Стартовая >> Книги >> Правила >> Правила пожежної безпеки в енергетичній галузі

10. Споруди для зберігання і транспортування палива - Правила пожежної безпеки в енергетичній галузі

Оглавление
Правила пожежної безпеки в енергетичній галузі
Загальні положення, організаційні заходи, основні вимоги
Основна документація, загальні вимоги до території, будівель, приміщень, споруд
9. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
10. Споруди для зберігання і транспортування палива
11. Пилоприготувальні та теплосилові установки
12. Допоміжні об'єкти загального призначення
13. Енергетичні установки
14. Розподільні пристрої
15. Ремонт і реконструкція обладнання
16. Протипожежне водопостачання. Засоби пожежогасіння
17. Порядок дій у випадку пожежі
Основні вимоги до документації з пожежної безпеки
Рекомендована програма проведення занять з пожежно-технічного мінімуму
Розподіл речовин та матеріалів під час зберігання
Перелік споруд, що підлягають обладнанню установками протипожежної автоматики
Додатки 7,8,9,11
Норми належності первинних засобів пожежогасіння енергетичних підприємств

10.1 Склади рідкого палива, мастил та інших нафтопродуктів

10.1.1 Відкриті склади ЛЗР та ГР слід розміщувати на майданчиках, які мають нижчу позначку відносно прилеглих будівель та населених пунктів.

Відстань від складів ЛЗР та ГР до будівель, споруд і населених пунктів повинна відповідати вимогам будівельних норм.

10.1.2 Резервуарні парки та інші майданчики для зберігання ЛЗР та ГР повинні мати вздовж периметра обвалування (стінки), які перешкоджають розтіканню рідин у разі аварії. Ширина обвалування у верхній частині повинна бути не менше 0,5 м.

10.1.3 Обвалування резервуарів необхідно виконувати таким чином, щоб воно вміщувало об'єм, який дорівнює номінальному об'єму найбільшого резервуара, що розміщується в цьому обвалуванні, і на 0,2 м вище рівня розлитої рідини.

Відстань від стінок резервуарів до нижньої кромки внутрішніх схилів обвалування повинна бути не менше:

3 м - від резервуарів місткістю до 10 тис. м3;

6 м - від резервуарів місткістю 10 тис. м3 і більше.

10.1.4 Майданчики для зберігання нафтопродуктів у тарі слід огороджувати земляним валом або негорючою суцільною стіною заввишки не менше 0,5 м з пандусами для проходу на майданчик.

10.1.5 Обвалування (стінки), їхні перехідні містки, сходи, огорожі повинні постійно підтримуватись справними. Майданчики всередині обвалувань повинні бути рівними, утрамбованими та посипаними піском. Випадково розлиті ЛЗР та ГР слід негайно прибирати, а місця розлиття посипати піском.

10.1.6 Територія складу нафтопродуктів повинна бути огороджена провітрюваною огорожею з негорючих матеріалів висотою не нижче 2 м, якщо склад розміщується поза територією підприємства.

При розміщенні складу на території підприємства, що має огорожу, влаштування спеціальної огорожі не потрібно. Необхідність улаштування спеціальної огорожі встановлюється замовником у завданні на проектування.

10.1.7 Наземні резервуари мають бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою для запобігання дії сонячного проміння.

10.1.8 Проїзні дороги на резервуарних складах повинні мати освітлення, з'єднуватися з дорогами загального користування, бути в справному стані, зимою очищатися від снігу.

10.1.9 На територіях складів потрібно періодично скошувати траву й вивозити її за межі складів.

10.1.10 При прокладці або заміні трубопроводів, які проходять через обвалування наземних резервуарів, прориті траншеї після закінчення робіт повинні бути негайно засипані і обвалування відновлено.

10.1.11 На кожний резервуар необхідно складати технологічну карту, в якій вказуються номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і випорожнювання.

10.1.12 У процесі експлуатації резервуарів необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вогнезагороджувачів.

При температурі повітря вище нуля перевірка повинна проводитись не рідше одного разу на місяць, а нижче нуля - не рідше двох разів на місяць. Узимку дихальні клапани та сітки повинні очищуватися від льоду.

Під час огляду резервуарів, відбирання проб або замірів рівня рідини слід використовувати пристосування, які унеможливлюють іскроутворення в разі ударів.

10.1.13 Люки, що служать для вимірювання рівня та відбору проб із резервуарів, повинні мати герметичні кришки, а отвори для вимірів - кільце з металу, яке унеможливлює іскроутворення.

10.1.14 Підігрівати в'язкі нафтопродукти та такі, що застигають в резервуарах (у встановлених межах), дозволяється за умови рівня рідини над підігрівниками не менше 0,5 м.

10.1.15 Для резервуарів, де зберігаються сірчисті нафтопродукти, повинен бути розроблений графік планових робіт з очищення від відкладень пірофорного сірчистого заліза.

10.1.16 При виникненні тріщин у швах стінок або дна діючий резервуар має бути негайно випорожнений.

