Стартовая >> Книги >> Методика професійного навчання

Технологія формування нових знань - Методика професійного навчання

Оглавление
Методика професійного навчання
Методика вибору технологій навчання
Мотивація навчальної діяльності
Технологія формування нових знань
Технологія формування професійних дій
Технології проблемного навчання
Технологія контролю діяльності
Форми організації навчального процесу

ТЕМА 3: ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
Базові знання:
Дати визначення поняттям:

Методи навчання

Лекція

Бесіда

Розповідь

Пояснення

Цільова настанова:
У процесі вивчення теми формуються вміння:
– за наявними навчально-змістовими матеріалами та метою навчання визначати способи організації навчання відповідно до різних його типів;
– вибирати раціональні способи конспектування навчального матеріалу;
– розробляти технологію формування нових знань і подавати її у формі дидактичного проекту навчання конкретної теми.

Основна література
1. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Нар. укр. акад. – Х.: Вид – во НУА, 2005. - 360 с.
2. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образования – Х.: ЧП „Штрих”, 2003. – 480с.
3. Коваленко О.Е., Шматков Є.В. Методика професійного навчання. Тестові завдання для самостійної роботи: Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей – Х., 2005. – 439с.

План вивчення теоретичного матеріалу:
1. Мета та завдання проектування технології формування нових знань.
2. Сутність поняття „орієнтовна основа діяльності”.
3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань.
4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань.
5. Правила виконання зарисовок на дошці.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Мета діяльності формування нових знань є формування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які надалі забезпечать правильність її виконання.

Орієнтована основа діяльності в педагогіці та психології
умовно називають «Орієнтири» навчальної діяльності.

Важливо не тільки продемонструвати, як вирішується проблема, але й розкрити процес її вирішення.

Провідною метою розробки технологій формування нових знань є проектування та реалізація оптимальної орієнтовної основи діяльності, що дозволить сформувати необхідні якості професійних дій.

2. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ”.

Орієнтована основа діяльності містить наступні складові:

  • Образ кінцевого продукту

або уявлення про кінцевий результат. У теоретичному навчанні це відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному навчанні – деякі зразки, макети, моделі.

2. Об'єкт перетворення
або матеріал для діяльності та її предмет. У практичному навчанні це заготовки, матеріали, майданчики для монтажу, пристрої, які необхідно відремонтувати, тощо, а в теоретичному навчанні – умови задач, завдань, питання, сформульована проблема і т. ін.

3. Засоби діяльності, тобто інструменти, інструкції та креслення, карти, таблиці, алгоритми й формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки.

4.Технологія діяльності
або уявлення про способи її здійснення, які містять склад прийомів, їхню послідовність, подану у формі карт, таблиць, навчальних елементів, методику вибору, порядок рішення, вказівки й інструкції.

ООД може містити різний склад названих вище елементів і відповідно до цього може бути повною або неповною.
Перший тип навчання - неповна орієнтована основа (вихідні дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту).
Навчання здійснюється методом «проб і помилок», процес його формування відбувається повільно, із великою кількістю помилок.

Другий тип навчання – повна ООД
За наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, що подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в окремій формі, стосовно конкретної ситуації. Викладач, подаючи навчальний матеріал, демонструє кожен крок діяльності щодо конкретного завдання. При цьому формування діяльності відбувається безпомилково й швидко, але ступінь його узагальнення та перенесення на нестандартні ситуації обмежений складом конкретних умов його використання.

Третій тип навчання – повна орієнтована основа з використанням узагальнення та систематизації.
Це такий тип навчання, у разі якого орієнтири подані в узагальненому вигляді, притаманному класу явищ. Викладач не дає готових орієнтирів, а пояснює лише принципи їхнього формування.

Одне й те саме явище вивчається з використанням кожного з типів навчання. Визначимо, для яких ситуацій вслід застосовувати відповідні типи навчання.

Критерії вибору різних типів навчання


Тип навчання

Критерії вибору

За видом мети

За умовами навчання

За змістом навчального матеріалу

Перший тип навчання

Сформувати орієнтири діяльності, яка має репродуктивний характер, визначається самостійністю, міцністю, але не є розумною, розгорненою, узагальненою.

