Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж - Загальні вимоги безпеки

Розділ 4 Загальні вимоги безпеки

Розділ 4, Глава 1 Територія, приміщення та робочі місця Загальні вимоги безпеки

4.1.1. На кожному підприємстві необхідно розробити і довести до відома всіх працівників плани ліквідації аварій і пожеж і евакуації працівників на випадок пожежі або аварійної ситуації. Плани ліквідації аварій і пожеж повинні враховувати небезпечні особливості палива (вугілля, газу, мазуту, замінників), що використовується на електростанціях і в теплових мережах.

4.1.2. Перебувати без супроводжувальних працівників на території або у виробничих приміщеннях електростанції (теплової мережі), паливних складах, золовідвалах працівникам, які не беруть участь в обслуговуванні обладнання, заборонено.

4.1.3. На території підприємства необхідно розробити й установити на видних місцях схеми руху транспорту - для організації безпечних умов руху транспортних засобів. Не дозволяється рухатись на особистому транспорті всередині виробничих приміщень електростанцій і теплових мереж. На транспортних шляхах підприємства слід установлювати дорожні знаки і наносити розмітку. Межі проїзної частини транспортних шляхів у виробничих приміщеннях слід установлювати з урахуванням габаритів транспортних засобів з вантажами, що підлягають переміщуванню. Відстань від межі проїзної частини до елементів конструкцій будівель та обладнання повинна бути більше 0,5 м, а на ділянках під час руху людей - більше 0,8 м. На підприємстві необхідно встановити терміни контролю за станом транспортних шляхів, порядок його проведення і обов'язки працівників, які його проводять.

4.1.4. Усі проходи і проїзди, входи і виходи як усередині виробничих приміщень і споруд, так і зовні на прилеглій до них території мають бути освітлені, вільні і безпечні для руху пішоходів і транспорту. Захаращувати проходи і проїзди або використовувати їх для складування вантажів заборонено. Проходи, проїзди, переходи, а також сходи, площадки і поручні до них слід завжди тримати справними і чистими, а розміщені просто неба - очищати від снігу і льоду і посипати піском. Територію мазутного господарства всередині обвалування, а також зливні пристрої необхідно очищати після кожного снігопаду. Настили площадок і переходів, а також поручні до них необхідно надійно закріпити. На період проведення ремонтних робіт замість знятих поручнів слід установлювати тимчасові справні огородження.

4.1.5 Біля всіх воріт та дверей будівель у зоні руху залізничного і автомобільного транспорту необхідно установлювати обгороджувальні стовпчики і поручні, а також дорожні знаки або світлові табло, що вказують максимально допустимий за умов безпеки вертикальний габарит транспортного засобу. На воротах слід установлювати фіксатори, - щоб перешкодити самочинному закриванню та відкриванню воріт під дією тиску вітру. Для автомобілів та інших транспортних засобів слід установлювати допустимі швидкості руху на території підприємства, а також усередині будівель. Зони обмеженої швидкості руху, місця стоянки транспортних засобів і місця їхніх розворотів повинні відмічатись відповідними дорожніми знаками, які мають бути добре видні вдень і вночі. У місцях проїзду автомобільного транспорту під комунікаціями і спорудами слід установити знаки, що обмежують габаритну висоту і ширину. У ворітниці з боковими стояками і на відстані відкривання воріт для захисту їх від наїздів та ударів слід установлювати обмежувальні стовпчики або надовби.

4.1.6. Територія підприємства повинна мати огорожу, освітлення і підтримуватись у чистоті і порядку.

4.1.7. Територію підприємства слід обладнати водовідводами і водостоками. Люки водостоків та інших підземних комунікацій слід тримати закритими. Під час проведення ремонтних, земляних та інших робіт на території підприємства відкриті люки, траншеї та ями потрібно обгородити. Вночі огорожі слід освітлювати. У місцях переходу через траншеї слід установлювати перехідні містки завширшки понад 1 м з поручнями заввишки до 0,9 м.

4.1.8. Стулчасті ворота виробничих приміщень повинні відчинятись назовні, а ворота на території підприємства - всередину.

4.1.9. Під час руху поїздів, маневрових ешелонів, локомотивів, якщо відчіплюють вагони, треба заздалегідь відходити у безпечне місце - на узбіччя або між коліями на відстань понад 2 м від крайньої рейки.

4.1.10. Майстерні, санітарно-побутові та інші приміщення не повинні розміщуватись під газоходами та естакадами паливоподачі.

4.1.11. Міжповерхові перекриття, підлога, канали та приямки повинні бути у справному стані. Усі отвори у підлозі необхідно обгородити. Кришки і кромки люків колодязів, камер та приямків, а також перекриття каналів повинні бути врівень з підлогою або землею і надійно закріплені.

4.1.12. У камерах і каналах слід підтримувати чистоту, регулярно відкачувати воду з приямків і не допускати захаращування проходів.

4.1.13. Переробляти будівельні конструкції і пробивати отвори в них - без підтвердження розрахунком можливості виконання робіт заборонено.

4.1.14. Не дозволяється влаштовувати в каналах глухі перегородки, що перешкоджають вільному проходу обслуговувальних працівників. У виняткових випадках, коли поділ каналу на окремі відсіки необхідний за технологічних умов, наприклад для улаштування залізобетонної щитової нерухомої опори, до і після розподільної перегородки необхідно зробити виходи на поверхню землі.

4.1.15. На кожному підприємстві (в цеху, на дільниці) повинен бути план з позначенням ремонтних площадок і допустимих на них навантажень. У цехах (на дільницях) слід чітко позначати межі площадок, а на табличках зазначати допустимі навантаження на них.

4.1.16. Рівень освітленості, шуму й вібрацій на робочих місцях повинен відповідати вимогам санітарних норм.

4.1.17. Для освітлення приміщень, до яких можливе проникнення горючого газу, пари вибухонебезпечних речовин, слід використовувати вибухозахищене електрообладнання та освітлювальну арматуру.

4.1.18. Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення повинні забезпечувати санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005.

4.1.19. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати встановлених граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК).

4.1.20. На кожному підприємстві необхідно проводити атестацію робочих місць згідно з вимогами Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442, у терміни, передбачені коле- ктивним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

4.1.21. Кислоти, луги, фосфати, реагенти та інші матеріали необхідно зберігати в складських приміщеннях.

4.1.22. Ртуть необхідно зберігати в упаковці підприємства-виробника в спеціальних складських приміщеннях за температури до плюс 50 град. C та за відносної вологості понад 30%. У кожному такому приміщенні повинен бути запас посуду і пристроїв для безпечного розфасовування і транспортування ртуті. Транспортувати ртуть необхідно тільки в посуді, що не б'ється.

4.1.23. Хімічні речовини і матеріали, що містять легкозаймисті, вибухонебезпечні і токсичні компоненти, необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, ізольованих від інших приміщень.

4.1.24. Бензин, гас, спирт, нітрофарби, розчинники, розріджувачі та інші легкозаймисті матеріали допускається зберігати у виробничих приміщеннях тільки у межах добової потреби. Ці матеріали необхідно зберігати у міцній металевій тарі в спеціальних цехових кладових, на дверях яких мають бути вивішені знаки безпеки про заборону паління і використання відкритого вогню. Поблизу робочих місць допускається зберігати мастильні матеріали у спеціальних металевих бачках і маслянках. Легкозаймисті матеріали необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, розташованих поза виробничими приміщеннями. На дверях складських приміщень мають бути вивішені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026, що наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

---------------------------------------------------------------------
| Зміст знака          |Номер знака за | Місце установлення          |
|                      |ГОСТ 12.4.026  |                             |
|--------------------------------------------------------------------|
|                            1. Заборонні                            |
|--------------------------------------------------------------------|
| Забороняється        |      1.1      | На зовнішньому боці дверей, |
| користуватись        |               | всередині складів з пожежо- |
| відкритим вогнем!    |               | і        вибухонебезпечними |
|                      |               | матеріалами та  речовинами; |
|                      |               | біля  входу на ділянки,  де |
|                      |               | проводять     роботи     із |
|                      |               | зазначеними  матеріалами та |
|                      |               | речовинами;  на обладнанні, |
|                      |               | де  існує  небезпека вибуху |
|                      |               | або займання;  на тарі  для |
|                      |               | зберігання                і |
|                      |               | транспортування  пожежо-  і |
|                      |               | вибухонебезпечних  речовин, |
|                      |               | а також у місцях проведення |
|                      |               | газонебезпечних робіт       |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Забороняється палити |      1.2      | Те саме,   що   для  номера |
|                      |               | знака 1.1,  і  додатково  у |
|                      |               | ртутних кімнатах            |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Вхід (прохід)        |      1.3      | Біля входів   у  небезпечні |
| заборонено           |               | зони,  а також у приміщення |
|                      |               | та   зони,  в  які  закрито |
|                      |               | доступ для сторонніх людей  |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Не закривати         |      1.5      | На арматурі      (засувках, |
| (Не відкривати)      |               | вентилях, клапанах, шиберах |
| Працюють люди        |               | тощо),    яку    не   можна |
|                      |               | закривати  (відкривати)  за |
|                      |               | умовами   виконання  роботи |
|                      |               | або  за  станом  схеми,   з |
|                      |               | пояснювальним написом:  "Не |
|                      |               | закривати!  Працюють  люди" |
|                      |               | або     "Не     відкривати! |
|                      |               | Працюють люди"              |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Піднімання           |      1.5      | У місцях,   де   піднімання |
| заборонено           |               | працівників на  обладнання, |
|                      |               | що            ремонтується, |
|                      |               | небезпечне, з пояснювальним |
|                      |               | написом:       "Підніматись |
|                      |               | заборонено"                 |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Не вмикати           |      1.5      | На рукоятках  або штурвалах |
| Працюють люди        |               | електроприводів   арматури, |
|                      |               | за      допомогою      якої |
|                      |               | обладнання  вмикається,   а |
|                      |               | також      на     пристроях |
|                      |               | дистанційного     керування |
|                      |               | (щити  і  пульти керування) |
|                      |               | електроприводами  арматури, |
|                      |               | за      допомогою      якої |
|                      |               | обладнання  вимикається,  з |
|                      |               | пояснювальним написом:  "Не |
|                      |               | вмикати! Працюють люди"     |
|--------------------------------------------------------------------|
|                           2. Застережні                            |
|--------------------------------------------------------------------|
| Обережно             |      2.1      | На вхідних     дверях     і |
| Легкозаймисті        |               | всередині складів, у місцях |
| речовини             |               | зберігання,   на  тарі  для |
|                      |               | зберігання                і |
|                      |               | транспортування             |
|                      |               | легкозаймистих     речовин, |
|                      |               | перед  входами  на  ділянки |
|                      |               | робіт   з   легкозаймистими |
|                      |               | речовинами                  |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно             |      2.2      | На дверях    і    всередині |
| Небезпека вибуху     |               | складів,      в      місцях |
|                      |               | зберігання,   на  тарі  для |
|                      |               | зберігання                і |
|                      |               | транспортування             |
|                      |               | вибухонебезпечних           |
|                      |               | матеріалів і речовин, перед |
|                      |               | входами на ділянки робіт  з |
|                      |               | вибухонебезпечними          |
|                      |               | матеріалами і речовинами, а |
|                      |               | також  у  місцях проведення |
|                      |               | газонебезпечних робіт       |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно             |      2.3      | На дверях    і    всередині |
| Їдкі речовини        |               | складів,      у      місцях |
|                      |               | зберігання  їдких  речовин, |
|                      |               | на ділянках робіт  з  ними, |
|                      |               | на  тарі  для  зберігання і |
|                      |               | транспортування їх          |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно             |      2.4      | На дверях    і    всередині |
| Отруйні речовини     |               | складів,      у      місцях |
|                      |               | зберігання         отруйних |
|                      |               | речовин,    на     ділянках |
|                      |               | проведення робіт з ними, на |
|                      |               | тарі   для   зберігання   і |
|                      |               | транспортування їх          |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно             |      2.9      | На обладнанні,  розміщеному |
| Обладнання в роботі  |               | поблизу  місця   робіт,   з |
|                      |               | пояснювальним      написом: |
|                      |               | "Обережно.   Обладнання   в |
|                      |               | роботі"                     |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Обережно             |      2.9      | На межі    обладнання,   що |
| Небезпечна зона      |               | ремонтується,  або  ділянок |
|                      |               | території теплотраси, цеху, |
|                      |               | де  за  станом  і   умовами |
|                      |               | роботи           обладнання |
|                      |               | перебувати            людям |
|                      |               | небезпечно, з пояснювальним |
|                      |               | написом:         "Обережно. |
|                      |               | Небезпечна зона"            |
|--------------------------------------------------------------------|
|                           3. Настановчі                            |
|--------------------------------------------------------------------|
| Працювати з          |      3.7      | Біля входу     в     робочі |
| використанням        |               | приміщення,    зони     або |
| засобів захисту      |               | ділянки робіт, що пов'язані |
| органів дихання      |               | з виділенням шкідливих  для |
|                      |               | організму   людини   газів, |
|                      |               | пари, аерозолів             |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Працювати тут        |      3.9      | На конструкціях,  у місцях, |
|                      |               | де створено безпечні  умови |
|                      |               | проведення робіт            |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Прохід тут           |      3.9      | Біля місця   організованого |
|                      |               | проходу під час  проведення |
|                      |               | ремонту     обладнання    з |
|                      |               | пояснювальним      написом: |
|                      |               | "Прохід тут"                |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Підніматись тут      |               | Біля місця   організованого |
|                      |               | підйому на  обладнання,  що |
|                      |               | ремонтується,             з |
|                      |               | пояснювальним      написом: |
|                      |               | "Підніматись тут"           |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Прохід держати       |      3.10     | На шляхах  підходу до місць |
| вільним              |               | розміщення пожежної техніки |
|                      |               | і    до   евакуаційних   та |
|                      |               | запасних виходів            |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Виходити тут         |      3.11     | На дверях  евакуаційних або |
|                      |               | запасних виходів. На шляхах |
|                      |               | евакуації  використовують з |
|                      |               | додатковою   табличкою    з |
|                      |               | вказівною стрілкою          |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Двері                |      3.12     | З обох    боків    пожежних |
| тримати зачиненими   |               | дверей,  а також на  дверях |
|                      |               | іншого   призначення,   які |
|                      |               | повинні  бути  зачинені   з |
|                      |               | міркувань безпеки           |
|--------------------------------------------------------------------|
|                            4. Вказівні                             |
|--------------------------------------------------------------------|
| Місце паління        |      4.3      | У виробничих  приміщеннях і |
|                      |               | на території для зазначення |
|                      |               | місця паління               |
|----------------------+---------------+-----------------------------|
| Питна вода           |      4.4      | У виробничих  приміщеннях і |
|                      |               | на       території        з |
|                      |               | пояснювальним      написом: |
|                      |               | "Питна вода"                |
|--------------------------------------------------------------------|

