Стартовая >> Книги >> Правила >> Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж

Властивості основних хімічних речовин, що застосовуються у виробничих процесах - Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж

Оглавление
Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж
Вимоги до працівників
Загальні вимоги безпеки
Організаційні заходи
Вимоги безпечного обслуговування паливно-транспортного обладнання
Вимоги безпечного обслуговування котельних установок
Вимоги безпечного обслуговування турбінних установок
Вимоги безпечного обслуговування систем водопостачання
Вимоги безпечного обслуговування хлораторних установок
Вимоги безпеки під час хімічного очищення обладнання
Вимоги безпечного обслуговування обладнання хімічних цехів і споруд з очищення стічних вод
Вимоги безпечного обслуговування теплових мереж
Вимоги безпечного обслуговування пристроїв теплової автоматики, тепломеханічних вимірювань та захистів
Вимоги безпечної роботи з ртутними приладами
Характеристики вибухонебезпечних і шкідливих газів
Властивості основних хімічних речовин, що застосовуються у виробничих процесах

Додаток 4 до пункту 9.2.9 Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж

Властивості основних хімічних речовин, що застосовуються у виробничих процесах під час експлуатації тепломеханічного обладнання і теплових мереж і заходи безпечної роботи з ними

Аміак водний технічний На електростанції аміак надходить у вигляді водних розчинів, що містять від 22 до 25% NH3 (густина 0,9 г/куб.см за температури плюс 15 град. C). Водний розчин аміаку має лужні властивості. Значення pH 1%-го розчину становить 11,7. Водні розчини аміаку здатні викликати отруєння організму. Під час вдихання повітря, яке містить 5% аміаку, починається різкий розлад дихання, слізливість, біль в очах, сильні припадки кашлю, запаморочення, біль у шлунку, блювання. За високої концентрації аміак може викликати опіки слизової оболонки очей і призвести до сліпоти. Індивідуальні засоби захисту: гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, захисні окуляри, прогумований фартух, фільтрувальні протигази типів К, КД або М.

Сірчана кислота Хімічно чиста сірчана кислота - безбарвна масляниста рідина, що застигає у кристалічну масу за температури плюс 10 град. C. Технічна концентрована сірчана кислота має густину 1,84 г/куб.см і містить близько 98% H2SO4; з водою змішується у будь-яких пропорціях з виділенням великої кількості теплоти (до 92 кДж на 1 моль (22 ккал на 1 грам-молекулу) кислоти). Тому, щоб уникнути розбризкування, слід кислоту лити у воду, а не навпаки. Під час нагрівання сірчаної кислоти утворюється пара сірчаного ангідриду, яка, у разі сполучення з водяною парою повітря, утворює кислотний туман. Сірчана кислота, у разі попадання на шкіру, викликає сильні опіки, дуже болючі, що важко піддаються лікуванню. Під час вдихання пари сірчаної кислоти подразнюються і припікаються верхні дихальні шляхи. Попадання міцної сірчаної кислоти в очі загрожує втратою зору; тому під час роботи з нею необхідна особлива обережність. Працівники, які проводять зливання кислоти, повинні працювати в одязі з кислотозахисної тканини, прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях, захисних щитках типу НБХ, мати фільтрувальні протигази типів В, БКФ, М або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2. Під час розливання сірчаної або будь-якої іншої кислоти на підлогу її слід негайно нейтралізувати - посипати содою або негашеним вапном, прибрати лопатою, а потім ретельно промити це місце сильним струменем води. Під час прибирання кислоти ніс і рот слід закривати пов'язкою, змоченою содовим розчином, а очі захищати спеціальними окулярами. У разі попадання кислоти на одяг її необхідно змити сильним струменем води, нейтралізувати 2-3%-м розчином соди і знову промити водою.

Соляна кислота Хімічно чиста соляна кислота - безбарвна рідина густиною 1,19 г/куб.см, містить близько 37% хлористого водню, на повітрі "димить". Соляна ("димуча") кислота має задушливий запах і під час вдихання подразнює верхні дихальні шляхи, викликає кашель, хрипоту, подразнює горло. У разі тривалої дії на шкіру призводить до опіків третього ступеню. Технічна соляна кислота - рідина жовтого кольору із задушливим запахом, містить 27,5% хлористого водню. Соляна інгібірована кислота - це темно-коричнева рідина густиною 1,1 - 1,12 г/куб.см, вона не "димить". Фізіологічна дія на організм людини технічної та інгібірованої кислот така сама, як і хімічно чистої кислоти. Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу В або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, решта засобів така сама, що і під час роботи з сірчаною кислотою.