10.1.17 Ремонт резервуарів дозволяється проводити лише після повного звільнення резервуара від рідини, від'єднання від нього трубопроводів, відкриття усіх люків, ретельного очищення (пропарювання та промивання), відбирання з резервуарів проб повітря та аналізу на відсутність вибухонебезпечної концентрації.

10.1.18 Перед ремонтом резервуарів необхідно їх, а також усі засувки на сусідніх резервуарах та трубопроводах накрити повстю, просоченою антипіренами (влітку повсть змочити водою). Електро- та газозварювальну апаратуру дозволяється розміщати на відстані не ближче 50 м від діючих резервуарів.

Електро- та газозварювальні роботи повинні проводитись з оформленням наряду-допуску, а місця їх виконання забезпечуються первинними засобами пожежогасіння.

10.1.19 На території складів з нафтопродуктами забороняється:

установлювати тимчасові інвентарні будівлі і побутові вагончики, а також зберігати різні матеріали і обладнання, які не відносяться до технології перероблення та зберігання нафтопродуктів;

використовувати відкритий вогонь при оглядах та підігріванні труб, а також палити поруч з резервуарами, в насосних, у камерах засувок і допоміжних приміщеннях.

10.1.20 Стаціонарні установки пожежогасіння наземних металевих резервуарів повинні бути в справному стані.

10.1.21 У виробничих приміщеннях і на території складів повинні бути встановлені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

10.1.22 Тунелі, камери засувок і канали трубопроводів слід підтримувати в чистоті, регулярно очищати від розлитих нафтопродуктів, води і інших матеріалів.

10.1.23 Блискавкозахист, електричне освітлення складів нафтопродуктів, а також охоронне освітлення вздовж периметра повинні бути в справному стані.

10.1.24 Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій можуть використовуватись акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.

10.1.25 Зливні шланги повинні бути споряджені наконечниками з матеріалів, які унеможливлюють іскроутворення від удару.

10.1.26 Залізничні шляхи, естакади, трубопроводи, телескопічні труби, наконечники шлангів та зливних пістолетів мають бути заземлені. Опір заземлювальних пристроїв слід перевіряти не рідше одного разу на рік згідно з графіком, затвердженим власником підприємства.

10.1.27 Технічний нагляд за системами пожежного захисту і протипожежного водопостачання і їх експлуатація повинні проводитись згідно з вимогами цих Правил.

10.2 Зливні естакади і причали

10.2.1 На зливних естакадах рідкого палива (нафтопродуктів) лотки мають бути постійно закриті негорючими плитами, а в місцях зливу залізничних цистерн - відкидними кришками.

10.2.2 Бетоновані площадки естакад і причалів, їхні бортові огородження (від розтікання нафтопродуктів) слід періодично ремонтувати для запобігання вибоїнам і тріщинам.

10.2.3 Перед початком зливних операцій необхідно перевіряти правильність відкриття всіх зливних пристроїв і засувок, щільність з'єднань усіх зливних шлангів або труб на причалах, а також берегових пристроїв заземлення нафтоналивних суден.

Після зливних операцій потрібно прибрати розлиті нафтопродукти.

10.2.4 Під час зливу рідких нафтопродуктів повинні використовуватись переносні лотки або кожухи для недопущення розбризкування.

10.2.5 При з'єднуванні або роз'єднуванні трубопроводів на причалах, а також при відкритті зливних пристроїв у нафтоналивних суднах і залізничних цистернах повинні використовуватись інструмент, фланцеві і муфтові з'єднання, які не утворюють іскор.

10.2.6 Нафтоналивні судна, які пришвартовані до причалу, повинні заземлюватись до з'єднування трубопроводів із зливними пристроями. Заземлення слід знімати тільки після закінчення зливних операцій і роз'єднання трубопроводів із шлангами причалу і судна.

10.2.7 Обслуговуючі працівники причалу і судна зобов'язані вести постійний нагляд за процесом зливних робіт і станом обладнання.

10.2.8 Трубопроводи для зливу нафтопродуктів із нафтоналивних суден повинні обладнуватися аварійною засувкою, яка встановлюється на відстані не менше 30 м від причалу.

10.2.9 Забороняється рух тепловозів залізничними коліями зливних естакад. Залізничні цистерни під злив повинні подаватись і виводитись плавно, без поштовхів і ривків.

10.2.10 Застиглі нафтопродукти повинні підігріватись тільки парою або в спеціальних тепляках.

При розігріві мазуту в залізничних цистернах відкритим паровим приладдям його слід вмикати в роботу тільки після повного занурення шланга в мазут.

Підігрів у цистернах і в інших ємностях (лотках) має бути на 15° C нижче температури спалаху цих нафтопродуктів, але не вище +90° C.

10.2.11 При зливі нафтопродуктів і інших горючих рідин, які мають температуру спалаху нижче 120° C (за винятком мазуту), зливні пристрої повинні бути закритого виконання (гнучкий шланг з наконечником або фланцеве з'єднання). Довжина шланга має бути такою, щоб можна було опускати його до дна залізничної цистерни. Наконечники (фланці) шлангів повинні виготовлятися з іскробезпечних матеріалів.