4.1.25. Луги і кислоти (крім плавикової) у невеликій кількості (від 2 до 3 л) необхідно зберігати в скляній тарі (бутлях) з притертими пробками в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Плавикову кислоту слід зберігати в поліетиленових посудинах або парафінованих бутлях. Бутлі слід розміщувати в корзинах або в дерев'яних латах. Простір між бутлем і корзиною (латами) необхідно заповнити дерев'яною стружкою або соломою. Для зберігання бутлів з сірчаною та азотною кислотами дозволяється використовувати дерев'яні матеріали - тільки після оброблення їх вогнезахисною сумішшю. Виймати бутлі з лат (корзин) необхідно тільки після випорожнення їх. Корзини (лати) з бутлями, заповненими кислотою, слід установлювати на підлозі в один ряд. Кожен бутель повинен мати бирку з назвою кислоти. Порожні бутлі з-під кислот слід зберігати в аналогічних умовах.

4.1.26. У виробничих цехах електростанцій необхідно передбачити місця для установлення електрозварювального обладнання, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварювальних робіт.

4.1.27. Матеріали, вироби, обладнання та його деталі, що знаходяться на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, слід укладати на вирівняних утрамбованих площадках, які взимку повинні очищуватись від снігу та льоду. Відстань від матеріалів і обладнання до бровок котлованів і траншей слід визначати розрахунком на стійкість схилів, але вона повинна бути більше 1 м.

4.1.28. Відкриті для виконання робіт камери і ділянки прокладеного під землею трубопроводу повинні мати огородження, на яких необхідно встановити застережні написи і знаки безпеки, а вночі - освітлення. Сигнальні дорожні знаки і освітлення на щитах повинні забезпечувати достатню видимість відгородженого місця з усіх боків можливого проїзду автотранспорту і проходу пішоходів.

4.1.29. Наявність горючого газу в приміщенні не допускається.

4.1.30. На підприємстві має бути перелік усіх газонебезпечних місць, а також приміщень (у тому числі і підземних споруд) із шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу). Біля входу в такі приміщення слід вивісити знаки безпеки - для попередження про наявність шкідливих речовин і про можливість пожежі та вибуху.

4.1.31. Двері приміщень без постійних обслуговувальних працівників слід замкнути на замок. Ключі слід видавати на період виконання робіт під розписку працівникам, які включені до списку, затвердженого керівником підприємства, і після закінчення робіт щодня повертати. Видавання і повернення ключів слід фіксувати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.

4.1.32. На території підприємства і у виробничих приміщеннях необхідно підтримувати чистоту. Рідини, що розлились або протекли, слід, у разі потреби, нейтралізувати і видалити, а місця, де вони були розлиті, - витерти. Пил зі стін, підвіконників, перекриттів, сходів, поверхонь обладнання та інших місць його відкладення слід видаляти відсмоктувальними пристроями або вологим прибиранням за графіком, установленим керівництвом підприємства. Для прибирання приміщень і обладнання не повинні використовуватись горючі речовини (бензин, гас, ацетон та ін.).

4.1.33. У виробничих приміщеннях необхідно встановити металеві ящики, що закриваються, з відділами для чистого і брудного обтирального матеріалу. Брудний обтиральний матеріал з ящиків слід прибирати щодня.

4.1.34. У виробничих приміщеннях повинні бути аптечки, укомплектовані перев'язувальним матеріалом та медикаментами. У кожній аптечці мають бути список необхідних матеріалів та медикаментів, а також вказівки щодо їхнього використання. Місцезнаходження аптечок визначає керівник цеху (району, дільниці) за узгодженням з медпунктом (пунктом охорони здоров'я). Аптечки слід тримати в чистоті й порядку, а запас матеріалів і медикаментів систематично поновлювати.

4.1.35. У виробничих приміщеннях необхідно вивішувати плакати, що наочно ілюструють безпечні методи роботи і правила надання долікарської допомоги.

4.1.36. У виробничих приміщеннях поблизу робочих місць повинні бути фонтанчики (або ємкості) з питною водою.

Розділ 4, Глава 2 Вимоги до обладнання

4.2.1. Усі гарячі частини обладнання, трубопроводи, баки та інші елементи, торкання до яких може викликати опіки, повинні мати теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції за температури навколишнього повітря плюс 25 град. C не повинна перевищувати плюс 45 град.C.

4.2.2. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що розташовані в зоні можливого попадання на них легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин, слід покрити металевою обшивкою - для захисту теплової ізоляції від просочування цих речовин.

4.2.3. Трубопроводи агресивних, легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин повинні бути герметичними. У місцях можливого витікання (крани, вентилі, фланцеві з'єднання, сальники тощо) слід установлювати захисні кожухи, а за необхідності - спеціальні пристрої, що дозволяють зливати з них продукти витікання у безпечне місце. Елементи обладнання, арматуру та прилади, що потребують періодичного огляду, слід розміщувати у зручних місцях, забезпечуючи вільний прохід для обслуговування їх.

4.2.4. Елементи обладнання, арматуру, пристрої для вимірювання, керування і регулювання, а також прилади, розміщені на висоті понад 1,3 м від рівня підлоги (робочої площадки), слід обслуговувати із стаціонарних площадок із застосуванням огороджень та драбин. Для обслуговування технологічного обладнання (котлів, теплообмінників, турбоагрегатів, фільтрів тощо) згідно з вимогами СНиП 3.03.01-87 "Несущие й ограждающие конструкции" слід установлювати постійні площадки і сходи з поручнями заввишки понад 1,0 м із суцільною обшивкою поручнів по низу понад 150 мм і одного проміжного горизонтального елемента. Перехідні площадки і сходи повинні мати поручні з обох боків. Площадки завдовжки понад 5 м повинні мати не менше двох сходів, розміщених у протилежних кінцях. Відстань від рівня площадки до верхнього перекриття повинна перевищувати 2 м. Похилі (з кутом нахилу до горизонту понад 75 град.) і вертикальні сходи повинні мати дугові огородження, - починаючи з висоти 2 м від їхнього нижнього кінця. Дуги цих огороджень повинні розміщуватись на відстані не більше 0,8 м одна від одної і з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми смугами. Відстань від сходів до дуги повинна бути від 0,7 до 0,8 м для огороджень завширшки від 0,7 до 0,8 м.

4.2.5. Засувки і вентилі, для відкривання яких потрібні великі зусилля, слід забезпечувати механічними або електричними приводами.

4.2.6. Усі пускові пристрої і арматуру необхідно пронумерувати і нанести написи відповідно до технологічної схеми. На маховиках керування арматурою повинні бути стрілки, що показують напрямок обертання, і літери "В" - відкрито, "З" - закрито. На пристроях керування арматурою з електричним (електромагнітним) або механічним (пневматичним) приводом повинні наноситись написи щодо їхнього призначення і слова, що показують напрямок ходу, - "відкр.", "закр.". Пристрої аварійного вимикання обладнання (кнопки, важелі) повинні бути червоного кольору, мати написи про їхнє призначення і бути легкодоступними для обслуговувальних працівників.

4.2.7. Рухомі частини обладнання повинні мати надійно і міцно закріплені захисні огородження - для унеможливлення випадкового торкання до них і травмування працівників. Захисні огородження повинні бути відкидними, розсувними або знімними, виготовленими із окремих секцій. Огородження, що відкриваються уверх, повинні мати фіксацію у відкритому положенні. В огородженнях повинні передбачатись дверцята і кришки - для зручності обслуговування захищених частин машин і механізмів. Огородження, дверцята і кришки повинні бути забезпечені пристроями для надійного утримування їх у закритому (робочому) положенні, а у разі потреби їх необхідно зблокувати з приводом машин і механізмів - для вимкнення цих пристроїв у разі знімання (відкривання) огороджень. Виготовляти огородження з наварених на каркас машин і механізмів дротиків та смуг заборонено. Кожухи напівмуфт повинні мати таку конструкцію, щоб незакрита частина обертового вала з кожного боку не перевищувала 10 мм.

Розділ 4, Глава 3 Вимоги до розпізнавального кольору трубопроводів і написів на них

4.3.1. Розпізнавальний колір і цифрове позначення великих груп трубопроводів повинні відповідати табл. 4.2.