Їдкий натр Їдкий натр - біла, непрозора, дуже гігроскопічна речовина. Сильний луг. Значення pH 1%-го водного розчину становить 13. Як тверда речовина, так і концентровані її розчини викликають дуже сильні опіки шкіри. Попадання лугу в очі може призвести до їх важких захворювань і навіть до втрати зору. Працівник, який працює з їдким натром, повинен мати захисні щитки, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, бавовняний спецодяг, прогумований фартух і гумове взуття. У разі попадання розчину їдкого натру на одяг його слід промити водою, а потім нейтралізувати 1%-м розчином оцтової кислоти і знову промити водою.

Кальцинована сода і фосфат натрію Кальцинована сода і фосфат натрію - білі кристалічні речовини, що добре розчиняються у воді. Водні розчини мають лужну реакцію. У кристалічному вигляді на організм не діють. У пилоподібному стані сода і фосфат натрію пошкоджують дихальні шляхи і очі, подразнюють слизову оболонку очей. Гарячі концентровані розчини можуть бути небезпечними, особливо у разі попадання бризок в очі. Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу, необхідно надягати протипиловий респіратор, захисні окуляри.

Негашене вапно і каустичний магнезит Негашене вапно і каустичний магнезит - порошки білого кольору. Пил або краплі вапна, потрапляючи у дихальні шляхи, викликають кашель, печуть, а у разі попадання на шкіру подразнюють її. Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу вказаних реагентів, працівники повинні надягати брезентовий костюм, захисні окуляри, гумові рукавиці, протипиловий респіратор.

Коагулянти Розчини сірчанокислого алюмінію і сірчанокислого заліза мають кислу реакцію. Бавовняні тканини під дією розчинів коагулянту руйнуються; тому у разі попадання розчину на таку тканину облиті місця слід швидко промити водою або змочити 24%-м розчином кальцинованої соди або фосфату натрію. Розчини, що потрапили на шкіру або в очі, можуть викликати подразнення і призвести до тимчасової непрацездатності. Під час роботи з коагулянтами працівники повинні надягати прогумований фартух, захисні окуляри, гумове взуття і гумові рукавиці. Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу коагулянтів, слід застосовувати протипиловий респіратор.

Поліакриламід Поліакриламід - желеподібна речовина. Температура його розм'якшення становить плюс 180 град. C. Добре розчиняється у воді. Малотоксичний. Під час нагрівання поліакриламіду понад 100 град. C виділяється аміак. Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, респіратори типу "Лепесток", "Астра-2" або РУ-60М.

Трилон Б Трилон Б - білий кристалічний порошок. Розчинність його у воді становить 10% (за температури плюс 20 град. C). Помітної фізіологічної дії на організм людини трилон Б не має. Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу трилону Б, необхідно надягати рукавиці, захисні окуляри, протипиловий респіратор.

Гідразингідрат та його солі Гідразингідрат - безбарвна рідина, що за запахом нагадує аміак. Легкозаймистий. Отруйний. Гідразингідрат добре розчиняється у воді і спиртах. Температура кипіння становить плюс 118,5 град. C, замерзання - мінус 51,7 град. C, спалаху - плюс 73 град. C. Густина гідразингідрату - 1,03 г/куб.см. Гідразингідрат містить 64% гідразину. Гідразингідрат поглинає з повітря вологу, кисень, вуглекислоту, є слабким лугом. Гідразингідрат - сильний відновник, легко розкладається під дією каталізаторів нагрівання. У суміші з киснем вибухонебезпечний. Під час контакту з окисами деяких металів, азбестом або активованим вугіллям може самозайматись. Токсичний для організму людини. Солі гідразину: гідразинсульфат і фосфорнокислий гідразин - кристалічні речовини білого кольору, що погано розчиняються у холодній воді, краще - у гарячій. Їхні водні розчини мають кислу реакцію. Гідразинсульфат і фосфорнокислий гідразин є відновниками, отруйні. Сполуки гідразингідрату, у разі попадання в організм, викликають зміни у печінці і в крові. Пара і пил гідразингідрату і його солей пошкоджують слизові оболонки дихальних шляхів і очей. Дія розчинів гідразину на шкіру, залежно від індивідуального сприймання, може призвести до дерматитів. Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, фільтрувальний протигаз типу КД або А.

