Приймання, застосування та експлуатація трансформаторних масел - Заходи безпеки у процесі експлуатації масляного господарства

9 Заходи безпеки у процесі експлуатації масляного господарства

9.1 Загальні вимоги безпеки у процесі роботи з трансформаторними маслами

9.1.1 Трансформаторне масло є малонебезпечним продуктом і за ступенем впливу на організм людини відноситься до 4 класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007 та є горючою рідиною, середньозапалювальною, з межами запалювання: верхньою - 163 °С, нижньої - 122 °С.
9.1.2 Приміщення, в якому ведуться роботи з маслом, повинно бути
обладнане притокововитяжною вентиляцією.
Штучне освітлення приміщень повинне бути вибухобезпечного виконання.
9.1.3 Усі вогневі роботи на території і в приміщеннях масляного господарства повинні виконуватися відповідно до чинних «Правил пожежної безпеки в Україні».
9.1.4 Під час роботи з маслами необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту згідно з типовими галузевими нормами.
При попаданні масла на шкіру та слизисту оболонку очей необхідно рясно промити шкіру теплою мильною водою, а слизисту оболочку очей - теплою водою.
9.1.5 У випадку розливання необхідно зібрати масло в окрему тару, місце розливання протерти сухою тканиною. При розливанні на відкритій площадці місце розливання засипати піском із наступним його прибиранням.
9.1.6 У випадку загорання масла використовують такі засоби пожежогасіння: розпорошену воду, піну; при об'ємному гасінні - вуглекислий газ, суміш з ЖБ, суміш «3,5», пару.

9.2 Загальні вимоги пожежної безпеки

9.2.1 Для забезпечення пожежної безпеки у процесі експлуатації масляного господарства необхідно:
- створити умови, що зменшують або повністю усувають можливість утворення горючої пароповітряної суміші;
- провести комплекс заходів з усунення джерел загорання;
- провести комплекс заходів, які спрямовані на обмеження розвитку пожежі та створення умов для успішного гасіння пожежі, що почалася.
9.2.2 До умов, що зменшують можливість утворення горючої пароповітряної суміші необхідно віднести:
- безпечні температурні умови зберігання;
- застосування герметичного обладнання;
- підтримання заданих параметрів повітряного середовища в апаратній;
- виявлення та ліквідацію аварійної загазованості;
- безпечні засоби та заходи ліквідації витоку масла.
9.2.3 До комплексу заходів з усунення джерел загорання відносяться такі:
- регламентація розмірів зон вибухонебезпечних концентрацій;
- використання іскробезпечних матеріалів та інструменту;
- усунення можливості контакту масла з речовиною, яка може вибухати та горіти;
- застосування технологічних процесів та обладнання, які задовольняють
вимогам електростатичної іскробезпеки.
9.2.4 Комплекс заходів щодо запобігання розвитку пожежі та створенню умов для її успішного гасіння містить в собі:
- дотримання протипожежних розривів при розміщенні ємкостей і складів масла.
Відстань від стінок резервуарів відкритих складів масла згідно з ПУЕ повинна бути не менше:
а) до будівель і споруджень електричних станцій та підстанцій (у тому числі до трансформаторної майстерні): для складів загальним об'ємом до 100 т масла -
12 м; для складів більше 100 т - 18 м;
б) до житлових та громадських приміщень - на 25 % більше відстані, зазначеної у переліку а;
в) до апаратної Масляного господарства -8м;
г) до складів балонів водню - 20 м;
- захист виробничих комунікацій від розповсюдження вогню (спорудження вогнеперегородників, встановлення гідравлічних затворів);
- обладнання автоматичною пожежною сигналізацією апаратної масляного господарства;
- наявність первинних засобів пожежогасіння на території складу і масло-апаратної.

