Стартовая >> Книги >> Правила >> Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів

Системи і обладнання газорозподільних станцій - Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів

Оглавление
Правила технічної експлуатації газорозподільних станцій магістральних газопроводів
Загальні вимоги
Експлуатація газорозподільних станцій
Системи і обладнання газорозподільних станцій
Технічне обслуговування і ремонт
Загальні положення
Забезпечення екологічної безпеки під час експлуатації газорозподільних станцій

6 Системи і обладнання газорозподільних станцій

6.1 Вузол перемикання і запобіжна арматура

6.1.1 Вузол перемикання ГРС призначений для перемикання потоку газу високого тиску із автоматичного на ручне регулювання тиску через обвідну (байпасну) лінію, а також для  запобігання підвищення тиску в лінії подавання газу споживачу за допомогою запобіжної арматури.

Вузол перемикання повинен розміщуватись, як правило, в окремому приміщенні або під навісом, який захищає вузол від атмосферних опадів.

6.1.2  Перекривна арматура на вхідному і вихідному  колекторах ГРС повинна відповідати  проекту, бути оснащена пневмоприводом і керуватись, як правило, із щита керування, встановленого у межах майданчика ГРС, або щита керування диспетчера ЛВУ МГ.

6.1.3 Для контролю за герметичністю перекривної арматури обвідної лінії між арматурою повинен бути встановлений манометр.

6.1.4 Нормальним положенням перекривної арматури на обвідній лінії є положення – закрито. Перекривна арматура на обвідній лінії  повинна бути запломбована службою ГРС підрозділу.

6.1.5 На кожній лінії подавання газу споживачу повинно бути встановлено не менше двох запобіжних клапанів,  кожний із яких повинен забезпечувати повну розрахункову пропускну спроможність лінії редукування.

6.1.6 Під час експлуатації ГРС запобіжні клапани  повинні випробовуватись  на спрацювання  1 раз на місяць, а в зимовий період не рідше 1 разу  на 10 днів із записом в оперативному  журналі ГРС.

6.1.7 Ревізія і настроювання запобіжних клапанів повинні бути оформлені відповідним актом (додаток П), а клапани – запломбовані і забезпечені биркою із записом дати перевірки і даними регулювання.

6.1.8 Ревізія запобіжних клапанів повинна виконуватись не менше 1 разу на рік.

6.1.9 Робоче положення триходового крана, який встановлений перед запобіжними клапанами – відкрите. У такому положенні він повинен бути запломбований.

Під час  здійснення реконструкції та капремонту обладнання ГРС згідно з проектом допускається не облаштовувати вузли перемикання обвідними лініями та запобіжними клапанами у разі обладнання ниток редукування клапанами - відсікачами та САК ГРС.

6.1.10 Як запобіжні засоби на газопроводах  побутових  і власних потреб повинні застосовуватись гідрозатвори. Рівень рідини у гідрозатворі повинен забезпечувати спрацювання його за умови тиску, який перевищує номінальний робочий не більше, ніж на 30- 40 мм. водяного  стовпа.

6.1.11 У зимовий період експлуатації ГРС проходи до арматури і приладів  вузла перемикання повинні бути очищені від снігу.

6.2 Вузол очищення газу

6.2.1 Вузол очищення газу на ГРС призначений для запобігання попадання механічних домішок і рідини у технологічні трубопроводи, обладнання, засоби контролю і автоматики ГРС  та у вихідні газопроводи після ГРС.

6.2.2 Для очищення газу на ГРС повинні застосовуватись такі конструкції пиловологовловлювальних пристроїв, які забезпечують якість підготування газу згідно з вимогами чинних у ДК “Укртрансгаз” нормативних документів.

6.2.3 На ГРС пиловловлювачі, як правило, повинні бути оснащені засобами для автоматичного зливання рідини у збірні місткості, з яких вона після накопичення вивозиться із території ГРС.

6.2.4 Для забезпечення надійної роботи систем захисту, автоматичного регулювання тиску і керування, імпульсний і командний газ повинен бути осушений і очищений згідно з чинним стандартом підприємства (компанії).

6.2.5 Під час експлуатації засобів осушування і очищення газу для живлення системи КВПіА необхідно:

-       періодично контролювати і очищати порожнини приладів і обладнання шляхом  продування;

-       виконувати візуальний контроль  стану фільтрувальних і поглинальних елементів пристроїв  підготування газу;

-       регулярно виконувати заміну фільтрувальних і поглинальних елементів пристроїв шляхом підключення резервного обладнання і виконання регенерації поглиначів;

-       забезпечити захист від обмерзання дренажних та зливних ліній і перекривної арматури на них;

-       забезпечити заземлення збірних місткостей  для рідини.

6.2.6 Газонебезпечні роботи із розкриття, огляду і очищення внутрішніх стінок апаратів, очищення пірофорних відкладень (за умови наявності) повинні виконуватись згідно з вимогами чинної “Інструкції по організації безпечного проведення газонебезпечних робіт на об’єктах ДК “Укртрансгаз”.

