Стартовая >> Книги >> Правила >> Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

Роботи на кабельних лініях електропередачі - Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

Оглавление
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
Основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок
Організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи
Технічні заходи
Проведення робіт щодо запобігання аваріям та ліквідація їхніх наслідків
Повітряні лінії електропередачі
Роботи на кабельних лініях електропередачі
Роботи на комутаційних апаратах і комплектному розподільчому устаткуванні
Роботи під час обслуговування електродвигунів
Роботи з вимірювальними приладами, пристроями релейного захисту, автоматики, телемеханіки і зв’язку
Акумуляторні батареї та зарядні пристрої
Роботи з електроінструментом, трансформаторами, перетворювачами
Роботи в електроустановках, пов’язані з підійманням на висоту
Роботи в електроустановках із застосуванням механізмів і вантажопідіймальних машин
Робота відряджених працівників
Правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках спеціального призначення
Опосвідчення стану безпеки електроустановок
Додаток 1, 2, 3
Форма наряду - допуску
Додаток 5, 6
Єдині форми протоколів вимірювань
Форма акту опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів
Нормативні посилання

6.2. Роботи на кабельних лініях електропередачі

Земляні роботи

6.2.1. Всі земляні роботи, які виконуються під час розробки ґрунтів в траншеях, котлованах і приямках, провадяться відповідно до вимог СНиП-ІІІ-4-80* (розділ 9) і цих Правил.
6.2.2. Перед риттям траншей чи котлованів для кабелів необхідно заздалегідь отримати письмовий дозвіл на виконання робіт від підприємства, організації, цеху, на території яких передбачається провадити земляні роботи, і вказівки про точне місце перебування наявних споруд: газових, водопровідних, зв’язку та інших комунікацій.
В разі проведення земляних робіт поблизу цих споруд і в охоронній зоні комунікацій необхідно виконувати умови робіт, вказані підприємствами – власниками комунікацій.
6.2.3. Не допускається проведення розкопувань землерийними машинами на відстані меншій ніж 1 м і використання клина – молота та аналогічних ударних механізмів на відстані меншій ніж 5 м від кабелів.
Під час виконання земляних робіт над кабелями застосування відбійних молотів для розпушування ґрунту і землерийних машин для його виймання, а також ломів і кирок допускається тільки на глибину, на якій до кабелів залишається шар ґрунту, не менший 0,3м.
Подальше виймання ґрунту має проводитись лопатами.
Перед початком роботи під наглядом представника організації, що експлуатує кабелі, керівником робіт, що виконує земляні роботи, має бути проведене контрольне розкриття ґрунту для уточнення розташування і глибини прокладання кабелів і встановлена тимчасова огорожа для визначення межі роботи землерийних механізмів.
6.2.4. В зимовий час виймання ґрунту лопатами можна розпочинати тільки після його відігрівання. В цьому разі наближення джерела тепла до кабелів допускається не ближче ніж на 15 см.
6.2.5. У разі виявлення під час проведення земляних робіт не зазначених на планах і схемах кабелів, трубопроводів, підземних споруд тощо, необхідно призупинити роботи до з’ясування характеру виявлених споруд або предметів та отримання відповідного дозволу і довести це до відома керівника робіт.
6.2.6. За появи шкідливих газів роботи мають бути негайно припинені, а робітники виведені з небезпечних місць до виявлення джерела загазування і його усунення. Подальше проведення земляних робіт за появи шкідливих газів допустиме лише за наявності індикаторів для визначення газу і забезпеченні працівників протигазами. Працівники мають бути проінструктовані про порядок виконання робіт в таких умовах.
6.2.7. Під час копання траншей в слабкому або вологому ґрунті, коли є загроза обвалу, їх стінки мають бути надійно укріплені.
В сипучих ґрунтах роботи можна вести без укріплення, але з укосами, що відповідають куту природного укосу ґрунту.
6.2.8. В ґрунтах природної вологості за відсутності ґрунтових вод і розташованих поблизу підземних споруд копання котлованів і траншей з вертикальними стінками без укріплення дозволяється на глибину не більшу ніж:
– 1 м – в насипних, піщаних і гравійних ґрунтах;
– 1,25 м – в супісках;
– 1,5 м – в суглинках і глинах;
– 2 м – в особливо щільних і нескельних ґрунтах.
В щільних зв’язних ґрунтах траншеї з вертикальними стінками копати роторними і траншейними екскаваторами без встановлення укріплення допускається на глибину не більшу ніж 3 м.
В цих випадках спускання людей в траншеї забороняється. В місцях траншеї, де необхідне перебування людей, мають бути влаштовані укріплення або виконані укоси.
Взимку розробка ґрунту (крім сухого) на глибину промерзання допускається без укріплення.
6.2.9. За умов, що відрізняються від наведених в 6.2.8, котловани і траншеї розробляються з укосами без укріплення або з вертикальними стінками, закріпленими на всю висоту.
6.2.10. Найбільша крутість укосів котлованів і траншей, які розробляються без укріплення на глибину, що перевищує зазначену в 6.2.8, зазначена в таблиці 6.2.1.
6.2.11. Вертикальні стінки котлованів і траншей глибиною до 3м укріплюються відповідно до вимог, зазначених в таблиці 6.2.2.
6.2.12. Укріплення котлованів і траншей глибиною до 3 м має бути інвентарним і виконуватися за типовими проектами.
6.2.13. Дощані кріплення котлованів і траншей розбираються у напрямку знизу вгору в міру зворотного засипання ґрунту.
Кількість дощок кріплення, що одночасно вилучається по висоті, має бути не більшою трьох, а в сипучих і нестійких ґрунтах – не більше однієї. В міру вилучення дощок розпірки переставляються, в цьому разі існуючі розпірки вилучаються тільки після встановлення нових.

