Міністерство енергетики України
ГКД 34.20.174-96
КЛІМАТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
Типова інструкція
НДІ Енергетики Київ 1998
Передмова
1 РОЗРОБЛЕНО НІЦ "Електромережа" НДІЕнергетики УНВО "Енергопрогрес"
2 ВИКОНАВЦІ В.Б. Норожний, С.Я. Кинжевська
3 УЗГОДЖЕНО Управлінням електрифікації та електричних мереж Міненерго України,
I.I. Ільенко
4 ЗАТВЕРДЖЕНО 1996-11-26 Управлінцям науково-технічного
прогресу та екології Міненерго України,
Є.В. Савченко
5 РОЗРОБЛЕНО ВПЕРШЕ
6 СТРОК ПЕРЕВІРКИ 2001 рік
Вступ
Основні положення інструкції враховують рекомендації для повітряних ліній електропередавання МЕК, що дає можливість узгодити правила проектування та будівництва споруд електричних мереж в Україні з вимогами міжнародних стандартів.
Вихідними даними для вибору механічної міцності повітряних ліній електропередавання є кліматичні дії (вага ожеледно-паморозевих відкладень, швидкість вітру та їх складова), що розраховуються за відповідними даними метеостанцій,
Приймаючи до уваги велику вартість метеорологічної інформації та складність її обробки УНВО "Енергопрогрес" у 1994 p. видало довідковий посібник з питань кліматичних навантажень *, в якому наведені значення кліматичних дій та навантажень на умовні повітряні лінії електропередавання, розраховані для кожної метеостанції України. Однак ще й досі не існує єдиного математично обгрунтованого методу перенесення вихідних даних на будь-яку точку (майданчик), територію майбутнього будівництва, що зумовило необхідність розробки цієї типової інструкції.
Типова інструкція вміщує правила та способи вибору джерела вихідної інформації (розрахункові метеостанції) й оцінення значення кліматичних навантажень у будь-якій точці території, враховуючи ц мікрокліматичні особливості.
Типова інструкція передбачає можливість комп'ютерної обробки вихідних даних і одержання результатів.
Програмне забезпечення розрахунків знаходиться в НІЦ "Електромережа" НДІЕнергетики (254112, Київ, вул.Дорогожицька, 11/8).
У разі відсутності необхідної для автоматичних розрахунків технічної бази використовується напівавтоматичний метод одержання результатів.
Під час розробки остаточної редакції типової інструкції враховані зауваження та пропозиції рецензентів-фахівців Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, інститутів "Укренергомереж-проект" і "Київпромелектропроект".
*) Нарожний В.Б., Княжевська С.Я., Глей Л.Б. Кліматичні навантаження на повітряні лінії електромереж: Довідковий посібник. -К.: Енергопрогрес, 1994. -212 с. (Ред.)
УДК 621.3.551.5 ГКД 34.20.174-96
КЛІМАТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
Типова інструкція
КЛИМАТИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ СТРОИТЕЛЬСТВА И ЭКСПЛУАТАЦИИ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЕЙ
Типовая инструкция
Чинний від 1998-05-01
1 Галузь використання
1.1 Ця типова інструкція (далі - інструкція) встановлює порядок визначення кліматичних умов і навантажень у будь-якій точці території України за даними, розрахованими для умовних ПЛ, що розташовуються на території метеостанцій.
1.2 Вимоги інструкції обов'язкові для працівників підприємств та організацій Міненерго України.