Таблиця 4.2

-----------------------------------------------------------
|Речовина, що транспортується          | Колір            |
|--------------------------------------| розпізнавального |
| Цифрове позначення | Назва           | забарвлення      |
| укрупненої групи   |                 |                  |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           1        | вода            | зелений          |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           2        | пара            | червоний         |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           3        | повітря         | синій            |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           4        | гази горючі     | жовтий           |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           5        | гази негорючі   | жовтий           |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           6        | кислоти         | оранжевий        |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           7        | луги            | фіолетовий       |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           8        | рідини горючі   | коричневий       |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           9        | рідини негорючі | коричневий       |
|--------------------+-----------------+------------------|
|           0        | горючі речовини | сірий            |
-----------------------------------------------------------

4.3.2. Розпізнавальний колір трубопроводів слід виконувати суцільним по всій поверхні комунікацій або окремими ділянками.

4.3.3. Забарвлення трубопроводів, покритих ізоляцією з обштукатуреною поверхнею або ізоляцією з корозійностійкою металевою обшивкою, по всій довжині можна не проводити. У цьому разі слід наносити ділянки розпізнавального забарвлення і за потреби застережні кольорові кільця.

4.3.4. Розпізнавальне забарвлення слід наносити окремими ділянками на трубопроводи, що розміщені всередині виробничих приміщень, решту поверхонь комунікацій рекомендується фарбувати в колір інтер'єра. У цьому разі не допускається фарбувати трубопроводи між цими ділянками в розпізнавальні кольори, що використовуються для позначення інших укрупнених груп речовин.

4.3.5. Ділянки розпізнавального кольору слід наносити в найбільш складних та небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, біля місць з'єднань, фланців, біля місць відбирання проб і установлення КВП, біля місць проходження трубопроводів крізь стіни, перегородки, перекриття, на вводах і виводах із будівель тощо) не рідше ніж через 10 м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках і через 30 - 60 м на зовнішніх магістральних трасах.

4.3.6. Ширину ділянок розпізнавального кольору необхідно приймати залежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції): - для труб діаметром до 300 мм - до чотирьох діаметрів; - для труб діаметром понад 300 мм - до двох діаметрів. Дозволяється наносити ділянки розпізнавального кольору на трубопроводи діаметром понад 300 мм у вигляді смуг заввишки не менше 1/4 кола трубопроводу, ширина смуг повинна відповідати зазначеним розмірам.

4.3.7. Для позначення найбільш небезпечних за властивостями речовин, що транспортуються, на трубопроводи слід наносити застережні кольорові кільця. Колір, кількість кілець і відстань між ними повинні відповідати табл. 4.3, 4.4 і 4.5.

Таблиця 4.3

-----------------------------------------------------------------
| Сигнальні | Властивості речовини, що транспортується          |
| кольори   |                                                   |
|-----------+---------------------------------------------------|
| Червоний  | Легкозаймистість, вогненебезпечність та           |
|           | вибухонебезпечність                               |
|-----------+---------------------------------------------------|
| Жовтий    | Небезпека і шкідливість (отруйність, токсичність, |
|           | здатність викликати задушливість, термічні або    |
|           | хімічні опіки, радіоактивність, високий тиск або  |
|           | глибокий вакуум та ін.)                           |
|-----------+---------------------------------------------------|
| Зелений   | Безпека або нейтральність                         |
-----------------------------------------------------------------
                                                       Таблиця 4.4
----------------------------------------------------------------------------
| Кількість        | Речовина, що          | Тиск,        | Температура,   |
| попереджувальних | транспортується       | кгс/кв.см    | град. C        |
| кілець           |                       |              |                |
|------------------+-----------------------+--------------+----------------|
| Одне             | Перегріта пара        | до 22        | від плюс 250   |
|                  |                       |              | до плюс 350    |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Гаряча вода, насичена | від 16 до 80 | понад плюс 120 |
|                  | пара                  |              |                |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Перегріта та насичена | від 1 до 16  | від плюс 120   |
|                  | пара, гаряча вода     |              |                |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Горючі (у тому числі  | до 25        | від мінус 70   |
|                  | зріджені) і активні   |              | до плюс 250    |
|                  | гази, легкозаймисті   |              |                |
|                  | та горючі рідини      |              |                |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Негорючі рідини і     | до 64        | від мінус 70   |
|                  | пара, інертні гази    |              | до плюс 350    |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Перегріта пара        | до 39        | від плюс 350   |
|                  |                       |              | до плюс 450    |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Гаряча вода, насичена | від 80 до 184| вище плюс 120  |
|                  | пара                  |              |                |
|------------------+-----------------------+--------------+----------------|
| Два              | Продукти з токсичними | до 16        | від мінус 70   |
|                  | властивостями (крім   |              | до плюс 350    |
|                  | сильнодіючих отруйних |              |                |
|                  | речовин і димучих     |              |                |
|                  | кислот)               |              |                |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Горючі (у тому числі  | від 25 до 64 | від плюс 250   |
|                  | зріджені) і активні   |              | до плюс 350 і  |
|                  | гази, легкозаймисті   |              | від мінус 70   |
|                  | та горючі рідини      |              | до 0           |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Негорючі рідини і     | від 64 до 100| від плюс 350   |
|                  | пара, інертні гази    |              | до плюс 450 і  |
|                  |                       |              | від мінус 70   |
|                  |                       |              | до 0           |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Перегріта пара        | незалежно    | від плюс 450   |
|                  |                       | від тиску    | до плюс 600    |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Гаряча вода,          | понад 184    | понад плюс 120 |
|                  | насичена пара         |              |                |
|------------------+-----------------------+--------------+----------------|
| Три              | Сильнодіючі отруйні   | незалежно    | від мінус 70   |
|                  | речовини і димучі     | від тиску    | до плюс 700    |
|                  | кислоти               |              |                |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Решта продуктів з     | понад 16     | від мінус 70   |
|                  | токсичними            |              | до плюс 700    |
|                  | властивостями         |              |                |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Горючі (у тому числі  | незалежно    | від плюс 350   |
|                  | зріджені) і активні   | від тиску    | до плюс 700    |
|                  | гази, легкозаймисті   |              |                |
|                  | та горючі рідини      |              |                |
|                  |-----------------------+--------------+----------------|
|                  | Негорючі рідини та    | незалежно    | від плюс 450   |
|                  | пара, інертні гази    | від тиску    | до плюс 700    |
----------------------------------------------------------------------------
                                                    Таблиця 4.5
----------------------------------------------------------------
| Зовнішній діаметр | Ширина кілець і  | Відстань між кільцями |
| трубопроводу (з   | прозір між ними, | або групами кілець, м |
| ізоляцією), мм    | мм               |                       |
|-------------------+------------------+-----------------------|
| до 80             | 40               |   2,0                 |
| від 81 до 160     | 50               |   3,0                 |
| від 161 до 300    | 70               |   4,0                 |
| понад 300         | 100              |   6,0                 |
----------------------------------------------------------------

4.3.8. У разі великої кількості паралельно розміщених комунікацій застережні кільця на всіх трубопроводах повинні бути однакової ширини і наносити їх слід з однаковим інтервалом.

4.3.9. Для позначення трубопроводів із вмістом, особливо небезпечним для здоров'я і життя людей або для експлуатації підприємства, додатково до кольорових застережних кілець слід використовувати застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.

4.3.10. Застережними знаками безпеки необхідно позначати такі речовини: отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні, а також інші небезпечні речовини в трубопроводах.

4.3.11. Протипожежні трубопроводи, незалежно від їхнього вмісту (вода, піна, пара для гасіння пожежі та ін.), спринклерні і дренчерні системи на ділянках запірно-регулювальної арматури і біля місць приєднання шлангів та інших пристроїв для гасіння пожежі слід фарбувати в червоний (сигнальний) колір згідно з вимогами ГОСТ 14202.

4.3.12. Відвідні і продувальні трубопроводи в атмосферу залежно від їхнього вмісту повинні мати колір розпізнавального забарвлення, прийнятий для умовного позначення укрупнених груп з кільцями відповідного сигнального кольору, розміщеними під кутом 45 град. до осі трубопроводу.

4.3.13. Якщо від дії речовин, що протікають, може змінитись відтінок розпізнавального забарвлення, трубопроводи необхідно позначити за допомогою маркувальних щитків.

4.3.14. Колір маркувальних написів і стрілок, що вказують напрям потоку і наносяться на трубопроводи і маркувальні щитки, повинен бути: - білий - у разі зеленого, червоного або коричневого кольору трубопроводів; - чорний - у разі синього, жовтого, оранжевого, фіолетового і сірого кольору трубопроводів.

4.3.15. Написи на трубопроводах і маркувальних щитках слід виконувати чітким шрифтом, вони не повинні містити термінів, що рідко використовуються, і незрозумілих скорочень. Не дозволяється позначати вид речовини за допомогою хімічних формул.

Розділ 4, Глава 4 Обслуговування обладнання

4.4.1. На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обов'язковим для даної посади або професії.

4.4.2. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити виконання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи. У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, працівники не мають права розпочинати роботу - незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання. У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.

4.4.3. Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отримання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботи цього обладнання.

4.4.4. Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівних стекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з'єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виробничої необхідності.

4.4.5. Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.

4.4.6. Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання і трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи. Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено. Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого - без простукування зварних швів. Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та обдування котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.

4.4.7. Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це начальника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця) робіт - для вжиття необхідних заходів. Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до неї - заборонний знак безпеки "Вхід (прохід) заборонено".

4.4.8. Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхнього несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають запобіжних огороджень.

4.4.9. Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просовувати за них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтиральний матеріал - під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.

4.4.10. Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні або лляні ганчірки.

4.4.11. Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та інші матеріали під паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зупинення обладнання. В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.

4.4.12. Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і рухомі механізми заборонено.

4.4.13. Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у сирих приміщеннях - ізолювальні підставки.

4.4.14. Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тросів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.

4.4.15. Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокувань, захистів та сигналізації. У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричинити нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпустимо високу вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та протиаварійних інструкцій.

4.4.16. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух. Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.

4.4.17. Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за проектом проведення робіт (далі - ППР) або технологічною документацією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення. У ППР повинні бути визначені такі вимоги: - забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання; - безпечне розміщування машин і механізмів; - місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті; - забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування поштучних і сипких матеріалів; - забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу; - забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час проведення демонтажу конструкцій; - необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі. Крім того, в ППР повинні зазначатись: - номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту працівників; - засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду робіт або даної операції; - шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.

4.4.18. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати: а) на постійних робочих місцях: - плюс 28 град. C - у разі виконання легких робіт; - плюс 27 град. C - у разі виконання робіт середньої важкості; б) на тимчасових робочих місцях: - плюс 30 град. C - у разі виконання легких робіт; - плюс 29 град. C - у разі виконання робіт середньої важкості.

4.4.19. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Правил граничних температур, працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування повітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.

4.4.20. Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, слід виконуватися передбачену ППР або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.

4.4.21. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слід перевіряти за допомогою ломів або оправок.

4.4.22. Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід використовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихлоретилену, дихлоретану тощо). У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.

4.4.23. Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпечних і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою парою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.

4.4.24. Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл.4.1.

4.4.25. Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, - за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників. Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті понад 2,5 м повинні працівники електричного цеху. Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.

4.4.26. У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслуговування обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої кількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники повинні передаватись по зміні.

4.4.27. Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живитись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли загроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незручністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих заземлених елементів, - напругою до 12 В. У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220В.

Розділ 4, Глава 5 Механізоване навантажування, розвантажування та переміщування вантажів

4.5.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання або засобів малої механізації. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з використанням засобів залізничного або автомобільного транспорту, слід дотримуватись вимог "Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте (ЦМ-4771)", затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90 і Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 1 3.01.97 N 5.

4.5.2. Навантажувати перекриття і площадки необхідно з дотриманням допустимих норм, а вантажі слід підвішувати до призначених для цього згідно з ППР конструкцій будов, споруд, трубопроводів тощо.

4.5.3. Не дозволяється перебувати у траншеї під час опускання в неї труб та інших елементів обладнання і арматури, а також перебувати під обладнанням і вузлами трубопроводів до завершення їхнього закріплення.

