) з розрахунку не менше одного шурфа на 2 км траси і не менше одного шурфа при меншій довжині траси. Усі роботи, пов'язані з проведенням шурфування, виконують з третього року експлуатації теплових мереж. На кожне розкриття повинен бути складений акт, у якому відзначають стан ґрунту, будівельних конструкцій, ізоляції труб і спосіб відновлення конструкцій.
2.4.10 За внутрішньою корозією водяних та інших теплових мереж повинен здійснюватись контроль за допомогою аналізу в мережі води і конденсату, а також встановлення індикаторів корозії у найбільш характерних точках.
2.4.11 Середньорічна втрата теплоносія в теплових мережах не повинна перевищувати норм СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети".
2.4.12 Поточний ремонт теплових мереж повинен проводитися не рідше 1 разу на рік на основі результатів періодичних оглядів, випробувань і шурфувань за затвердженим графіком.
2.4.13 Після закінчення ремонту теплові мережі повинні бути промиті до повного освітлення води і випробувані тиском, рівним 125% від робочого тиску, але не менше ніж значення робочого тиску плюс 0.3 МПа. 2.4.14 На літній період теплові мережі повинні бути заповнені водою.
2.4.15 Кількість теплоти, що відпускається стороннім споживачам за договором, повинна враховуватися за допомогою госпрозрахункових приладів.
2.4.16 Система водопостачання повинна забезпечувати технологічні, протипожежні і господарсько-побутові потреби виробничого підприємства, а також підживлення систем теплопостачання і оборотного водопостачання. Забороняється в одній системі поєднувати технологічні або протипожежні з господарсько-питними водопроводами.
2.4.17 Вода, що подається на побутові потреби, повинна задовольняти вимогам ГОСТ 2874-82. Періодичність і способи контролю води, що подається на побутові потреби, погоджують з місцевими органами санітарного нагляду.
2.4.18 Експлуатація водозабірних споруд на ріках і озерах, а також артезіанських свердловин повинна відповідати вимогам санітарного нагляду та "Водного кодексу України".
2.4.19 Доступ сторонніх осіб до колодязів і резервуарів води для господарсько-побутових потреб повинен бути виключений.
2.4.20 Арматура, трубопроводи, посудини з водою повинні бути захищені від замерзання.
2.4.21 Резервуари для зберігання води повинні очищуватись 1 раз на рік з наступним хлоруванням.
2.4.22 Персонал, що обслуговує об'єкти водопостачання, зобов'язаний проходити медогляд у встановлені Мінохоронздоров'я України строки.
2.4.23 Вода, що використовується у системі оборотного водопостачання, повинна відповідати технічним умовам заводів-виготовлювачів обладнання.
2.4.24 Вода, що використовується для підживлення у системі водопостачання, повинна відповідати нормам, встановленим для теплових мереж і обладнання.
2.4.25 На циркуляційних насосах, що знаходяться у резерві, засувки повинні бути постійно відкриті.
2.4.26 Введенні в експлуатацію дільниці водопроводів і насоси питної води, перед включенням їх в діючі комунікації, повинні спочатку оброблятися хлорним вапном.
2.4.27 Повітряні ресивери і запобіжні клапани повинні експлуатуватися відповідно до діючих правил Держнаглядохоронпраці України.
2.4.28 Експлуатація об'єктів водопостачання повинна здійснюватися у відповідності до виробничих інструкцій, розроблених підрозділами з урахуванням місцевих умов.
2.4.29 Експлуатація газопроводів і обладнання низького тиску повинна здійснюватися відповідно до вимог "Правил безпеки систем газопостачання України".
2.4.30 Газ, що подається в газопроводи низького тиску, повинен бути одоризований.
2.4.31 Експлуатація вентиляційних систем і установок повинна здійснюватись відповідно до вимог цих Правил, "Правил безпеки при експлуатації магістральних газопроводів" і відповідних місцевих інструкцій.
2.4.32 Вентиляційні системи і установки повинні утримуватись у дієздатному стані і підтримувати у приміщеннях і робочих зонах параметри повітряного середовища (температура, вологість, запиленість* кратність повітрообміну, швидкість повітря) відповідно до санітарних і технологічних вимог.
2.4.33 Технічне обслуговування, ремонт та випробування вентиляційних установок і систем на ефективність повинні здійснюватись у відповідності до планів-графіків і оформлюватися технічними актами або записами у паспортах. Випробування на ефективність повинні проводитися не рідше:
- 1 разу на рік у вибухонебезпечних приміщеннях класів 1,2,20,21 згідно ДНАОП 0.00-1.32;
- 1 разу на 3 роки в інших приміщеннях.
2.4.34 Система каналізації виробничих об'єктів повинна відповідати вимогам СНиП 2.04.03 "Канализация. Внешние сети и сооружения", СН 433-79 "Инструкция по строительному проектированию предприятий, зданий и сооружений нефтяной и газовой промышленности", СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий.", "Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів".
Обладнання і системи каналізації повинні бути випробувані і прийняті в експлуатацію.
