Содержание материала

28 Акумуляторні батареї
Періодичність і обсяг випробувань пристроїв акумуляторних установок потрібно виконувати:
- при першому увімкненні (П) - за 28.1-28.6;
- під час капітального ремонту акумуляторної установки (К) - за 28.1, 28.3-28.7;
- у міжремонтний період технічного обслуговування (Т) - за 28.1-28.7.
Примітка 1. Випробування за 28.1 виконується для батарей теплових електростанцій один раз у один - два роки, а для батарей гідроелектростанцій і підстанцій - за необхідності; випробування за 28.2 виконується один раз на рік; за 28.3, 28.4 і 28.7 - не менше одного разу на місяць, за 28.5 (за пробами, взятими з контрольних елементів) - один раз на рік.
Найменування та зміст норм випробувань наведено в 28.1-28.7.
28.1 Вимірювання ємності акумуляторної батареї
Ємність акумуляторної батареї, яку приведено до температури 20 °С, має відповідати заводським даним. Ємність для акумуляторів С(СК) має бути не менше 70 % початкової після 15 років експлуатації, а для акумуляторів СН - не менше 80 % початкової після 10 років експлуатації.
28.2 Перевірка роботоздатності акумуляторної батареї, яку розташовано на підстанції під час поштовхових струмів
Значення напруги на виводах акумуляторної батареї при вимкнутому підзарядному агрегаті та розрядці батареї протягом не більше 5 с найбільший можливим струмом (але не більше 2,5 струму одногодинного режиму розряду) повинні забезпечувати надійну роботу приймачів постійного струму. Результати вимірювання порівнюють з попередніми.
28.3 Вимірювання густини електроліту
Густина електроліту повністю зарядженого акумулятора в кожному елементі в кінці заряду та в режимі постійного підзаряду, яку приведено до температури 20 °С, повинна відповідати таким значенням з допустимим відхиленням: для акумуляторів типу С (СК) - 1,205 ± 0,005, типу СН -1,22 ± 0,005 г/см3.
Температура електроліту під час заряду не повинна перевищувати: для акумуляторів типу С(СК) - плюс 40 °С, типу СН - плюс 45 °С.
Густина електроліту в кінці розряду має бути не менше 1,145 г/см3 для справних акумуляторів типу С (СК) та 1,15 - для СН.
28.4 Вимірювання напруги кожного елемента батареї
Напруга акумуляторів,що відстають, в кінці контрольного розряду не повинна відрізнятись більше ніж на 2 % від середньої напруги решти елементів, а кількість елементів, що відстають, не повинна перевищувати 3 % їх загального числа.
Напруга кінці розряду має становити:
для акумуляторів типів С (СК) і СН:
- при 3-10-годинному режимі розряду - не нижче 1,8 В;
- при 0,5-1 -2-годинному режимі розряду - не нижче 1,75 В;
для акумуляторів типу СН (СНК) з панцирними пластинами:
- при 1 - годинному режимі розряду - не нижче 1,7 В;
- при 2-6- годинному режимі розряду - до 1,75 В;
- при 7-10- годинному режимі розряду - до 1,8 В.
Напруга кожного елемента батареї, яка працює в режимі контрольного підзаряду, має становити 2,2 ± 0,05 В.
28.5 Хімічний аналіз електроліту
Сірчана кислота, яку призначено для виготовлення електроліту, має відповідати вимогам ГОСТ 667 для вищого і першого гатунків, а дистильована вода - величинам згідно з ГОСТ 6709.
Вимоги до сірчатої кислоти і електроліту наведено в таблиці 51.
Примітка. Для дистильованої води допускається наявність тих же домішок, що допускає ГОСТ 667 для акумуляторної кислоти, але в концентраціях, менших у десять разів.
28.6 Вимірювання опору ізоляції батареї
Вимірювання виконується мегаомметром на напругу 1 кВ. Опір ізоляції нової батареї напругою до 110 кВ має бути не менше 60 кОм, батареї напругою до 220 кВ - не менше 150 кОм.
Опір ізоляції батареї в експлуатації вимірюється штатним пристроєм з контролю ізоляції і повинен бути не менше значення, зазначеного в таблиці 52.
28.7 Вимірювання висоти осаду (шламу) в елементах
Між осадом і нижнім краєм пластин з позитивним зарядом має бути вільний простір не менше 10 мм.