4.5.4. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням екскаваторів, кранів, навантажувачів забороняється водіям і працівникам, які супроводжують вантаж, перебувати у кабіні автомобіля, не обладнаного захисним козирком.

4.5.5. Стояти під грейферами, стрілами кранів і машин, на залізничних коліях, шляхах механізмів і кранів, в районі переміщування скреперів заборонено.

4.5.6. Під час розвантажування навалочних вантажів на естакадах та коліях, укладених на висоті, люки вагонів необхідно відкривати із спеціальних містків, а закривати їх - за допомогою спеціальних люкопідіймачів.

4.5.7. Під час відкривання люків і дверей вагонів, а також бортів платформ слід стояти поза зоною можливого падіння вантажу або можливого удару бортом чи люком.

4.5.8. Для переходу із залізничних вагонів на навантажувально-розвантажувальну площадку, в складське приміщення і в зворотному напрямку необхідно установити сходи з рифленого заліза або дощок, які повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

4.5.9. Вантажі (крім баласту, що розвантажується для шляхових робіт) слід розміщувати на відстані не менше 2 м від зовнішньої грані найближчої до вантажу залізничної рейки, - для штабелів заввишки до 1,2 м, а у разі більшої висоти штабелів - на відстані не менше 2,5 м. Укладені вантажі не повинні мати частин, що стирчать (дроту, ломів, шпал тощо).

4.5.10. Пересувати залізничні вагони або платформи вздовж фронту розвантажування (навантажування) слід локомотивами, штовхачами та маневровими лебідками. Виконувати цю роботу вручну із застосуванням найпростіших пристосувань (ручної лебідки, аншпуга тощо) дозволяється у виняткових випадках - тільки вздовж горизонтальної ділянки колії. У цьому разі у вагонах не повинно бути небезпечних вантажів і кількість вагонів повинна бути обмежена одним навантаженим або двома обов'язково зчепленими порожніми чотириосьовими вагонами. Пересувати залізничні вагони або платформи вручну дозволяється на відстань, що не перевищує довжину вагона, і під безпосереднім керівництвом спеціально призначеного працівника.

4.5.11. Перед початком пересування вагонів сходи, містки, слеги та інші пристосування, що перешкоджають пересуванню, слід прибрати, а працівників попередити про очікуване пересування вагонів.

4.5.12. На електрифікованих залізницях підніматись на дахи вагонів, цистерн, навантажених платформ, напіввагонів і контейнерів для виконання будь-яких робіт дозволяється тільки після вимкнення контактної мережі та її заземлення.

4.5.13. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритому рухомому ешелоні поблизу електрифікованої залізниці необхідно стежити, щоб працівники та інструмент, яким вони користуються, а також вироби, що навантажуються (розвантажуються), були на відстані понад 2 м від струмовідних частин контактної мережі, яка перебуває під напругою. Роботу на рухомому ешелоні, розміщеному на відстані від 2 до 4 м від струмовідних частин контактної мережі, дозволяється проводити без знімання напруги і заземлення контактної мережі, але під наглядом спеціально призначеного працівника. За більшої відстані від струмовідних частин нагляд не потрібен. Розвантажувати цистерни з паливом, кислотами і лугами під проводами контактної мережі заборонено.

4.5.14. Працівників слід перевозити справними спеціально для цього призначеними транспортними засобами. Не дозволяється перевезення працівників поза кабіною автомобіля-самоскида, автомобіля-цистерни, трактора, а також іншими спеціалізованими автомобілями (самохідними машинами і механізмами, вантажними причепами, напівпричепами, вантажними моторолерами тощо), конструкція яких не пристосована для перевезення працівників.

4.5.15. Водії (машиністи) транспортних засобів і механізмів усіх видів зобов'язані виконувати сигнали "стоп", ким би вони не подавались.

4.5.16. Перевозити вибухові, горючі, сильнодіючі отруйні, легкозаймисті та інші небезпечні вантажі, а також незнешкоджену тару з-під них необхідно з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 N 1094, зі змінами та доповненнями, Правил охорони праці на автомобільному транспорті та "Инструкции по обеспечению безопасности перевозки опасных грузов автомобильным транспортом", затвердженої наказом МВС СРСР від 23.09.85 N 181.

4.5.17. Зливати кислоти та інші небезпечні вантажі з цистерн або розвантажувати їх у тарі необхідно з дотриманням вимог пункту 12.1.14 цих Правил.

4.5.18. Бутлі з кислотами, лугами та рідкими негорючими хімікатами слід перевозити в корзинах або дерев'яних латах, що відповідають вимогам пункту

4.1.25 цих Правил. Бутлі слід установлювати в кузові автомобіля і щільно закривати. Не дозволяється ставити корзини (або лати) з бутлями одна на одну (у два яруси) без міцних прокладок, що оберігають нижній ярус від розбивання під час перевезення.

4.5.19. Горючі рідини необхідно перевозити на автомобілях із застосуванням металевої тари із щільно загвинченою пробкою. Перевозити такі рідини у бутлях, бідонах, відрах і подібних їм ємкостях заборонено.

4.5.20. До керування авто- і електронавантажувачами повинні допускатись працівники віком не молодше 18 років, які пройшли навчання з будови і експлуатації навантажувачів і мають посвідчення на право керувати ними. Водії електронавантажувача повинні мати I групу з електробезпеки. Експлуатувати навантажувачі необхідно з дотриманням вимог інструкцій заводів-виробників навантажувачів.

4.5.21. Для навантажування і розвантажування штучних вантажів необхідно передбачати з боку під'їзду транспортних засобів на висоті підлоги кузова транспортного засобу спеціальні площадки (платформи, естакади, рампи) завширшки понад 1,5 м з кутом нахилу до 5 град. Ширина естакади, що призначена для пересування транспортних засобів, повинна бути понад 3 м. Естакади, рампи складів, під'їзних шляхів необхідно обладнати колесовідбійними запобіжними пристроями, - щоб перешкодити з'їзду і перекиданню транспортних засобів.

4.5.22. Навантажувально-розвантажувальні роботи з важкими (масою понад 3 т) і довгомірними (завдовжки понад 6 м) вантажами, а також роботи, що виконуються за допомогою грейфера та інших механічних вантажозахватних пристроїв, дозволяється проводити лише за відсутності працівників у кузові транспортного засобу.

4.5.23. Під час установлення транспортних засобів для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт необхідно вживати заходів щодо запобігання самочинному руху цих засобів.

4.5.24. Площадки для проміжного складування вантажів слід розміщувати на відстані понад 2,5 м від залізничних колій і автомобільних доріг.

4.5.25. Вантажі на площадці необхідно складувати таким чином: - цеглу в пакетах на піддонах - не більше ніж у 2 яруси; у контейнерах - в 1 ярус; - плиткові матеріали (плити азбестоцементні, листи азбестоцементні хвилясті і плоскі) - у стопи заввишки до 1 м; - теплоізоляційні вироби і конструкції у контейнерах і піддонах - у штабелі не більше ніж у 2 яруси; - дрібносортовий метал - у стелажі заввишки до 1,5 м; - великогабаритне і важке обладнання та його частини - в 1 ряд на підкладках; - чорні прокатні метали (швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабелі заввишки до 1,5 м з підкладками і прокладками; - листовий метал - у штабелі заввишки до 1 м; установлювати металеві листи на ребро заборонено; - труби діаметром до 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами; - труби діаметром понад 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м; складування здійснюється у сідло без прокладок. Нижній ряд труб слід укладати на підкладки, закріплювати інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках.

Розділ 4, Глава 6 Ручне навантажування, розвантажування та переміщування вантажів

4.6.1. Під час піднімання і переміщування вантажів вручну слід дотримуватись норм перенесення вантажів, установлених чинним законодавством.

4.6.2. Дороги, по яких переміщують вантажі, слід підтримувати у чистоті: захаращувати їх не допускається.

4.6.3. У разі застосування будь-яких такелажних пристосувань (котків, сходів, тачок, канатів та ін.), а також ломів, лопат тощо необхідно перевіряти їхню справність перед початком проведення робіт.

4.6.4. Під час навантажування труб, бочок і розвантажування їх з автомашин і платформ слід використовувати похилі площадки або лати з утриманням вантажів канатами.

4.6.5. Стояти слід завжди збоку від вантажу, який піднімають або опускають по похилій площині.

4.6.6. Канат, що застосовується для навантажування і розвантажування, слід підбирати з урахуванням маси вантажу. Швидкість опускання вантажу повинні регулювати працівники, які перебувають у кузові автомашини (на платформі).

4.6.7. Не дозволяється одночасне розвантажування автомашини або платформи і прибирання (перенесення на інше місце) раніше спущених вантажів.

4.6.8. Наповнений бутель повинні переносити обов'язково двоє працівників. Бутель разом з корзиною (латами) слід розміщувати у спеціальному дерев'яному ящику з ручками або переносити на спеціальних носилках з отвором посередині і латами, в які бутель повинен входити разом з корзиною на 2/3 висоти. На короткі відстані і по сходах дозволяється переносити бутлі двом працівникам у корзинах - тільки після попередньої перевірки дна корзини і ручок на міцність. Допускається перевозити бутлі на спеціальних візках.

4.6.9. Під час перекочування дерев'яних бочок по землі підштовхувати їх слід біля обручів; тягнути за краї бочки не дозволяється. Важкі бочки слід переміщувати на роликах або котках.

4.6.10. У виробничих приміщеннях переносити вручну довгомірні вантажі дозволяється лише у разі незначного обсягу робіт. Довгомірні вантажі слід переносити за допомогою спеціальних захватних пристосувань у вигляді кліщів. Дозволяється переносити довгомірні вантажі на плечах кількома працівниками однакового зросту. Під час перенесення і скидання таких вантажів працівники, які їх переносять, повинні стояти з одного боку вантажу. Переносити вантаж на держаках лопат, ломах тощо заборонено.

4.6.11. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт уночі всі робочі місця повинні бути освітлені.

Розділ 4, Глава 7 Проведення робіт на висоті

4.7.1. Роботи на висоті 1,3 м і більше від рівня підлоги (робочої площадки) слід виконувати із застосуванням засобів підмощування, які повинні відповідати вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 0

5.06.2001 N 252. Допускається, за необхідності, виконання невеликих за обсягом або тривалістю робіт на висоті 1,3 м і більше з приставних переносних драбин з обов'язковим застосуванням запобіжного пояса і карабіна, який повинен бути надійно закріплений до елементів конструкції.

4.7.2. Видаляти частини обладнання, що демонтуються, і сміття слід механізованим способом у закритих ящиках і контейнерах або по закритих жолобах. Дозволяється скидати сміття з висоти до 3 м - без застосування жолобів або інших пристосувань. Місце, на яке скидають сміття, слід з усіх боків обгородити або біля нього повинен стояти працівник, який попереджує про небезпеку.

4.7.3. Під час проведення робіт з використанням риштувань працівниками кількох підрядних організацій відповідальність за їхній стан несе організація, що прийняла риштування в експлуатацію. Якщо під час проведення робіт використовуються риштування працівниками кількох підрядних організацій, то кожний керівник робіт цих організацій повинен оглядати їх щодня.

4.7.4. Установлювати і розбирати риштування слід під керівництвом і наглядом виконавця робіт з дотриманням послідовності виконання робіт, передбаченої ППР. Працівників, які установлюють і розбирають риштування, повинен проінструктувати керівник робіт щодо способів і послідовності проведення цих робіт і заходів безпеки. Доступ сторонніх осіб у зону, де установлюються або розбираються риштування чи поміст, заборонено.

