Додаток 2 до пункту 4.10.3 Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж
Характеристики вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше трапляються в підземних спорудах
У резервуарах і підземних спорудах найчастіше містяться такі вибухонебезпечні і шкідливі гази: метан, пропан, пропілен, бутилен, окис вуглецю, вуглекислий газ, сірководень, аміак, хлор, ацетилен.
Метан CH4 (болотний газ) - безбарвний горючий газ, без запаху, легший за повітря. Проникає у підземні споруди крізь грунт. Утворюється під час повільного гниття без доступу повітря решток рослин (клітковини під водою - у болотах, стоячих водах, ставках або розкладання решток рослин - у покладах кам'яного вугілля). Метан є складовою частиною промислового газу; у випадку несправного газопроводу він може проникати у підземні споруди. Не отруйний, але його присутність зменшує кількість кисню у повітряному середовищі підземних споруд, що призводить до порушення нормального дихання під час проведення робіт у цих спорудах. Якщо вміст метану у повітрі становить 5-15% від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, киснеізолювальний протигаз.
Пропан C3H8, бутан C4H10, пропілен C3H6 і бутилен C4H8 -
безбарвні горючі гази, важчі за повітря, без запаху, важко
змішуються з повітрям. Вдихання пропану і бутану у невеликих
кількостях не викликає отруєння; пропілен і бутилен діють
наркотично.
Зріджені гази у суміші з повітрям можуть утворювати
вибухонебезпечні суміші за такого вмісту, % від об'єму:
Пропан 2,3 - 9,5
Бутан 1,6 - 8,5
Пропілен 2,2 - 9,7
Бутилен 1,7 - 9,0
Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2,
киснеізолювальні протигази.
Окис вуглецю CO - безбарвний газ, без запаху, горючий і
вибухонебезпечний, трохи легший за повітря. Окис вуглецю дуже
отруйний. Фізіологічний вплив окису вуглецю на людину залежить від
його концентрації у повітрі і тривалості вдихання.
Вдихання повітря, що містить окис вуглецю понад ГДК (20
мг/куб.м), може призвести до отруєння і навіть до смерті. Якщо
вміст окису вуглецю у повітрі становить 12,5-75% від об'єму,
утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засіб захисту - фільтрувальний протигаз типу CO.
Вуглекислий газ CO2 (двоокис вуглецю) - безбарвний газ, без
запаху, кислуватий на смак, важчий за повітря. Проникає у підземні
споруди крізь грунт. Утворюється у результаті розкладання
органічних речовин. Утворюється також у резервуарах (баках,
бункерах та ін.) за наявності в них сульфовугілля або вугілля
внаслідок його повільного окислення.
Потрапивши у підземну споруду, вуглекислий газ витискує
повітря, заповнюючи з дна простір цієї споруди. Вуглекислий газ не
отруйний, але діє наркотично і може подразнювати слизові оболонки
очей. За високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок
зменшення вмісту кисню у повітрі.
Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.
Сірководень H2S - безбарвний газ, має запах тухлих яєць,
трохи важчий за повітря. Отруйний, діє на нервову систему,
подразнює дихальні шляхи і очі.
Якщо вміст сірководню в повітрі становить 4,3-45,5% від
об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засоби захисту - фільтрувальні протигази типів В, КД.
Аміак NH3 - горючий газ з різким характерним запахом, легший
за повітря, отруйний, подразнює очі і дихальні шляхи, викликає
розлад дихання. Якщо вміст аміаку у повітрі становить 15-28% від
об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Засоби захисту - фільтрувальний протигаз типу КД.
Водень H2 - безбарвний газ, без смаку і запаху, набагато
легший за повітря. Водень - фізіологічно інертний газ, але за
високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок зменшення
вмісту кисню. Водень утворюється під час зіткнення реагентів, що
містять кислоту, з металевими стінками ємкостей, що не мають
антикорозійного покриття. Якщо вміст водню у повітрі становить
4-75% від об'єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.
Кисень O2 - безбарвний газ, без запаху і смаку, важчий за
повітря. Не має токсичних властивостей, але у разі тривалого
вдихання чистого кисню (за атмосферного тиску) спричиняє смерть
внаслідок розвитку плеврального набрякання легенів.
Кисень не горючий, але є основним газом, що підтримує горіння
речовин. Дуже активний, сполучається з більшістю елементів. З
горючими газами кисень утворює вибухонебезпечні суміші.
Хлор Cl2 - жовто-зелений газ з різким подразливим запахом,
важчий за повітря. Хлор хімічно дуже активний, безпосередньо
сполучується майже з усіма металами і неметалами. Суміші хлору з
воднем вмістом від 5,8 до 85,5% вибухонебезпечні.
Хлор подразнює слизові оболонки очей і дихальні шляхи.
Під час вдихання середніх і низьких концентрацій хлору
спостерігаються стиснення і біль у грудях, сухий кашель, часте
дихання, різь в очах, слізливість, підвищення температури тіла.
Можливе набрякання легенів, судороги.
ГДК хлору у повітрі становить 1 мг/куб.м.
Засоби захисту - фільтрувальні протигази типу В.
Ацетилен C2H2 - безбарвний горючий газ, легший за повітря.
Суміші з повітрям вмістом від 2,3% до 80,7 вибухонебезпечні.
Ацетилен діє наркотично.
Засоби захисту - шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2; киснеізолювальні протигази.
