Стартовая >> Документация >> Воздушные линии >> Кліматичне забезпечення будівництва та експлуатації електричних мереж

Кліматичне забезпечення будівництва та експлуатації електричних мереж

Оглавление
Кліматичне забезпечення будівництва та експлуатації електричних мереж
Загальні положення
Вибір розрахункових метеостанцій
Визначення кліматичних навантажень
Приклад визначення однорідності фізико-географічних умов
Способи картографічної обробки
Визначення навантажень у заданій точці території

Міністерство енергетики України
ГКД 34.20.174-96
КЛІМАТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
Типова інструкція
НДІ Енергетики Київ 1998

Передмова
1 РОЗРОБЛЕНО НІЦ "Електромережа" НДІЕнергетики УНВО "Енергопрогрес"
2 ВИКОНАВЦІ В.Б. Норожний, С.Я. Кинжевська
3 УЗГОДЖЕНО Управлінням електрифікації та електричних мереж Міненерго України,
I.I. Ільенко
4 ЗАТВЕРДЖЕНО 1996-11-26 Управлінцям науково-технічного
прогресу та екології Міненерго України,
Є.В. Савченко
5 РОЗРОБЛЕНО ВПЕРШЕ
6 СТРОК ПЕРЕВІРКИ 2001 рік


Вступ

Основні положення інструкції враховують рекомендації для повітряних ліній електропередавання МЕК, що дає можливість узгодити правила проектування та будівництва споруд електричних мереж в Україні з вимогами міжнародних стандартів.
Вихідними даними для вибору механічної міцності повітряних ліній електропередавання є кліматичні дії (вага ожеледно-паморозевих відкладень, швидкість вітру та їх складова), що розраховуються за відповідними даними метеостанцій,
Приймаючи до уваги велику вартість метеорологічної інформації та складність її обробки УНВО "Енергопрогрес" у 1994 p. видало довідковий посібник з питань кліматичних навантажень *, в якому наведені значення кліматичних дій та навантажень на умовні повітряні лінії електропередавання, розраховані для кожної метеостанції України. Однак ще й досі не існує єдиного математично обгрунтованого методу перенесення вихідних даних на будь-яку точку (майданчик), територію майбутнього будівництва, що зумовило необхідність розробки цієї типової інструкції.
Типова інструкція вміщує правила та способи вибору джерела вихідної інформації (розрахункові метеостанції) й оцінення значення кліматичних навантажень у будь-якій точці території, враховуючи ц мікрокліматичні особливості.
Типова інструкція передбачає можливість комп'ютерної обробки вихідних даних і одержання результатів.
Програмне забезпечення розрахунків знаходиться в НІЦ "Електромережа" НДІЕнергетики (254112, Київ, вул.Дорогожицька, 11/8).
У разі відсутності необхідної для автоматичних розрахунків технічної бази використовується напівавтоматичний метод одержання результатів.
Під час розробки остаточної редакції типової інструкції враховані зауваження та пропозиції рецензентів-фахівців Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, інститутів "Укренергомереж-проект" і "Київпромелектропроект".
*) Нарожний В.Б., Княжевська С.Я., Глей Л.Б. Кліматичні навантаження на повітряні лінії електромереж: Довідковий посібник. -К.: Енергопрогрес, 1994. -212 с. (Ред.)


УДК 621.3.551.5 ГКД 34.20.174-96
КЛІМАТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
Типова інструкція
КЛИМАТИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ СТРОИТЕЛЬСТВА И ЭКСПЛУАТАЦИИ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЕЙ
Типовая инструкция
Чинний від 1998-05-01

1 Галузь використання

1.1 Ця типова інструкція (далі - інструкція) встановлює порядок визначення кліматичних умов і навантажень у будь-якій точці території України за даними, розрахованими для умовних ПЛ, що розташовуються на території метеостанцій.
1.2 Вимоги інструкції обов'язкові для працівників підприємств та організацій Міненерго України.