9.3 Будівлі, приміщення та територія масляного господарства

9.3.1 Відповідно до «Общесоюзных норм технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности» будівлі та приміщення апаратної масляного господарства та складів масла відносяться до вибухопожежонебезпечної категорії В.
9.3.2 Апаратна масляного господарства повинна бути обладнана притоково-витяжною вентиляцією, яка забезпечує кратність повітрообміну не менше 5,5 об'ємів/год.
Періодично, але не менше одного разу на 10 днів, необхідно контролювати вміст вуглеводнів у приміщеннях апаратної. Граничноприпустима концентрація вуглеводнів - 300 мг/м³.
9.3.3 Проходи, проїзди, коридори, тамбури, сходи у виробничих приміщеннях необхідно утримувати у справному стані і нічим не захаращувати.
9.3.4 Територія масляного господарства повинна утримуватися в чистоті та порядку. Обвалування резервуарів, сходи та площадки резервуарів необхідно утримувати в справному стані.
На території масляного господарства палити, розпалювати вогонь, користуватися факелами, сірниками, запальничками, ліхтарями вибухонебезпечного виконання забороняється.
9.3.5 Розігрівання трубопроводів та арматури, що замерзли, має провадитися тільки парою.
Брудний обтирочний матеріал треба періодично вивозити з території
масляного господарства і спалювати у спеціально відведеному місці, яке погоджено з пожежною охороною енергопідприємства.
Розлите масло необхідно негайно прибрати, після чого місце, де воно було розлите, витерти досуха або засипати піском.
У літній час на території масляного господарства траву, потрібно скосити та вивезти. Висушування скошеної трави та зберігання сіна на території масляного господарства забороняється.
9.3.6 Дороги, проїзди, під'їзди до споруд, пожежних гідрантів і засобів пожежогасіння не можна захаращувати і використовувати для складування матеріалів, деталей обладнання та ін.
Під час ремонту доріг необхідно слідкувати за тим, щоб були залишені об'їзди шириною 3,5 м для проїзду пожежних машин або зроблені містки через траншеї.

9.4 Вогневі роботи

9.4.1 До вогневих робіт відносяться усі види електрозварювальних, газозварювальних, бензогасових та паяльних робіт, варка бітуму і смол, а також інші роботи з застосуванням відкритого вогню або нагріву деталей до температури займання матеріалів та конструкцій.
9.4.2 Усі вогневі роботи на території і в приміщеннях масляного господарства повинні виконуватися за нарядом-допуском.
За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони (добровільної пожежної дружини - ДПД) наряди-допуски повинні бути погоджені з нею напередодні виконання робіт з установленням з боку пожежної охорони (ДПД) відповідного контролю.
9.4.3 Проведення вогневих робіт дозволяється лише після вжиття заходів, які усувають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком із піском і лопатою та іншими необхідними засобами). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням рекомендацій, наведених у «Правилах пожежної безпеки в Україні» і вказуються в наряді-допуску.

9.4.4 Місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих речовин та матеріалів у радіусі, наведеному у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 - Визначення безпечних відстаней від місця проведення вогневих робіт

