ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ №
З ЕКСПЛУАТАЦІЇ, ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ
ПЕРЕСУВНИХ ТА СТАЦІОНАРНИХ ГЕНЕРАТОРІВ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дана інструкція призначена для всіх робітників електричних мереж, які виконують роботи, пов'язані з обслуговуванням та ремонтом пересувних та стаціонарних генераторів електричної енергії (далі електрогенераторів): пересувних електростанцій, пересувних зварювальних агрегатів, переносних малопотужних електростанцій, зварювальних агрегатів, розташованих на базі автомобілів, генераторів пересувної електричної лабораторії електрохімічного захисту (ПЕЛ ЕХЗ), резервного стаціонарного електрогенератора та інших.
1.2. До робіт з експлуатації, обслуговування та ремонту пересувних та стаціонарних генераторів електричної енергії допускаються особи, які досягли 18 років, мають відповідну кваліфікацію та визнані медичною комісією придатними до даної роботи.
Машиніст електрогенератора або особа, яка має право виконувати функції машиніста, повинна мати групу з електробезпеки не нижче III.
1.3. Увесь персонал, який виконує роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом електрогенераторів, при прийомі на роботу повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів і способів надання долікарняної допомоги потерпілим, повинен бути ознайомлений з умовами праці, правами і пільгами щодо роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці, з цією інструкцією.
Інструктаж повинен проводитися в терміни, передбачені для проходження інструктажу за основною професією робітника, а також у разі порушення вимог цієї інструкції.
В процесі роботи робітник періодично проходить медичні огляди (1 раз в 2 роки).
Повторна перевірка знань з питань охорони праці робітника проводиться щорічно.
Якщо робітник при перевірці знань з охорони праці показав незадовільні знання, він проходить додаткове навчання і в місячний термін підлягає повторній перевірці знань. При незадовільних результатах повторної перевірки знань робітник до роботи не допускається і працевлаштовується згідно з чинним законодавством.
Машиніст електрогенератора після первинного інструктажу на робочому місці має пройти стажування протягом 2-15 змін під керівництвом досвідченого кваліфікованого машиніста електрогенератора, який призначається наказом (розпорядженням) підприємства.
1.4. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення роботи і охорони праці машиніст електрогенератора повинен проходити періодично, не рідше одного разу на квартал.
1.5. При роботі машиніст електрогенератора повинен дотримуватися вимог безпеки інструкції з експлуатації електрогенератора. Не дозволяється експлуатація несправного електрогенератора.
1.6. Працювати та виконувати ремонтні роботи на електрогенераторах необхідно у спецодязі і спецвзутті, передбачених Типовими галузевими нормами: комбінезоні бавовняному, калошах діелектричних, рукавичках гумових, а взимку додатково – куртці бавовняній на утеплювальній прокладці, брюках бавовняних на утеплювальній прокладці та валянках.
1.7. Спецодяг і спецвзуття повинні бути справні і відповідати зросту та розміру машиніста. Забороняється працювати в одязі, просоченому пально-мастильними матеріалами.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Перевірити справність інструментів та пристроїв, при виявленні порушень конструкції необхідно негайно повідомити про це керівника робіт і без його вказівок до роботи не приступати.
2.2. Робітник при виконанні робіт з експлуатації та обслуговування електрогенераторів повинен мати необхідні матеріали і засоби індивідуального захисту для виконання робіт. Всі роботи робітник має виконувати тільки у спеціальному одязі, взутті і касці.
2.3. Вибір одягу необхідно виконувати також з урахуванням кліматичних та метеорологічних умов.
2.4. Перед початком роботи робітник повинен:
- перевірити наявність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ): діелектричних рукавиць, гумових калош і гумових килимів; відсутність пошкоджень наявних ЗІЗ та наявність на них бирок з відмітками спеціалізованої лабораторії про термін придатності до експлуатації. Категорично забороняється приступати до роботи при відсутності засобів індивідуального захисту, або при простроченому терміну їх придатності до експлуатації;
- привести в порядок і надягти спецодяг і взуття, застебнути всі ґудзики, підв‘язати обшлаги, не допускаючи звисання окремих частин спецодягу;
- ознайомитись із завданням керівника і можливою небезпекою при виконанні роботи;
- підготувати робоче місце згідно з вимогами діючих інструкцій, підготувати засоби індивідуального захисту, перевірити справність обладнання, на якому доведеться працювати;
- при необхідності підготувати первинні засоби пожежогасіння і виставити попереджувальні плакати;
- без дозволу керівника робіт до роботи не приступати.
