Стартовая >> Книги >> Правила >> Правила пожежної безпеки в енергетичній галузі

16. Протипожежне водопостачання. Засоби пожежогасіння - Правила пожежної безпеки в енергетичній галузі

Оглавление
Правила пожежної безпеки в енергетичній галузі
Загальні положення, організаційні заходи, основні вимоги
Основна документація, загальні вимоги до території, будівель, приміщень, споруд
9. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
10. Споруди для зберігання і транспортування палива
11. Пилоприготувальні та теплосилові установки
12. Допоміжні об'єкти загального призначення
13. Енергетичні установки
14. Розподільні пристрої
15. Ремонт і реконструкція обладнання
16. Протипожежне водопостачання. Засоби пожежогасіння
17. Порядок дій у випадку пожежі
Основні вимоги до документації з пожежної безпеки
Рекомендована програма проведення занять з пожежно-технічного мінімуму
Розподіл речовин та матеріалів під час зберігання
Перелік споруд, що підлягають обладнанню установками протипожежної автоматики
Додатки 7,8,9,11
Норми належності первинних засобів пожежогасіння енергетичних підприємств

16.1 Протипожежне водопостачання

16.1.1 Енергетичні об'єкти повинні бути забезпечені необхідною кількістю води для пожежогасіння. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на об'єктах необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі. Мережі підземного протипожежного водогону на електростанціях та підстанціях слід передбачати стійкими до корозії (напірні пластмасові та ін.).

16.1.2 До протипожежного водопостачання належать водойми (ставки, річки, озера, басейни, канали, градирні, резервуари), насосні станції, мережа трубопроводів на території об'єкта з гідрантами (зовнішній протипожежний водогін), а також мережа трубопроводів у будинках, спорудах з пожежними кранами (внутрішній протипожежний водогін).

16.1.3 Перевірка справності пожежних гідрантів повинна здійснюватися особами, що відповідають за їх технічний стан, разом з пожежними частинами не менше двох разів на рік (навесні й восени) з випробуванням на тиск та витрату води, оформленням акта з записом у журнал контролю стану системи пожежного водопостачання енергетичного підприємства (додаток 9). Випробування водогону повинно проводитись також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водогону.

16.1.4 До пожежних гідрантів, водойм повинні бути під'їзди з твердим покриттям. При наявності на території об'єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел - річок, озер, басейнів, градирень тощо до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року. Під'їзди повинні бути оснащені покажчиками.

16.1.5 При неможливості безпосереднього забирання води з пожежного резервуара (водойми) слід передбачити приймальні (мокрі) колодязі, з'єднані з резервуаром (водоймою) трубопроводом діаметром не менше 0,2 м. Перед приймальним (мокрим) колодязем на з'єднувальному трубопроводі необхідно розміщувати в окремому колодязі засувку з виведеним під кришку люка штурвалом.

16.1.6 Витрачений під час гасіння пожежі запас води з резервуарів має бути відновлений у найкоротший термін, але не пізніше як за 24 години. Пожежні резервуари повинні бути захищені від замерзання води.

На підприємствах, що мають водогінні мережі, заповнення пожежних водойм слід здійснювати від існуючої мережі трубопроводами діаметром не менше 77 мм із встановленням на них запірної арматури.

16.1.7 Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду й снігу, в холодний період утеплені, а стояки звільнені від води. Кришки люків рекомендується фарбувати в червоний колір.

16.1.8 Пожежні крани на внутрішніх протипожежних водогонах слід установлювати в доступних місцях - біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах тощо; їх розміщення не повинне заважати евакуації людей.

Кількість вводів у будівлю, витрати води визначаються згідно з вимогами будівельних норм.

16.1.9 У неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатись. При цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідно засувки або пуску насоса.

З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити усіх працюючих у приміщенні.

16.1.10 У приміщенні насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі слід указувати номер і їх призначення.

Приміщення насосних станцій повинні бути опалюваними, у них не дозволяється зберігати сторонні предмети та устаткування.

Трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у червоний колір.

16.1.11 Приміщення пожежних насосних станцій повинні мати телефонний зв'язок.

16.1.12 Електропостачання пожежних насосів повинно бути від двох незалежних джерел живлення. Електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця з переведенням на резервне електропостачання і з реєстрацією наслідків у журналі.

16.1.13 На вхідних дверях або біля входу в приміщення насосної станції слід установити напис-табло "Пожежна насосна станція" з освітленням уночі.

16.1.14 Приміщення пожежної насосної станції слід замикати на замок, а місце зберігання ключів вказати написом на дверях.