6.2.7 Для запобігання самозайманню пірофорних сполук апарата очищення, необхідно перед розкриттям заповнити його водою або парою.

Під час закриття, огляду і очищення внутрішні стінки апаратів необхідно добре змочувати водою.

6.2.8 Вилучені під час очищення апаратів відкладення, що вміщують пірофорні сполуки заліза, необхідно збирати в металеву тару з водою, а після закінчення роботи негайно винести з території ГРС і  закопати в спеціально відведеному місці, безпечному в пожежному і екологічному відношеннях.

6.2.9 Експлуатація пиловловлювачів повинна виконуватись згідно з “Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском” та місцевої “Інструкції з режиму роботи масляних і мультициклонних пиловловлювачів, вісцинових фільтрів та безпечному їх обслуговуванню”, затвердженої керівником підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

6.2.10 Капітальний ремонт системи очищення газу виконується  одночасно з капітальним ремонтом основного і технологічного обладнання згідно із  затвердженим проектом.

6.3 Вузол запобігання гідратоутворень

6.3.1 Вузол запобігання гідратоутворень призначений для недопущення обмерзання арматури і утворення кристалогідратів у комунікаціях і обладнанні ГРС, що можуть призвести до порушення нормального режиму роботи ГРС.

6.3.2 З метою запобігання гідратоутворень на ГРС застосовуються:

-       загальне або часткове підігрівання газу;

-       місцеве обігрівання корпусів регуляторів тиску;

-       введення метанолу в газопровідні комунікації.

6.3.3 Експлуатація вузлів підігрівання газу або місцевого обігрівання корпусів регуляторів тиску здійснюється згідно з інструкцією заводу-виготовлювача та ”Правилами будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не вище 0,07 МПа (0,7кг/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 1150 С ".

6.3.4 У разі наявності блоків підігрівання газу, трубопроводи і арматура повинні бути захищені тепловою ізоляцією.

6.3.5 Введення метанолу в комунікації ГРС здійснюється оператором або персоналом служби  ГРС (ЛЕС) підрозділу за розпорядженням диспетчера (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо). Допускається введення метанолу автоматизованими дозаторами.

6.3.6 Експлуатація метанольних установок ГРС здійснюється згідно з чинною “Інструкцією з організації робіт щодо  отримування від постачальників, перевезення, зберігання, відпуску і використання метанолу на об’єктах  НАК "Нафтогаз України”.

6.3.7 Блоки підігрівання газу  повинні бути оснащені засобами автоматики, що забезпечують надійну і безпечну їх роботу. Забороняється експлуатація блоків підігрівання газу із несправною автоматикою безпеки.

6.3.8 Загальне підігрівання газу за допомогою блоків підігрівання газу повинно бути обов’язковим на ГРС, на яких захист від перевищення чи зниження  тиску  газу  здійснюється шляхом перемикання арматури в положення “закрито” або ”відкрито”.

 6.3.9 Обігрівання корпусів регуляторів тиску може застосовуватись як додатковий спосіб у системі запобігання гідратоутворень або як основний спосіб на ГРС, де захист від перевищення або зниження  тиску газу здійснюється безпосередньо регуляторами тиску.

6.4 Вузол редукування тиску газу

6.4.1 Вузол редукування призначений для зниження і автоматичного підтримування заданого тиску газу, який подається споживачам.

6.4.2  Редукування тиску  на ГРС може здійснюватись:

- двома лініями редукування однакової продуктивності, які оснащені однотипною  перекривно-регулювальною арматурою (одна лінія робоча, а друга  - резервна);

- трьома лініями редукування, оснащеними однотипною перекривно-регулювальною арматурою, із яких 2 лінії робочі (продуктивність кожної –50%) і одна резервна (продуктивністю –100%);

- з використанням більше трьох ліній редукування  і у цьому випадку  дозволяється застосування до кожної із трьох ліній обвідної лінії продуктивністю 35-40 % (трьох ліній), оснащеної краном-регулятором або нерегульованим дроселем.

6.4.3 Умовний діаметр проходу регулятора тиску або регулювального клапана повинен відповідати фактичній продуктивності з урахуванням кількості ліній редукування.

6.4.4 Вмикання в роботу і вимикання з роботи регулятора (регулювального клапана) повинно виконуватись згідно з інструкцією з експлуатації заводу-виготовлювача.

6.4.5 Для забезпечення нормальної роботи регуляторів тиску необхідно слідкувати за тиском завдання, ступенем очищення командного газу, відсутністю сторонніх шумів у регуляторі, а також за відсутністю витоків газу в з’єднувальних лініях обв’язки регулятора.

6.4.6 У разі застосування на ГРС САК кожна лінія редукування повинна бути обладнана кранами із пневмоприводами, які використовуються як виконавчі механізми.

6.4.7 Лінії редукування повинні бути оснащені свічками для стравлювання газу.