2 Визначення, позначення та скорочення

У цій інструкції подані такі терміни та визначення:

- базова форма рельєфу - відкрите рівне місце, до якого зводяться значення параметрів кліматичних навантажень для їх порівняння;
- балка - ерозійна долина з пологими схилами та плескатим днищем, без постійного водотоку. Схили балки задерновані, часто зарослі чагарником або лісом, днище сухе, зволожене або заболочене. Балки поширені переважно в лісостеповій і степовій зонах України;
- верхня частина схилу - верхня третина схилу;
- вершина - відносно підвищена чи ізольована частина гірського хребта, гори, височини, горба, що має крутість схилу не більше 3°;
- висотний параметр кліматичного навантаження - параметр, який кількісно дорівнює модулю вертикальної складової градієнта навантаження в однорідних умовах їх формування. На практиці висотний параметр визначається як відношення значення навантаження в кожній точці до значення її абсолютної позначки над рівнем моря;
- височина-ділянка земної поверхні, що лежить вище від навколишніх просторів;
- відкрите рівне місце - нерозчленований рельєф з ухилом місцевості менше 2°, не захищений на відстані не менше 5 км великими формами рельєфу;
- відносне перевищення (амплітуда) рельєфу - різниця позначок між сусідніми вододілами й тальвегом;
- вододіл - межа між басейнами суміжних водних систем; проходить через найвищу точку земної поверхні;
- гіпсометрична однорідність рельєфу - однорідність за висотним показником;
- пагорб - окреме невелике підвищення, висота якого не перевищує 200 м, з невиразною підошвою (основою горба);
- долина - увігнута лінійно-витягнута форма рельєфу, в якій виділяються схили (борти) і дно. Для руслових долин характерне дно із плавним похилом у одному напрямку, для безруслових (сухих) долин - нерівний поздовжній профіль;
- експозиція схилу - орієнтація схилів місцевості по відношенню до частин світу, за допомогою чого визначається в даній місцевості підлеглість діям вітру того чи іншого напрямку;
- елементарний басейн - поверхня між тальвегами сусідніх долин, балок, лощовин;
- зведений параметр навантаження - значення висотного параметра, зведене до єдиної базової форми рельєфу за допомогою системи поправочних коефіцієнтів;
- кліматичні дії - метеорологічні параметри, що впливають на режим роботи ПЛ, зведені до розмірності навантажень;
- кліматичні навантаження - навантаження на елементи ПЛ від кліматичних дій, що мають заданий період повторюваності;
- лінія вододілу - лінія, що з'єднує найвищі точки вододілу;
- лінія стоку - найкоротша відстань від вододіла до тальвега;
- метеостанція - установа, яка за єдиною методикою та встановленою програмою провадить регулярні спостереження за станом атмосфери, що є джерелом вихідної інформації про клімат;
- навітряний схил - схил, експозиція якого перпендикулярна до пануючого напрямку вітру або становить відхилення від перпендикуляра не більше 45° ;
- нижня частина схилу - нижня третина схилу;
- ожеледно-вітровий пост (ОВП) - пункт для проведення регулярних спостережень за обледенінням і вітром за скороченою програмою;
- паралельний схил - схил, експозиція якого паралельна пануючому напрямку вітру або відхиляється від паралелі не більше ніж на 45° ;
- підвітряний схил - схил, захищений по відношенню до пануючого напрямку вітру навітряними та паралельними схилами ;
- ПЛ - повітряні лінії електропередавання;
- плато - рівнина висотою від 200 до 500 м над рівнем моря з плоскою
або хвилястою, слаборозчленованою поверхнею, відокремлена від сусідніх ділянок чіткими уступами;
- РЕМ - район електричних мереж;
- район метеостанції (радіус дії метеостанції) - відстань від метеостанції (не більше 100 км), на якій зберігаються в прийнятих межах точності значення меіеоролоіічних параметрів, що вимірюються на даній станції; .
- розрахункова метеостанція - метеостанція, дані якої залучаються для переносу на місцевість;
- розрахункова точка місцевості (об'єкта) - точка (район), до якої адаптуються дані метеостанції;
- середня частина схилу - частина схилу, розташовано між верхньою та нижньою його частинами;
- схил - частина височини, що розташовується між вершиною та підошвою, між лініями вододілу та тальвегу;
- тапьвее - лінія, що з'єднує найнижчі точки дна від’ємних форм рельєфу, має схил у одному напрямку;
- улоговина - увігнута форма рельєфу замкнена з усіх боків (безстічна) або відкрита з одного чи двох протилежних боків (дренована);
- умовні ПЛ - ПЛ, розташовані на території метеостанцій, з діаметром проводу 10 мм, що підвішується на висоті 10 м;
- яр - ерозійна долина, утворена тимчасовим водотоком, довжиною від сотень метрів до кількох кілометрів, шириною та глубиною від кількох до десятків метрів. Для ярів характерні круті схили й розгалуженість.



 
« Инфракрасное диагностирование ВЛ   Монтаж вертикальных электродов заземления на ВЛ »
электрические сети