ТЕМА 3: ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
Базові знання:
Дати визначення поняттям:

Методи навчання

Лекція

Бесіда

Розповідь

Пояснення

Цільова настанова:
У процесі вивчення теми формуються вміння:
– за наявними навчально-змістовими матеріалами та метою навчання визначати способи організації навчання відповідно до різних його типів;
– вибирати раціональні способи конспектування навчального матеріалу;
– розробляти технологію формування нових знань і подавати її у формі дидактичного проекту навчання конкретної теми.

Основна література
1. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Нар. укр. акад. – Х.: Вид – во НУА, 2005. - 360 с.
2. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образования – Х.: ЧП „Штрих”, 2003. – 480с.
3. Коваленко О.Е., Шматков Є.В. Методика професійного навчання. Тестові завдання для самостійної роботи: Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей – Х., 2005. – 439с.

План вивчення теоретичного матеріалу:
1. Мета та завдання проектування технології формування нових знань.
2. Сутність поняття „орієнтовна основа діяльності”.
3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань.
4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань.
5. Правила виконання зарисовок на дошці.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Мета діяльності формування нових знань є формування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечать правильність її виконання.

Орієнтована основа діяльності в педагогіці та психології
умовно називають «Орієнтири» навчальної діяльності.

Важливо не тільки продемонструвати, як вирішується проблема, але й розкрити процес її вирішення.

Провідною метою розробки технологій формування нових знань є проектування та реалізація оптимальної орієнтовної основи діяльності, що дозволить сформувати необхідні якості професійних дій.

2. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ”.

Орієнтована основа діяльності містить наступні складові:

• Образ кінцевого продукту

або уявлення про кінцевий результат. У теоретичному навчанні це відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному навчанні – деякі зразки, макети, моделі.

2. Об'єкт перетворення
або матеріал для діяльності та її предмет. У практичному навчанні це заготовки, матеріали, майданчики для монтажу, пристрої, які необхідно відремонтувати, тощо, а в теоретичному навчанні – умови задач, завдань, питання, сформульована проблема і т. ін.

3. Засоби діяльності, тобто інструменти, інструкції та креслення, карти, таблиці, алгоритми й формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки.

4.Технологія діяльності
або уявлення про способи її здійснення, які містять склад прийомів, їхню послідовність, подану у формі карт, таблиць, навчальних елементів, методику вибору, порядок рішення, вказівки й інструкції.

ООД може містити різний склад названих вище елементів і відповідно до цього може бути повною або неповною.
Перший тип навчання - неповна орієнтована основа (вихідні дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту).
Навчання здійснюється методом «проб і помилок», процес його формування відбувається повільно, із великою кількістю помилок.

Другий тип навчання – повна ООД
За наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, що подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в окремій формі, стосовно конкретної ситуації. Викладач, подаючи навчальний матеріал, демонструє кожен крок діяльності щодо конкретного завдання. При цьому формування діяльності відбувається безпомилково й швидко, але ступінь його узагальнення та перенесення на нестандартні ситуації обмежений складом конкретних умов його використання.

Третій тип навчання – повна орієнтована основа з використанням узагальнення та систематизації.
Це такий тип навчання, у разі якого орієнтири подані в узагальненому вигляді, притаманному класу явищ. Викладач не дає готових орієнтирів, а пояснює лише принципи їхнього формування.

Одне й те саме явище вивчається з використанням кожного з типів навчання. Визначимо, для яких ситуацій вслід застосовувати відповідні типи навчання.

Критерії вибору різних типів навчання

3. ДИДАКТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Етапи процесу формування нових знань

• актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань і вмінь;

• формування пізнавальних і професійних мотивів;

• аналіз мети повідомлення;

• первинне усвідомлення і сприйняття учнями інформації про ООД;

• осмислення внутрішніх закономірностей і зв'язків з іншими вивченими поняттями і явищами;

• узагальнення і систематизація понять згідно з досвідом практичної діяльності;
• підбиття підсумків.