  • при наявності великої кількості навчального часу та часу на самостійну роботу;
  • при наявності досвіду самостійного навчання і вибору способів навчання;
  • при наявності навчальної та допоміжної літератури;
  • при наявності сформованої професійної мотивації

Коли зміст навчального матеріалу не пов'язаний із майбутньою практичною діяльністю учня

Другий тип навчання

Сформувати орієнтири алгоритмічної діяльності, що характеризується міцністю виконання, результатом якої є швидкість, точність виконання операцій (вхідний інструктаж у виробничому навчанні).

  • при відсутності базових знань у підготовці учня;
  • при відсутності професійного досвіду і практичних умінь;
  • при відсутності здібностей самостійно здійснювати навчально-пізнавальну діяльність

У разі визначальної ролі технології діяльності та неможливості її освоєння без попереднього опису наочним і словесним способом

Третій тип навчання

Формування творчої діяльності, що характеризується міцністю, узагальненістю, розгорненням, самостійністю, розумністю, усвідомленістю.

  • при наявності базових знань в учнів;
  • при наявності часу;
  • при наявності відповідних засобів навчання

У разі можливості узагальнення
і систематизації навчального матеріалу таким чином, щоб загальні принципи можна було застосувати до окремих випадків

3. ДИДАКТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Етапи процесу формування нових знань

актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань і вмінь;

• формування пізнавальних і професійних мотивів;

• аналіз мети повідомлення;

• первинне усвідомлення і сприйняття учнями інформації про ООД;

• осмислення внутрішніх закономірностей і зв'язків з іншими вивченими поняттями і явищами;

• узагальнення і систематизація понять згідно з досвідом практичної діяльності;
• підбиття підсумків.

Перевагами такого методу є:
• вплив слова викладача на керування пізнавальною діяльністю, вплив на думку та почуття учнів;
• вплив на свідомість учнів шляхом висловлювання ставлення викладача до інформації, унаслідок чого з’являється можливість виховання через навчання;
• рухомість, гнучкість, можливість включати різноманітні засоби і прийоми, враховуючи різноманітність спеціальностей і спеціалізацій;
• можливість постійно використовувати нові дані, підходи, що не знайшли свого відображення в навчальній літературі, можливість здійснення в мовленні зв’язку теорії з практикою.
• економія часу на вивчення обов’язкового матеріалу шляхом виключення дублювання.

Лекція складається з таких частин:
Вступу
у якому викладається значення розглядуваного питання, план пояснення, формується пізнавальний інтерес;

• Теоретичний аналіз проблеми
та її експериментальна апробація (ООД з усіма чотирма компонентами, які задані способом, прийнятним для обраного типу навчання);

• Приклади, що ілюструють вияв визначеної закономірності в природі та техніці;

• Технічне використання результатів і наслідок цього;

• Перспективи подальшого розвитку теорії та практики.

Розповідь є більш короткою, ніж лекція, і охоплює, як правило, тільки певну частину заняття.

Будь-яка розповідь обов’язково має сюжет і включає такі етапи або компоненти:
• вступ
(порушується проблема, з'ясовуються розбіжності та їхня сутність, труднощі їхнього вирішення і використання накопиченого досвіду, формується активність та інтерес, збуджуються емоції, загострюється увага і бажання довідатися про головне);

• кульмінаційна частина,
що містить пошук і вирішення проблеми (обґрунтування, опис і проведення дослідів, вивчення приладів, процесів, логічні міркування); між зав'язкою і кульмінацією немає чітких меж, обґрунтування проблеми поступово переходить у розкриття її сутності;

• закінчення,
що є розкриттям наслідку, який випливає з проблеми: практичне використання результатів для подальшого розвитку науки, техніки і виробництва.

Пояснення як метод викладання відрізняється і структурою, і функціями.
Основною функцією пояснення є доказовий виклад орієнтовної основи діяльності, пов'язаної з вивченням правил, законів, математичних і фізичних дій, професійних дій, законів, явищ.

