Содержание материала

Розділ 6
Забезпечення безпеки експлуатації АЕС

Розділ 6, Підрозділ 1
Загальні принципи, критерії і вимоги забезпечення безпеки експлуатації АЕС

Розділ 6, Підрозділ 1, Глава 1
Загальні положення

9.1.1.1 Основні принципи, критерії і вимоги забезпечення безпеки
АЕС викладені в НП 306.1.02/1-034 "Загальні положення забезпечення безпеки атомних станцій", НП 306.2.02/1.004 "Загальні положення забезпечення безпеки при знятті з експлуатації атомних електростанцій та дослідницьких ядерних реакторів", ПБЯ РУ АС "Правила ядерной безопасности реакторных установок атомных станций", ПРБ АС "Правила радиационной безопасности при эксплуатации атомных станций", ТС ТОБ
РУ "Типовое содержание технического обоснования безопасности реакторной установки", ТС ТОБ АС "Типовое содержание технического
обоснования безопасности атомньїх станций" та інших НД. Повний перелік НД, чинних у ядерній енергетиці України, наведений в Переліку
НД ЕО-2002 (Перелік чинних нормативних документів експлуатуючої
організації в галузі ядерної енергетики України).
9.1.1.2 Атомна електростанція задовольняє умови безпеки, якщо її радіаційний вплив на персонал, населення і навколишнє середовище під
час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та проектних аварій не призводить до перевищення встановлених дозових меж опромінення персоналу і населення, нормативів викидів і скидів,
умісту радіоактивних речовин у навколишньому середовищі, а також
обмежується у випадку запроектних аварій.
9.1.1.3 Основною метою безпеки на всіх етапах життєвого циклу АЕС
є створення і підтримання комплексу конкретних заходів і дій, спрямованих на забезпечення нормальної експлуатації, запобігання виникнення порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій, аварій, на запобігання розвитку проектних аварій в запроектні і
обмеження наслідків запроектних аварій.
9.1.1.4 Виходячи з концепції безпеки, нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки встановлюються принципи, критерії і вимоги безпеки, тобто такі значення параметрів,
характеристик і умов, у разі виконання яких забезпечується ядерна і радіаційна безпека АЕС.
9.1.1.5 Безпека АЕС забезпечується за рахунок послідовної реалізації концепції глибокоешелонованого захисту, заснованої на застосуванні системи фізичних бар'єрів на шляху поширення іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин у довкілля і системи технічних і організаційних заходів щодо захисту бар'єрів і збереження їх ефективності з метою захисту персоналу, населення, довкілля.

Розділ 6, Підрозділ 1, Глава 2
Система фізичних бар'єрів

9.1.2.1 Система фізичних бар'єрів енергоблока АЕС включає: паливну матрицю, оболонку твелів, границю контуру теплоносія ядерного реактора (ЯР), герметичне огородження РУ і біологічний захист.
Досягається це шляхом вибору відповідного ядерного палива (ЯП); конструкції і матеріалу оболонок твелів; конструкції і матеріалів РУ, системи діагностики, керуючих і захисних систем контуру теплоносія; конструктивних особливостей гермозони і біологічного захисту.
9.1.2.2 Під час нормальної експлуатації усі фізичні бар'єри і засоби їхнього захисту повинні бути роботоздатні. У разі виявлення нероботоздатності будь-якого, передбаченого проектом АЕС фізичного бар'єра чи засобів його захисту, відповідно до умов безпечної експлуатації, робота енергоблока АЕС на потужності забороняється.

Розділ 6, Підрозділ 1, Глава 3
Система технічних і організаційних заходів

9.1.3.1 Система технічних і організаційних заходів утворює п'ять рівнів глибокоешелонованого захисту:
- рівень 1 (створення умов, що перешкоджають порушенням нормальної експлуатації);
- рівень 2 (запобігання проектних аварій системами нормальної експлуатації);
- рівень 3 (запобігання аварій системами безпеки);
- рівень 4 (керування запроектними аваріями);
- рівень 5 (планування заходів щодо захисту персоналу і населення).
Концепція глибокоешелонованого захисту здійснюється на всіх етапах життєвого циклу АЕС. Пріоритетною у цьому випадку є стратегія запобігання виникнення початкових подій, особливо для рівнів 1 і 2.