6.4.8 У процесі реконструкції, капремонту згідно з проектом допускається встановлення на нитках редукування клапанів – відсікачів, фільтрів, теплообмінників з метою підвищення надійності роботи ГРС.

6.5 Система вимірювання витрати газу

6.5.1 Система вимірювання витрати газу (далі СВГ) призначена для визначення параметрів газу, комерційного розрахунку його витрати та кількості.

6.5.2 Монтаж, налагодження та приймання в експлуатацію СВГ повинні виконуватись згідно з вимогами проекту, чинних в Україні нормативних документів у відповідній галузі, зокрема вимогам  з охорони праці  тощо.

6.5.3 Класифікація приміщень системи вимірювання витрати газу з пожежо- та вибухобезпеки наведені у додатку Ш.

6.5.4 До складу СВГ за методом змінного перепаду тиску входять:

-       один або декілька вимірювальних  трубопроводів із встановленими в них  стандартними пристроями звуження;

-       з’єднувальні лінії (трубки);

-       автоматичні обчислювачі або самописні прилади відповідного класу точності;

-       первинні перетворювачі тиску, перепаду тиску і температури;

-       пристрої електроживлення;

-       пристрої забезпечення вибухозахисту та іскробезпеки.

6.5.5 До складу СВГ за допомогою лічильників входять:

-       один або декілька вимірювальних  трубопроводів;

-       лічильники газу, які встановлені у вимірювальні трубопроводи;

-       з’єднувальні лінії (трубки);

-       автоматичні коректори витрати газу або самописні прилади тиску та температури відповідного класу точності;

-       первинні перетворювачі тиску та температури;

-       пристрої електроживлення;

-       пристрої забезпечення вибухозахисту та іскробезпеки.

6.5.6 У складі СВГ повинні використовуватись засоби вимірювальної техніки (далі ЗВТ), зокрема автоматичні обчислювачі та коректори, типи яких занесені до "Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні".

6.5.7 Живлення засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у вибухонебезпечних зонах, та обмін інформацією з ними повинні здійснюватись через іскробезпечний бар’єр.

6.5.8 Блок резервного електроживлення електричних засобів СВГ повинен забезпечувати їх живлення протягом не менше 100 годин у разі зникнення живлення від зовнішнього джерела струму.

6.5.9 Автоматичні обчислювачі та коректори витрати повинні бути захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу.

6.5.10 Крани схем підключення первинних вимірювальних перетворювачів до з’єднувальних ліній повинні бути опломбовані.

6.5.11 ЗВТ, які призначені для комерційного вимірювання газу, окремо або у складі вимірювального комплексу, повинні проходити державну повірку територіальними органами Держстандарту.

6.5.12 У проміжках часу між державними повірками може проводитись перевірка метрологічних характеристик ЗВТ (калібрування) метрологічною службою власника СВГ у присутності представника іншої сторони з метою визначення  придатності ЗВТ до застосування.

6.5.13 У випадку виникнення нештатної ситуації (вихід з ладу первинного вимірювального перетворювача, обчислювача та інш.) власник СВГ повинен вжити термінові заходи із забезпечення нормальної роботи комплексу обліку газу та поставити до відома іншу сторону і диспетчерську службу УМГ.

6.5.14 Організацію та проведення позачергової державної повірки ЗВТ та системи вимірювання витрати газу регламентують нормативні та керівні документи Держстандарту України та НАК "Нафтогаз України".

6.5.15 У разі наявності в газі конденсату необхідно виконувати періодичне продування з'єднувальних ліній  системи вимірювання витрати газу.

6.5.16  Експлуатація, обслуговування, проведення вимірювань, знімання та передавання інформації про параметри та витрати газу повинні виконуватись за вимогами відповідних відомчих інструкцій, чинних в Україні нормативних документів, "Правил експлуатації та безпечного обслуговування засобів автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки в газовій промисловості України", цих Правил та експлуатаційної документації на засоби, які входять до СВГ.

6.5.17 На кожну систему вимірювання витрат газу ГРС повинен бути оформлений такий основний комплект документації:

-       паспорт на витратомірний пристрій;

-       акт монтажу патрубків вимірювального трубопроводу;

-       акт експертизи витратомірного пристрою;

-       акт вимірювання внутрішнього діаметра трубопроводу;

-       акт встановлення стандартного пристрою звуження;

-       паспорт на стандартний пристрій звуження;

-       розрахункові листи на витратомірний пристрій;

-       паспорти на засоби вимірювання параметрів газу;

-       паспорти на ЗВТ заводів-виготовлювачів;

-       свідоцтва про повірку засобів вимірювання параметрів газу;

-       протоколи про повірку засобів вимірювання параметрів газу;

-       журнал перевірки планіметрів (у разі їх використання);

-       інструкція для оператора ГРС з визначення добової об’ємної витрати газу.

Документація на кожну СВГ повинна знаходитись в окремій папці.