Структура пояснення має містити:

опис об'єкта або його вихідного стану;

порівняння об'єкта з попередніми об'єктами;

визначення завдання або опис образу продукту діяльності;

міркування про те, що є умовами перетворення або вирішення завдання: що з чим пов'язане, що на що впливає, якою є динаміка взаємодії деталей і вузлів, явищ і процесів, визначення сутності загального принципу роботи, практична оцінка об'єкта і його значення в технології;

способи дії або впливу на об'єкт із метою його перетворення, а також технологія перетворення.

Інструктаж – це виклад, що має характер вказівок і попереджень, які належать до практичного виконання завдань.

Характеристика діяльності викладача при проведенні інструктажів

Вид інструктажу

Мета інструктажу

Діяльність викладача, майстра або інструктора

Вступний

Активізація уваги, мотивація діяльності, ознайомлення з діяльністю й умови її здійснення.
Повна ООД. Другий тип навчання.

Ознайомлення із завданнями, цілями та змістом діяльності. Аналіз засобів діяльності (інструментів, матеріалів, організації робочого місця). Характеристика результатів виконання діяльності. Умови виконання діяльності та правила техніки безпеки при її здійсненні. Технологія й організація робіт

Поточний індивідуальний

Перевірка і коректування діяльності учнів, розв’язання незасвоєних положень окремим учням.
Неповна ООД, повна ООД.

Перевірка устаткування, оцінка готовності робочого місця. Перевірка засвоєння ООД. Роз'яснення положень вступного інструктажу. Перевірка первинного виконання. Організація праці учнів

Поточний груповий

Коректування дій групи при роз’ясненні окремих положень.

Аналіз типових помилок у дії, роз'яснення причин і способів їхнього усунення

Заключний

Аналіз, коригування й узагальнення результатів.

Перевірка результатів згідно з наявними критеріями, обговорення порядку та якості виконання роботи

Дидактичні характеристики основних методів навчання

Метод навчання

Мета використання

Структура діяльності

Лекція

Розкриття значних за обсягом питань, узагальнення засвоєного матеріалу

Вступ (значення цього питання, план пояснення).
Теоретичний аналіз проблеми та її експериментальна апробація (ООД з усіма чотирма компонентами, заданими прийнятним для обраного типу навчання способом).
Приклади, що ілюструють вияв визначеної закономірності в природі та техніці.
Наслідок і технічне використання результатів.
Перспективи подальшого розвитку теорії та практики

Розповідь

Необхідність виховання і розвитку учнів шляхом емоційного впливу.

Вступ (порушується проблема).
Кульмінаційна частина – пошук і вирішення проблеми.
Закінчення – розкриття наслідку, що випливає з проблеми: практичне використання результатів, подальший розвиток науки, техніки, виробництва

Пояснення

Доказовий виклад орієнтовної основи діяльності, пов’язаної з вивченням правил, законів, математичних і фізичних дій, професійних дій, явищ.

Опис об'єкта або його вихідного стану.Порівняння об'єкта з попередніми.Визначення завдання або опис образу продукту діяльності.Міркування про те, що є умовами перетворення або рішення завдання. Способи дії або впливи на об'єкт із метою його перетворення, технологія

4. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНСПЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

Конспектування має велике значення для процесу засвоєння навчального матеріалу, тому що воно:
• дозволяє збільшити час надходження інформації до довгострокової пам'яті, повторити її ще раз, що робить навчання більш ефективним;
• підтримує увагу слухачів і заважає їм відволікатися;
• організовує сприйняття, робить його більш упорядкованим, сприяє концентрації уваги на основних моментах;
• сприяє кращій фіксації в пам'яті учня навчального матеріалу, оскільки те, що записала людина, фіксується в пам'яті міцніше, ніж те, що вона почула, а те, що вона намалювала – міцніше, ніж те, що побачила.

Вимоги, що пред’являються до конспектування.

° дозволяє збільшити час надходження інформації до довгострокової пам'яті, повторити її ще раз, що робить навчання більш ефективним;

° підтримує увагу слухачів і заважає їм відволікатися;
організовує сприйняття, робить його більш упорядкованим, сприяє концентрації уваги на основних моментах;

° сприяє кращій фіксації в пам'яті учня навчального матеріалу, оскільки те, що записала людина, фіксується в пам'яті міцніше, ніж те, що вона почула, а те, що вона намалювала – міцніше, ніж те, що побачила.