2.5. Пересувний електрогенератор необхідно встановлювати на сухій і рівній, очищеній від сміття та пальних матеріалів площадці. Не допускається встановлювати пересувний електрогенератор на болотистому ґрунті або в місцях скупчення дощових вод.
2.6. Встановлювати пересувну електростанцію необхідно так, щоб радіатор був обернений назустріч природному потоку повітря;
2.7. Забороняється встановлювати пересувні електрогенератори в зоні дії баштового крана.
2.8. Стаціонарний електрогенератор повинен бути встановлений відповідно до проекту у спеціалізованому приміщенні, що обладнано засобами пожежегасіння та вентиляції, та відповідає таким умовам:
- об’єм приміщення повинен бути не менше 20-кратного об’єму електрогенератора,
- щоб уникнути виникнення резонансних коливань, здатних викликати аварію, фундамент або інші опорні пристрої, на яких встановлюється електростанція, не повинні бути зв’язані зі стінами будинку або фундаментами інших механізмів.
2.9. При живленні стаціонарних електроприймачів від пересувних та стаціонарних електрогенераторів заходи безпеки повинні відповідати захисним заходам, вжитим у мережах стаціонарних електроприймачів.
2.10. При живленні електроприймачів пересувних установок від пересувних електрогенераторів з глухо заземленою нейтраллю слід виконувати такі заходи безпеки: занулення, занулення в поєднанні з повторним заземленням, захисне відключення або занулення в поєднанні з захисним відключенням.
2.11. Для штучних заземлювачів слід застосовувати сталь; штучні заземлювачі не повинні бути пофарбовані.
2.12. При живленні електроприймачів пересувних установок від пересувних автономних джерел із ізольованою нейтраллю, як захід безпеки, слід виконувати захисне заземлення в поєднанні з металевим зв’язком корпусів установки і джерела електроенергії, або з захисним відключенням. При цьому опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 10 Ом.
2.13. Автономні пересувні джерела з ізольованою нейтраллю повинні мати пристрій постійного контролю опору ізоляції відносно корпусу джерела електроенергії (землі). Має бути забезпечена можливість перевірки справності пристрою контролю ізоляції та його відключення.
2.14. На розподільному щиті стаціонарного електрогенератора повинен бути надпис: “Обережно! Електрична напруга!”, а також зазначена напруга та найменування всіх фідерів.
2.15. При виконанні ремонтних робіт на лініях необхідно вивішувати на держаку щита управління, що відключає апарати плакати з написом: “Не включати – роботи на лінії”, а також робити відповідний запис в оперативному журналі.
2.16. При роботі в темну пору доби електрогенератор повинен бути добре освітлений (не менше 50 лк).
2.17. Перед пуском установки машиніст повинен:
- перевірити надійність кріплення і шплінтування зчленувань двигуна, генератора і розподільного щита, а також включити головний рубильник;
- перевірити рівень мастила в картері двигуна, води в радіаторі, дизельного палива в баку, бензину в бачку пускового двигуна. Рівень мастила і пального слід визначати тільки щупом або мірною лінійкою. Випадковими предметами замірювати рівень палива і мастила забороняється;
- перевірити справність заземлення основних металевих частин (розподільних щитів, кабельних муфт тощо).
2.18. Захисні кришки, ковпаки надіти і щільно закріпити.
2.19. Перед пуском електрогенератора машиніст повинен перевірити центрування двигуна і генератора відповідно до інструкції з експлуатації станції.
2.20. Якщо при запуску двигуна машиніст виявив стук або шум, він повинен негайно зупинити двигун для з’ясування причин і ліквідації дефекту.
2.21. Якщо протягом першої хвилини роботи двигуна манометр не покаже тиску мастила 2–3 атм, машиніст повинен:
- негайно зупинити двигун;
- перевірити систему мащення;
- знайти і усунути несправність.
2.22. Виявивши запах горілого або дим, необхідно припинити роботу.
3. ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1. Користуватися тільки тими інструментами та пристроями, якими дозволено робити після одержання інструктажу.
3.2. Під час роботи бути уважним, не відхилятися на сторонні справи та розмови, не відвертати увагу інших робітників.
3.3. При огляді електрогенератора дозволяється користуватись переносним електричним світильником напругою 42 В.
3.4. Забороняється робота машиніста в нетверезому стані, а також допуск сторонніх осіб на робоче місце машиніста електрогенератора.
3.5. Під час виконання робіт на електрогенераторах необхідно мати вуглекислотні і порошкові вогнегасники.
3.6. Забороняється розігрівати двигун відкритим вогнем.
3.7. Обтиральні матеріали, просочені пальним і мастилом, слід зберігати в металевому ящику з кришкою.