Нижній злив ЛЗР (нафтопродуктів) допускається тільки через герметизовані зливні пристрої. Забороняється злив указаного палива у відкриті лотки.

10.2.12 У разі надходження на склад рідкого палива з температурою спалаху нижче 45° C злив його забороняється.

10.2.13 Забороняється злив мазуту, дизельного палива й інших нафтопродуктів на залізничних зливних естакадах і водних причалах під час грози.

10.2.14 При зливних операціях забороняється:

виконувати електрогазозварювальні роботи та користуватись відкритим вогнем ближче 30 м;

застосовувати для освітлення переносні електролампи відкритого виконання, крім акумуляторних у вибухобезпечному виконанні.

10.3 Приміщення для підготовки і перекачки нафтопродуктів

10.3.1 Приміщення для підготовки і перекачки нафтопродуктів (мазутонасосні, маслонасосні, регенерації масла та ін.) повинні постійно утримуватись у чистоті.

Забороняється для чистки підлоги й обладнання користуватись легкозаймистими рідинами.

10.3.2 Перед пуском устаткування необхідно перевіряти стан обладнання, герметичність засувок і трубопроводів, включення автоматичних систем захисту і блокування.

10.3.3 Протікання нафтопродуктів на засувках, фільтрах, фланцевих з'єднаннях або ущільненнях обладнання повинно негайно усуватись.

При виявленні значного витоку нафтопродуктів, що порушує нормальний режим роботи обладнання, необхідно включити резервне обладнання або аварійно зупинити установку.

10.3.4 Технічний стан стаціонарних автоматичних газоаналізаторів, пристроїв звукової і світлової сигналізації щодо наявності у виробничих приміщеннях небезпечної концентрації парів у повітрі належить регулярно перевіряти.

10.3.5 Маслоочисні установки (сепаратори), які встановлені стаціонарно, повинні мати справну дренажну систему, а приймальний бак брудного масла - мірне скло із захисним кожухом.

10.3.6 При очищенні масла потрібно вести контроль за його тиском, температурою, вакуумом, безперервністю подавання масла в маслопідігрівачі.

10.3.7 Обладнання маслоочисних установок повинно встановлюватись на негорючих фундаментах (основах).

10.3.8 Пости первинних засобів пожежогасіння потрібно розміщувати раціонально для можливості швидкого і безпечного використання.

10.3.9 У приміщеннях для підготовки і перекачки нафтопродуктів забороняється:

зберігати різні матеріали і обладнання;

залишати промаслені (замазучені) обтиральні матеріали;

сушити на нагрітих поверхнях обладнання і трубопроводах спецодяг;

улаштовувати тимчасові зварювальні пости в приміщеннях насосних та проводити вогневі роботи без попереднього контролю за станом повітряного середовища засобами експрес-аналізів з застосуванням газоаналізаторів;

захаращувати евакуаційні проходи і виходи із приміщення матеріалами і обладнанням.

10.4 Зберігання ЛЗР та ГР у тарі

10.4.1 Зберігання ЛЗР та ГР у тарі слід здійснювати в будівлях або на майданчиках під навісами. Навіси слід улаштовувати лише з негорючих матеріалів. Не дозволяється зберігання в тарі на відкритих майданчиках нафтопродуктів з температурою спалаху 45° C і нижче.

10.4.2 Зберігання рідин з температурою спалаху парів вище 120° C у кількості до 60 м3 дозволяється в підземних сховищах з горючих матеріалів за умов улаштування підлоги з негорючих матеріалів та засипання її шаром утрамбованої землі завтовшки не менше 0,2 м.

10.4.3 Будівлі та споруди складів для зберігання ЛЗР та ГР (за винятком металевих резервуарів) повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості.

10.4.4 Будівлі для зберігання ГР у тарі можуть бути заввишки не більше трьох поверхів, а ЛЗР - одноповерховими.

10.4.5 Загальна місткість однієї будівлі для зберігання нафтопродуктів у тарі не повинна перевищувати 1,2 тис. м3 ЛЗР або 6 тис. м3 ГР. При цьому в одному приміщенні (секції) дозволяється зберігати не більше 0,2 тис. м3 ЛЗР або 1 тис. м3 ГР. Приміщення для зберігання ЛЗР та ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, що відповідає вимогам будівельних норм.

10.4.6 Дверні отвори у приміщеннях для зберігання ЛЗР та ГР у тарі повинні мати пороги з пандусами заввишки не менше 0,15 м для запобігання розливанню рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях повинна бути з негорючих матеріалів і мати похил для стікання рідини до лотків та трапів.

10.4.7 У разі зберігання бочок з ЛЗР та ГР у будівлях слід дотримуватися таких вимог:

вручну вкладати бочки на підлогу не більше ніж у 2 яруси;

укладати бочки механізовано не більше ніж у п'ять ярусів - для ГР і у три яруси - для ЛЗР;

укладати не більше двох бочок за шириною штабеля або стелажа;

укладати бочки на кожному ярусі стелажа в один ряд за висотою, незалежно від виду нафтопродуктів;

проходи для транспортування бочок мають бути не менше 1,8 м завширшки, а проходи між стелажами або штабелями - не менше 1 м.