2 Визначення, позначення та скорочення
У цій інструкції подані такі терміни та визначення:
- базова форма рельєфу - відкрите рівне місце, до якого зводяться значення параметрів кліматичних навантажень для їх порівняння;
- балка - ерозійна долина з пологими схилами та плескатим днищем, без постійного водотоку. Схили балки задерновані, часто зарослі чагарником або лісом, днище сухе, зволожене або заболочене. Балки поширені переважно в лісостеповій і степовій зонах України;
- верхня частина схилу - верхня третина схилу;
- вершина - відносно підвищена чи ізольована частина гірського хребта, гори, височини, горба, що має крутість схилу не більше 3°;
- висотний параметр кліматичного навантаження - параметр, який кількісно дорівнює модулю вертикальної складової градієнта навантаження в однорідних умовах їх формування. На практиці висотний параметр визначається як відношення значення навантаження в кожній точці до значення її абсолютної позначки над рівнем моря;
- височина-ділянка земної поверхні, що лежить вище від навколишніх просторів;
- відкрите рівне місце - нерозчленований рельєф з ухилом місцевості менше 2°, не захищений на відстані не менше 5 км великими формами рельєфу;
- відносне перевищення (амплітуда) рельєфу - різниця позначок між сусідніми вододілами й тальвегом;
- вододіл - межа між басейнами суміжних водних систем; проходить через найвищу точку земної поверхні;
- гіпсометрична однорідність рельєфу - однорідність за висотним показником;
- пагорб - окреме невелике підвищення, висота якого не перевищує 200 м, з невиразною підошвою (основою горба);
- долина - увігнута лінійно-витягнута форма рельєфу, в якій виділяються схили (борти) і дно. Для руслових долин характерне дно із плавним похилом у одному напрямку, для безруслових (сухих) долин - нерівний поздовжній профіль;
- експозиція схилу - орієнтація схилів місцевості по відношенню до частин світу, за допомогою чого визначається в даній місцевості підлеглість діям вітру того чи іншого напрямку;
- елементарний басейн - поверхня між тальвегами сусідніх долин, балок, лощовин;
- зведений параметр навантаження - значення висотного параметра, зведене до єдиної базової форми рельєфу за допомогою системи поправочних коефіцієнтів;
- кліматичні дії - метеорологічні параметри, що впливають на режим роботи ПЛ, зведені до розмірності навантажень;
- кліматичні навантаження - навантаження на елементи ПЛ від кліматичних дій, що мають заданий період повторюваності;
- лінія вододілу - лінія, що з'єднує найвищі точки вододілу;
- лінія стоку - найкоротша відстань від вододіла до тальвега;
- метеостанція - установа, яка за єдиною методикою та встановленою програмою провадить регулярні спостереження за станом атмосфери, що є джерелом вихідної інформації про клімат;
- навітряний схил - схил, експозиція якого перпендикулярна до пануючого напрямку вітру або становить відхилення від перпендикуляра не більше 45° ;
- нижня частина схилу - нижня третина схилу;
- ожеледно-вітровий пост (ОВП) - пункт для проведення регулярних спостережень за обледенінням і вітром за скороченою програмою;
- паралельний схил - схил, експозиція якого паралельна пануючому напрямку вітру або відхиляється від паралелі не більше ніж на 45° ;
- підвітряний схил - схил, захищений по відношенню до пануючого напрямку вітру навітряними та паралельними схилами ;
- ПЛ - повітряні лінії електропередавання;
- плато - рівнина висотою від 200 до 500 м над рівнем моря з плоскою
або хвилястою, слаборозчленованою поверхнею, відокремлена від сусідніх ділянок чіткими уступами;
- РЕМ - район електричних мереж;
- район метеостанції (радіус дії метеостанції) - відстань від метеостанції (не більше 100 км), на якій зберігаються в прийнятих межах точності значення меіеоролоіічних параметрів, що вимірюються на даній станції; .
- розрахункова метеостанція - метеостанція, дані якої залучаються для переносу на місцевість;
- розрахункова точка місцевості (об'єкта) - точка (район), до якої адаптуються дані метеостанції;
- середня частина схилу - частина схилу, розташовано між верхньою та нижньою його частинами;
- схил - частина височини, що розташовується між вершиною та підошвою, між лініями вододілу та тальвегу;
- тапьвее - лінія, що з'єднує найнижчі точки дна від’ємних форм рельєфу, має схил у одному напрямку;
- улоговина - увігнута форма рельєфу замкнена з усіх боків (безстічна) або відкрита з одного чи двох протилежних боків (дренована);
- умовні ПЛ - ПЛ, розташовані на території метеостанцій, з діаметром проводу 10 мм, що підвішується на висоті 10 м;
- яр - ерозійна долина, утворена тимчасовим водотоком, довжиною від сотень метрів до кількох кілометрів, шириною та глубиною від кількох до десятків метрів. Для ярів характерні круті схили й розгалуженість.