Розділ 6, Підрозділ 1, Глава 4
Культура безпеки

9.1.4.1 Культура безпеки - набір характеристик, особливостей діяльності організацій і поведінки окремих осіб, який встановлює, що проблемам безпеки АЕС, як таким, що мають вищий пріоритет, приділяється увага, визначена їх значущістю.
9.1.4.2 Для усіх видів діяльності, для організацій і окремих осіб на всіх рівнях увага до безпеки включає:
- особисте усвідомлення важливості безпеки;
- знання і компетентність, які забезпечуються підготовкою та інструкціями для персоналу, а також його самопідготовкою;
- відданість, що вимагає демонстрації високого пріоритету безпеки на рівні старших керівників і визнання спільної мети безпеки окремими
особами;
- мотивацію за допомогою методів керівництва, постановки мети і створення системи заохочень та покарань і шляхом формування внутрішньої позиції окремих осіб;
- відповідальність через формальне встановлення й опис посадових
обов'язків і розуміння їх окремими особами;
- нагляд, який поєднує практику ревізій і експертиз з готовністю реагувати на критичну позицію окремих осіб.
9.1.4.3 Культура безпеки стосовно безпосередньої експлуатації енергоблоків АЕС повинна ґрунтуватися на суворому дотриманні
функціонально правильно створеної ієрархічної структури адміністративного і технічного керування, на суворому дотриманні вимог інструкцій з експлуатації устатковання, чіткому зваженому підході персоналу до виконання конкретних дій, розумінні кожною
особою відповідальності за забезпечення безпеки АЕС як життєво важливої справи.

Розділ 6, Підрозділ 2
Державне регулювання безпеки АЕС

9.2.1 Державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки АЕС здійснюється органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, повноваження яких визначені законами України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії". Указом Президента
України "Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки" від
5 грудня 2000 р. № 1303/2000, постановами Кабінету Міністрів України.
Державним органом регулювання ядерної та радіаційної безпеки є
Державний комітет ядерного регулювання України.
9.2.2 Крім органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, державне регулювання у сфері використання ядерної та радіаційної безпеки здійснюється в межах своїх функцій, прав і відповідальності іншими центральними органами виконавчої влади.
9.2.3 Експлуатуюча організація й адміністрація АЕС зобов'язані інформувати у встановленому порядку органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про всі випадки порушення безпечної експлуатації АЕС, систематизувати і надавати їм усю інформацію про всі випадки порушення нормальної експлуатації систем і елементів, важливих для безпеки.
9.2.4 Підприємства та організації будь-якої форми власності, що виконують роботи чи послуги на кожному з етапів життєвого циклу
АЕС, зобов'язані за вимогою органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки надавати їм інформацію з питань, які належать до
їхньої компетенції.
9.2.5 Будь-який випадок порушення безпечної експлуатації АЕС повинен бути розслідуваний у встановленому порядку, визначена й
усунута причина порушення, зроблені експертні висновки, розроблені технічні й організаційні заходи щодо запобігання порушень, аналогічних виявленим.