Розділ 4, Глава 8 Зварювальні та інші вогневі роботи

4.8.1. Електрозварювальні, газополуменеві та інші вогневі роботи слід проводити з дотриманням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 22.06.95 N 400, зареєстрованих в Мін'юсті України 1

4.07.95 за N 219/755, та Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міненерго України 25.01.99 N 27, зареєстрованих в Мін'юсті України 01.04.99 за N 203/3496.

4.8.2. Вогневі роботи на обладнанні, розміщеному в зоні діючого устаткування і у виробничих приміщеннях, слід проводити за нарядом-допуском (далі - наряд), форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. У рядку "Виконати заходи щодо підготовки робочих місць" наряду слід зазначити, крім заходів щодо підготовки робочих місць і заходів безпеки, також заходи щодо забезпечення робочого місця первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні. Оформлений наряд є одночасно дозволом на проведення вогневих робіт. Вогневі роботи, що проводяться у спеціально відведених і обладнаних місцях у цехах, майстернях і на відкритих площадках, виконуються без оформлення наряду. Місця проведення таких робіт повинні бути обгороджені і мати відповідні написи.

4.8.3. Під час проведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечному обладнанні (мазутних резервуарах, газопроводах, газорозподільних пунктах, мастилопроводах, бункерах з пилом тощо) наряд повинен узгоджувати головний інженер підприємства, а заходи пожежної безпеки, зазначені у наряді, - посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку підприємства.

4.8.4. У разі виникнення аварій зварювальні та інші вогневі роботи дозволяється виконувати без оформлення наряду, але обов'язково під безпосереднім наглядом начальника цеху (підрозділу) або за його вказівкою під наглядом іншого відповідального інженерно-технічного працівника цього цеху (підрозділу).

Розділ 4, Глава 9 Радіографічна дефектоскопія обладнання

4.9.1. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання, організації виробничого процесу і засобів захисту працівників від радіоактивного випромінювання повинні відповідати вимогам "Санитарных правил по радиоизотопной дефектоскопии", затверджених МОЗ СРСР 07.08.74, N 1171/7

4.4.9.2. Норми радіаційної безпеки, порядок проведення робіт, облік, зберігання і видавання дефектоскопів, утримання приміщень, заходи особистої профілактики, система організації, обсяг і порядок проведення радіаційного контролю, включаючи розроблення заходів щодо попередження і ліквідації аварій, повинні відповідати вимогам Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208, та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000), за- тверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 12.07.2000 N 116.

4.9.3. До проведення робіт з дефектоскопії повинні допускатись працівники, які пройшли навчання з правил безпеки проведення таких робіт і мають у посвідченні про перевірку знань запис на право проведення робіт з дефектоскопії.

4.9.4. Керівник підприємства несе відповідальність за зберігання джерел іонізуючого випромінювання і забезпечення таких умов збереження, одержання, використання, витрачання і списування з обліку усіх джерел випромінювання, за яких неможливо їх загубити або безконтрольно використати.

4.9.5. Ремонт, заряджання (перезаряджання), розкривання захисних блоків радіаційних головок і вилучення джерел випромінювання повинна проводити тільки спеціалізована організація.

4.9.6. Потужність еквівалентної дози випромінювання від переносних і стаціонарних дефектоскопічних апаратів не повинна перевищувати: 100 мбер/год - на відстані 0,1 м від поверхні блока захисту апарата з джерелом випромінювання; 3 мбер/год - на відстані 1 м від поверхні блока захисту апарата з джерелом випромінювання.

4.9.7. Роботи з дефектоскопії повинна виконувати бригада, яка складається не менше ніж з двох працівників. Бригада повинна виконувати роботи з дефектоскопії з дотриманням вимог пункту

4.9.1 цих Правил. З метою убезпечення роботи бригади слід розробити заходи щодо зниження потужності дози у разі зовнішнього опромінювання всього тіла на робочих місцях до 2,9 мбер/год, а в суміжних приміщеннях - до 0,24 мбер/год. Граничнодопустима доза опромінювання протягом календарного року для працівників, які виконують роботи із застосуванням джерел іонізуючого випромінювання, не повинна перевищувати 5 бер.

4.9.8. Зону, у межах якої потужність дози опромінювання перевищує 0,24 мбер/год, слід обгородити легким переносним бар'єром і на межі цієї зони вивісити знаки радіаційної безпеки.

4.9.9. Пересувні і переносні радіоізотопні дефектоскопи слід зберігати у спеціально відведених приміщеннях (сховищах), - що убезпечують зберігання їх і перешкоджають доступу до них сторонніх осіб.

4.9.10. Організацію тимчасових сховищ поза територією підприємства слід попередньо узгодити з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби і органами внутрішніх справ. Потужність еквівалентної дози на зовнішній поверхні такого сховища або на його огородженні, що перешкоджає доступу сторонніх осіб, повинна бути до 0,1 мбер/год, а у сховищах, що розташовані в санітарно-захисній зоні підприємства, - до 2,9 мбер/год.

4.9.11. Джерела іонізуючого випромінювання повинен видавати виконавцям робіт відповідальний працівник з місць їхнього зберігання - з обов'язковою реєстрацією у прибутково-видатковому журналі. Виконавці робіт несуть відповідальність за збереження джерел іонізуючого випромінювання з моменту отримання і до повернення або списування їх.

4.9.12. Вивезення джерел іонізуючого випромінювання для проведення робіт з використанням їх поза межами підприємства повинно проводитись згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/ Д-2000).

4.9.13. Під час застосування пересувних або переносних дефектоскопів слід дотримуватись таких вимог: - направляти випромінювання переважно у бік землі або у той бік, де відсутні люди; - віддаляти джерела від обслуговувальних працівників та інших осіб на можливо більшу відстань; - обмежити тривалість перебування працівників поблизу джерел випромінювання; - використовувати пересувні огородження і захисні екрани; - вивішувати застережні плакати безпеки, які повинні бути чітко видні на відстані більше 3 м.

4.9.14. Радіаційний контроль при використанні переносних і пересувних дефектоскопів повинен містити: - вимірювання потужностей експлуатаційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів на відстанях 0,1 і 1 м від поверхні радіаційної головки - не рідше двох разів на місяць; - контроль ефективності захисту транспортних засобів, сховищ і суміжних з ними приміщень - не рідше двох разів на рік; - вимірювання потужностей експозиційних доз випромінювання, густини потоків швидких нейтронів на робочих місцях і визначення розмірів радіаційно-небезпечних зон - один раз на квартал, а також кожного разу у випадку змінювання технології просвічування; - визначення рівнів радіоактивного забруднення дефектоскопів, транспортних засобів і сховищ - не рідше одного разу на квартал; - вимірювання індивідуальних доз опромінювання працівників, які здійснюють виробничий процес, - постійно.

4.9.15. Працівників, які виконують роботи із застосуванням пересувних і переносних дефектоскопів, необхідно забезпечувати двома типами дозиметрів - прямопоказувальними і фотодозиметрами або термолюмінісцентними, які слід розміщувати у верхній кишені спецодягу.

4.9.16. Для проведення виробничого процесу за допомогою стаціонарних дефектоскопів необхідно обладнати спеціальні приміщення (робочі камери). Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщувати поза робочою камерою, в якій не слід установлювати обладнання, що не використовується у виробничому процесі.

4.9.17. Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механізмом переміщування джерел випромінювання. Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна виводитись на пульт керування дефектоскопом і світлове табло над вхідними дверима у робочу камеру. Проводити виробничий процес з несправними блокуванням і сигналізацією заборонено.

4.9.18. У разі використання стаціонарних установок із спрямованим пучком випромінювання пучок слід направляти переважно у бік землі - у разі розміщення на першому поверсі, а якщо це неможливо, - на зовнішній бік приміщення, що не має вікон і забезпечує захист від випромінювання.

4.9.19. Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних з робочою камерою, у разі використання стаціонарних дефектоскопів повинен полягати у вимірюванні потужності експозиційних доз випромінювання і (або) густини потоків швидких нейтронів від радіаційних головок. Потужність експозиційних доз випромінювання та густина потоків швидких нейтронів від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).

4.9.20. Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритим або з необмеженим за напрямком пучком випромінювання слід розміщувати в окремому приміщенні - переважно в окремому будинку або окремому крилі будинку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого приміщення за будь-яких положень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні забезпечувати послаблення первинного і розсіяного випромінювання у суміжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

4.9.21. На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упаковки транспортного пакувального комплекту і на зовнішніх дверях сховищ слід наносити знаки радіаційної небезпеки.

4.9.22. Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випромінювання про всі випадки невідповідності індивідуальних засобів захисту вимогам, які до них висуваються, кожен працівник повинен доповісти своєму безпосередньому керівникові (працівникові, який відповідає за експлуатацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).

Розділ 4, Глава 10 Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах. Газонебезпечні роботи

4.10.1. Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1, 4, 6, 7 Правил безпеки систем газопостачання України.

4.10.2. Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну споруду, перед тим, як увійти у газонебезпечне приміщення, необхідно перевірити в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму). Аналіз повітряного середовища слід проводити щодня перед початком проведення робіт. Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному приміщенні або газонебезпечній підземній споруді в період проведення робіт повинен визначати керівник робіт. Газонебезпечні роботи слід проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт.

4.10.3. Характеристики вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше трапляються у підземних спорудах, наведена у додатку 2 до цих Правил.

4.10.4. Працівники цеху (району, дільниці) повинні знати перелік газонебезпечних підземних споруд, зазначених у пункті

4.1.30 цих Правил. Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті; вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу кришку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір).

4.10.5. Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні допускаються працівники, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для контролю небезпечних і шкідливих речовин і мають у посвідченні відповідний запис на право виконання таких робіт.

4.10.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища слід за допомогою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземної споруди або установлюється у напіввідчинені двері газонебезпечного приміщення. Кінець шланга слід опускати на відстань від рівня підлоги (дна резервуара) не більше 1 м - у разі відбирання проби з нижньої частини підземної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива речовина, важча за повітря, та на 20 - 30 см - у разі відбирання проби з його верхньої частини, в якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою щільністю, ніж повітря.

4.10.7. Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити у газонебезпечні приміщення для відбирання проб повітря заборонено.

4.10.8. До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природну або примусову вентиляцію їх. Природну вентиляцію камер і каналів слід створювати відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків, що спрямовують повітряні потоки. Примусову вентиляцію слід проводити за наявності у повітрі резервуара, підземної споруди або іншого газонебезпечного приміщення шкідливих речовин або за температури повітря у ньому понад плюс 30 град. C. Для створення примусової вентиляції можна використовувати вентилятори або компресори, які повністю замінюють повітря у підземній споруді або резервуарі протягом 10 - 15 хв. Шланг вентилятора, опущений у підземну споруду, не повинен доходити до рівня підлоги на 20 - 25 см. Якщо природна або примусова вентиляція не забезпечує повного видалення небезпечних або шкідливих речовин, спускатись у резервуар, підземну споруду, входити в газонебезпечне приміщення дозволяється тільки у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з прикріпленою до нього рятувальною вірьовкою, другий кінець якої повинен бути в руках наглядача.

4.10.9. Проводити вентиляцію резервуарів, підземних споруд, газонебезпечних приміщень за допомогою кисню заборонено.

4.10.10. В обох напрямках руху транспорту на відстані 10 - 15 м від відкритих люків підземних споруд, розміщених на проїзній частині дороги, слід установити застережний дорожній знак. За населеними пунктами на відстані понад 50 м від місця проведення робіт з боку руху транспорту додатково слід виставити застережний дорожній знак. Місце проведення робіт необхідно обгородити. Обгороджену зону взимку слід очищувати від снігу, льоду і посипати піском. Вночі й у разі недостатньої видимості застережні дорожні знаки та огородження біля місця проведення робіт мають бути освітлені лампами напругою до 42 В. Під час перерви в роботі, після закінчення робочого дня або після закінчення роботи залишати огородження і відкриті люки на проїзній частині дороги заборонено. Під час проведення робіт у підземній споруді, розташованій поза проїзною частиною дороги, як огородження, які повинні стояти протягом усього часу проведення робіт в цій споруді, слід використовувати переносні триноги, установлювані біля кожного відкритого люка.