10.4.8 При зберіганні бочок на відкритих майданчиках необхідно:

у межах однієї огородженої (обвалованої) території розміщувати не більше шести штабелів;

довжина штабеля не повинна перевищувати 25 м, а ширина - 15 м;

відстань між штабелями на одному майданчику повинна бути не менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків - не менше 20 м, між штабелями та валом (стіною) - не менше 5 м;

укладати бочки на майданчиках не більше ніж у два яруси у висоту і з проходами завширшки не менше 1 м через кожні два ряди.

10.4.9 Бочки повинні укладатися пробками догори.

10.4.10 Порожні металеві бочки, забруднені нафтопродуктами, необхідно зберігати окремо на спеціально відведених майданчиках із щільно закритими пробками (люками), укладеними не більше ніж у чотири яруси відповідно до вимог, установлених для зберігання нафтопродуктів у тарі на відкритих майданчиках.

10.4.11 Для розливання ЛЗР та ГР повинен бути передбачений ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідним приладдям для виконання робіт.

Відпускати ЛЗР та ГР споживачам дозволяється за допомогою сифона або насоса лише у спеціальну тару з кришками (пробками), які щільно закриваються. Відпуск ЛЗР та ГР у скляні та поліетиленові посудини забороняється.

10.4.12 Прямий телефонний зв'язок нафтобази з найближчою пожежною частиною повинен постійно утримуватись справним, із щоденним контролем справності перед початком роботи бази.

10.4.13 Не дозволяється:

зменшення висоти обвалування, розрахованої за будівельними нормами;

укладання бочок без прокладок між ярусами;

приймання на зберігання пошкоджених бочок, бочок без пробок або закритих пробками, що не відповідають тарі;

застосування інструменту для відгвинчування пробок з металу, що дає іскри.

10.5 Автозаправні станції

10.5.1 АЗС розподіляються на стаціонарні (САЗС), пересувні (ПАЗС) та контейнерні (КАЗС).

10.5.2 Відповідальність за пожежну безпеку АЗС несуть їхні власники. До роботи на АЗС допускаються лише особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають відповідне посвідчення.

10.5.3 Протипожежні розриви від АЗС до прилеглих будівель, споруд, відкритих майданчиків, лісових масивів, а також між будівлями та устаткуванням на території станцій повинні відповідати вимогам будівельних норм.

10.5.4 Територія АЗС повинна бути спланована таким чином, щоб унеможливити попадання розлитих нафтопродуктів (у тому числі у разі аварії) за її межі і утримуватися з урахуванням вимог, викладених у розділі 10.1 цих Правил.

Автомобілі, що чекають черги для заправлення, повинні розміщуватись біля в'їзду на територію АЗС, поза зоною розміщення паливних резервуарів і колонок.

10.5.5 Забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані з застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території.

10.5.6 На АЗС мають бути вивішені на видних місцях плакати, на яких виписані обов'язки водія під час заправки автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки.

10.5.7 Місця заправки та зливання нафтопродуктів повинні бути освітлені в нічний час.

АЗС необхідно оснастити телефонним та гучномовним зв'язком.

10.5.8 Кришки зливних та замірних труб, люків оглядових та зливних колодязів повинні утримуватися закритими.

Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах повинно здійснюватися спеціально призначеними для цієї мети стандартними вимірювальними приладами (пристроями).

10.5.9 Зливати нафтопродукти в підземні резервуари необхідно закритим способом (трубопроводом або через шланг).

Перед зливанням нафтопродукту з автоцистерн у резервуар слід заміряти рівень нафтопродукту в цьому резервуарі. Процес зливання повинен контролюватися працівником АЗС та водієм автоцистерни.

Наконечники зливних шлангів мають бути виготовлені з матеріалу, який унеможливлює іскроутворення при ударах об корпус резервуара і заземленні.

10.5.10 Автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані до заземлювального пристрою. Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаним до корпусу автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднання до заземлювального пристрою (струбцину, спеціальний наконечник тощо). Кожна цистерна автопотяга повинна бути заземлена нарізно до повного зливання з неї нафтопродуктів.

10.5.11 Кожне технічне обслуговування, ремонт, перевірка роздавальних колонок повинні фіксуватися в журналі обліку ремонту устаткування.

10.5.12 Очищення резервуарів повинно здійснюватися не рідше одного разу на два роки відповідно до вимог ГОСТ 1510-84 "Нефть и нефтепродукты. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение", а також у разі заміни марки нафтопродукту.

10.5.13 За герметичністю фланцевих, різьбових та інших типів з'єднань у колонках, роздавальних рукавах, трубопроводах та арматурі повинен бути встановлений постійний нагляд. Витікання, що виникло, треба негайно усунути.

10.5.14 Кришки оглядових та приймальних колодязів дозволяється відкривати лише для вимірювань і відбирання проб під час зливних операцій та проведення профілактичних заходів.

10.5.15 Для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах на АЗС повинен бути набір інструменту з металу, що не утворює іскор.

10.5.16 Ефективність вентиляційних установок повинна перевірятися щорічно з відміткою в журналі.