Розміщені в межах зазначених радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення, а також ізоляція та частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалом із негорючого теплоізоляційного матеріалу чи іншими способами і в разі необхідності политі водою.
9.4.5 Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальну апаратуру потрібно відключати, у тому числі від електромережі, шланги від'єднувати і звільняти від горючих рідин та газів, а у паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений.
Після закінчення робіт уся апаратура й устаткування мають бути прибрані в спеціально відведені приміщення (місця).
9.4.6 Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.
Посадови особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (дільниці, установки, території тощо), де провадились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місц0 проведення цих робіт упродовж 2 год після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску.
9.4.7 У випадку виконання вогневих робіт у приміщеннях, у резервуарах, на резервуарах і на відстані 10 м від резервуарів газоаналізатором повинен бути відібраний аналіз повітря на відсутність вибухонебезпечної суміші.
Сумарний вміст вуглеводнів не повинен перевищувати 1000 мг/м³.
Забороняється виконувати вогневі роботи на резервуарах, ємкостях без проведення їх попередньої вентиляції з наступним відбором проб повітря із резервуарів та ємкостей для аналізу вмісту вуглеводнів.
9.4.8 Резервуар, призначений для ремонту, після звільнення від масла
потрібно:
- від'єднати від усіх трубопроводів (на від'єднані трубопроводи необхідно встановити металеві заглушки і скласти схему їх встановлення, яка додається до дозволу на проведення вогневих робіт), усі люки та лази мають бути відкритими;
- обробити парою (тривалість обробки не менше 72 хв);
- ретельно провітрити за допомогою штучної вентиляції до температури оточуючого середовища;
- зачистити від залишків масла (із застосуванням неметалевих інструментів);
Після закінчення підготовки резервуару до ремонту з нього треба взяти пробу повітря для визначення можливості проведення на ньому вогневих робіт. Проби повітря повинні відбиратися у нижній частині резервуару із світлового та замірного люків. Необхідно брати пробу повітря на аналіз також у процесі проведення робіт, якщо зварювальні роботи виконуються з перервою, наступної доби.
До початку проведення вогневих робіт на резервуарі та усередині нього необхідно:
- усі засувки на сусідніх резервуарах та трубопроводах (для запобігання загоранню пари та газів нафтопродуктів) прикрити повстю, яку у жарку пору року
потрібно змочувати водою;
- місце зварювання загородити переносними азбестовими або іншими щитами, що не згорають.
Електро- та газозварювальну апаратуру дозволяється розміщувати на відстані не менше 50 м від діючих резервуарів.
9.4.9 У апаратній до початку ремонтних вогневих робіт необхідно:
-перекрити засувки на маслопроводах обладнання, на якому намічено виконати роботи;
-звільнити від масла обладнання, яке необхідно ремонтувати (насоси, фільтри, підігрівачі, засувки, трубопроводи);
- від'єднати трубопроводи і встановити на них відповідні заглушки;
- продути парою усе обладнання, що ремонтується;
- провітрити приміщення апаратної, взяти пробу повітря на аналіз з метою визначення можливості проведення у приміщенні вогневих робіт.
Під час проведення вогневих робіт вентиляційна система приміщення має бути постійно ввімкнена і повинен здійснюватися контроль за станом повітряного середовища приведенням експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів.
У разі наявності у приміщенні пари або газів нафтопродуктів концентрацією більше 1000 мг/м³ вогневі роботи потрібно припинити до прийняття заходів із зниження пари нафтопродуктів до концентрацій, що допускаються. Після цього має бути відібрана повторна проба повітря на аналіз.
9.4.10 Якщо при ремонті одного з насосів (без використання відкритого вогню) працюють інші насоси, що перекачують нафтопродукти, то потрібно прийняти заходи, які запобігають появі іскор або відкритого вогню на місці проведення ремонту.
Для ремонту необхідно використовувати інструмент, який виключає
можливість іскроутворення.
9.4.11 Вогневі ремонтні роботи у зливних лотках дозволяється провадити після повного видалення залишків нафтопродуктів із зливних лотків, проведення їх пропарювання та відбору проби повітря на аналіз.
9.4.12 У випадку ремонту траси магістральних маслопроводів із проведенням вогневих робіт місце ремонту треба очистити від різних нафтопродуктів. Найближчі до місця проведення ремонтних робіт засувки з обох сторін трубопроводів мають бути зачинені. Від'єднану ділянку трубопроводу потрібно звільнити від масла та пропарити.
9.4.13 При виконанні інших ремонтно-монтажних робіт вогневі роботи
дозволяється провадити на відстані не менше:
- 20 м від апаратної з перекачування масел, резервуарних парків та окремо розташованих резервуарів з маслом;
- 100 м від естакади маслозливу під час зливу цистерн і 50 м, коли злив не провадиться;
- 20 м від вузлів засувок та місць втрат нафтопродуктів, каналізаційних колодязів промислових та зливневих стоків.