Обов’язковий комплект документів СВГ може зберігатись на ГРС або у підрозділі (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

6.5.18 Оперативна документація на кожну ГРС повинна вестись згідно з розділом 4.7 цих Правил та чинних відомчих інструкцій.

6.6 Вузол одоризації газу

6.6.1 Вузол одоризації газу призначений для надання запаху газу з метою своєчасного виявлення його витоків за запахом. В окремих випадках (наприклад - подавання газу хімічним підприємствам), які визначаються угодами на постачання газу, одоризація може не здійснюватись. Газ, що подається споживачам повинен відповідати вимогам чинного стандарту (ГОСТ 5542) та угодам на постачання газу.

6.6.2 Як одоранти  для одоризації природного газу можуть застосовуватись етилмеркаптан (C2Н5SH), суміш природних меркаптанів (далі СПМ), тетрагідротіофен (С4Н8S ), альдегід кротоновий (2-бутеналь, С4Н6O). Норма витрати цих речовин визначається інструкцією з їх застосування.

6.6.3 Фактична витрата одоранту щоденно повинна записуватись в оперативному журналі ГРС, а у разі централізованої форми  обслуговування –1 раз на тиждень в журналі служби ГРС або ремонтно-технічної групи ЛЕС з обслуговування ГРС, а в кінці місяця дані передаються старшому диспетчеру підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ).

6.6.4 Зливання одоранту в підземну місткість із бочок та із пересувних місткостей (цистерн) повинно виконуватись тільки закритим способом спеціально навченим персоналом-бригадою в складі не менше трьох чоловік. Заправка витратних бачків одорантом також повинна виконуватись за закритою схемою. Переливання одоранту відкритим способом забороняється.

6.6.5 Одорант, розлитий на підлогу або на землю, повинен бути негайно нейтралізований  розчином хлорного вапна, гіпохлоріду натрію або марганцевокислого калію. Після оброблення нейтралізовальною речовиною землю необхідно перекопати і вдруге полити нейтралізовальним розчином.

6.6.6 З метою  запобігання займанню пірофорного заліза, що утворюється у разі просочування етилмеркаптану, тетратіосфену або одоранту СПМ, необхідно періодично проводити  зовнішній огляд обладнання, з’єднувальних ліній, клапанів, кранів та забезпечувати їх повну герметизацію.

6.6.7  Усі змінення проектної схеми обв’язки одоризаційних установок повинні бути попередньо погоджені з проектною організацією.

6.6.8 З метою запобігання попаданню  в навколишнє середовище парів одоранту, які витісняються  із підземної місткості, а також газу із парами одоранту, який стравлюється  із  витратного бачка (місткості) під час заповнення їх одорантом, пари одоранту і їх суміш з газом повинні бути  нейтралізовані.

6.7 Контрольно-вимірювальні прилади технологічних параметрів

6.7.1 КВПіА призначені для визначення і контролю технологічних параметрів газу та обладнання ГРС, а також оперативного керування  технологічним процесом зниження високого вхідного тиску газу на ГРС до заданого  значення на виході (для споживача).

6.7.2 У складі ГРС повинні використовуватись засоби вимірювальної техніки, типи яких занесені до "Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні".

6.7.3 КВПіА, які встановлені на ГРС, повинні відповідати вимогам технічного проекту та експлуатаційної документації.

6.7.4 Державному метрологічному контролю і нагляду підлягають засоби вимірювальної техніки, що використовуються у вимірюваннях, пов’язаних із:

-       контролем безпеки умов праці та стану навколишнього природного середовища;

-       обліком енергетичних та матеріальних ресурсів.

6.7.5 ЗВТ, які підлягають державному метрологічному контролю та нагляду, повинні проходити державну повірку.

Всі інші ЗВТ підлягають  калібруванню силами метрологічних служб підрозділу, який експлуатує ГРС (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

6.7.6 Дозволяється проведення калібрування засобів вимірювальної техніки, які підлягають державному метрологічному контролю і нагляду, в період між повірками за необхідності визначити  відповідність ЗВТ до застосування.

6.7.7 Контрольно-вимірювальні прилади на ГРС повинні бути опломбовані, повірені і мати чинне тавро або свідоцтво повірки, або затверджений чинний протокол калібрування. Забороняється експлуатація КВП із простроченими  термінами повірки.

6.7.8 Електричні засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у вибухонебезпечних приміщеннях та зонах (додаток Ц), повинні мати сертифікат вибухозахищеності.

6.7.9 Виключати засоби контролю небезпечних параметрів (загазованості, пожежі тощо), сигналізації та контролю параметрів  обладнання ГРС дозволяється тільки за відповідно оформленим розпорядженням  особи,  відповідальної за експлуатацію ГРС, із реєстрацією в оперативному журналі ГРС.

6.7.10 Експлуатація, обслуговування та усунення несправностей КВПіА повинні виконуватись за вимогами експлуатаційних документів, "Правил експлуатації та безпечного обслуговування засобів автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки в газовій промисловості України" та чинних відомчих інструкцій.