10.5.17 Під час заправлення на АЗС слід дотримуватися таких вимог:

мотоцикли й моторолери подаються до бензоколонок з непрацюючими двигунами, пуск та вимкнення яких мають здійснюватися на відстані не менше 15 м від колонок, а автомобілі - своїм ходом, з наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправлення;

нафтопродукти відпускаються безпосередньо в бензобаки;

облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів та моторолерів до пуску двигунів водіями насухо протираються;

випадково розлиті на землю нафтопродукти необхідно засипати піском, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали збираються в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються і після закінчення робочого дня вивозяться з території АЗС;

відстань між автомобілем, який знаходиться під заправленням, та автомобілем, що стоїть за ним, має бути не менше 3 м, а відстань між усіма іншими автомобілями, які стоять у черзі, - не менше 1 м; при цьому для кожного транспортного засобу повинна бути забезпечена можливість маневрування та виїзду з території АЗС.

10.5.18 На АЗС забороняється:

заправлення транспортних засобів з працюючими двигунами;

проїзд автотранспорту над підземними резервуарами;

робота в одязі та взутті, що облиті бензином;

заправлення транспортних засобів (крім легкових автомобілів), у яких перебувають пасажири;

заправлення автомобілів, завантажених небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими горючими газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо);

в'їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками;

відпуск палива роздавальними колонками, котрі підключені до заповнюваних резервуарів (під час зливання нафтопродуктів);

приєднання заземлювальних провідників до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни;

використання як заземлювачі трубопроводів з ЛЗР, ГР та горючими газами, а також інших трубопроводів;

експлуатація вибухозахищеного електрообладнання зі знятими деталями оболонки, в тому числі кріпильними, передбаченими його конструкцією.

10.6 Газове господарство

10.6.1 Газорегуляторні пункти (далі - ГРП) і газорегуляторні установки (далі - ГРУ) електростанцій повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України (ДНАОП 0.00-1.20-98).

10.6.2 У приміщеннях газового господарства ГРП, ГРУ повинні бути вивішені схеми і інструкція з експлуатації обладнання.

Зовні приміщень на видних місцях повинні бути встановлені знаки безпеки за діючими державними стандартами та табличка з телефоном відповідального за пожежну безпеку та газове господарство - на воротах ГРП.

10.6.3 Приміщення з контрольно-вимірювальними приладами і пристосуваннями управління повинно бути відокремлено від ГРП і ГРУ газонепроникною стіною, в якій не допускаються наскрізні отвори та щілини. Проходження комунікацій через стіну допускається тільки з застосуванням спеціальних улаштувань (сальників).

10.6.4 Газонебезпечні роботи повинні проводитись тільки за нарядом згідно з правилами техніки безпеки. З персоналом повинен проводитись інструктаж, у тому числі щодо заходів пожежної безпеки, після якого члени бригади можуть допускатися до роботи.

10.6.5 Перед початком вогненебезпечних робіт (зварювання різне тощо) повинні бути виконані організаційні і технічні заходи для унеможливлення накопичення залишків газу і надходження його до місця роботи, проведений аналіз повітря на відсутність вибухонебезпечних концентрацій (особливо в непровітрюваних зонах), а також одержано дозвіл головного інженера підприємства.

10.6.6 Підготовку технологічного обладнання до ремонту, демонтаж і монтаж після ремонту в діючому ГРП (ГРУ), як правило, дозволяється виконувати протягом світлового дня.

В аварійній ситуації допускається виконувати ці роботи в нічний час при умові забезпечення додаткових заходів безпеки: підсилення освітлення, встановлення додаткового нагляду, а також безперервний контроль загазованості.

10.6.7 Забороняється проводити монтаж або ремонт обладнання і газопроводів у приміщенні при непрацюючій вентиляції.

При виході з роботи системи вентиляції ГРП (ГРУ) потрібно вжити заходів для унеможливлення утворення вибухонебезпечної концентрації газу в приміщенні.

10.6.8 Тиск у газових апаратах або газопроводах для виконання ремонтних робіт повинен знижуватися після їх відключення тільки через продувні свічі або регулятори тиску.

Забороняється для цієї мети роз'єднувати фланцеві з'єднання на запірній арматурі.

10.6.9 Заглушки, встановлені на газопроводах, повинні бути розраховані на максимально можливий тиск газу при аварії і ремонтних роботах. Заглушки повинні мати хвостові виступи за фланці.

10.6.10 Відігрівання газопроводів і арматури повинно проводитися парою або гарячою водою.

Забороняється застосування для цієї мети джерела тепла з відкритим вогнем.

10.6.11 Роботи з ремонту електрообладнання ГРП (ГРУ) і заміни перегорілих електроламп повинні проводитися при знятому струмі. При недостатньому природному освітленні допускається застосування переносних світильників у вибухобезпечному виконанні або додаткове встановлення їх зовні за заскленим віконним блоком.

10.6.12 При різких змінах тиску газу негайно слід уживати заходів щодо виявлення й усунення причин, а також переведення котельних установок на спалювання резервних видів палива.