Октадециламін Октадециламін - воскоподібна речовина із специфічним запахом. Густина октадециламіну становить 0,83 г/куб.см, температура плавлення плюс 54 - 55 град. C, кипіння - плюс 349 град. C. За температури понад плюс 350 град. C без доступу повітря октадециламін розкладається з утворенням більш низькомолекулярних вуглеводнів і аміаку. Октадециламін не розчиняється у холодній і гарячій воді, але за температури понад плюс 75 град. C утворює з водою емульсію концентрацією до 100 мг/кг; розчиняється у спиртах, оцтовій кислоті, ефірах та в інших органічних розчинниках. Октадециламін для людини практично нешкідливий, але необхідно уникати прямого контакту з ним, бо залежно від індивідуального сприймання іноді спостерігаються почервоніння і свербіння шкіри, які, як правило, через кілька днів після припинення контакту з реагентом зникають. Індивідуальний засіб захисту - гумові рукавиці.

Адипінова кислота Адипінова кислота - кристалічна речовина; двохосновна, порівняно слабка. Температура розплавлення адипінової кислоти становить плюс 150 град. C, розчинність за температури плюс 15 град. C - 1,42%, а за температури плюс 100 град. C - 61,53% (від маси). Завислий у повітрі пил цієї кислоти вибухонебезпечний, осілий - пожежонебезпечний. Пил кислоти подразнює слизові оболонки. Індивідуальні засоби захисту від пилу: респіратор, захисні окуляри. Розчини адипінової кислоти практично безпечні; тому спеціальні заходи захисту не потрібні.

Плавикова кислота і її солі Розчин фтористого водню у воді називається плавиковою кислотою. Технічна кислота містить 40-70% фтористого водню. Плавикова кислота легко реагує з двоокисом кремнію. Солі плавикової кислоти: фтористий натрій або фтористий амоній. Фтористий натрій - кристалічна речовина з температурою розплавлення плюс 997 град. C. Погано розчиняється у воді: за температури плюс 15 град. C розчинність у воді становить 3,5%, а за температури плюс 25 град. C - 4%. Фтористий амоній - це безбарвні кристали. Відносна молекулярна маса 37,04. Кристалічний фтористий амоній гігроскопічний і тому плавиться на повітрі; добре розчиняється у воді. Кисла сіль фтористого амонію - гідрофторид амонію - має відносну молекулярну масу 57,05; це безбарвні кристали, що розпилюються у повітрі; добре розчиняється у воді. Плавикова кислота і її солі дуже отруйні. Вдихання пари кислоти спричиняє запалення дихальних шляхів і руйнування зубів. У разі попадання в організм кислота і її солі викликають захворювання кишечника і шлунка. Фтористі солі не діють на непошкоджену шкіру. У разі попадання у свіжий поріз, подряпину або під нігті можуть викликати пухирі та рани, що важко заживають. Індивідуальні засоби захисту від плавикової кислоти: фартух, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, гумові чоботи, захисні окуляри, фільтрувальний протигаз типу В. Індивідуальні засоби захисту від солей плавикової кислоти: протипиловий респіратор, захисні окуляри і гумові рукавиці.

Фталевий ангідрид Фталевий ангідрид - білі лускоподібні кристали. Його відносна молекулярна маса становить 148, температура розплавлення - плюс 130,8 град. C, кипіння - плюс 284,5 град. C. Важко розчиняється у холодній, добре - у гарячій воді, утворюючи фталеву кислоту. Пара і пил фталевого ангідриду викликають сильне подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів. У разі дії фталевого ангідриду на шкіру виникають червоні плями, зрідка пухирі, що нагадують пухирі у разі опіків. Індивідуальні засоби захисту: захисні окуляри, гумові рукавиці, респіратор для захисту від вдихання пари і аерозолів або фільтрувальний протигаз типу А.