Розділ 6, Підрозділ 3
Основні функції експлуатуючої організації АЕС

9.3.1 Експлуатуюча організація має повноваження, фінансові, матеріальні та інші ресурси, необхідні й достатні для здійснення своєї діяльності і безумовного забезпечення ядерної і радіаційної безпеки на будь-якому етапі життєвого циклу АЕС.
9.3.2 Експлуатуюча організація несе повну відповідальність за безпеку АЕС, в тому числі за заходи щодо попередження аварій, зниження чи ліквідації наслідків аварій у випадку їхнього виникнення,
облік і контроль ЯП та інших радіоактивних речовин, охорону навколишнього середовища і контроль за його станом у санітарно-захисній зоні й у зоні спостереження, за фізичний захист
АЕС, за використання АЕС тільки для тих цілей, для яких вона була спроектована і побудована.
9.3.3 Експлуатуюча організація не може вдаватися до дій чи демонстрації намірів, що можуть спонукати персонал до порушення вимог
Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", норм, правил і стандартів, які регламентують безпеку АЕС.
9.3.4 Отримує ліцензії на здійснення окремих видів діяльності в сфері використання ядерної енергії, якщо ці види діяльності не ввійшли у ліцензії на здійснення діяльності на певному життєвому
циклі ядерної установки.
9.3.5 Забезпечує безпеку на будь-якому етапі життєвого циклу АЕС, веде облік і контроль ЯП та інших радіоактивних речовин, охорону навколишнього середовища і контроль за його станом у санітарно-захисній зоні й у зоні спостереження.
9.3.6 Забезпечує розроблення технологічного регламенту з експлуатації енергоблоків АЕС із залученням підприємств і
організацій, що брали участь у проектуванні енергоблоків, а також у конструюванні і виготовленні устатковання для них.
9.3.7 Розробляє і надає органам державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відкоректовані частини звітів з аналізу безпеки
(ЗАБ) і технічного обгрунтування безпеки (ТОБ) АЕС з урахуванням змін
у проекті під час будівництва, внесених змін за результатами пуско-налагоджувальних робіт, фізичного й енергетичного пусків, а також у процесі експлуатації АЕС під час переоцінки безпеки; надає інформацію у встановленому порядку про стан безпеки АЕС.
9.3.8 Організовує підготовку плану заходів із захисту персоналу у випадку аварії на ядерній установці, забезпечення постійної
готовності до їх реалізації; розроблення і забезпечення постійної
готовності до реалізації плану заходів з мобілізації галузевих ресурсів і надання допомоги АЕС на випадок аварії; реалізацію заходів
щодо захисту персоналу і населення у випадку аварії на ядерній
установці або у разі використання джерел іонізуючого випромінювання
(ДІВ).
9.3.9 У випадку аварії зобов'язана безперервно з моменту початку аварії вести контроль і прогноз виходу радіоактивних речовин за межі ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами (РАВ), і інформувати про це відповідні
органи і організації у встановленому порядку.
9.3.10 Забезпечує впровадження і удосконалення системи якості.
Розробляє і виконує заходи із забезпечення якості на всіх етапах
життєвого циклу АЕС. Здійснює контроль прогрїм забезпечення якості діяльності підприємств (організацій), які надають послуги для АЕС.
9.3.11 Виконує періодично переоцінку безпеки кожного енергоблока
АЕС у терміни, встановлювані органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, але не рідше ніж один раз на 10 років, і надає їм звіти про переоцінку безпеки. На підставі результатів переоцінки безпеки енергоблока АЕС визначаються межі й умови його подальшої експлуатації.
9.3.12 Організовує:
- забезпечення АЕС свіжим ЯП, запасними частинами, засобами вимірювальної техніки (ЗВТ), НД, матеріально-технічними ресурсами;
- метрологічне забезпечення експлуатації енергоблоків АЕС відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та інших нормативно-правових актів України з метрології;
- забезпечення АЕС науково-технічною підтримкою безпечної експлуатації і необхідними НД з безпеки;
- збір, аналіз і систематизацію інформації про відмови
устатковання і помилкові дії персоналу на АЕС, оперативну передачу
цієї інформації органам державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, іншим зацікавленим організаціям в установленому порядку;
- розроблення й узгодження з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки проектів зняття енергоблоків АЕС з експлуатації.
9.3.13 Забезпечує:
- безпечне для персоналу і населення зберігання і використання
ЯП, а також безпечне поводження з радіоактивними матеріалами й
утилізацію РАВ;
- контроль за діяльністю, важливою для безпеки, на всіх етапах
життєвого циклу АЕС; формування на АЕС структури відомчого нагляду за дотриманням вимог норм, правил і стандартів з безпеки в атомній енергетиці;
- готовність технічних засобів і служб для ліквідації аварій у випадку їх виникнення;
- облік індивідуальних доз опромінення персоналу (см. п.9.3.5).
9.3.14 Організовує фізичний захист і режим секретності АЕС.
9.3.15 Виконує добір і підготовку персоналу, відповідального за забезпечення безпеки ядерних установок і ДІВ.
9.3.16 Встановлює вимоги щодо кваліфікації персоналу залежно від його відповідальності за безпечне використання ядерної установки
(ЯУ), ДІВ і контроль за ними та за належну експлуатацію устатковання, пов'язану із забезпеченням безпеки. Узгоджує вимоги відносно кваліфікації ліцензованого персоналу АЕС з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (перелік посад і спеціальностей для працівників АЕС, які безпосередньо здійснюють керування реакторною
установкою і які повинні одержати ліцензії на здійснення цієї діяльності, установлює Кабінет Міністрів України).