10.6.13 При утворенні витоку газу з газопроводу аварійну ділянку (зону) потрібно негайно огородити, вивісити відповідні попереджувальні й заборонні знаки безпеки, а також вжити заходів щодо термінового відключення пошкодженого газопроводу або обладнання.

10.6.14 Забороняється застосування відкритого вогню для пошуку місць витоку газу.

10.6.15 При використанні землерийних машин останній шар ґрунту над пошкодженим газопроводом завтовшки 200 - 300 мм необхідно прибирати вручну лопатами з дотриманням заходів безпеки.

10.6.16 Газопроводи, які прокладаються відкрито, повинні бути пофарбовані згідно з вимогами діючих державних стандартів (ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки").

10.6.17 Забороняється використовувати діючі газопроводи для влаштування підвіски (опори) пристосувань і настилів будівельних риштувань.

10.6.18 При вимушеному перетинанні зварювальним електрокабелем діючих газопроводів слід виконувати додаткове його ізолювання або встановлювати повітряну підвіску.

10.6.19 При роботі в приміщеннях ГРП (ГРУ) і в загазованому середовищі повинні застосовуватись інструменти з матеріалу, який унеможливлює іскроутворення. Використання інструментів з чорного металу допускається при умові покриття робочої частини густим мастилом.

Персонал повинен бути у взутті, яке унеможливлює іскроутворення, і в одязі з матеріалу, який не накопичує статичних зарядів.

10.6.20 У разі встановлення газових плит біля стін (перегородок) з горючих матеріалів стіни (перегородки) слід ізолювати негорючими матеріалами: штукатуркою, покрівельною сталлю по негорючому теплоізоляційному матеріалу не менше 3 мм завтовшки та ін. Ізоляція повинна виступати за габарити плити не менше ніж на 0,1 м з кожного боку і не менше 0,8 м зверху.

Відстань від плити до ізольованих негорючими матеріалами стін (перегородок) повинна бути не менше 0,07 м.

Відстань між плитою та неізольованою стіною (перегородкою) з горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м.

10.6.21 Установлення газових проточних водонагрівників потрібно передбачати на стінах (перегородках) з негорючих матеріалів.

Допускається встановлювати проточні водонагрівники на обштукатурених, а також на облицьованих негорючими або важкогорючими матеріалами горючих стінах (перегородках) на відстані не менше 0,03 м від них. Ізоляція повинна виступати за габарити корпусу водонагрівників не менше ніж на 0,1 м.

10.6.22 Установлення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів та ємних газових водонагрівників слід виконувати біля стін з негорючих матеріалів або біля стін, захищених негорючими або важкогорючими матеріалами, на відстані не менше 0,1 м.

10.6.23 Меблі та інші вироби (предмети) з горючих матеріалів слід установлювати не ближче 0,2 м від газових приладів.

10.6.24 При появі в приміщенні запаху газу слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу та провітрити приміщення. До усунення несправності у приміщенні забороняється запалювати сірники, палити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати та вимикати електроприлади.

10.6.25 Газонебезпечні роботи повинні проводитись відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України (ДНАОП 0.00-1.20-98).

10.7 Склади твердого палива

10.7.1 На складах твердого палива забороняється здійснювати розвантаження, зберігання і спалювання палива з незнайомими або невивченими характеристиками щодо вибухопожежонебезпеки.

Площадка для зберігання твердого палива повинна бути очищена від рослинного сміття і горючих матеріалів, вирівняна і щільно втрамбована.

Забороняється складування вугілля на землі, яка має органічні речовини і колчедани.

10.7.2 Під закладеними штабелями твердого палива не рекомендується розміщувати водостічні канали, дренажні пристрої, окремі труби і кабелі, а також теплофікаційні, кабельні та інші тунелі. При потребі будівництва тунелів вони повинні бути прохідними і мати перекриття із шаром ущільненого ґрунту над ним завтовшки не менше 1 м.

10.7.3 На складі повинна бути передбачена спеціальна площадка для гасіння палива, що самозагорілося, і його остигання після видалення із штабеля.

10.7.4 Усе паливо, яке поступає на склад для тривалого зберігання, повинно складуватися в штабелі в міру вивантаження його з вагонів і за можливості в короткий термін.

Забороняється зберігання вивантаженого палива в безформних купах і навалом більше двох діб.

10.7.5 Габаритні розміри штабелів вугілля визначаються розмірами відведеної для них площадки, а також можливостями вантажно-розвантажувальних механізмів.

10.7.6 Для виконання регламентних робіт зі штабелями, а також проїзду механізмів і пожежних машин відстань від підошви штабелів до загорожі і фундаменту підкранових колій повинна бути не менше 3 м, а до зовнішнього краю головки підкранової рейки або брівки автошляху - не менше 2 м.

10.7.7 За паливом, що зберігається на складі і може самозагорітись, повинно бути встановлено систематичне спостереження з метою своєчасного виявлення самозагоряння. Основним методом експлуатаційного контролю за станом штабелів є його зовнішній (візуальний) огляд, який виконується за встановленим графіком черговою зміною або особою, призначеною начальником цеху.