3.8. Забороняється палити біля електрогенератора.
3.9. Заправляти установку паливом, мастилом і водою необхідно при повній зупинці двигуна.
3.10. У разі, якщо при заправці на деякі частини установки потрапили краплини палива, мастила чи води, необхідно після заправки насухо витерти ці місця. Не допускається підтікання палива і мастила.
3.11. Обладнання електрогенератора, кабелі, муфти необхідно захищати від вологи і не допускати попадання на електроарматуру снігу, води, пилу.
3.12. Запускати двигун необхідно на пізньому запалюванні, при цьому слід стерегтися зворотного удару заводною ручкою.
3.13. Робота двигуна з несправним манометром заборонена.
3.14. При роботі електрогенератора машиніст повинен спостерігати:
- за роботою автоматичного регулятора числа обертів двигуна;
- за показниками приладів на щиті управління;
- за тиском і температурою мастила в масляній системі двигуна;
- за температурою води.
3.15. Машиніст повинен стежити за з’єднанням паливопроводу і не допускати витікання пального.
3.16. Температура генератора і підшипників редуктора не повинна перевищувати 80°С.
3.17. При роботі генератора не можна допускати іскріння щіток. Напруга на генераторі повинна бути не нижче номінальної.
3.18. Під час роботи електрогенератора забороняється:
- залишати працюючий двигун без нагляду;
- торкатись рухомих частин механізмів, оголених електропроводів і струмонесучих частин електрообладнання, що перебуває під напругою;
- регулювати, змащувати і ремонтувати двигун або генератор на ходу;
- включати і виключати рубильник без засобів індивідуального захисту (діелектричних рукавиць, гумових калош і гумових килимів);
- з’єднувати, від’єднувати і ремонтувати кабель під напругою незалежно від обсягу робіт;
- кріпити контакти, чистити рубильники та обмотку генератора;
- знімати і надівати ремені вентилятора;
- працювати з несправними приладами щита управління.
3.19. Плавкі запобіжні вставки дозволяється замінювати тільки при виключеному головному рубильнику на розподільному щиті з використанням діелектричних засобів захисту.
3.20. Робота двигуна без води або з недостатньою її кількістю забороняється.
3.21. Доливати холодну воду в радіатор перегрітого двигуна, а також залишати двигун на тривалий термін заправленим водою при температурі нижче 0°С забороняється.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінченні робіт працівник повинен:
- змастити частини агрегатів електрогенератора.
- виключити розподільні рубильники споживачів, а потім головний рубильник споживачів. Після зупинки двигуна необхідно повністю вивести опір реостата збудження.
- очистити й обтерти агрегати електрогенератора вологою ганчіркою, а розподільні щити і прилади – чистою і сухою.
- перевірити рівень мастила в картері двигуна.
- при тривалій зупинці двигуна в зимових умовах злити воду і мастило з системи та баків, залишивши відкритими крани на радіаторі і двигуні.
- прибрати інструмент і пристрої у відведене для зберігання місце.
- про всі несправності, помічені під час роботи електрогенератора, зробити запис у відповідному журналі і доповісти своєму керівникові.
- зняти спецодяг, спецвзуття, очистити його від пилу та іншого бруду і сховати у відведене для зберігання місце. Потім вимити обличчя і руки водою з милом.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. Причинами виникнення аварійної ситуації та нещасного випадку при виконанні робіт з експлуатації або ремонту електрогенераторів можуть бути: отруєння парами паливно-мастильних матеріалів, враження електричним струмом, опіки в наслідок спалаху мастильних матеріалів, забиті місця, переломи та розтрощення кісток внаслідок попадання кінцівок або спецодягу у рухомі частини електрогенератора.
5.2. При виникненні аварійної ситуації необхідно негайно припинити роботу, вжити заходів щодо евакуації робітників з зони виникнення аварійної ситуації, огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося керівнику робіт, негайно розпочати надання першої допомоги постраждалим внаслідок аварії.
5.3. Не можна гасити проводи чи електрокабель, які горять, не виключивши напруги.
5.4. Забороняється гасити пально-мастильні матеріали, які горять, водою. Для цієї мети треба застосовувати порошкові вогнегасники, пісок, землю та кошму.
5.5. Послідовність надання першої допомоги:
- припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму; винести з зони, де з'явилася пара токсичних речовин, загасити одяг, що спалахнув; зняти одяг та взуття, на які попала кислота, припой, гарячий бітум або інший матеріал) і оцінити його стан;
- визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів щодо його рятування,
- вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);
- викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправлення потерпілого до найближчого медичного закладу;
- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.