4.10.11. Перед допуском працівників до проведення робіт усередині резервуарів, підземних споруд необхідно вивести з роботи і відділити заглушками трубопроводи, через які можливе попадання вибухонебезпечних, пожежонебезпечних, агресивних та отруйних речовин. Відключальну арматуру слід закривати. Вентилі відкритих дренажів, з'єднаних з атмосферою, повинні бути відкриті. З електроприводів арматури та електричних кіл їхнього керування слід зняти напругу. Штурвали (маховики) неелектрифікованої арматури необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замок. На перекритій запірній арматурі необхідно вивісити заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".

4.10.12. Під час відкривання люка резервуара, підземної споруди слід стояти з навітряного боку (спиною або боком до вітру).

4.10.13. Тривалість перебування працівників у резервуарі, підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, а також тривалість відпочинку (з виходом із цих об'єктів) залежно від умов і характеру роботи повинен визначати керівник робіт.

4.10.14. Працювати в резервуарі чи підземній споруді за температури повітря вище зазначеної у пункті 4.4.18 цих Правил допускається тільки у разі виникнення аварії, - якщо вона загрожує життю працівників, може спричинити руйнування обладнання тощо, - з дозволу керівника робіт і під його безпосереднім керівництвом. Таку роботу дозволяється виконувати лише за умови обов'язкового вжиття необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого перегрівання та опіків: робота повинна виконуватись в теплому спецодязі, а за наявності в підземній споруді або резервуарі рідкого середовища - також з використанням гумового взуття; режим роботи і відпочинку в цьому разі визначає керівник робіт.

4.10.15. Заборонено перебувати всередині резервуара чи підземної споруди за температури повітря понад плюс 50 град. C (температура повітря вимірюється на відстані 0,7 м від стінки резервуара (підземної споруди), а також за наявності в них води, нагрітої до температури понад плюс 45 град. C. За температури води менше плюс 45 град. C рівень води над підлогою не повинен перевищувати 200 мм. За наявності пари в резервуарі чи підземній споруді працівники повинні перебувати в них у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з рятувальною вірьовкою.

4.10.16. Для виконання робіт усередині газонебезпечного резервуара (приміщення, підземної споруди тощо) повинна призначатись бригада не менше ніж з трьох працівників, які заздалегідь повинні бути проінструктовані про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її виконання, а також повинна бути перевірена правильність їхніх дій на робочому місці. Один із членів бригади повинен працювати всередині резервуара, а двоє інших членів бригади (наглядачі) повинні стояти зверху біля люка або дверей газонебезпечного приміщення і стежити за роботою працівника, який виконує роботу всередині резервуару, і за станом повітрозабірного патрубка шлангового протигазу. Один із наглядачів повинен тримати в руках кінець рятувальної вірьовки, а другий її кінець повинен бути прикріплений до рятувального пояса працівника, який перебуває всередині резервуара. Наглядач повинен відпускати або натягувати рятувальну вірьовку і шланг лише за сигналом працівника, який виконує роботу в резервуарі. Другий наглядач повинен бути з надягненим рятувальним поясом і мати при собі шланговий протигаз у положенні "наготові". Якщо в діях працівника, який виконує роботу всередині резервуара, з'явились ознаки нездужання, намагання зняти протигаз тощо, а також у разі виникнення інших небезпечних непередбачених обставин, роботу слід негайно припинити, а працівника з резервуару евакуювати. Працювати всередині резервуара повинен тільки один працівник. У разі необхідності проведення робіт всередині резервуара двома працівниками слід призначити ще одного наглядача та передбачити заходи щодо одночасного надання допомоги обом цим працівникам.

4.10.17. Наглядачі не мають права відлучатись від люка резервуара чи підземної споруди і відволікатись на інші роботи доти, доки там перебуває працівник. Під час проведення робіт у глибокій і довгій підземній споруді, коли зоровий нагляд за працівником, який виконує в ній роботу, підтримувати неможливо, з ним слід організувати радіозв'язок, зв'язок по телефону або за допомогою загальноприйнятих сигналів. У разі потреби до потерпілого може спуститись лише один із наглядачів в попередньо надягнених протигазі та рятувальному поясі, передавши кінець рятувальної вірьовки іншому наглядачеві, який повинен залишитись біля люка або дверей газонебезпечного резервуара чи підземної споруди.

4.10.18. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити справність протигаза і шлангів. Герметичність протигаза і шланга перевіряється затискуванням рукою кінця шланга в надягненому протигазі. Якщо в такому положенні дихати неможливо, то протигаз справний. У протигаза з примусовим подаванням повітря необхідно перевірити також справність повітродувки і роботу її приводів.

4.10.19. Перед спусканням у газонебезпечний резервуар, газонебезпечну підземну споруду, а також перед тим, як увійти в газонебезпечне приміщення, гофрований шланг, що підводить повітря до дихального клапана маски протигаза, необхідно закріпити на поясному ремені. Повітрозабірні патрубки протигаза слід розміщувати з навітреного боку від місця виділення або місця можливого виділення шкідливих речовин і укріплювати таким чином, щоб не допустити засмоктування пилу з поверхні грунту. За відсутності примусового подавання повітря за допомогою вентилятора довжина шланга має бути менше 15 м, а у разі примусового подавання - менше 40 м. Шланг не повинен мати різких перегинів або чим-небудь затискуватись.

4.10.20. Аналіз повітря у підземній споруді або резервуарі слід проводити газоаналізатором вибухозахищеного типу, а за його відсутності - відбиранням проби повітря і аналізу його поза спорудою чи резервуаром.

4.10.21. Під час проведення робіт усередині газонебезпечного резервуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщення слід обов'язково застосовувати рятувальні пояси і рятувальні вірьовки. Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з боку спини з кільцем на їхньому перетині для кріплення рятувальної вірьовки. Рятувальний пояс слід підганяти таким чином, щоб кільце було не нижче лопаток.

4.10.22. Під час проведення газонебезпечних робіт слід дотримуватись таких вимог: - як переносне джерело світла слід використовувати акумуляторні ліхтарі тільки у вибухозахищеному виконанні або світильники напругою до 12 В, які живляться від трансформатора із заземленою вторинною обмоткою, установленого поза газонебезпечного резервуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщення (застосування автотрансформаторів для живлення переносних світильників заборонено). Заборонено також вмикати і вимикати світильники у газонебезпечних місцях, а також використовувати відкритий вогонь. Апаратуру керування освітленням і вентиляцією необхідно винести за межі газонебезпечного приміщення; - інструмент повинен бути виготовлений з кольорового металу, який не дає іскроутворення. Допускається використання інструменту з чорного металу - за умови, що його робоча частина ретельно змащена густим мастилом; - використовувати електродрилі та інші електрифіковані інструменти, а також пристосування, що дають іскріння, заборонено; - взуття працівників повинно бути без сталевих підківок і цвяхів, у противному разі слід взувати калоші.

4.10.23. Для зв'язку наглядача з працівником, який перебуває у підземній споруді, за допомогою рятувальної вірьовки слід використовувати таку сигналізацію: - один ривок рятувальної вірьовки працівника, який виконує роботу у споруді (резервуарі), означає "Підтягуй шланг і вірьовку". У цьому разі підтягувати їх треба після подавання наглядачем сигналу (одного ривка) і отримання відповідного сигналу з газонебезпечної підземної споруди (резервуара) у вигляді одного ривка. Якщо відповідь не отримано, необхідно витягувати з газонебезпечної підземної споруди не тільки шланг і вірьовку, а й працівника; у цьому разі можливо, що ривок трапився через падіння працівника; - два ривки означають "Спусти шланг і вірьовку". Такий сигнал подає працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), коли йому треба здійснити переміщення; - три ривки означають "Усе в порядку". Рятувальну вірьовку і шланг повинен тягти працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі). Тому наглядач повинен так тримати вірьовку і шланг, щоб не заважати їхньому переміщуванню і не давати можливості їм падати. Як тільки працівник, який виконує роботу у споруді (резервуарі), перестав пересуватись, він повинен подати сигнал - три ривки, що означає "Усе в порядку". Наглядач, не отримавши сигнал після зупинення руху вірьовки і шланга, повинен запросити працівника, який перебуває у споруді (резервуарі), одним ривком, на який він повинен отримати відповідь трьома ривками; - неодноразові ривки рятувальної вірьовки, що подає наглядач, означають, що працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), повинен підійти до люка або піднятись на поверхню. Такі самі сигнали, що подає працівник, який перебуває всередині резервуара, означають вимогу витягувати його з резервуару.

4.10.24. Наглядачі повинні розміщуватись з навітреного боку, періодично упевнюватись у самопочутті працівника, який перебуває всередині резервуара, за його сигналом опускати і витягувати назовні рятувальну вірьовку і шланг.

4.10.25. У разі нанесення на внутрішні поверхні підземних споруд (резервуарів) захисних покриттів, що супроводжується виділенням шкідливих і вибухонебезпечних речовин, слід передбачати примусове видалення цих речовин.

4.10.26. Під час виконання робіт у киснеізолювальному протигазі необхідно стежити, щоб залишковий тиск кисню в балоні протигаза був достатній для забезпечення повернення працівника, який виконує роботу в протигазі, від місця проведення робіт до незагазованої зони.

4.10.27. Кришки підземних люків необхідно відкривати і закривати за допомогою спеціальних гаків завдовжки понад 500 мм; виконувати ці операції безпосередньо руками, гайковими ключами або іншими, не призначеними для цього, предметами заборонено.

4.10.28. Перед тим, як закривати люки після закінчення роботи, керівник і виконавець робіт повинні перевірити, чи не залишився випадково всередині підземної споруди (резервуара) хто-небудь з працівників, а також чи не залишились забуті там матеріали, інструменти та інші сторонні предмети. Після закінчення робіт у підземній споруді (резервуарі) всі люки повинні бути закриті.

Розділ 4, Глава 11 Обслуговування теплообмінних апаратів та трубопроводів

4.11.1. Організацію виконання робіт з обслуговування теплообмінних апаратів і трубопроводів слід проводити відповідно до вимог Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104, та Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих в Мін'юсті України 07.10.98 за N 636/3076.

4.11.2. Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати після закінчення терміну чергового інспекторського огляду або у разі виявлення дефектів, що можуть спричинити порушення надійної і безпечної роботи, а також у разі відсутності і несправності елементів їхнього захисту і регуляторів рівня. Про виявлені дефекти та несправності слід зробити запис у паспорті теплообмінного апарата із зазначенням причини заборони його експлуатації.

4.11.3. Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніх точках повітряні клапани, а в нижніх точках і застійних зонах - дренажні пристрої, що сполучаються безпосередньо з атмосферою.

4.11.4. Заборонено під час роботи теплообмінного апарата проводити його ремонт або виконувати роботи, пов'язані з ліквідацією нещільностей з'єднань окремих елементів апарата, що перебувають під тиском, - за винятком випадків, зазначених у пункті 4.11.14 цих Правил.

4.11.5. Справність запобіжних клапанів, манометрів та іншої арматури теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслуговують, відповідно до інструкції з обслуговування теплообмінних апаратів.

4.11.6. Теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу, що підлягають ремонту, необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і обладнання, так і з боку дренажних і обвідних ліній, - щоб уникнути попадання в них пари або гарячої води, Дренажні лінії і повітряні клапани, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, повинні бути відкриті.