10.7.8 Для уточнення розмірів осередку самозагоряння палива і для контролю за температурою осередку в штабелі повинні застосовуватись спеціальні термовизначальники і термощупи.

10.7.9 Під час візуальних оглядів штабеля з паливом, що самозагорілося, особливу увагу має бути звернено на стан укосів у нижній частині, де накопичуються великі куски, бо в цих місцях відбувається проникнення кисню, яке призводить до самонагрівання і самозагоряння.

10.7.10 Зовнішніми ознаками зміни температури в штабелях і появи місць самозагоряння є:

поява за ніч на поверхні штабеля, близького до місця самозагоряння, вологих плям, які зникають зі сходом сонця, а в зимовий час - проталин у сніговому покрові й покришення снігу;

швидке утворення сухих плям у штабелі після дощу або великої роси;

поява пари і специфічного запаху продуктів розкладання палива;

утворення сольових відкладень на поверхні штабеля, які зникають після опадів.

10.7.11 При виявленні ознак самозагоряння палива потрібно в короткий термін виконати додаткові ущільнення поверхні штабеля на ділянці, яка перевищує розміри вогнища в 2 - 3 рази.

Якщо вказані заходи будуть недостатніми, то осередки палива, що самозагорілося, підлягають вилученню зі штабеля з поступовим гасінням на спеціальній площадці з подальшим подаванням у тракт паливоподачі котельні.

10.7.12 Забороняється заливати водою осередки палива, що самозагорілося, безпосередньо в штабелі.

10.7.13 Забороняється вилучати осередки палива, що самозагорілося, зі штабеля при сильному вітрі (більше 5 м/с). Заглиблення, яке залишилося в штабелі, має бути засипано вологим паливом і ущільнено на рівні з поверхом штабеля.

10.7.14 При зберіганні особливо активного вугілля /кансько-ачинського, екібастузького, назарівського і деяких інших/ можливе його поверхневе самозагоряння, яке за декілька годин може охопити всю поверхню штабеля, якщо не вжити заходів для ліквідації самозаймання, що виникло.

Поверхневі осередки палива, що самозагорілося, повинні ліквідуватися шляхом перемішування зі свіжим паливом з обов'язковим ущільненням поверхні штабеля.

Допускається гасіння вказаних поверхневих осередків палива, що самозагорілося, розпиленою водою з одночасним перемішуванням зі свіжим паливом з наступним ущільненням.

У дощову погоду можливе гасіння поверхні осередків палива, що самозагорілося, шляхом перемішування палива цього самого штабеля з наступним ущільненням.

10.7.15 За ліквідованими осередками горіння має вестись постійний контроль з записом в оперативному журналі протягом тижня.

При відсутності в цих штабелях нових осередків палива, що самозагорілося, зберігання і витрата палива здійснюються у звичайному порядку.

10.7.16 Забороняється подавати паливо, що самозагорілося:

при розвантаженні з вагонів безпосередньо в штабель з паливом або в тракт паливоподачі;

зі штабеля в тракт паливоподачі.

10.7.17 Паливо з виявлених осередків, що самозагорілося у вагонах, повинно бути вилучено і подаватись на спеціальні площадки для гасіння розпиленою водою. Охолоджене паливо разом зі свіжим дозволяється подавати на спалювання.

10.7.18 Зсуви, вимоїни та інші дефекти, що виникають у штабелі палива, котре самозагорілося протягом певного часу, а також через довготривалі дощі, мають вилучатися у короткий термін, а штабелі додатково ущільнюватися, щоб запобігати самозайманню.

10.7.19 При обладнанні на складі палива незалежної мережі протипожежного водопостачання і насосної станції вони повинні експлуатуватись аналогічно системам пожежогасіння даного підприємства.

10.7.20 Перед закладкою палива, яке тільки поступило, основу старого штабеля необхідно чистити від залишків палива особливо ретельно, якщо в ньому були осередки палива, що самозагорілися при зберіганні.

10.8 Паливоподача твердого палива

10.8.1 Персонал, який забезпечує експлуатацію, наладку й ремонт паливоподачі твердого палива, зобов'язаний знати характеристику палива, яке поступає на електростанцію, і його вибухо- і пожежонебезпеку.

10.8.2 При проведенні різних робіт необхідно вилучити або звести до мінімуму утворення інтенсивного джерела пилу, оскільки пил (розмір частинок менше 0,2 мм) вугілля, який зависає в повітрі, утворює вибухонебезпечну суміш.

10.8.3 Концентрація паливного пилу в повітрі виробничих приміщень і галерей конвеєрів не повинна перевищувати допустимих значень, установлених санітарними нормами (до 10 мг/м3). Постійний контроль запиленості приміщень має проводитись за графіком залежно від властивостей палива.

10.8.4 Вузли пересипання палива та інше технологічне обладнання з джерелами пиління повинні мати надійне ущільнення.

За станом ущільнень встановлюється періодичний контроль. Помічені неполадки необхідно ліквідовувати в короткий термін.