Розділ 6, Підрозділ 4
Забезпечення якості

9.4.1 Забезпечення якості - складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості будуть виконані.
9.4.2 Політика експлуатуючої організації щодо якості повинна бути
узгоджена з загальною її політикою і стратегією, відповідати цілям, відображати наміри і спрямованість експлуатуючої організації, пов'язані з якістю й офіційно сформульовані вищим керівництвом, і містити зобов'язання щодо задоволення вимог і постійного поліпшення системи управління якістю.
9.4.3 Експлуатуюча організація повинна розробити, з забезпеченням
функціонування, систем якості, яка враховує всі етапи життєвого циклу ядерної установки і вимоги державних стандартів і НД у сфері якості.
Експлуатуюча організація повинна розробити і актуалізувати загальне керівництво з якості. АЕС повинні розробляти і актуалізувати настанови з якості, що відображають особливості своєї організаційної структури і не суперечать загальній настанові з якості експлуатуючої
організації, а також документовані методики (процедури, програми, положення, настанови) щодо якості виконання основних процесів і робіт.
9.4.4 Експлуатуюча організація повинна визначити порядок оцінки діяльності організацій, що постачають продукцію і виконують роботи чи послуги для АЕС.
9.4.5 Якість діяльності і послуг, виконуваних організаціями для
АЕС, повинна забезпечуватися створенням і функціонуванням в них системи якості.
9.4.6 Програми забезпечення якості під час проектування, розроблення і виготовлення РУ, устатковання і систем, важливих для безпеки, під час проектування і спорудження енергоблока, постачання продукції і послуг повинні розроблятися організаціями, які виконують зазначені роботи за належністю.
9.4.7 Кожна програма забезпечення якості повинна бути розроблена, затверджена і введена в дію наказом по організації до початку передбачених нею робіт.
9.4.8 Оцінка ефективності функціонування програм забезпечення якості повинна здійснюватися шляхом аудитів систем якості та інспекцій підрозділів АЕС і, за необхідності, організацій, які виконують роботи чи послуги для АЕС за договорами з АЕС чи експлуатуючою організацією.
9.4.9 Періодичність і порядок проведення аудитів систем якості та інспекцій повинні бути визначені затвердженими відповідними графіком і положенням.
За результатами інспекцій повинні вживатися коригувальні дії щодо підтримки необхідного рівня забезпечення якості.

Розділ 6, Підрозділ 5
Контроль та інспекції експлуатуючої організації
щодо забезпечення якості і виконання вимог правил і норм з безпеки АЕС

9.5.1 Завданням і метою контролю та інспекцій експлуатуючої
організації є забезпечення надійної, безпечної й економічної експлуатації енергоблоків АЕС шляхом виконання таких заходів:
- контролю та інспекцій дотримання на АЕС вимог правил, норм, інструкцій з експлуатації устатковання і програм забезпечення якості виконання робіт на всіх етапах життєвого циклу енергоблоків АЕС;
- контролю та інспекцій за усіма видами діяльності, важливими для безпеки АЕС, у тому числі й організацій, які виконують роботи для і на АЕС;
- участі в розробленні і реалізації наново введених НД щодо забезпечення безпеки і якості виконуваних робіт на АЕС;
- контролю радіаційного стану навколишнього середовища в санітарно-захисній зоні й у зоні спостереження;
- контролю готовності до реалізації плану заходів щодо захисту персоналу і населення у випадку виникнення запроектних аварій і
готовності персоналу до керування запроектними аваріями;
- контролю за недопущенням використання АЕС в інших цілях, крім тих, для яких вона була спроектована і побудована.
9.5.2 Контроль та інспекції експлуатуючої організації повинні бути спрямовані на виявлення і попередження причин несприятливого розвитку недоліків у системі забезпечення безпеки, надійності, ефективності роботи АЕС і в системі якості виконання робіт на всіх етапах життєвого циклу АЕС.
9.5.3 За результатами контролю та інспекцій експлуатуючої
організації повинні розроблятися і реалізовуватися коригувальні заходи щодо усунення виявлених порушень (невідповідностей) у забезпеченні безпеки, надійності, ефективності та якості виконання робіт на АЕС, контроль за виконанням яких здійснює експлуатуюча
організація.