Таблиця 6.2.1

Ґрунт

Глибина виймання, м

до 1,5

від 1,5 – до 3,0

Кут між напрямом відкосу і горизонталлю, градус

Відношення висоти відкосу до його основи

Кут між напрямом відкосу і горизонталлю, градус

Відношення висоти відкосу до його основи

Насипний
природної вологості

76

1 : 0,67

45

1 : 1

Піщаний і гравійний вологий (ненасипний)

63

1 : 0,5

45

1 : 1

Глинястий:

супісок

76

1 : 0,25

56

1 : 0,67

суглинок

90

1 : 0

63

1 : 0,5

глина

90

1 : 0

76

1 : 0,25

Лесовидний сухий

90

1 : 0

63

1 : 0,5

Таблиця 6.2.2

Ґрунтові умови

Глибина траншеї, м

Щити

Ґрунти зв’язні природної вологості за відсутності або незначного припливу ґрунтових вод

До 3

З просвітами

Такі ж самі

3 – 5

Суцільні

Ґрунти піщані та різні підвищеної вологості

Незалежно від глибини

–“–

Примітка. В разі сильного припливу ґрунтових вод і можливому винесенні ґрунту застосовується шпунтове огородження.

6.2.14. Під час копання ям, траншей та котлованів будівельні матеріали і земля, що викидається з траншей та котлованів, по можливості розміщуються в межах огородженого місця або осторонь від нього, але так, щоб не заважати рухові транспорту і пішоходів.
6.2.15. Місце проведення робіт в разі копання котлованів, траншей або ям огороджується зі встановленням попереджувальних написів і знаків, а у нічний час на огородженні встановлюється сигнальне освітлення.
6.2.16. Для пішоходів і проїзду транспорту через траншеї перекидаються містки відповідної вантажопідйомності.

Підвішування кабелів і муфт

6.2.17. Розкриті муфти слід закріплювати на міцній дошці, підвішеній за допомогою дроту або троса до перекинутих через траншею брусів, і закриватися коробами. Одна зі стінок короба повинна зніматися і закріплюватися без цвяхів.
6.2.18. Забороняється використовувати для підвішування кабелів сусідні кабелі, трубопроводи тощо.
6.2.19. Кабелі необхідно підвішувати, не допускаючи їх зміщення.
6.2.20. На короби, що закривають відкопані кабелі, слід вивішувати плакат «Стій! Напруга».