6.7.11 Експлуатаційні документи, свідоцтва про повірку, протоколи калібрування на всі КВП, які знаходяться в експлуатації, зберігаються у власника ГРС.

6.8  Система автоматизованого керування (за наявності у проекті)

6.8.1 Монтаж, налагодження та введення в експлуатацію системи автоматизованого керування (далі САК) ГРС повинні здійснюватись згідно з СНиП 3.05.07-85, СНиП III-4-80 та відомчими нормативними документами. Ці роботи повинні виконуватись згідно із затвердженою проектно-конструкторською документацією, проектом виконання робіт, технічною документацією підприємств-виробників САК.

6.8.2 Приміщення, призначені для САК, повинні бути обладнані опаленням, вентиляцією, освітленням, за необхідності − кондиціонерами. У приміщеннях повинна утримуватись температура вище плюс 50 С і відносна вологість не вище 80%.

6.8.3 Перелік функціональних підсистем САК:

-       вузол перемикання і запобіжної арматури;

-       вузол очищення газу;

-       вузол запобігання гідратоутворень;

-       вузол редукування тиску газу;

-       система вимірювання витрати газу;

-       вузол одоризації газу;

-       вузол підготування імпульсного газу;

-       установка електрохімзахисту від корозії;

-       система опалення і вентиляції;

-       периметральна і охоронна сигналізації;

-       сигналізація вскриття об’єкта;

-       технологічний зв’язок і телемеханіка;

-       електроживлення САК;

-       контроль загазованості.

6.8.4 САК повинна функціонувати в таких режимах:

-       автоматичного керування технологічним процесом роботи ГРС;

-       дистанційного керування технологічним процесом роботи ГРС;

-       місцевого керування технологічним процесом роботи ГРС.

У режимі автоматичного керування САК ГРС повинна здійснювати керування технологічним обладнанням за  уставками, введеними оператором.

У режимі дистанційного керування оператор ГРС здійснює керування технологічним обладнанням ГРС на відстані з пульта керування САК ГРС або для варіанту без обслуговуючого персоналу з - ДП ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ, УМГ.

У режимі місцевого керування оператор ГРС здійснює керування технологічним обладнанням за допомогою органів ручного керування, установлених поряд з обладнанням.

6.8.5 Сигнали аварійної зупинки ГРС або окремих вузлів технологічного обладнання повинні гарантовано передаватись:

-       до центрального контролера САК ГРС з подальшим передаванням до диспетчера (змінного інженера КС) підрозділу;

-       до щита надомного обслуговування по радіо або проводових каналах;

-       до переносного сигналізатора аварії (або пейджера) по радіоканалу.

6.8.6 Повинно бути забезпечене іскробезпечне підключення датчиків та сигналізаторів, які встановлені у вибухонебезпечних приміщеннях, або їх виготовлення у вибухонебезпечному виконанні.

6.8.7 Технічні засоби САК (корпуси) повинні бути підключені до магістралі захисного заземлення і мати відповідні клеми та знаки, а в місцях підключення іскробезпечних ланцюгів – написи та ознаки вибухозахисту.

Канали передавання інформації технічних засобів САК повинні мати  спеціальний інформаційний контур захисного заземлення з опором не більше 3 Ом.

Інформаційний контур захисного заземлення повинен бути гальванічно розв’язаним від інших контурів захисного заземлення.

6.8.8 САК повинна забезпечувати пристосування до відхилення параметрів ГРС у процесі експлуатації шляхом коригування уставок та настройки, які повинні здійснюватись сервісними програмно-технічними засобами за допомогою корекції  програмного забезпечення САК.

6.8.9 Електроживлення САК повинно забезпечуватись такими видами напруг:

- основне живлення - мережа загального призначення змінного струму В, (50±1) Гц;

- резервне живлення - пристрій безперебійного електроживлення, що призначений для збереження працездатності САК ГРС та електропневматичних вузлів управління кранами у разі зникнення живлення від електромережі загального призначення. Пристрій повинен забезпечувати стабілізацію напруги в межах, які припустимі для технічних засобів САК та безударні переходи з основного на резервне джерело електроживлення та навпаки. Час роботи від резервного джерела живлення – не менше трьох діб. Джерело резервного живлення (акумулятор) повинно підзаряджатися  струмом,  достатнім для нормальної роботи акумулятора за умови частих відключень основної напруги. САК повинна мати пристрій, що запобігає глибокій розрядці акумулятора з метою недопущення виходу його з ладу.

6.8.10 Експлуатація та обслуговування САК повинно виконуватись за вимогами ГОСТ 25861-83, "Правил експлуатації та безпечного обслуговування засобів автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки в газовій промисловості України" і за інструкціями, розробленими на підставі експлуатаційної документації заводів-виробників, затвердженими керівництвом структурного підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

6.8.11 Під час роботи апаратура САК повинна підлягати періодичному регламентному обслуговуванню та в разі виходу з ладу – ремонтним роботам із заміненням несправних модулів відповідними модулями із складу ЗІП.