10.8.5 Для забезпечення санітарних норм і вимог вибухонебезпеки тракту паливоподачі на вузлах пересипання палива повинні нормально працювати аспіраційні установки або установки подавлення пилу з застосуванням тонко розпиленої води, повітряно-механічної піни або водопарової суміші.

10.8.6 При подаванні палива необхідно, щоб працювали всі засоби знепилення, які розміщуються на тракті паливоподачі, а також пристрої - уловлювачі металу й трісок.

Пристрої пуску та зупинки установок обезпилення або пилеподавлення повинні бути зблоковані з установками пуску й зупинки конвеєрів паливоподачі.

10.8.7 На тракті паливоподачі повинен регулярно проводитися контроль і своєчасно виконуватися поточний ремонт устаткування для зменшення нагромадження пилу.

10.8.8 У приміщенні тракту паливоподачі необхідно дотримуватися чистоти, регулярно проводити прибирання з видаленням пилу з усіх місць його нагромадження.

Прибирання слід виконувати згідно з затвердженим графіком залежно від типу твердого палива, його здатності до окиснення й запилення приміщень.

Пил повинен прибиратись гідрозмиванням або механізованим способом. У разі потреби в окремих місцях його можна прибирати вручну. Ці роботи дозволяється виконувати тільки після зволоження пилу розпиленою водою.

Щоб уникнути завихрення пилу палива, слід регулярно проводити ремонт засклення і дверних прорізів.

10.8.9 Опалювальні системи, що встановлені протягом тракту паливоподачі, повинні мати гладкі поверхні й бути легкодоступні для очищення.

10.8.10 Електрообладнання, яке встановлене на тракті паливоподачі, має бути пилезахисного виконання і відповідати вимогам гідроприбирання пилу.

10.8.11 На кабельних трасах, що проходять трактом паливоподачі, необхідно залишати просвіти між кабелями для зменшення нагромадження пилу.

Перетинання кабельних проходів на перекриттях та стінах повинні ущільнюватися.

10.8.12 У приміщеннях, галереях конвеєрів і бункерах сирого вугілля застосовуються світильники пилезахисного виконання. Очищення світильників і заміна лампочок проводиться за умови виключеної напруги і тільки електромонтером.

На трактах паливоподачі допускається застосування люмінесцентних світильників закритого виконання.

10.8.13 При завантаженні конвеєрних стрічок і за їх роботи не повинно бути просипання палива. Просипане паливо слід прибирати протягом робочої зміни.

10.8.14 Щоб уникнути злежування палива, що самозагоряється в бункерах сирого вугілля, періодично за графіком проводиться їх опорожнення до мінімально допустимого рівня.

10.8.15 При переході електростанції на довготривале спалювання газу або мазуту і перед капітальним ремонтом відповідного обладнання необхідно проводити повне опорожнення бункерів сирого вугілля.

10.8.16 Дренчерні водяні завіси повинні перевірятися з пуском води за затвердженим графіком, але не менше одного разу на квартал. Результати огляду й пуску дренчерних завіс необхідно записувати в оперативний журнал паливно-транспортного цеху.

Місцеве ручне управління дренчерними завісами має бути справним і розташовуватись у доступних при пожежі місцях (на сходах, у тамбурах тощо).

10.8.17 Змащувальні матеріали у кількості добової потреби зберігаються в закритій тарі й закритих маслянках поблизу робочих місць у спеціальних металевих ящиках.

10.8.18 Зварювальні й інші вогненебезпечні роботи виконуються згідно з вимогами, викладеними у розділі 15 цих Правил.

10.8.19 Перед проведенням вулканізаційних робіт на конвеєрах необхідно очистити від пилу ділянку не менше 10 м уздовж стрічки (при потребі виконати гідроприбирання) і забезпечити її пересувними засобами пожежогасіння.

10.8.20 У галереях тракту паливоподачі перехідні мости через конвеєри повинні бути в справному стані.

10.8.21 У виробничих приміщеннях тракту паливоподачі забороняється:

палити за межами спеціально відведених місць;

застосовувати для опалення електричні нагрівальні прилади;

застосовувати відкриті лампи розжарювання;

подавати паливо, що самозагорілося (тліюче), на конвеєри і складувати його в бункери;

нагромаджувати паливо під нижніми нитками конвеєрних стрічок;

зупиняти конвеєри, навантажені паливом, крім аварійних випадків;

у разі аварійної зупинки конвеєрні стрічки повинні бути розвантажені від палива в найкоротший термін;

зберігати в галереях конвеєрів демонтоване обладнання, транспортерну стрічку та інші горючі матеріали.

10.8.22 У разі виявлення осередків вогнищ, тління або горіння в бункері сирого палива необхідно вжити таких організаційних і технічних заходів:

про проведену роботу негайно довести до відома начальника зміни, цеху або електростанції;

організувати гасіння вогнища (тління) розпиленою водою;

завантажити бункер до найбільшої відмітки свіжим паливом, якщо це можливо;

швидко розпочати спрацювання палива з бункера;

зробити відповідний запис в оперативний журнал цеху, а при пошкодженні обладнання або його зупинці провести розслідування.


 
« Правила пожарной безопасности в энергетической отрасли Украины   Правила пользования электрической энергией »
электрические сети