Перевагами такого методу є:
• вплив слова викладача на керування пізнавальною діяльністю, вплив на думку та почуття учнів;
• вплив на свідомість учнів шляхом висловлювання ставлення викладача до інформації, унаслідок чого з’являється можливість виховання через навчання;
• рухомість, гнучкість, можливість включати різноманітні засоби і прийоми, враховуючи різноманітність спеціальностей і спеціалізацій;
• можливість постійно використовувати нові дані, підходи, що не знайшли свого відображення в навчальній літературі, можливість здійснення в мовленні зв’язку теорії з практикою.
• економія часу на вивчення обов’язкового матеріалу шляхом виключення дублювання.

Лекція складається з таких частин:
• Вступу
у якому викладається значення розглядуваного питання, план пояснення, формується пізнавальний інтерес;

• Теоретичний аналіз проблеми
та її експериментальна апробація (ООД з усіма чотирма компонентами, які задані способом, прийнятним для обраного типу навчання);

• Приклади, що ілюструють вияв визначеної закономірності в природі та техніці;

• Технічне використання результатів і наслідок цього;

• Перспективи подальшого розвитку теорії та практики.

Розповідь є більш короткою, ніж лекція, і охоплює, як правило, тільки певну частину заняття.

Будь-яка розповідь обов’язково має сюжет і включає такі етапи або компоненти:
• вступ
(порушується проблема, з'ясовуються розбіжності та їхня сутність, труднощі їхнього вирішення і використання накопиченого досвіду, формується активність та інтерес, збуджуються емоції, загострюється увага і бажання довідатися про головне);

• кульмінаційна частина,
що містить пошук і вирішення проблеми (обґрунтування, опис і проведення дослідів, вивчення приладів, процесів, логічні міркування); між зав'язкою і кульмінацією немає чітких меж, обґрунтування проблеми поступово переходить у розкриття її сутності;

• закінчення,
що є розкриттям наслідку, який випливає з проблеми: практичне використання результатів для подальшого розвитку науки, техніки і виробництва.

Пояснення як метод викладання відрізняється і структурою, і функціями.
Основною функцією пояснення є доказовий виклад орієнтовної основи діяльності, пов'язаної з вивченням правил, законів, математичних і фізичних дій, професійних дій, законів, явищ.

Структура пояснення має містити:

• опис об'єкта або його вихідного стану;

• порівняння об'єкта з попередніми об'єктами;

• визначення завдання або опис образу продукту діяльності;

• міркування про те, що є умовами перетворення або вирішення завдання: що з чим пов'язане, що на що впливає, якою є динаміка взаємодії деталей і вузлів, явищ і процесів, визначення сутності загального принципу роботи, практична оцінка об'єкта і його значення в технології;

• способи дії або впливу на об'єкт із метою його перетворення, а також технологія перетворення.

Інструктаж – це виклад, що має характер вказівок і попереджень, які належать до практичного виконання завдань.

Характеристика діяльності викладача при проведенні інструктажів

Дидактичні характеристики основних методів навчання

4. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНСПЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Конспектування має велике значення для процесу засвоєння навчального матеріалу, тому що воно:
• дозволяє збільшити час надходження інформації до довгострокової пам'яті, повторити її ще раз, що робить навчання більш ефективним;
• підтримує увагу слухачів і заважає їм відволікатися;
• організовує сприйняття, робить його більш упорядкованим, сприяє концентрації уваги на основних моментах;
• сприяє кращій фіксації в пам'яті учня навчального матеріалу, оскільки те, що записала людина, фіксується в пам'яті міцніше, ніж те, що вона почула, а те, що вона намалювала – міцніше, ніж те, що побачила.

Вимоги, що пред’являються до конспектування.