Малеїновий ангідрид Малеїновий ангідрид - тверда речовина. Його відносна молекулярна маса становить 98, температура розплавлення - плюс 54 град. C, кипіння - плюс 202 град. C. Розчиняється ангідрид в ацетоні, хлороформі. У разі сполучення з водою перетворюється на малеїнову кислоту. За токсичними властивостями він схожий на фталевий ангідрид. індивідуальні засоби захисту ті самі, що і під час роботи з фталевим ангідридом.

Нітрит натрію Нітрит натрію - безбарвні або жовті кристали. Температура розплавлення становить плюс 271 град. C. Нітрит натрію добре розчиняється у воді, є окисником, у розчинах розкладається за температури понад плюс 70 град. C з виділенням окисів азоту бурого кольору. Під час підкислення концентрованих розчинів нітрату натрію також відбувається його розкладання з виділенням окислів азоту. У розчинах нітрит натрію повільно окислюється киснем повітря у нітрат. Окисли азоту під час вдихання викликають кашель, подразнення носогорлової порожнини і легенів, накопичуються в організмі у разі вдихання навіть у незначній їх кількості. Нітрит натрію - отруйна речовина. Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, фільтрувальні протигази типів В, БКФ.

ОП-7, ОП-10 ОП-7, ОП-10 - маслянисті в'язкі рідини або легкоплавкі пасти коричневого кольору, які розчиняються у воді. Під час додавання у ці речовини від 1 до 2 г/л води утворюються розчини, що мають високу змочувальну здатність. Під час перемішування водяних розчинів утворюється стійка піна. Мають мийні властивості. Реакція розведеного водяного розчину слабколужна, концентрованого - нейтральна. Вдихання аерозолю ОП-7 викликає слабке подразнення верхніх дихальних шляхів; у разі попадання його у рот починається запалення. Спеціальних заходів захисту не має.

Каптакс Каптакс - порошок жовтого кольору. Його відносна молекулярна маса становить 167,26, температура розплавлення - плюс 179 град. C. Практично не розчиняється у воді, розчиняється у спирті. У разі попадання у дихальні шляхи каптакс викликає подразнення, у разі попадання на шкіру - дерматити. Індивідуальні засоби захисту: респіратори "Лепесток", "Астра-2" або РУ-6ОМ; рукавиці з матеріалу, що не містить прискорювачів, стабілізаторів, антиокислювачів та ін.; силіконовий захисний крем для рук.

"Чорна кислота" "Чорна кислота" - розчин низькомолекулярних органічних кислот. Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, гумові чоботи і фартух.

Уротропін Уротропін - безбарвні гігроскопічні кристали. Він розчиняється у спирті. У слабкокислому розчині розкладається на аміак і формальдегід. Спеціальних заходів захисту не має.

Перекис водню Перекис водню - безбарвна сироподібна рідина густиною 1,45 г/куб.см. Вона змішується у будь-яких співвідношеннях з холодною водою; має окиснювально-відновні властивості. Перекис водню - слабка кислота. На світлі у присутності каталізатора вона розкладається. Індивідуальні засоби захисту: рукавиці з поліхлорвінілу, поліетилену, поліефірних пластиків і захисні окуляри.

Карбід кальцію Карбід кальцію - тверда речовина сірого кольору густиною 2,22 г/куб.см. Під час взаємодії карбіду кальцію з невеликою кількістю вологи і у разі контакту з окисниками виділяється ацетилен і карбід розігрівається. Карбід кальцію, попадаючи на шкіру, викликає запалення і появу виразок. Небезпечним є попадання карбіду кальцію в очі. Індивідуальні засоби захисту: протипиловий респіратор, захисні окуляри і гумові рукавиці. Для захисту шкіри рук слід застосовувати захисні креми і пасти.

Дихлоретан Дихлоретан - безбарвна, легколетка, легкозаймиста рідина густиною 1,253 г/куб.см. Коефіцієнт розчинення пари у воді становить 26,3 за температури плюс 20 град. C і 17,5 за температури плюс 30 град. C. Дихлоретан діє як наркотик, який викликає дистрофічні зміни у печінці, нирках та інших органах; проникає крізь шкіру, викликає помутніння роговиці очей. Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А або БКФ, гумові рукавиці, гумові чоботи і фартух з прогумованої тканини.