Розкриття муфт, розрізання кабелю

6.2.21. Перед розкриттям муфт або розрізанням кабелю необхідно впевнитися в тому, що ці операції будуть провадитися на тому кабелі, на якому потрібно, що цей кабель відключено і вжито технічних заходів, необхідних для допуску до робіт на ньому.
6.2.22. Кабель, що підлягає ремонту, слід визначати:
– в разі прокладання кабелю у тунелі, колекторі, каналі, по стінах будівлі – простеженням, звіркою розкладки з кресленнями та схемами, перевіркою за бирками;
– в разі прокладання кабелю у землі – звіркою його розташування з кресленнями прокладки.
З цією метою слід заздалегідь викопати контрольну траншею упоперек пучка кабелів, яка б дозволяла бачити всі кабелі.
6.2.23. В тих випадках, коли немає впевненості у правильності визначення кабелю, що підлягає ремонту, застосовується кабелепошуковий апарат.
6.2.24. На КЛ перед розрізанням кабелю або розкриттям з’єднувальної муфти необхідно перевірити відсутність напруги за допомогою спеціального пристосування, яке складається з ізолювальної штанги і стальної голки або різального наконечника. Пристосування має забезпечити прокол або розрізування броні і оболонки до жил із замиканням їх між собою і на землю. Кабель у місці проколу заздалегідь прикривається екраном. В тунелях, колекторах і колодязях таке пристосування допускається застосовувати тільки за наявності дистанційного керування.
6.2.25. Якщо внаслідок пошкоджень кабелю відкриті всі струмовідні жили, то відсутність напруги можна перевірити безпосередньо покажчиком напруги без проколу.
6.2.26. Прокол кабелю виконує керівник робіт або допускач під його наглядом. Проколювати кабель слід в діелектричних рукавичках і користуючись захисними окулярами. Стояти під час проколювання потрібно на ізолювальній основі зверху траншеї, якнайдалі від проколюваного кабелю.
6.2.27. Для заземлення пристосування для проколу використовують спеціальний заземлювач, що заглиблюється в ґрунт на глибину, не меншу 0,5 м, або броня кабелю. Заземлювальний провідник приєднується до броні за допомогою хомутів; бронестрічку під хомутом слід очищувати.
Якщо бронестрічка піддавалася корозії, допускається приєднання заземлювального провідника до металевої оболонки.
Під час робіт на кабельній чотирижильній лінії напругою до 1000 В нульова жила від’єднується з обох кінців.

Розігрівання кабельної маси і заливання муфт

6.2.28. Кабельна маса для заливання муфт розігрівається в спеціальному металевому посуді з кришкою і носиком.
Забороняється підігрівати нерозкриті банки з кабельною масою.
6.2.29. Під час заливання кабельної маси належить одягати брезентові рукавиці та захисні окуляри.
6.2.30. Розігрівати і переносити ківш або казанок з припоєм, а також посуд з кабельною масою слід в брезентових рукавицях і захисних окулярах. Рукави одягу зав’язуються біля зап’ястя поверх рукавиць або використовуються рукавиці довжиною до ліктя. Забороняється передавати казанок або ківш з припоєм чи посуд з масою з рук в руки; під час передачі необхідно ставити їх на землю або на міцну основу.
6.2.31. Перемішувати розплавлену масу слід металевою мішалкою, а знімати нагар з поверхні розплавленого припою – ложкою. Мішалка і ложка перед використанням підігріваються. Попадання вологи в гарячу масу неприпустиме.
6.2.32. В холодну пору року з’єднувальні та кінцеві муфти перед заливанням масою підігріваються.

Прокладання, перекладання кабелів і перенесення муфт

6.2.33. Під час перекочування барабану з кабелем необхідно вжити заходів проти захоплення його частинами одягу працівників, що виступають. Перед початком перекочування закріплюють кінці кабелю і видаляють цвяхи, які стирчать з барабана. Барабан з кабелем допускається перекочувати тільки по горизонтальній поверхні по твердому ґрунту або міцному настилу.
6.2.34. Забороняється розміщувати кабелі, порожні барабани, механізми, пристосування та інструмент ближче ніж за 1 м від краю траншей.
6.2.35. Розкочувати кабель з барабанів дозволяється за наявності гальмівного пристосування.
6.2.36. Під час ручного прокладання кабелю кількість працівників має бути такою, щоб на кожного припадала дільниця кабелю масою, що не перевищує встановлену норму. Працювати слід у брезентових рукавицях.
6.2.37. Під час прокладання кабелю забороняється стояти всередині кутів повороту, а також підтримувати кабель вручну на поворотах траси. З цією метою встановлюються кутові ролики.
6.2.38. Для прогрівання кабелів електричним струмом не допускається застосування напруги понад 380 В.
6.2.39. Перекладати кабелі і переносити муфти можна тільки після відключення кабелю та його заземлення.
6.2.40. Перекладання кабелів, що перебувають під напругою, допускається за необхідності із виконанням таких вимог:
– кабель, що перекладається, повинен мати температуру не нижчу за 5 0С;
– муфти на дільниці кабелю, що перекладається, мають бути жорстко закріплені хомутами на дошках;
– працювати слід в діелектричних рукавичках; зверху рукавичок для їх захисту від механічних пошкоджень одягаються брезентові рукавиці;
– роботу повинні виконувати працівники, які мають досвід прокладання кабелів, під керівництвом особи зі складу технічної адміністрації з групою V, під час перекладання кабелів напругою до 1000 В – з групою ІV.