Розділ 6, Підрозділ 6
Попередження і ліквідація надзвичайних ситуацій на АЕС

9.6.1 Експлуатуюча організація АЕС повинна розробити, відповідно до державних вимог щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, план заходів щодо захисту персоналу станції і населення у випадку виникнення загальної аварії на АЕС, у якому повинні бути відображені спільні скоординовані дії експлуатуючої організації, АЕС та державних органів з питань надзвичайних ситуацій.
9.6.2 Планом заходів із захисту персоналу станції і населення у випадку виникнення загальної аварії на АЕС повинно бути визначене коло задач, установлений порядок функціонування, наявні в експлуатуючій організації сили і засоби, і які залучаються у випадку надзвичайних ситуацій на АЕС, тобто передбачена система дій у надзвичайних ситуаціях (СДНС).
9.6.3 Основною задачею СДНС експлуатуючої організації є попередження і ліквідація надзвичайних ситуацій на АЕС у випадку
їхнього виникнення, захист персоналу, населення, навколишнього середовища від радіаційного впливу й інших негативних проявів шляхом:
- мобілізації сил і засобів АЕС, власних і залучених, до дій у надзвичайних ситуаціях;
- організації взаємодії з державними органами з питань надзвичайних ситуацій;
- автоматизованого контролю радіаційної обстановки на АЕС, у санітарно-захисній зоні і зоні спостереження;
- забезпечення постійної готовності чергово-диспетчерських служб, систем зв'язку й оповіщення, пунктів керування протиаварійними діями;
- надання екстреної допомоги АЕС;
- надання невідкладної допомоги потерпілим;
- евакуації персоналу і, у разі загрози поширення радіаційної небезпеки, населення.
9.6.4 Основними елементами організаційної структури СДНС експлуатуючої організації повинні бути:
- керівні органи (комісія з надзвичайних ситуацій і штаби, які реалізують рішення комісії);
- сили і засоби ліквідації надзвичайних ситуацій (спеціальні відомчі формування АЕС, підрозділи внутрішніх військ, які охороняють
АЕС, воєнізовані пожежні частини, група надання екстреної допомоги
АЕС, медичні служби тощо).
9.6.5 На кожній АЕС повинна передбачатися власна СДНС, структура якої визначається адміністрацією-АЕС за узгодженням з експлуатуючою
організацією і яка має бути підсистемою СДНС експлуатуючої
організації. Експлуатуюча організація разом з адміністрацією АЕС повинні бути у постійній готовності щодо реалізації плану заходів захисту персоналу і населення в разі потреби.
9.6.6 Рішення про введення в дію СДНС у випадку виникнення надзвичайної ситуації на АЕС повинно прийматися згідно з положенням про порядок оголошення радіаційно-небезпечної ситуації на АЕС, яке розробляється експлуатуючою організацією і погоджується у встановленому порядку з органами державного регулювання безпеки України.
9.6.7 Для перевірки функціонування і готовності СДНС експлуатуючої організації і СДНС на АЕС повинні проводитися:
- тренування комісії з надзвичайних ситуацій - не рідше ніж один раз на рік;
- збори чи командно-штабні навчання - не рідше ніж один раз на рік;
- повномасштабні навчання із залученням сил і засобів міністерств, що входять у СДНС - не рідше ніж один раз на 2 роки;
- тренування з підготовки персоналу АЕС до дій у разі надзвичайних ситуацій - 2 рази на рік;
- тренування усіх працюючих на АЕС за сигналами оповіщення про надзвичайну ситуацію - 2 рази на рік;
- тренування зі зв'язку - 2 рази на рік;
- навчання з перевірки готовності до реалізації плану заходів
щодо захисту персоналу і населення у випадку аварії на АЕС - не рідше ніж один раз на 2 роки.
9.6.8 Комісією з надзвичайних ситуацій повинні бути підготовлені і задіяні, у разі необхідності, варіанти погоджених дій міжгалузевих сил і засобів для ліквідації надзвичайної ситуації на АЕС залежно від величини й характеру її наслідків.