16.2 Установки виявлення і гасіння пожеж

16.2.1 Установки пожежної сигналізації (далі - УПС) та автоматичні установки пожежогасіння (далі - АУП) повинні бути справними й утримуватись у постійній готовності.

До УПС належать пожежні сповіщувачі, приймальні станції, блоки живлення, з'єднувальні лінії, шлейфи та ін.

До АУП належать джерело водопостачання (піноутворювача або ін.) живильні насоси, трубопроводи (всмоктувальні, подавальні і розподільні), вузли управління, зрошувачі.

Крім перерахованого основного обладнання у схему установок пожежогасіння можуть бути включені бак з водою для заливання живильних насосів, пневмобак для підтримання постійного тиску в мережі установки пожежогасіння, спускні та зворотні клапани, манометри.

Несправності, які впливають на їхню дієздатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачений регламентом термін, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Організація, що здійснює технічне обслуговування, монтаж та наладку установок, повинна мати ліцензію на право виконання цих робіт.

Якщо організація веде технічний нагляд за системами пожежної автоматики на власних об'єктах своїми силами, вона повинна мати у своєму складі відповідних кваліфікованих фахівців і матеріально-технічну базу.

16.2.2 На період проведення ремонтних або профілактичних робіт на УПС чи АУП, для яких передбачається їх відключення, адміністрація підприємства зобов'язана вжити заходів щодо забезпечення пожежної безпеки захищуваних приміщень та технологічного устаткування, повідомивши про це пожежну охорону об'єкта (ДПД), якщо вона є.

16.2.3 Шлейфи пожежної сигналізації, лінії управління та зв'язку повинні контролюватися на режим "Готовність", піддаватися періодичним випробуванням на режим "Тривога" та "Установка спрацювала" згідно з планом-графіком.

16.2.4 У приміщенні, де розташовані прилади станції пожежної сигналізації, має бути визначений порядок дій чергового персоналу на випадок появи сигналів про пожежу або про несправність в УПС або АУП.

Приміщення повинне бути обладнане аварійним, природним та штучним освітленням, телефонним зв'язком та переносним електричним ліхтарем, має бути сухим і добре вентильованим.

16.2.5 Диспетчерські пункти, щити управління, пожежні пости і станції пожежогасіння повинні бути забезпечені схемою пожежної сигналізації та установками пожежогасіння, а також інструкцією з управління установкою (системою) пожежогасіння та про дії щодо оповіщення про аварію або пожежу.

16.2.6 Біля щитів управління установками пожежогасіння повинні бути таблички із зазначенням захищуваних приміщень або технологічного устаткування.

В установках водяного і пінного пожежогасіння на вузлах управління слід також надавати схеми обв'язки, на табличках вказувати типи та кількість зрошувачів у секції, а засувки і крани нумерувати відповідно до схеми обв'язки. Такі ж схеми повинні бути і в насосних АУП.

16.2.7 На об'єкті має бути така документація:

проектна документація та виконавчі креслення на установку;

акт приймання і здавання установки в експлуатацію;

паспорти на устаткування та прилади;

інструкція з експлуатації установки;

акти і протоколи ведення монтажних і налагоджувальних робіт;

плани-графіки технологічного обслуговування і ремонту;

журнал обліку технічного обслуговування і ремонту установок пожежогасіння (додаток 7).

16.2.8 Для якісної експлуатації УПС та АУП на об'єкті наказом або розпорядженням адміністрації повинні бути призначені:

особа, відповідальна за експлуатацію УПС та АУП;

оперативний (черговий) персонал для контролю за справним станом УПС та АУП.

16.3 Засоби пожежогасіння

16.3.1 Кількість та номенклатура основних видів пожежної техніки для захисту об'єктів (пожежних автомобілів, мотопомп, причепів тощо) регламентуються вимогами державних або галузевих стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів.

На стадії проектування треба визначати потребу об'єктів у пожежній техніці, у тому числі в первинних засобах пожежогасіння.

16.3.2 Використання пожежної техніки, у тому числі пожежного обладнання, інвентарю та інструменту для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється.

16.3.3 Пересувна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи, причепи) повинна утримуватись у пожежних депо або спеціально призначених для цієї мети приміщеннях (боксах), температура повітря в яких повинна бути не нижче 10° C. Ці приміщення повинні мати освітлення, телефонний зв'язок, тверде покриття підлоги, утеплені ворота, інші пристрої та обладнання, необхідні для забезпечення нормальних і безпечних умов роботи. Пожежна техніка повинна постійно бути у повній готовності.