° дозволяє збільшити час надходження інформації до довгострокової пам'яті, повторити її ще раз, що робить навчання більш ефективним;

° підтримує увагу слухачів і заважає їм відволікатися;
організовує сприйняття, робить його більш упорядкованим, сприяє концентрації уваги на основних моментах;

° сприяє кращій фіксації в пам'яті учня навчального матеріалу, оскільки те, що записала людина, фіксується в пам'яті міцніше, ніж те, що вона почула, а те, що вона намалювала – міцніше, ніж те, що побачила.

Для навчання студентів або учнів роботі над конспектом слід дотримуватися певних правил:

• Мовленнєве акцентування
• Диктування навчального матеріалу.
• Диктування мусить поєднуватися з міркуваннями, узагальненнями, спільною розумовою діяльністю.

При цьому можливі різні послідовності дій учасників освітнього процесу:
Перший спосіб
пояснення певного циклу міркувань, думок і умовиводів; виклад припиняється, викладач відповідає на питання і надає 3–5 хвилин для самостійного запису учнями почутого. Цей метод дуже ефективний, але для його здійснення необхідно багато часу, якого у викладача, як правило, немає.

Другий спосіб
використання сучасних методів із залученням технічних і дидактичних засобів.

Третій спосіб
викладач має заздалегідь уявити записане в студентському конспекті, бачити перед собою його сторінки й уявляти стан студента, який над ним працює. Добре продумана схема записів дає великий виграш у часі, сприяє виділенню і засвоєнню основного матеріалу уроку, полегшує домашню підготовку учнів, спрямовує і систематизує їхні відповіді.

4. Складаючи схеми записів на уроці, необхідно дотримуватися таких принципів:
• не дублювати підручник;
• скорочувати обсяг записів із метою економії часу, частіше використовувати узагальнені схеми й таблиці;
• виділяти найголовніше і найважче в матеріалі заняття;
• намагатися полегшити самостійну роботу учнів, даючи більш докладні інструкції, алгоритми їхньої навчальної діяльності;
• застосовувати прийоми логічних узагальнень, систематизації навчального матеріалу, уникаючи розпливчастих міркувань.

Викладаючи технічні дисципліни, необхідно обов'язково записувати в конспектах:

° назви тем і розділів;

° висновки з дослідів, спостережень;

° формулювання законів і правил;

° формули та їхнє виведення;

° рисунки, схеми, діаграми, пояснення до рисунків, схем, формул;

° розв’язання задач.

5. ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ЗАРИСОВОК НА ДОШЦІ.

Записи на дошці викладач мусить вести чітко, акуратно, великими літерами, дотримуючись певного порядку і загальноприйнятих правил і стандартів. При цьому необхідно враховувати особливості процесу сприйняття візуальної інформації.

Сприйняття візуальної інформації підпорядковується низці правил.
1. Вертикальна лінія сприймається як більш довга, ніж горизонтальна, хоча вони і будуть рівними за величиною. Наслідком цього є те, що текст, надрукований у стовпчик, зчитується повільніше, ніж цей же текст, надрукований ширшим планом.

2. Лінії без розривів, із плавними заокругленнями зчитуються в 0,3 рази довше, ніж лінії з різко вираженими кутами. Звідси випливає, що друкований або написаний друкованими літерами текст сприймається в 0,3 рази швидше, ніж просто написаний. Не випадково на телеекрані кути плавно зрізані. Це необхідно для того, щоб дати оку можливість «вискочити» за рамку, продовжити уявлення.

3. Зір вимагає групування інформації.
• Найбільше число вертикальних переліків імен, найменувань, що запам'ятовує людина, - це 7± 2.
• Парне число вертикально записаних переліків запам’ятовується гірше.

• Величина букв на дошці залежить від величини аудиторії та відстані від дошки до студентів. Психологи визначили величину букв, необхідну для комфортного і граничного зору.

Залежність величини букв, написаних на дошці, від розмірів аудиторії

Букву висотою в 1 см буде видно на відстані 4 жіночих або 3 чоловічих кроків.

5. Найкраще сприймається інформація, розташована на дошці в
правому верхньому куті. Величина запам'ятовування інформації, розташованої на дошці, наведена на рис. 1.