Розділ 6, Підрозділ 7
Зняття АЕС (енергоблока АЕС) з експлуатації

9.7.1 Зняття АЕС (енергоблока АЕС) з експлуатації визначається НП
306.1.02/1.004 "Загальні положення забезпечення безпеки при знятті з експлуатації атомних електростанцій та дослідницьких ядерних реакторів" (далі НП 306.1.02/1.004).
9.7.2 Зняття з експлуатації - такий комплекс заходів після вилучення ЯП та припинення експлуатації ЯУ, який робить неможливим її використання в цілях, для яких вона була споруджена, та забезпечує безпеку персоналу, населення та довкілля.
9.7.3 Зняття ЯУ з експлуатації здійснюється для досягнення на території, яку займає установка, умов, що максимально зменшують
обмеження на використання цієї території. Це передбачає:
- поступове звільнення установки від ДІВ, які підлягають контролю;
- скасування режиму обмежень та скорочення радіаційного контролю в зоні спостереження та санітарно-захисній зоні установки.
9.7.4 Досягнення в повному обсязі мети, зазначеної в п.9.7.3, не
є обов'язковим, якщо на базі частини ЯУ, що знімається з експлуатації, має бути створений новий об'єкт (нова ЯУ або об'єкт, призначений для поводження з РАВ).
У цьому разі повинні бути реалізовані всі заходи і процедури, що передбачені нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами для об'єкта, який наново створюється.
9.7.5 Порядок зняття з експлуатації ЯУ або об'єкта, призначеного для поводження з РАВ, а також закриття сховищ для захоронення РАВ повинен бути передбачений в проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії.
Фінансування затрат у цьому випадку здійснюється власником
(експлуатуючою організацією).
9.7.6 Пропозиції про зняття з експлуатації ЯУ або об'єкта, призначеного для поводження з РАВ, до вичерпання встановленого в проекті ресурсу чи з обмеження проектних техніко-економічних показників їх роботи можуть вноситися органами управління і власниками за наявності відповідних обґрунтувань, узгоджених з
органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Рішення про дострокове зняття з експлуатації ЯУ затверджується відповідними органами державної влади, які приймали рішення про будівництво, і доводиться до відома експлуатуючої організації не пізніше, ніж за два роки до початку цих заходів.
9.7.7 Процедура зняття ЯУ з експлуатації здійснюється поетапно.
9.7.8 Зняттю ЯУ з експлуатації передує етап припинення експлуатації. Діяльність на етапі припинення експлуатації здійснюється в рамках ліцензії на експлуатацію ЯУ.
Головна мета цього етапу - приведення ЯУ до стану, при якому ЯП відсутнє на її території або, перебуваючи в межах цієї території, розміщене тільки в сховищах відпрацьованого ЯП, призначених для довгострокового безпечного зберігання.
9.7.9 Нормативним документом НП 306.1.02/1.004 установлюються такі етапи зняття ЯУ з експлуатації: остаточне закриття, консервація, витримка, демонтаж.
Необхідність кожного з цих етапів та їх черговість повинні визначатися і обґрунтовуватися під час розроблення стратегії зняття
установки з експлуатації.
9.7.10 Етапи зняття ЯУ з експлуатації можуть реалізовуватися як повністю, так і частково для різних частин установки згідно з визначеною стратегією.
9.7.11 Дія ліцензії на зняття ЯУ з експлуатації починається тільки після приведення її до стану, при якому ЯП відсутнє на її території або, перебуваючи в межах цієї території, розміщене тільки в сховищах відпрацьованого ЯП, призначених для довгострокового безпечного зберігання. З початку дії такої ліцензії, ліцензія на експлуатацію ЯУ, що була видана раніше, анулюється і не може бути поновлена.
9.7.12 Експлуатуюча організація на різних етапах життєвого циклу
ЯУ повинна готуватися до майбутнього зняття її з експлуатації, а саме: розробляти концепцію, стратегію, програму зняття установки з експлуатації.
Вимоги до розроблення і змісту цих документів визначаються НП
306.1.02/1.004.