6.8.12 Безперебійна робота САК забезпечується службою КВПіА, яка  залежно від обсягів роботи та штатного розкладу на конкретних підприємствах може мати окрему групу з обслуговування САК. Особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію САК, повинні призначатися із складу інженерно-технічних працівників і мати IV кваліфікаційну групу з електробезпеки.

6.8.13 Відповідальність за правильність використання САК оператором ГРС несе служба підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо) згідно із затвердженим розподілом функціональних обов’язків.

6.8.14 Експлуатація САК ГРС повинна здійснюватись  черговим оператором, який пройшов навчання роботі з обчислювальною технікою.

6.8.15 Усі вимикання, вмикання та перемикання в схемі САК на діючій ГРС повинні здійснюватись за розпорядженням або з дозволу вищого за рівнем персоналу, під керуванням якого знаходиться технологічне або енергетичне обладнання, про що робиться запис у оперативному журналі ГРС.

6.8.16 Переведення обладнання з режиму автоматичного керування на режим місцевого керування та зворотна операція виконується тільки з дозволу диспетчера або  іншої відповідальної особи підрозділу.

6.8.17 Режим місцевого керування дозволяється тільки у виняткових випадках і тільки з дозволу диспетчера або іншої відповідальної особи.

6.8.18 Оператор щоденно, без виведення САК з роботи, повинен  перевіряти:

-       зовнішній вигляд обладнання;

-       стан органів керування (перевіряється візуально);

-       наявність попереджувальних написів та світлової сигналізації в небезпечних місцях;

-       результати автоматичного самотестування САК;

-       наявність на робочих місцях технологічних інструкцій на керування ГРС у робочих та аварійних режимах тощо.

6.8.19 У процесі експлуатації особливу увагу оператору ГРС слід звертати на справність мережі живлення САК (неушкодженість запобіжників, справність автоматів тощо).

6.8.20 Усі виявлені недоліки повинні бути зареєстровані для усунення під час чергового регламентного технічного обслуговування. Недоліки, що знижують безпеку праці операторів, повинні бути усунені терміново після виявлення.

6.8.21 У разі виявлення істотних відхилень від вимог ЕД або порушень у процесі експлуатації САК, оператор зобов’язаний оцінити пошкодження, зареєструвати його та повідомити диспетчера підрозділу або вищий за рівнем персонал для прийняття рішення.

6.8.22 Технічне обслуговування САК здійснюється згідно з вимогами відповідної інструкції для оператора ГРС, розробленої на підставі експлуатаційної документації підприємства-виробника САК.

6.8.23 Оператор ГРС повинен вести оперативний журнал запису (в хронологічній послідовності) найбільш важливих параметрів стану та режимів роботи САК із взаємодією з технологічним процесом роботи ГРС, а також одержаних вказівок та розпоряджень вищого технічного персоналу.

6.8.24 Служба КВПіА під час експлуатації САК повинна мати в наявності таку оперативну документацію:

-       журнал обліку технічного обслуговування та ремонту САК з реєстрацією паспортних даних;

-       журнал обліку несправностей та відмов САК;

-       журнал реєстрації оперативних розпоряджень, допусків до роботи тощо.

6.8.25 Для оператора, який експлуатує САК, крім основних інструкцій у відповідності п. 4.7.2 цих Правил, повинна бути розроблена і затверджена керівництвом структурного підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо) технологічна інструкція з керування ГРС за допомогою САК, у т.ч. в аварійних ситуаціях.

6.8.26 Технологічна інструкція з керування ГРС за допомогою САК у аварійних ситуаціях повинна містити:

-       вказівки про дії оператора в разі надходження всіх видів попереджувальних та аварійних сигналів;

-       перелік дозволених тимчасових технологічних схем і тимчасових режимів для обладнання, що залишається в роботі, у разі аварійної зупинки або примусового виведення з роботи несправного обладнання;

-       порядок використання рекомендацій ЕД САК у аварійних ситуаціях.

6.8.27 Контроль за станом охорони праці під час експлуатації САК на ГРС повинен здійснюватись керівником служби КВПіА один раз на тиждень з відповідною реєстрацією зауважень. Усунення виявлених порушень повинно проводитись негайно під безпосереднім наглядом керівника служби. У разі неприпустимих порушень, які можуть завдати шкоду здоров’ю або призвести до аварії, керівник припиняє роботи, про що інформує керівника, якому він підпорядкований.

6.9 Перекривна арматура

6.9.1 Перекривна арматура призначена для від’єднання технологічних трубопроводів ГРС, апаратів і посудин.

6.9.2 У процесі експлуатації  перекривна арматура повинна систематично (згідно з графіком та  інструкцією) випробовуватись для визначення герметичності перекривного органа, плавності та  легкості ходу затвора.

6.9.3 Відкривання перекривної арматури повинно виконуватись до упору з нормальним зусиллям однієї людини. Забороняється  застосування для відкривання арматури важелів із труб, ломів тощо.