Роботи в підземних спорудах

6.2.41. Огляд колодязів і роботи в них слід проводити за нарядом-допуском, форма якого наведена в додатку 4 СНиП ІІІ – 4.80*, не менш ніж двома особами. В цьому разі біля відкритого люка колодязя встановлюється попереджувальний знак або робиться огородження. В колодязі може знаходитися і працювати одна особа з групою ІІІ. В цьому випадку біля люка повинна чергувати друга особа.
Спускання в колодязь і робота в ньому без рятувального паска та страхувального каната, виведеного назовні, не допускається.
Огляд тунелів допускається проводити одній особі з групою ІV.
6.2.42. В колодязях, колекторах і тунелях, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, перед початком огляду або роботи перевіряється відсутність горючих і шкідливих для людини газів. Перевірку повинні проводити працівники, навчені користуванню приладами. Список цих працівників затверджується наказом по підприємству.
Під час відкривання колодязів (другої кришки) необхідно застосовувати інструмент, що не дає іскроутворення, а також уникати ударів кришки по горловині люка.
6.2.43. Перевірка відсутності газів за допомогою відкритого вогню забороняється.
У разі появи газу роботу в колодязях, колекторах і тунелях слід припинити, працівників вивести з небезпечної зони до виявлення джерела загазування і його усунення.
Для витіснення газів в колодязь нагнітається повітря від встановленого зовні вентилятора або компресора за допомогою рукава, що спускається в колодязь і не дістає дна на 0,25 м.
Забороняється застосовувати для вентиляції балони зі стисненими газами.
6.2.44. Перед початком роботи в колекторах і тунелях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, остання вводиться в дію на термін, що визначається місцевими умовами. Відсутність газу в цьому випадку можна не перевіряти.
6.2.45. Під час робіт в колекторах і тунелях повинні бути відкриті два люки або двоє дверей, щоб працівники розміщувалися між ними.
6.2.46. Під час робіт в колодязях розпалювати паяльні лампи, встановлювати балони з пропан-бутаном, розігрівати мастику та припій можна тільки зовні колодязя. Опускати в колодязь розплавлений припій і розігріту мастику слід в спеціальних ковшах та у закритих посудинах, підвішених за допомогою карабіна до стального каната.
В колекторах, тунелях, кабельних напівповерхах та інших приміщеннях, де прокладені кабелі, під час роботи з використанням пропан-бутану сумарна місткість балонів, розташованих в приміщенні, не повинна перевищувати 5 л.
Під час зазначених робіт слід застосовувати щитки з негорючого матеріалу, що обмежують поширення вогню.
Для гасіння пожеж має бути напоготові покривало з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті.
Після закінчення робіт балони з газом слід видалити, а приміщення провентилювати.
6.2.47. Під час пропалювання кабелів перебувати в колодязях забороняється, а в тунелях і колекторах допускається тільки на дільницях між двома відчиненими входами. Працювати на кабелях під час їх пропалювання забороняється. Для уникнення пожежі після пропалювання кабелі слід оглянути.
6.2.48. Під час тривалих робіт в колодязях, колекторах і тунелях час перебування в них визначає керівник робіт або працівник, який видає наряд, залежно від умов виконання робіт.
6.2.49. Перед допуском до робіт і проведенням огляду в тунелях захист від пожеж в них переводиться з автоматичної дії автоматичних установок пожежогасіння на дистанційне керування з вивішуванням на ключі керування плакату «Не вмикати! Працюють люди».
6.2.50. Палити (курити) в колодязях, колекторах і тунелях, а також поблизу відкритих люків забороняється.
6.2.51. Для освітлення робочих місць в колодязях і тунелях слід застосовувати світильники напругою 12 В або акумуляторні ліхтарі у вибухозахисному виконанні.

Роботи з паяльною лампою

6.2.52. Під час робіт з паяльною лампою слід керуватися такими вказівками:
– наливати в резервуар паяльної лампи гас або бензин не більше ніж на 3/4 його місткості;
– закручувати наливну пробку не менше ніж на чотири оберти;
– не наливати і не виливати пальне, не розбирати лампу, не відкручувати головку тощо поблизу вогню;
– не розпалювати паяльну лампу подачею бензину або гасу на пальник;
– не накачувати занадто паяльну лампу для запобігання її вибухам;
– не знімати пальник до спускання тиску;
– спускати тиск повітря з резервуару лампи через наливну пробку тільки після того, як лампа погашена і її пальник повністю охолонув;
– у разі виявлення несправностей (підтікання резервуара, витікання гасу через різьбу пальника тощо) негайно здати лампу в ремонт;
– заповнювати лампу тільки тією пальною рідиною, для роботи на якій вона призначена.



 
« Правила безпечного виконання робіт в охоронних зонах магістральних та міжпромислових трубопроводів   Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж »
электрические сети