Чотирихлористий вуглець Чотирихлористий вуглець - безбарвна летка рідина густиною 1,59 г/куб.см Коефіцієнт розчинення пари у воді становить 1,04 за темперарури плюс 20 град. C і 0,73 за температури плюс 30 град. C. У разі контакту з полум'ям або розжареними предметами розкладається з утворенням фосгену. Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А або шлангові протигази типів ПШ-1 і ПШ-2, гумові рукавиці, нарукавники і фартухи з поліхлорвініловим покриттям.

Енергетичні мастила Основні енергетичні мастила - турбінні та трансформаторні - це продукти переробки нафти. Для поліпшення експлуатаційних властивостей мастил використовують присадки, у тому числі фенольного типу (топанол). У разі тривалого контакту з мастилом, а також під час проведення роботи з присадками, залежно від індивідуальної сприйнятливості шкіри, можуть виникати дерматити і навіть екземи. Засоби захисту: захисні креми для рук, рукавиці з мастилостійких матеріалів. Синтетичні вогнетривкі турбінні мастила ("Іввіоль-3", ОМТІ) токсичні. Вони викликають отруєння головним чином у разі попадання у шлунково-кишковий тракт. Індивідуальні засоби захисту: фартухи, нарукавники, головні убори з текстовінітовим покриттям, гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітексу, гумові чоботи, фільтрувальний протигаз типу БКФ; під час проведення робіт у хімічній лабораторії - гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітексу.

Бензол Бензол - безбарвна, летка, вогненебезпечна рідина з характерним запахом. Його відносна молекулярна маса - 78,12, густина - 0,879 г/куб.см (за температури плюс 15 град. C); випаровується бензол за кімнатної температури, пара його у 2,69 раза важча за повітря. Концентрація пари бензолу у повітрі від 1,5 до 8 % від об'єму вибухонебезпечна. Бензол потрапляє в організм через органи дихання і крізь шкіру. Бензол - це отруйна речовина, що впливає понад усе на центральну нервову систему. У разі багаторазової дії бензолу навіть низьких концентрацій можуть розвиватись хронічні захворювання. Індивідуальні засоби захисту: захисні креми і пасти, фільтрувальний протигаз типу А, фартух з прогумованої тканини, гумові чоботи і гумові рукавиці.

Лакофарбні матеріали Застосовуються на енергопідприємствах такі лакофарбні матеріали, як лаки ПХВ, лак-етиноль, емаль ВЛ-515, епоксидні смоли та ін., а також різноманітні розчинники до них (Р-4, Р-60, етилцелюлоза тощо), що містять речовини з токсичними властивостями. Під час роботи з такими речовинами можуть виникати різні захворювання шкіри, а під час роботи з епоксидними смолами - також і захворювання нервової системи і печінки. Індивідуальні засоби захисту: шланговий протигаз або респіратор, захисний костюм, рукавиці. Для захисту шкіри рук слід використовувати захисні пасти ІЕР-1 ФС 42-1402-80 і ХІОТ-6 ФС 42-1532-80 і захисний засіб для рук "Невидимка" такого складу, %: Паста ІЕР-1 ФС 42-1402-80: мило рідке спеціальне 12 Допуски у відношенні води і глини гліцерин технічний 10 залежать від вологостійкості глини каолін 40 вода 38

Паста ХІОТ-6 ФС 42-1532-80: желатин харчовий або фотожелатин 2,5 крохмаль пшеничний або картопляний 5,6 гліцерин медичний 7,2 рідина Бурова 20 вода 64,8

Захисний засіб для рук "Невидимка": казеїн 14 аміак водний технічний 0,6 гліцерин дистильований 14 спирт етиловий технічний 41 ефір діетиловий 0,2 еозин Н 0,4 запашник "ОАЛ-1" 0,2 дистильована вода або конденсат пари 29,6

Перед початком проведення роботи 5 - 10 г пасти або крему наносять на шкіру рук і розтирають до отримання тонкого шару. Після закінчення роботи пасту або крем змивають водою з милом.



 
« Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів   Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок »
электрические сети