6.9.4 Профілактичне обслуговування і огляд перекривної арматури повинно виконуватись згідно з інструкцією заводу-виготовлювача у такі терміни:

а) у разі централізованої форми обслуговування – під час  кожного відвідування ГРС;

б) у разі періодичної і вахтової форм обслуговування – один раз на тиждень.

6.9.5 Усі крани, засувки і клапани повинні мати:

-         написи із номерами згідно з технологічною схемою;

-         покажчики напрямку відкривання і закривання;

-         покажчики напрямку руху газу (рідини).

6.9.6 Для створення герметичності закритого крана і полегшення повертання пробки в разі відкривання-закривання необхідно періодично здійснювати набивання кранового мастила.

6.9.7 Категорично забороняється експлуатація перекривних кранів із несправною системою ущільнення.

6.9.8 Забороняється використання перекривних кранів і засувок  як регулювальних або дроселювальних засобів. Виключенням із даної вимоги є використання перекривної арматури для тимчасового регулювання і дроселювання на обвідних (байпасних) лініях під час ремонтних робіт на вузлах та газопроводах ГРС.

6.10 Допоміжні системи і устаткування

6.10.1 Системи зв’язку і телемеханіки

6.10.1.1 Технічні засоби зв’язку ГРС призначені для забезпечення надійним і безперебійним зв’язком чергового оператора ГРС з диспетчером підрозділу і споживачами.

6.10.1.2  Система телемеханіки ГРС призначена для передавання інформації про режим роботи ГРС диспетчерській службі підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо),  для забезпечення контролю, керування, регулювання основних  параметрів газу (тиску, температури, витрати) і сигналізації про режим роботи обладнання ГРС.

6.10.1.3 Технічне обслуговування і  експлуатацію засобів телемеханіки здійснюють відповідні дільниці (групи) служб ГРС (ЛЕС) підрозділів, а засобів зв’язку – відповідні цехи технологічного зв’язку Управління “Укргазтехзв’язок”.

6.10.1.4 Усі вимикання і перемикання в схемах телемеханіки виконуються спеціалістами  служб ГРС, а в схемах зв’язку – спеціалістами територіальних цехів технологічного зв’язку Управління “Укргазтехзв’язок”.

6.10.1.5 Про всі порушення в роботі, пошкодження та аварійні ситуації із засобами телемеханіки і зв’язку оператор ГРС зобов’язаний повідомляти  відповідно керівника служби ГРС (ЛЕС) підрозділу і начальника територіального цеху технологічного зв’язку Управління “Укргазтехзв’язок”

6.10.1.6 Технічну експлуатацію систем зв’язку і телемеханіки територіальні цехи технологічного зв’язку і служби ГРС (ЛЕС) підрозділів здійснюють згідно з вимогами ПТЕ МГ і ПБЕ МГ.

6.10.2 Система імпульсного газу

6.10.2.1 Система імпульсного газу включає  в себе трубні проводки, перекривну арматуру і фільтри – осушувачі. Залежно від  призначення трубні  проводки поділяються на:

 - імпульсні – призначені для передавання імпульсів тиску до витратомірних засобів, систем захисної автоматики, регуляторів тиску, одоризатора і засобів аварійно-попереджувальної сигналізації;

- командні – призначені для передавання командних імпульсів від датчиків тиску до регуляторів тиску, від системи захисної автоматики до вузлів керування перекривними кранами;

- живильні – призначені для передавання тиску  газу із вхідного газопроводу до датчиків  регуляторів тиску, вузлів керування кранами та системи захисної автоматики; вихідного тиску -  до регуляторів тиску на власні потреби, до підземної і витратної місткостей одоризаційної  установки, подавання одоранту із  підземної місткості у витратний бачок.

6.10.2.2 Газ, який є джерелом живлення для приладів і систем контролю, керування, регулювання і обліку газу повинен проходити очищення і осушення.

6.10.2.3  Трубні проводки для подавання імпульсного  газу не повинні мати різких перетинів,  забезпечувати вільне проходження газу, бути герметичними для забезпечення надійної і точної роботи приладів і приводів.

Імпульсні трубки повинні бути пофарбовані, захищені від механічних  пошкоджень, вібрації та шкідливого впливу довкілля.

6.10.2.4 У разі наявності конденсату необхідно виконувати періодичне продування імпульсних  ліній вузла вимірювання витрати газу.

6.10.2.5 У разі продування імпульсних ліній відведення рідини і газу із них необхідно здійснювати за межі приміщення.

6.10.2.6 Усі трубні проводки імпульсного газу повинні проходити гідравлічне або пневматичне випробування на міцність і щільність, а результати випробувань – бути оформлені актами.

6.10.3 Електрообладнання, захист від блискавки і статичної електрики

6.10.3.1 Електрообладнання ГРС  повинно бути виконано і експлуатуватись згідно з вимогами “Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів” і “Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

6.10.3.2 Електричні мережі ГРС  повинні відповідати вимогам ПУЕ і “Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України”.