2.4.35 Система каналізації і очисні споруди повинні знаходитися у справному стані і експлуатуватися відповідно до інструкцій, що розробляються і затверджуються виробничими підрозділами.
2.4.36 Газовий конденсат, нафтовміщуючі стоки необхідно збирати і утилізувати. Усі водостоки необхідно знешкоджувати та очищати тільки у локальних очищувальних установках перед скидом каналізаційних вод у системи загальної каналізації. Локальні очисні установки повинні підтримуватись у справному стані і експлуатуватися відповідно до місцевих інструкцій.
2.4.37 Відповідальність за технічний стан систем газо -, тепло - і водопостачання, вентиляції і каналізації покладається на керівників відповідних цехів, дільниць, служб, груп, бригад наказом по підрозділу.
2.5 Державний і відомчий технічний нагляд за будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом та експлуатацією об'єктів магістральних газопроводів
- Органи Держнаглядохоронпраці України;
- Органи Держпожнагляду МВС України;
- Органи Держархбудконтролю України;
- Органи Держсанепідемнагляду МОЗ України;
- Органи Мінекобезпеки України;
- Органи Держстандарту України.
2.5.2 Органи Держнаглядохоронпраці України здійснюють свою діяльність згідно із "Положенням про Державний департамент з нагляду за охороною праці" .
Відповідно до покладених завдань Держнаглядохоронпраці:
- видає дозволи на початок роботи нових і реконструйованих об'єктів, а також на початок роботи створених підприємств незалежно від форм власності;
- видає дозволи на застосування нового обладнання та нових технологій;
- проводить експертизу проектів будівництва, реконструкції, технічного переоснащення об'єктів і підприємств, розробок нових технологій і процесів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих на відповідність їх нормативним актам з безпеки та охорони праці;
- приймає участь у роботі комісій з прийняття виробничих об'єктів в експлуатацію;
- здійснює державний нагляд за станом безпечної експлуатації об'єктів, будівель, обладнання, виробництв тощо;
- погоджує стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби виробництва і технологічні процеси, що містять вимоги з охорони праці;
- організує разом з Держстандартом проведення сертифікації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів і робіт, на які стандарти містять вимоги щодо безпеки праці, життя і здоров'я людей.
2.5.3 Держпожнагляд МВС України (Головне управління державної пожежної охорони МВС України) і його територіальні органи згідно із Законом України " Про пожежну безпеку" та " Положення про Державну пожежну охорону" виконує:
- державний контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва, реконструкції, технічному переоснащенні, ремонті та експлуатації об'єктів, будівель і споруд незалежно від форм власності і видів діяльності;
- розробку за участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади і затвердження загальнодержавних правил пожежної безпеки, що є обов'язковими для усіх підприємств, установ, організацій та громадян;
- погодження проектів державних і галузевих стандартів, Норм і Правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів, що стосуються пожежної безпеки;
- приймає участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, будівель і споруд, проведенню випробувань нових зразків пожежонебезпечного обладнання, приладів, устаткування тощо;
- експертизу проектної і конструкторської документації на відповідність вимогам нормативних документів з пожежної безпеки;
- дає дозвіл на впровадження нових технологій, передачу у виробництво зразків нових пожежонебезпечних приладів, обладнання та іншої продукції.
2.5.4 Держархбудконтроль і його територіальні органи згідно із "Положенням про державний архітектурно-будівельний контроль" виконує:
- видачу забудовникам дозволу на виконання робіт з будівництва і реконструкції об'єктів;
- реєстрацію відповідальних інженерно-технічних працівників будівельних, ремонтно-будівельних, реставраційних, проектних організацій та організацій-замовників, які здійснюють безпосередньо керівництво будівельними роботами, технічний і авторський нагляд;
- приймає участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, будівель і споруд;
- здійснює методичне забезпечення діяльності відомчих служб контролю якості будівельних організацій та підприємств з виготовлення будівельних конструкцій і виробів;
- перевірку відповідності розміщення об'єктів та виконання будівельних робіт вимогам затверджених проектних рішень, державних стандартів, Норм і Правил (ДСТУ, ДБН), архітектурним вимогам, а також місцевим правилам забудови населених пунктів.
2.5.5 Державний санітарно-епідемологічний нагляд здійснюється установами та закладами державної санітарно-епідемологічної служби (СЕС) МОЗ України на підставі Закону України " Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та " Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд".
Органи Держсанепідемнагляду відповідно до покладених на них завдань виконують:
- експертизу проектної документації на відведення земельних ділянок, будівництво, розширення і реконструкцію об'єктів будь-якого призначення;
- виносять рішення про відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію;
- погоджують норми проектування, стандарти і технічні умови, проектну та нормативно-технічну документацію на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових та реконструйованих об'єктів будь-якого призначення;
- затверджують державні санітарні норми і регламенти використання небезпечних факторів, граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, орієнтовні безпечні рівні хімічних чинників у харчових продуктах, предметах та виробах, у воді, повітрі, ґрунті, а також встановлюють норми радіаційної безпеки та допустимі рівні впливу на людину інших фізичних факторів.