9.5 Дії персоналу у разі виникнення пожежі

9.5.1 У разі виникнення пожежі на складі масла необхідно:
- викликати пожежну команду;
- повідомити про виникнення пожежі начальника зміни станції;
- вжити заходів щодо локалізації та гасіння пожежі;
- за допомогою пожежних рукавів подати воду на охолодження резервуарів і маслопроводів у зоні пожежі.
9.5.2 У разі виникнення пожежі в апаратній масляного господарства і
неможливості швидко збити полум'я необхідно:
- викликати пожежну команду;
- повідомити начальника зміни станції і начальника зміни цеху;
- зняти напругу на всіх електродвигунах та кабелях у приміщенні масло-апаратної (виконує персонал електроцеху).
Після зняття напруги розпочати гасіння пожежі пінним вогнегасником.
9.5.3 У разі виникнення пожежі на магістральних маслопроводах необхідно:
- викликати пожежну команду;
- повідомити начальника зміни станції і начальника зміни цеху;
- вивести з роботи пошкоджену ділянку (закрити засувки);
- розпочати гасіння пожежі розпорошеним струменем води, піском, вогнегасниками;
- вжити заходів до запобігання розтіканню гарячого масла.
9.5.4 У разі виникнення пожежі в КРУ або на щиті масляного господарства необхідно:
- викликати пожежну команду;
- повідомити начальника зміни станції і начальника зміни цеху;
- розпочати гасіння пожежі вуглекислотним вогнегасником;
- зняти напругу з електрообладнання (виконує персонал електроцеху).
Після зняття напруги розпочати гасіння пожежі водою та пінним
вогнегасником.

9.6 Вимоги до проведення окремих робіт

9.6.1 Під час відбору проб масла, вимірювання рівня і відчинення люка цистерн та резервуарів необхідно стояти з навітреної сторони (обличчям або боком до вітру) аби уникнути попадання пари і газів нафтопродуктів до дихальних шляхів та масла на одяг.
Люки, що призначені для замірювання рівня та відбору проб із резервуарів, повинні мати герметичні кришки, а отвори для вимірів - кільце з металу (із внутрішнього боку), яки виключає іскроутворення.
Забороняється заглядати до замірного люка або низько нахилятися до його горловини. Кришку замірного люка треба зачиняти обережно, не допускаючи удару.
9.6.2 Забороняється підтягувати болтові з'єднання (сальники насосів, засувок та вентилів, фланці арматури, підігрівачів, фільтрів, лічильників, КВП тощо) на обладнанні (ділянці), що знаходиться у роботі, без зняття тиску та відключення обладнання (ділянки) від технологічної схеми масляного господарства.
Допускається підтягувати болтові фланці з'єднань при надмірному тиску не більше 0,5 МПа (5 кгс/см²) тільки при опробуванні та прогріві трубопроводів, підігрівачів, фільтрів після ремонту.
9.6.3 Забороняється провадити пуск насосів у разі виявлення несправності заземлення корпусів, броні та воронок кабелів електричного двигуна при відсутності обгородження на муфті зчеплення.
Доливання масла до електроприводу заглибних насосів необхідно провадити на зупиненому насосі за умов зняття з нього електричної напруги.
9.6.4 У разі тривалого ремонту (більше доби), а також за умови недостатньої щільності відключаючої фланцевої арматури, обладнання, що ремонтується, має бути відокремлене від діючого за допомогою заглушок.
9.6.5 Забороняється провадити пускання шестерневих насосів при замкненій напорній засувці.
9.6.6 Не можна приступати до зливу масла із залізничних цистерн до відчеплення та відходу локомотива.
Злив масла із залізничних цистерн необхідно провадити бригадою у складі не менше двох чоловік.
Подавання залізничних цистерн під зливання та наливання, а також їх виведення мають здійснюватися плавно, без поштовхів та ривків. Гальмування залізничних цистерн металевими башмаками на території, де знаходяться зливно-наливні пристрої, не дозволяється. Для цієї мети необхідно застосовувати дерев'яні підкладки.