6.10.3.3  На ГРС повинно бути робоче і аварійне  освітлення. Аварійне  освітлення повинно здійснюватись за допомогою переносного ліхтаря у вибухобезпечному виконанні або від резервних акумуляторів. Освітленість робочих місць в усіх приміщеннях і на відкритій території ГРС повинна бути не нижче чинних санітарних норм.

6.10.3.4 Заміну електроламп освітлення всередині і зовні приміщень ГРС може виконувати оператор або персонал служби ГРС (або ремонтно-технічної групи  ГРС), який пройшов  відповідне навчання і має кваліфікаційну групу не нижче 3 з обслуговування діючих електроустановок. Роботи з замінення ламп дозволяється виконувати тільки за умови повного вимикання світильників за допомогою загального автомата (рубильника)  на електричному щитку.

6.10.3.5 Зовнішня освітлювальна арматура повинна бути надійно захищена від попадання атмосферних опадів.

6.10.3.6 На усіх ГРС повинно бути забезпечене автоматичне вмикання і вимикання зовнішнього освітлення на території ГРС.

6.10.3.7 Приміщення і проммайданчики ГРС повинні бути захищені від прямих ударів блискавки за допомогою блискавковідводів згідно з проектом і вимогами чинних Будівельних Норм і Правил.

Заземлювачі блискавковідводів повинні бути відокремлені від заземлювачів інших систем.

6.10.3.8 Зовнішні установки ГРС (пиловловлювачі, місткості, свічки, одоризаційні установки тощо) і обладнання всередині приміщення повинні бути захищені від вторинних проявів блискавки і розрядів статичної електрики шляхом заземлення на контур за першою категорією.

6.10.3.9 Блискавковідводи і шини заземлення повинні бути пофарбовані масляною фарбою.

6.10.3.10 Технічне обслуговування електричних мереж, освітлювальної арматури і засобів захисту від блискавки та перенапруги здійснює електротехнічний персонал відповідної служби підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

6.10.4 Опалення і вентиляція

6.10.4.1 Експлуатація водогрійних котлів на ГРС і в будинках операторів ГРС повинна здійснюватися згідно з відповідною інструкцією, затвердженою керівником підрозділу, та вимогами “Правил  безпеки систем газопостачання України”.

Інструкція з експлуатації водогрійних котлів та газових приладів повинна вивішуватись на видному місці біля них.

6.10.4.2 Температура повітря в приміщеннях ГРС повинна відповідати технічним вимогам  заводів-виготовлювачів до експлуатації обладнання, систем і приладів.

6.10.4.3 Температура повітря в приміщеннях, що опалюються, повинна бути не нижче плюс 50 С, в приміщенні операторної у разі вахтової та періодичної форм обслуговування - не нижче плюс (20 ± 5) 0 С.

Забороняється застосування електронагрівальних приладів для обігрівання приміщень ГРС категорії В -1а. (Додаток Ц).

6.10.4.4 Необхідна кратність обміну повітря у приміщеннях ГРС повинна забезпечуватись за рахунок притоку повітря через жалюзійні гратки у нижніх фільонках дверей, витяжки через  дефлектори і фрамуги вікон.

6.10.4.5 На ГРС із вахтовою формою обслуговування і на ГРС із продуктивністю більше 50 тис.м3/год. у приміщеннях категорії В-1а проектними організаціями повинні передбачатись системи автоматичного контролю загазованості і подавання аварійного сигналу на щит автоматики ГРС.

6.10.4.6 Щорічно перед включенням газових водогрійних котлів інженерно-технічний працівник служби ГРС повинен провести інструктаж для обслуговуючого персоналу ГРС і осіб, які мешкають у будинку оператора ГРС з правил користування газовими приладами (із відповідним оформленням  у картках інструктажу).

6.10.4.7 Нагляд за технічним станом газового господарства ГРС на власні потреби, системою опалення, підігрівання газу і станом вентиляції здійснює персонал служби ГРС (ремонтно-технічної групи ЛЕС) або служба виробничого підрозділу згідно із затвердженим керівництвом підрозділу розподілом обов’язків, виходячи із структури підприємства і місцевих особливостей.

6.10.5 Електрохімзахист від корозії

6.10.5.1 Технічне обслуговування і ремонт станцій катодного захисту (далі СКЗ) від корозії здійснює відповідна служба підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).

6.10.5.2 Персонал ГРС здійснює контроль за збереженням  СКЗ.

6.10.5.3 У випадках виходу із ладу СКЗ оператор ГРС зобов’язаний негайно повідомити диспетчера підрозділу.

6.10.6 Пожежна та охоронна сигналізації. Система контролю загазованості

Нагляд за технічним станом цих систем  здійснює персонал служби ГРС підрозділу, а за її відсутності нагляд здійснює служба КВПіА підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо).



 
« Правила технической эксплуатации теплоиспользующих установок   Правила технічної експлуатації магістральних газопроводів »
электрические сети