Для навчання студентів або учнів роботі над конспектом слід дотримуватися певних правил:

  • Мовленнєве акцентування
  • Диктування навчального матеріалу.
  • Диктування мусить поєднуватися з міркуваннями, узагальненнями, спільною розумовою діяльністю.

При цьому можливі різні послідовності дій учасників освітнього процесу:
Перший спосіб
пояснення певного циклу міркувань, думок і умовиводів; виклад припиняється, викладач відповідає на питання і надає 3–5 хвилин для самостійного запису учнями почутого. Цей метод дуже ефективний, але для його здійснення необхідно багато часу, якого у викладача, як правило, немає.

Другий спосіб
використання сучасних методів із залученням технічних і дидактичних засобів.

Третій спосіб
викладач має заздалегідь уявити записане в студентському конспекті, бачити перед собою його сторінки й уявляти стан студента, який над ним працює. Добре продумана схема записів дає великий виграш у часі, сприяє виділенню і засвоєнню основного матеріалу уроку, полегшує домашню підготовку учнів, спрямовує і систематизує їхні відповіді.

4. Складаючи схеми записів на уроці, необхідно дотримуватися таких принципів:
• не дублювати підручник;
• скорочувати обсяг записів із метою економії часу, частіше використовувати узагальнені схеми й таблиці;
• виділяти найголовніше і найважче в матеріалі заняття;
• намагатися полегшити самостійну роботу учнів, даючи більш докладні інструкції, алгоритми їхньої навчальної діяльності;
• застосовувати прийоми логічних узагальнень, систематизації навчального матеріалу, уникаючи розпливчастих міркувань.

Викладаючи технічні дисципліни, необхідно обов'язково записувати в конспектах:

° назви тем і розділів;

° висновки з дослідів, спостережень;

° формулювання законів і правил;

° формули та їхнє виведення;

° рисунки, схеми, діаграми, пояснення до рисунків, схем, формул;

° розв’язання задач.

5. ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ЗАРИСОВОК НА ДОШЦІ.

Записи на дошці викладач мусить вести чітко, акуратно, великими літерами, дотримуючись певного порядку і загальноприйнятих правил і стандартів. При цьому необхідно враховувати особливості процесу сприйняття візуальної інформації.

Сприйняття візуальної інформації підпорядковується низці правил.
1. Вертикальна лінія сприймається як більш довга, ніж горизонтальна, хоча вони і будуть рівними за величиною. Наслідком цього є те, що текст, надрукований у стовпчик, зчитується повільніше, ніж цей же текст, надрукований ширшим планом.

2. Лінії без розривів, із плавними заокругленнями зчитуються в 0,3 рази довше, ніж лінії з різко вираженими кутами. Звідси випливає, що друкований або написаний друкованими літерами текст сприймається в 0,3 рази швидше, ніж просто написаний. Не випадково на телеекрані кути плавно зрізані. Це необхідно для того, щоб дати оку можливість «вискочити» за рамку, продовжити уявлення.

3. Зір вимагає групування інформації.
• Найбільше число вертикальних переліків імен, найменувань, що запам'ятовує людина, - це 7± 2.
• Парне число вертикально записаних переліків запам’ятовується гірше.

  • Величина букв на дошці залежить від величини аудиторії та відстані від дошки до студентів. Психологи визначили величину букв, необхідну для комфортного і граничного зору.

Залежність величини букв, написаних на дошці, від розмірів аудиторії


Величина букв (см)

Довжина аудиторії (см)

Граничний зір

Комфортний зір

1

3

2

2

5

3

3

7

4

4

9

5.5

5

10-11

6-7

Букву висотою в 1 см буде видно на відстані 4 жіночих або 3 чоловічих кроків.

5. Найкраще сприймається інформація, розташована на дошці в
правому верхньому куті. Величина запам'ятовування інформації, розташованої на дошці, наведена на рис. 1.

дошка

Рис. 1. Запам'ятовування інформації, розташованої на дошці.

6. Сприйняття інформації, що читається, залежить від кольору друку, крейди й колірного фону:
• зелений колір діє на людину заспокійливо;
• блакитний і жовтий кольору теж заспокоюють сангвініка і холерика, хилять до сну флегматика, настроює до замкнутості меланхоліка;
• червоний колір діє збуджуюче на всі типи нервової системи.