Розділ 6, Підрозділ 8
Фізичний захист АЕС

9.8.1 Система фізичного захисту АЕС - це сукупність
організаційно-правових і інженерно-технічних заходів, призначених для своєчасного виявлення, попередження і припинення спроб несанкціонованого чи навмисного виведення ЯУ з її регламентованого режиму функціонування, а також несанкціонованого вилучення, переміщення, передачі, використання ядерних матеріалів та інших радіоактивних речовин, які є на АЕС, унаслідок яких прямо чи
опосередковано може виникнути аварія, загроза безпеки від радіаційного впливу на персонал, населення, навколишнє середовище.
9.8.2 Фізичний захист АЕС є невід'ємною частиною державної системи заходів для забезпечення національної безпеки України.
9.8.3 Державне регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів і
ЯУ здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Порядок державного регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів і ЯУ визначає Кабінет Міністрів України.
9.8.4 Метою фізичного захисту АЕС є:
- створення умов, які зводили б до мінімуму можливість несанкціонованого чи навмисного виведення з ладу ЯУ, вилучення ядерного матеріалу, здійснення акту ядерного тероризму;
- надання необхідної інформаційної і технічної допомоги органам, які проводять оперативно-пошукові заходи з метою повернення зниклого ядерного матеріалу.
9.8.5 Система фізичного захисту АЕС діє винятково в її межах і повинна:
- визначатися після вибору місця під будівництво АЕС;
- вводитися з початку будівництва; змінюватися, у разі потреби, у процесі будівництва кожної окремої черги;
- забезпечувати можливість протидії як нападам із зовні, так і з середини;
- оцінювати і враховувати обстановку навколо АЕС.
9.8.6 Основними завданнями системи фізичного захисту АЕС повинні бути:
- спеціальна перевірка всіх осіб, які допускаються до діяльності на АЕС, у відповідності з встановленим Кабінетом Міністрів України порядком спеціальної перевірки; - - відбір персоналу для особливих робіт (на ЯУ, з ЯП, РАВ) тільки з тих осіб, які не мають медичних протипоказань;
- регламентування завдань і функцій працівників (інструкції, плани, графіки), чітке практичне відпрацьовування дій усіх виконавців
фізичного захисту;
- організація цілодобової воєнізованої охорони території АЕС з відповідними інженерно-технічними засобами захисту, контролю і спостереження;
- організація пропускного режиму з відповідними системами технічного контролю всіх осіб при вході/виході, в'їзді/виїзді на/з
АЕС;
- забезпечення безперебійної роботи технічних засобів системи
фізичного захисту;
- забезпечення умов, що обмежують до мінімальної потреби кількість осіб, які мають допуск для роботи на ЯУ, з ЯП, РАВ;
- недопущення розголошення чи витоку інформації про систему
фізичного захисту АЕС, використовувані засоби і їхнє функціонування.
9.8.7 Фізичний захист АЕС повинен створюватися з дотриманням законодавчих і нормативно-правових актів України, не повинен суперечити умовам нормального функціонування АЕС і не перешкоджати попередженню і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у випадку
їхнього виникнення.
9.8.8 Рівень фізичного захисту ЯУ і ядерних матеріалів повинен відповідати міжнародним зобов'язанням України в галузі використання ядерної енергії.
9.8.9 Фізичний захист повинний бути багатозональний,
глибоко-ешелонований, гнучкий і максимально ефективний. До діяльності з його здійснення повинні допускатися тільки професійно підготовлені
особи.
9.8.10 Усі технічні засоби системи фізичного захисту повинні бути сертифіковані у встановленому порядку.
9.8.11 Модернізація (удосконалення) діючих інженерно-технічних засобів фізичного захисту здійснюється за умови безперервного забезпечення існуючого рівня фізичного захисту.
9.8.12 Безпосереднє проведення заходів щодо фізичного захисту покладається на підрозділ з організації і забезпечення фізичного захисту АЕС.
9.8.13 У випадку виявлення ознак стороннього втручання у вразливі місця АЕС, зникнення ядерного матеріалу чи його частини, а також виникнення аварійних ситуацій, причиною яких можуть бути несанкціоновані чи злочинні дії, підрозділом з організації і забезпечення фізичного захисту АЕС вживаються заходи з метою збереження всіх слідів стороннього втручання до прибуття представників правоохоронних органів і негайно проводиться службове розслідування.
9.8.14 3 метою попередження і припинення актів ядерного тероризму на кожній АЕС розробляється план взаємодії всіх структур виконавчої влади і підрозділів, задіяних у системі заходів з фізичного захисту.
Перевірка плану взаємодії відбувається шляхом проведення відповідних спільних навчань у термін, погоджений з усіма органами виконавчої влади і юридичними особами, задіяними в цьому плані.
9.8.15 Відповідальність за забезпечення фізичного захисту АЕС несе експлуатуюча організація.