4.11.7. Виводити з роботи для ремонту або для внутрішнього огляду теплообмінні апарати і ділянки трубопроводу, що від'єднується від діючого обладнання, необхідно двома послідовно установленими засувками, між якими повинен бути дренажний пристрій, що сполучається безпосередньо з атмосферою. Допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/кв.см); у цьому разі не повинно бути виходу пари в атмосферу крізь дренаж, який відкрито на час ремонту або внутрішнього огляду на виведеній з роботі ділянці. У разі проведення робіт усередині теплообмінного апарата або трубопроводу і якщо арматура трубопроводу, що виводиться з дії, фланцева, необхідно обов'язково перекрити арматуру й установити заглушку. Товщина заглушки повинна відповідати параметрам робочого середовища. Для полегшення перевірки встановлення заглушок останні повинні мати добре видимі хвостовики.

4.11.8. З теплообмінних апаратів і трубопроводів, виведених з роботи для ремонту, слід зняти тиск і звільнити їх від пари і води. З електроприводів вимикальної арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлення електроприводів - запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вентилі відкритих дренажів, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, необхідно відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренування теплообмінного апарата (трубопроводу) повинні бути закриті; між запірною арматурою і теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бути арматура, що безпосередньо сполучається з атмосферою. Неелектрифікована вимикальна арматура і вентилі дренажів необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання зазначених вимог обов'язкове на трубопроводах з установленою заглушкою. На вентилях, засувках вимикальної арматури слід вивішувати заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкритих дренажів - "Не закривати! Працюють люди"; на ключах керування електроприводами вимикальної арматури - "Не вмикати! Працюють люди"; на місці проведення робіт - настановчий знак "Працювати тут!". Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають дренажів і повітряних клапанів, а також за наявності надлишкового тиску в них заборонено. Дренування води і пароводяної суміші слід проводити через спускову арматуру. Якщо під час допуску виник сумнів у тому, що, внаслідок засмічення лінії дренажу, вода із виведеного у ремонт трубопроводу повністю не видалена, розпочинати ремонтні роботи заборонено.

4.11.9. Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати тільки із застосуванням важелів, передбачених інструкцією з експлуатації арматури; не дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика використовувати випадкові предмети.

4.11.10. Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівників високого тиску за груповою схемою їхнього увімкнення необхідно вимкнути всю групу підігрівників.

4.11.11. Під час відгвинчування болтів фланцевих з'єднань трубопроводів послаблювати болти слід обережно, - щоб запобігти можливому викиданню пароводяної суміші у разі неповного дренування трубопроводу. Крім цього, необхідно запобігти випаданню із фланців металевих прокладок і вимірювальних шайб і падінню їх униз - шляхом відгородження розташованих нижче ділянок, улаштування настилів, установлення піддонів тощо.

4.11.12. Дозволяється відключати однією засувкою (без установлення заглушок) теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не перевищує атмосферний і температура теплоносія менше плюс 45 град. C.

4.11.13. У разі виведення у ремонт обладнання з вибухонебезпечними, отруйними і агресивними речовинами, це обладнання необхідно вивести з дії, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками від діючого обладнання - незалежно від тиску і температури речовин, що транспортуються.

4.11.14. Під час випробовування і прогрівання трубопроводів пари і води дозволяється підтягувати: - болти фланцевих з'єднань - за надлишкового тиску до 0,5 МПа (5 кгс/кв.см); - сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури - за тиску до 1,2 МПа (12 кгс/кв.см); сальники слід підтягувати обережно, - щоб не зірвати болти. Якщо застосовуються спеціальні пристосування, сальники дозволяється підтягувати у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/кв.см) - за розпорядженням і під керівництвом працівника, який віддав розпорядження на проведення цієї роботи.

4.11.15. Добивання сальників компенсаторів і арматури дозволяється виконувати у разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа (0,2 кгс/кв.см) і за температури теплоносія до плюс 45 град. C. Замінювати сальникову набивку компенсаторів дозволяється тільки після повного спорожнення трубопроводу.

4.11.16. Підтягувати нарізне з'єднання сальника арматури або фланцеве з'єднання слід поступово, по черзі, з діаметрально протилежних боків; у цьому разі працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя води або пари.

4.11.17. Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гарячої води, яка не має або має нечітку технологічну нумерацію, заборонено.

4.11.18. Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури слід підтягувати, якщо тиск не перевищує 0,3 МПа (3 кгс/кв.см), - тільки гайковими ключами, розмір яких відповідає граням елементів, що підтягуються, - щоб запобігти пошкодженню штуцерів; застосовувати для виконання цієї роботи інші ключі, а також подовжувальні важелі заборонено. Перед тим, як розпочати підтягування штуцерів, слід перевірити стан видимої частини різі, - особливо на штуцерах повітряних клапанів. Під час підтягування нарізного з'єднання працівник повинен стояти з протилежного боку від струменя води або пари, які можуть з'явитись у разі зривання різі.

4.11.19. Прогрівання і пуск паропроводів слід виконувати згідно з місцевою інструкцією або за спеціальною програмою.

4.11.20. Під час прогрівання паропроводу спочатку слід відкривати дренажі, потім поступово і обережно байпаси (парові вентилі). У разі виникнення гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повного зникнення їх і вжити заходів щодо усунення причин, що викликали ці удари.

4.11.21. Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової мережі додатково необхідно перекрити конденсаційні горшки.

4.11.22. У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час прогрівання або підвищення тиску в паропроводі штуцер необхідно продути швидким закриванням та відкриванням вентиля. Якщо засмічення проходу дренажного штуцера неможливо усунути продуванням, слід повністю перекрити паропровід і прочистити дренажний штуцер. Працівник, який продуває дренажний штуцер, повинен стояти з боку, протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю роботу в рукавицях.

4.11.23. Продування паропроводів необхідно виконувати згідно з інструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або пусконалагоджувальної організації (дільниці) і узгодженою з керівником підприємства (цеху). Тимчасові трубопроводи, спеціально прокладені для продування паропроводів, не повинні торкатись дерев'яних конструкцій, - щоб запобігти виникненню пожежі. Вони повинні лежати вільно, з урахуванням теплових подовжень, і не передавати надмірних зусиль на перекриття та інші конструкції. У місцях обслуговування тимчасовий трубопровід повинен покриватись ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби, що виходить за межі споруди, слід надійно закріплювати. Місце випускання пари необхідно вибирати таким чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, обладнання та людей. Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу, що підлягає продуванню, слід установити парову засувку. Перед початком продування увесь паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі опори - надійно закріпити. Тимчасові засоби підмощування біля паропроводу необхідно демонтувати. Безпосередньо перед початком продування дренажі повинні бути закриті, - щоб уникнути засмічування. Відкривати парову засувку слід поступово. З появою ознак гідравлічних ударів слід негайно припинити подавання пари у паропровід і повністю відкрити всі дренажі. Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні наглядати за його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок. Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопроводу, прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межі виставити наглядачів. Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні користуватись протишумними навушниками.

Розділ 4, Глава 12 Ремонт обертових механізмів

4.12.1. Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна проводитись згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому разі механізм необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму і електроприводів арматури зняти. Якщо робота на механізмі пов'язана з можливим торканням до його обертових частин, кабель живлення електродвигуна слід заземлювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за N 11/2451, зі змінами та доповненнями, затверд- женими наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.02.2000 N 26 і зареєстрованими в Мін'юсті України 06.04.2000 за N 213/4434. Якщо робота на механізмі не пов'язана з торканням до обертових частин механізму, заземлювати кабельну лінію не потрібно. У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно виконувати за нарядом на ремонт обертового механізму. Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути на замок з допомогою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань. На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму слід вивішувати знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою, а на місці проведення робіт - настановчий знак безпеки "Працювати тут!".

4.12.2. Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електроприводом знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматури повинні працівники електричного цеху.

4.12.3. Під час пробного увімкнення або балансування обертового механізму необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електродвигуна механізму. Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально призначений працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути механізм.

4.12.4. Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед проведенням його випробування, слід скласти муфту зчеплення, установити всі огородження рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інструмент, матеріали та вивести працівників з місця проведення робіт. Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі виконання роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівнику, який видав наряд. Після проведення випробувань механізму, у разі виникнення необхідності продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готуватись згідно з умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.

4.12.5. Під час балансування ротора обертового механізму установлювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплення, - що унеможливлює обертання ротора.

4.12.6. Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах необхідно установлювати упори, - щоб перешкодити падінню ротора.

4.12.7. Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозволяється тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настилом та вжиття заходів, що унеможливлюють обертання ротора.

4.12.8. Пристосування, що використовуються для виймання роторів тягодуттьових машин, повинні відповідати вимогам нормативних документів заводів-виробників тепломеханічного обладнання. Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необхідно вивести працівників.

4.12.9. Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад 1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.

4.12.10. Під час замінювання броні і наплавлювання лопаток тягодуттьових машин кришки корпусів повинні бути відкриті.

4.12.11. У разі застосування шліфувальної машинки для чищення поверхонь фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватись вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.

4.12.12. Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на роторі тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.

4.12.13. Під час наплавлення лопаток тягодуттьових машин слід уникати пропалювання металу та попадання розплавленого металу на електрозварника. Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора слід виконувати за наявності вентиляції, що забезпечує необхідний повітрообмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тягодуттьової машини. Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, повинен виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятувальної вірьовки, кінець якої має бути у наглядача. Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності користуватись однополюсним вимикачем електрозварювальної мережі, який повинен бути ззовні тягодуттьової машини.

Розділ 4, Глава 13 Теплоізоляційні та обмурувальні роботи

4.13.1. Теплоізоляційні роботи необхідно виконувати за умови відсутності виходу пари, витікань, викидів горючих газів у зоні проведення робіт і за температури на поверхні обладнання до плюс 60 град.C. Антикорозійні, фарбувальні та теплоізоляційні роботи на обладнанні та конструкціях необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.3.016, ГОСТ 12.3.035, ГОСТ 12.3.040 та СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве". Проводити теплоізоляційні роботи на обладнанні у разі несталого режиму його роботи, а також у разі несталого режиму роботи сусіднього діючого обладнання, розташованого на небезпечній відстані до нього, заборонено.

4.13.2. Дозволяється виконувати розбирання окремої ділянки ізоляції на діючому обладнанні для визначення нещільності - за умови дотримання необхідних заходів безпеки (використання гаків на довгих держаках, перебування з боку, протилежного місцю виходу пари в атмосферу або витікання тощо).

4.13.3. Не дозволяється проводити ізоляційні роботи на обладнанні під час його гідравлічного і пневматичного випробування, а також у зоні випробовування обладнання або трубопроводів.

4.13.4. Наносити ізоляційну мастику слід у гумових рукавицях і захисних окулярах.

4.13.5. Роботи з мінеральною ватою і скловатою та виробами з неї слід проводити у захисних окулярах, протипиловому респіраторі і рукавицях з міцної тканини. Під час проведення цих робіт брюки слід надягати поверх чобіт (навипуск) і не засукувати рукава. Рукава та комірець спецодягу слід застебнути. Роботи з рідким склом, теплоізоляційними та іншими матеріалами у вигляді мастик, до складу яких входить рідке скло, а також роботи з нанесення ізоляції і штукатурки з використанням вапняно-асбесто-цементних, перлітових, вермикулітових розчинів і мастик слід виконувати у гумових кислото- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.

4.13.6. Різання теплоізоляційних виробів стаціонарною або переносною циркулярною пилкою повинні виконувати працівники, які пройшли відповідне навчання та інструктаж; цю роботу дозволяється проводити лише у разі жорсткого закріплення пилки, установлення огороджень та за умови увімкненої витяжної вентиляції. Під час проведення різальних робіт слід користуватись дерев'яними підштовхувачами, а також уникати наближення рук до диска пилки, що обертається.