«У найзагальніших елементарних виявах, незалежно від структури й форми матеріалу, на поверхні якого ми його спостерігаємо, колір впливає на зір, якому він головним чином і призначений, і через це посередництво й на душу» (І.В. Гете «Вченні про кольори» )

До педагогічних рисунків висувається низка вимог, серед яких головними є:

• схематичність і простота;

• швидкість виконання;

• правильна передача виду і форми предмета;

• послідовність виконання рисунка згідно з ходом пояснення матеріалу.

Типові помилки при складанні малюнків

недотримання масштабу і відносних розмірів окремих елементів рисунка;

відсутність осей, унаслідок чого не можна уявити можливості повороту деталей;

неправильне штрихування;

зсув різних видів графічних зображень в одному рисунку;

недотримання вимог ДЕСТа в позначеннях, розмірах і розташуванні елементів схем.

Послідовність діяльності викладача з проектування технологій формування нових знань:

1 етап.
Мета і порядок виконання: визначення елементів ООД на підставі аналізу змісту або дидактичних матеріалів із заданої теми (тексту, плану, логічної структури).

Результат : перелік елементів ООД із їхнім описом.

2етап .
Мета і порядок виконання:визначення й обґрунтування типу навчання, мета якого – оптимізувати навчання визначеної теми на основі аналізу оперативних цілей навчання і виявлення характеристик формованих дій.

Результат: тип навчання і схема ООД, виконана у формі алгоритму діяльності учнів.

3 етап.
Мета і порядок здійснення: вибір й обґрунтування способів діяльності викладача в процесі повідомлення нових знань на підставі аналізу умов навчання.

Результат: обраний метод повідомлення нових знань, структура діяльності викладача під час повідомлення.

4 етап
Мета і порядок виконання: вибір і розробка способів і засобів конспектування.

Результат: порядок організації конспектування, оформлення дошки і засобів наочності.

5 етап
Мета і порядок виконання: перевірка правильності побудови технології формування нових знань із погляду дотримання закономірностей процесу сприйняття інформації, педагогічних і психологічних закономірностей процесу навчання технічних дисциплін.

Результат: перевірка реалізації кожної закономірності.

Алгоритм діяльності викладача

Рис. 2 Алгоритм діяльності викладача із розроблення технологій формування ООД (технологій вивчення нового матеріалу)

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Завдання 5. Користуючись підручником [3], надати відповідь на тести, визначивши номера або набір номерів відповідей.


3апитання

Відповідь

8.13


8.25


8.33

А) Матеріальна дія…
Б) Мовна дія…
В) Рецептивна дія…
Г) Розумова дія…

8.34


8.37


8.42


8.47

1. На увагу учнів….
2. На їх уяву…
3. На чуття (емоції)
4. На пам’ять….
5. На мислення…..
6. На волю……

Завдання 6: Наведіть приклади. організації навчання для тієї ж теми згідно з першим, другим і третім типам навчання.
Завдання виконаєте в наступній послідовності дій:
• на основі аналізу змісту виділити основні елементи ООД і представити їх у формі плану викладу;
• на основі аналізу оперативних цілей і характеристики формованих дій визначити доцільний тип навчання з обґрунтуванням;
• розробити у вигляді алгоритму структуру ООД у відповідності із заданим типом навчання.

Завдання 7. Вибрати раціональний спосіб конспектування навчального матеріалу та розробити ескіз конспекту й ескіз заповнення дошки в процесі викладу.

Завдання 8. Для заданої теми навчального матеріалу розробити технологію формування нових знань, представивши її у формі наступних документів:

1. Перелік елементів ООД з їх описом;
2. Тип навчання і схема ООД, виконана у формі алгоритму діяльності учнів;
3. Обраний метод повідомлення нових знань, структура діяльності викладача при повідомленні;
4. Порядок організації конспектування і ескіз оформлення дошки і засобів наочності;
5. Перевірка реалізації кожної закономірності, правила і коректування технології.



 
« Исследование условий электробезопасности в сети с изолированной нейтралью   Методичні вказівки до виконання дипломного проекту »
электрические сети