2.5.6 Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки (Мінекобезпеки) здійснює свою діяльність відповідно до ст. 20 і 27 Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища". Відповідно до цього закону органи Мінекобезпеки здійснюють державну екологічну експертизу проектів схем розвитку галузі, передпланової і передпроектної документації, техніко-економічного обґрунтування і розрахунків, проектів на будівництво і реконструкцію ( розширення, технічне переозброєння ) підприємств та окремих об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку Держекоекспертизи забороняється.
2.5.7 Органи Держстандарту здійснюють державний метрологічний контроль і нагляд за забезпеченням єдності вимірювань на підставі Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" при реконструкції, технічному переоснащенні, ремонті і експлуатації об'єктів магістрального газопроводу. При здійсненні державного метрологічного контролю територіальні органи держстандарту проводять :
- державну метрологічну атестацію ЗВТ;
- повірку ЗВТ;
- атестацію методик виконання вимірювань;
- акредитацію методик виконання вимірювань.
Усі заходи органів держстандарту по державному метрологічному контролю проводяться відносно ЗВТ і методик виконання вимірювань, які використовуються і діють в сфері державного метрологічного нагляду (ст.16 Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність"). При здійсненні державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань територіальні органи Держстандарту проводять перевірку:
- додержання вимог Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність", інших нормативно-правових актів України і нормативних документів з метрології;
- стану і застосування засобів вимірювальної техніки;
- застосування атестованих методик виконання вимірювань і правильності виконання вимірювань;
- додержання умов проведення повірки, калібрування, проведення вимірювань.
2.5.8 Відомчий операційний контроль якості виконання будівельно-монтажних робіт під час будівництва, реконструкції та ремонті об'єктів МГ згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва" повинні здійснювати атестовані служби контролю якості, оснащені технічними засобами, що забезпечують необхідну достовірність і повноту контролю. Такі служби можуть входити до складу будівельно-монтажних організацій або залучатися зі сторони. Операційний контроль якості здійснюється в ході виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт і повинен забезпечувати своєчасне виявлення дефектів та вжиття заходів щодо їх попередження. Результати відомчого операційного контролю повинні заноситись до журналу робіт.
Під час операційного контролю слід керуватись відповідними нормативними документами з будівництва, проектною документацією, проектами організації будівництва, схемами операційного контролю якості.
2.5.9 Відомчий технічний нагляд за якістю виконання будівельно-монтажних робіт під час будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів МГ, а також за дотриманням вимог Норм і Правил при експлуатації об'єктів МГ здійснюють:
- відповідні функціональні управління і відділи ДК "Укртрансгаз";
- відповідні відділи, служби і групи газотранспортних підприємств (філій) та їх підрозділів ( ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо);
- залучені зі сторони на договірних умовах спеціалізовані організації, які мають відповідну ліцензію (дозвіл) Держнаглядохоронпраці на таку діяльність.
Основними завданнями працівників відомчого технічного нагляду замовника є контроль за додержанням підрядними організаціями вимог нормативних документів і проектних рішень під час будівництва, ремонту та реконструкції об'єктів магістральних газопроводів, участь в експертизі проектно-кошторисної документації та участь у роботі державних та робочих комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
2.5.10 Відомчий технічний нагляд згідно п.2.5.8 здійснюється відповідно до вимог:
- ДБНА.3.1-5-96 " Організація будівельного виробництва";
- СНиП-III-42-80 "Магистральные трубопроводы. Правила производства и приемки работ";
- ДБНА-3-1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення."
- "Положення про організацію технічного нагляду за будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом і експлуатацією об'єктів ДК "Укртрансгаз";
- ДБНА - 3.1-2-93 "Порядок надання дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт";
- даних "Правил експлуатації магістральних газопроводів";
- "Правил безпеки при експлуатації магістральних газопроводів";
- "Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України";
- відповідних нормативних документів з будівництва (ДБН, ВБН, ТУ У);
- відповідних "ВСН..." Міннафтогазбуду колишнього СРСР;
- відповідних ГОСТів і ДСТУ.
2.5.11 Авторський нагляд проектних організацій за якістю виконання робіт на будівництві, реконструкції таремонті об'єктів МГ здійснюється згідно СНиП 1.06.05-85 "Положение об авторском надзоре проектных организаций за строительством предприятий, зданий и сооружений" за договором замовника (УМГ, ВУ ПЗГ, ЛВУ МГ тощо) із генеральною проектною організацією.
Результати авторського нагляду повинні заноситися до "Журналу авторського нагляду". Авторський нагляд проектні організації здійснюють разом із працівниками служб технічного нагляду Замовника та представниками будівельно - монтажних організацій і, при цьому, вони зобов'язані перевіряти відповідність виконаних робіт проектним рішенням, передбаченими робочими кресленнями. При необхідності, вони вносять у встановленому порядку доповнення і зміни у проектно - кошторисну документацію.