4.13.7. Під час проведення теплоізоляційних робіт із застосуванням дроту кінці дротяного каркаса ізоляції і дротяних кріпильних деталей повинні бути загнутими і закритими шаром ізоляції; залишати кінці дроту незагнутими, а також використовувати невідпалений дріт заборонено.

4.13.8. Ізоляційні матеріали, що розвантажуються, необхідно складувати згідно з вимогами пункту

4.5.25 цих Правил. Сипкі ізоляційні матеріали слід складувати у штабелі заввишки до 1,2 м. Брати сипкі матеріали із штабелів слід тільки зверху.

4.13.9. Подавання ізоляційних матеріалів на висоту необхідно механізувати. Курні ізоляційні матеріали, мінеральну вату або скловату слід подавати на місце проведення робіт у контейнерах або пакетах з дотриманням умов, що унеможливлюють їхнє розпилювання.

4.13.10. Не дозволяється під час розбирання ізоляції та обмурування ударяти по стінках трубопроводів і обладнання. Ізоляцію необхідно розбирати у напрямку тільки зверху вниз із застосуванням захисних окулярів, а також зволожувати, - щоб уникнути пиловиділення.

4.13.11. Під час розкроювання і різання листового металу і склопластиків руки слід тримати якомога далі від леза ножа ножиць і обов'язково застосовувати захисні рукавиці, - щоб уникнути порізу рук задирками і гострими краями.

4.13.12. Перед початком пневматичного транспортування ізоляційних матеріалів слід переконатись у справності установки пневматичного подавання розчинів. Не дозволяється працювати з несправними елементами установки пневматичного подавання розчинів, а також у разі відсутності або несправності манометрів, що показують тиск повітря, що транспортується. Шланги, якими подається розчин або мастика, не повинні бути перегнутими.

4.13.13. Розчинопроводи після монтажу і надалі, не рідше ніж через кожні 3 місяці, повинні проходити гідравлічне випробування тиском, що у 1,5 раза перевищує робочий. Результати випробувань розчинопроводів необхідно оформлювати актом та робити відмітки у технічному паспорті.

4.13.14. Не дозволяється ремонтувати розчинопроводи, що перебувають під тиском, а також підтягувати їхні фланцеві з'єднання.

4.13.15. Якщо розчин не проходить через з'єднання (стики) розчинопроводів, необхідно вимкнути компресор, розібрати несправний вузол і усунути пробку, що утворилася; простукувати розчинопровід для усунення пробки заборонено.

4.13.16. Перед тим, як виконати очищення барабана розчиномішалки, рубильник необхідно вимкнути, зняти запобіжники з електродвигуна розчиномішалки, заземлити кабель живлення електродвигуна, і на рубильнику вивісити заборонний знак безпеки "Не вмикати! Працюють люди". Барабан розчиномішалки необхідно закривати захисною сіткою з вічками розміром не більше 70 х 70 мм. Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а також розвантажувати його на ходу заборонено. Очищати приямок для завантажувального ковша розчиномішалки дозволяється тільки після фіксації ковша у піднятому положенні. Не дозволяється працівникам перебувати під піднятим і незафіксованим ковшем.

4.13.17. Під час продування і чищення розчинопроводу необхідно працювати у захисних окулярах. Під час продування розчинопроводу стисненим повітрям необхідно вивести із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників, крім тих, хто безпосередньо виконує цю роботу.

4.13.18. Під час нанесення ізоляції на обладнання напилюванням слід вживати заходів, що унеможливлюють забруднення розміщеного поруч обладнання.

Розділ 4, Глава 14 Обслуговування компресорів і повітропроводів

4.14.1. Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів слід проводити відповідно до вимог "Правил устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71, та Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

4.14.2. Відповідальним за надійну і безпечну експлуатацію компресорної установки і повітропроводів повинен призначатись працівник зі складу спеціалістів.

4.14.3. До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок слід допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за відповідною програмою і мають право обслуговувати компресорні установки.

4.14.4. Не дозволяється залишати без нагляду діючі компресори, - крім повністю автоматизованих.

4.14.5. Входити у приміщення компресорної установки стороннім особам заборонено. Ззовні біля вхідних дверей компресорної установки необхідно установити сигналізацію - для виклику працівників, які обслуговують установку, а також вивісити заборонний плакат "Вхід стороннім заборонено".

Розділ 4, Глава 15 Земляні роботи

4.15.1. Земляні роботи на території енергопідприємств, а також в охоронних зонах підземних комунікацій (електрокабелів, газопроводів тощо) слід проводити згідно з вимогами цих Правил, Правил безпечної експлуатації електроустановок ( z0011-98 ), з використанням плану (схеми) із зазначенням розміщення і глибини закладання комунікацій. Перед початком проведення земляних робіт слід установити знаки або зробити написи, що показують розташування підземних комунікацій на місцевості.

4.15.2. Земляні роботи у зоні діючих підземних комунікацій необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за нарядом, а в охоронній зоні кабеля, що перебуває під напругою, діючого газопроводу, теплотраси, крім того, - під наглядом представника організації, що здійснює експлуатацію цього кабелю, газопроводу або теплотраси.

4.15.3. Розробляти грунт у безпосередній близькості (до 0,3 м) від діючих підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами - без різких ударів.

4.15.4. У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебезпечних матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникненню сторонніх осіб у небезпечну зону.

4.15.5. У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони. Роботу дозволяється відновити тільки після припинення надходження газу у зону проведення робіт і видалення з неї наявного газу. У разі необхідності проведення робіт у загазованій зоні слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.

4.15.6. Використовувати відкритий вогонь і палити у траншеях на відстані до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.

4.15.7. Котловани і траншеї, що розробляються у місцях пересування людей або транспорту, необхідно обгородити і на огородженні установити застережні знаки безпеки, а вночі - сигнальне освітлення.

4.15.8. Дозволяється рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплень у нескельних і незамерзаючих грунтах вище рівня грунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на глибину до: 1 м - в насипних, піщаних та великоуламкових грунтах; 1,25 м - в супісках; 1,5 м - в суглинках та глинах.

4.15.9. Дозволяється рити котловани і траншеї із схилами без кріплень в нескельних грунтах вище рівня грунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в грунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у разі глибини виймання і крутості схилів згідно з табл. 4.6.

Таблиця 4.6

 -------------------------------------------------------------------
|                     | Крутість схилу (відношення його висоти до |
| Вид грунту          | закладання) у разі глибини виймання, м,   |
|                     | не більше                                 |
|                     |-------------------------------------------|
|                     | 1,5       |     3         |    5          |
|---------------------+-----------+---------------+---------------|
| Насипні неущільнені | 1:0,67    |     1:1       |    1:1,25     |
| Піщані і гравійні   | 1:0,5     |     1:1       |    1:1        |
| Супісок             | 1:0,25    |     1:0,67    |    1:0,85     |
| Суглинок            | 1:0       |     1:0,5     |    1:0,75     |
| Глина               | 1:0       |     1:0,25    |    1:0,5      |
| Лес і лесовидні     | 1:0       |     1:0,5     |    1:0,5      |
-------------------------------------------------------------------

4.15.10. За ППР слід визначати крутість схилів виїмок завглибшки: понад 5 м - в усіх випадках; до 5 м - за гідрологічними умовами і видами грунтів, що не передбачені пунктом 4.15.9 цих Правил і табл. 4.6.

4.15.11. Під час проведення земляних робіт слід застосовувати інвентарні кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання таких кріплень - кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому порядку індивідуальними проектами.

4.15.12. Установлювати кріплення стінок котлованів або траншей необхідно у напрямку зверху вниз - у міру розробки грунту поступово на глибину до 0,5 м, а розбирати - у напрямку знизу вгору - у міру зворотного засипання грунту.

4.15.13. Під час установлення кріплень стінок котлованів або траншей верхня частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.

4.15.14. Грунт, що виймають із котлована або траншеї, слід розміщувати на відстані понад 0,5 м від бровок виїмки.

4.15.15. Не дозволяється розробляти грунт у котлованах і траншеях "підкопом".

4.15.16. Валуни та каміння, а також відшарування грунту, виявлені на схилах, необхідно видалити.

4.15.17. Дозволяється розробляти роторними і траншейними екскаваторами у зв'язаних грунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них працівників, необхідно облаштовувати кріпленнями траншей або схилів.

4.15.18. Проводити роботи в котлованах і траншеях із схилами, що зазнали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і виконавцем робіт стану грунту цих схилів і обвалення нестійкого грунту у місцях, де виявлені "козирки" або тріщини (відшарування).

4.15.19. Перед допуском працівників у котлован або траншеї завглибшки понад 1,3 м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.

4.15.20. Спускатись у котловани і траншеї слід тільки по драбинах з поручнями або по приставних драбинах, що відповідають вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і пункту 4.2.4 цих Правил.

4.15.21. Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що розробляються, слід оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення надійності їхніх схилів або кріплень.

4.15.22. У разі виймання грунту з виїмок за допомогою бадді слід влаштувати захисні навіси-козирки - для захисту працівників, які виконують роботу у виїмці.

4.15.23. Під час розроблювання виїмок у грунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою слід визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювались "козирки" з грунту.

4.15.24. Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і ущільнення грунту двома або більшою кількістю самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути понад 10 м.

4.15.25. Однобічно засипати котловани біля свіжозмурованих підпірних стін і фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення стійкості конструкції.

4.15.26. Роботи, пов'язані з електропрогріванням грунту, необхідно проводити лише у виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013 і ГОСТ 12.1.030. Під час проведення цих робіт ділянку грунту, що підлягає прогріванню, слід обгородити, встановити на огородженні застережні знаки безпеки, а вночі - освітлювати. Відстань між огородженням і контуром ділянки, що прогрівається, повинна бути понад 3 м. Не дозволяється перебування людей на ділянці грунту, що прогрівається і перебуває під напругою.

4.15.27. Прокладати лінію тимчасового електропостачання до ділянок грунту, що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після кожного переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки слід візуально перевіряти їхню справність.

4.15.28. У разі відігрівання грунту пропарюванням або димовими газами необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників шкідливими газами.

4.15.29. Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту, розміщення лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання грунту біля виїмок з кріпленнями стінок виямок дозволяється тільки після проведення попередньої перевірки розрахунком відповідності міцності кріплення, вказаній у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження. За відсутності кріплення стінок виїмок стоянка, рух і розміщення вищезазначених машин і механізмів, а також розміщення матеріалів у межах призми обвалювання грунту заборонені.

4.15.30. Переміщування, установлення і робота машин поблизу котлованів, траншей з неукріпленими схилами дозволяється тільки за межами призми обвалювання грунту на відстані, встановленій ППР, або на відстані по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини згідно з табл. 4.7.

Таблиця 4.7

-------------------------------------------------------------
| Глибина   |                    Грунт                      |
| виїмки, м |-----------------------------------------------|
|           | піщаний | супіщаний | суглинистий | глинистий |
|-----------+---------+-------------------------+-----------|
|           |         |       Відстань, м       |           |
|-----------+---------+-------------------------+-----------|
|     1     |   1,5   |    1,25   |     1,0     |    1,0    |
|     2     |   3,0   |    2,40   |     2,0     |    1,5    |
|     3     |   4,0   |    3,60   |    3,25     |    1,75   |
|     4     |   5,0   |    4,40   |     4,0     |    3,0    |
|     5     |   6,0   |    5,30   |    4,75     |    4,5    |
-------------------------------------------------------------

4.15.31. Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин, повинні розрізняти звукові сигнали, що подає водій (машиніст).

4.15.32. Під час роботи екскаватора слід дотримуватись таких вимог: - екскаватор слід закріплювати тільки інвентарними упорами; - необхідно перебувати на відстані понад 5 м від зони дії екскаватора; - очищати ківш екскаватора дозволяється тільки тоді, коли він опущений.