16.3.4 Пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи, введені в експлуатацію (поставлені на бойове чергування або в резерв), повинні бути у повній готовності до виїзду (застосування) за тривогою, справними, мати повний комплект придатного до застосування пожежно-технічного оснащення, заправлені пальним, мастильними матеріалами, забезпечені запасом вогнегасних речовин.

16.3.5 За кожним пожежним автомобілем, мотопомпою, пристосованою (переобладнаною) для пожежогасіння технікою, слід закріпляти водія (моториста), який пройшов спеціальну підготовку. На пожежні автомобілі та мотопомпи повинні бути визначені бойові обслуги.

Ставлячи зазначену пожежну техніку на бойове чергування, належить організувати цілодобове чергування на ній особового складу (членів ДПД).

На об'єкті повинен бути відпрацьований порядок направлення і прибуття (доставки) техніки на місце пожежі згідно з розкладом виїзду, у тому числі й на поруч розташовані об'єкти житлового сектору. Підприємство, де організовано цілодобове чергування на виїзній пожежній техніці, зобов'язане щоденно інформувати про її боєготовність найближчий підрозділ державної пожежної охорони.

16.3.6 Перед уведенням в експлуатацію (установленням на бойове чергування) пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи необхідно піддавати випробуванням на відповідність вимогам нормативно-технічної документації за участю представників пожежної охорони.

16.3.7 Види, періодичність, зміст та технологічна послідовність робіт з технічного обслуговування пожежних автомобілів, мотопомп та причепів повинні відповідати вимогам, установленим в експлуатаційній документації на вироби конкретних типів (марок).

Про перевірку стану агрегатів із запуском двигуна необхідно робити запис у спеціальному журналі, який зберігається у приміщенні, де встановлена ця техніка.

16.3.8 Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, пожежними відрами, лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку за нормами (додаток 10).

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.

16.3.9 Для позначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно зі стандартами. Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і поза приміщеннями.

16.3.10 Для розташування первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємства, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

На пожежних щитах розміщуються ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть використовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані в червоний колір та мати перелік всіх засобів пожежогасіння.

16.3.11 На пожежних щитах необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ".

Пожежні щити, які встановлені на території, повинні бути опломбовані й мати захист вогнегасників від попадання прямих сонячних променів.

За пожежними щитами слід вести нагляд на предмет дотримання інвентарю, який розміщується на ньому, у справному стані, укомплектованому згідно з описом, своєчасним фарбуванням і заміною після використання вогнегасників.

16.3.12 Вогнегасники слід установлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш імовірна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях встановлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації людей.

16.3.13 Переносні вогнегасники повинні:

навішуватися на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;

установлюватися в пожежні шафи поруч з пожежними кранами у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).

16.3.14 Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинно забезпечувати можливість прочитання маркувальних написів на корпусі.

16.3.15 Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до НАПБ 05.026-2000 та паспортів заводів-виготовлювачів, а також затвердженими у встановленому порядку регламентами технічного обслуговування.

16.3.16 Вогнегасники, які експлуатуються, повинні мати:

облікові (інвентарні) номери за прийнятою системою нумерації;

пломби на пристроях ручного пуску;

бірки та маркувальні написи на корпусі;

червоне сигнальне фарбування згідно зі стандартами.

16.3.17 Зарядження і перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкцій з експлуатації. Газові та закачні вогнегасники, в яких маса вогнегасного заряду або тиск середовища менше або більше номінальних значень на 5 % (при температурі 20 ± 2° C), підлягають дозарядженню (перезарядженню).

16.3.18 Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку.

16.3.19 Вогнегасники, відправлені з об'єкта на перезарядження, повинні бути замінені відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

16.3.20 Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період. У таких випадках на пожежних щитах та стендах слід надати інформацію про місце розташування найближчого вогнегасника.

16.3.21 Пожежний кран повинен бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним у "гармошку" або подвійну складку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново, змінюючи подовжню складинку.

Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, забороняється.

16.3.22 Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.

Спосіб установлення пожежного крана повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен унеможливлювати різкий залом пожежного рукава в місці його приєднання.

16.3.23 На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Зовнішнє оформлення дверцят повинно відповідати вимогам стандартів.

16.3.24 Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню та перевірці на справність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними для використання.

16.3.25 Відповідальність за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками несуть власники цих об'єктів (або орендарі згідно з договором оренди).


 
« Правила пожарной безопасности в энергетической отрасли Украины   Правила пользования электрической энергией »
электрические сети