Рис. 1. Запам'ятовування інформації, розташованої на дошці.

6. Сприйняття інформації, що читається, залежить від кольору друку, крейди й колірного фону:
• зелений колір діє на людину заспокійливо;
• блакитний і жовтий кольору теж заспокоюють сангвініка і холерика, хилять до сну флегматика, настроює до замкнутості меланхоліка;
• червоний колір діє збуджуюче на всі типи нервової системи.

«У найзагальніших елементарних виявах, незалежно від структури й форми матеріалу, на поверхні якого ми його спостерігаємо, колір впливає на зір, якому він головним чином і призначений, і через це посередництво й на душу» (І.В. Гете «Вченні про кольори» )

До педагогічних рисунків висувається низка вимог, серед яких головними є:

• схематичність і простота;

• швидкість виконання;

• правильна передача виду і форми предмета;

• послідовність виконання рисунка згідно з ходом пояснення матеріалу.

Типові помилки при складанні малюнків

• недотримання масштабу і відносних розмірів окремих елементів рисунка;

• відсутність осей, унаслідок чого не можна уявити можливості повороту деталей;

• неправильне штрихування;

• зсув різних видів графічних зображень в одному рисунку;

• недотримання вимог ДЕСТа в позначеннях, розмірах і розташуванні елементів схем.

Послідовність діяльності викладача з проектування технологій формування нових знань:

1 етап.
Мета і порядок виконання: визначення елементів ООД на підставі аналізу змісту або дидактичних матеріалів із заданої теми (тексту, плану, логічної структури).

Результат : перелік елементів ООД із їхнім описом.

2етап .
Мета і порядок виконання:визначення й обґрунтування типу навчання, мета якого – оптимізувати навчання визначеної теми на основі аналізу оперативних цілей навчання і виявлення характеристик формованих дій.

Результат: тип навчання і схема ООД, виконана у формі алгоритму діяльності учнів.

3 етап.
Мета і порядок здійснення: вибір й обґрунтування способів діяльності викладача в процесі повідомлення нових знань на підставі аналізу умов навчання.

Результат: обраний метод повідомлення нових знань, структура діяльності викладача під час повідомлення.

4 етап
Мета і порядок виконання: вибір і розробка способів і засобів конспектування.

Результат: порядок організації конспектування, оформлення дошки і засобів наочності.

5 етап
Мета і порядок виконання: перевірка правильності побудови технології формування нових знань із погляду дотримання закономірностей процесу сприйняття інформації, педагогічних і психологічних закономірностей процесу навчання технічних дисциплін.

Результат: перевірка реалізації кожної закономірності.

Рис. 2 Алгоритм діяльності викладача із розроблення технологій формування ООД (технологій вивчення нового матеріалу)

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Завдання 5. Користуючись підручником [3], надати відповідь на тести, визначивши номера або набір номерів відповідей.

Завдання 6: Наведіть приклади. організації навчання для тієї ж теми згідно з першим, другим і третім типам навчання.
Завдання виконаєте в наступній послідовності дій:
• на основі аналізу змісту виділити основні елементи ООД і представити їх у формі плану викладу;
• на основі аналізу оперативних цілей і характеристики формованих дій визначити доцільний тип навчання з обґрунтуванням;
• розробити у вигляді алгоритму структуру ООД у відповідності із заданим типом навчання.

Завдання 7. Вибрати раціональний спосіб конспектування навчального матеріалу та розробити ескіз конспекту й ескіз заповнення дошки в процесі викладу.

Завдання 8. Для заданої теми навчального матеріалу розробити технологію формування нових знань, представивши її у формі наступних документів:

1. Перелік елементів ООД з їх описом;
2. Тип навчання і схема ООД, виконана у формі алгоритму діяльності учнів;
3. Обраний метод повідомлення нових знань, структура діяльності викладача при повідомленні;
4. Порядок організації конспектування і ескіз оформлення дошки і засобів наочності;
5. Перевірка реалізації кожної закономірності, правила і коректування технології.