Стартовая >> Документация >> Охрана труда >> Інструкція з безпечної експлуатації влаштувань захисту від блискавки та від статичної електрики

Інструкція з безпечної експлуатації влаштувань захисту від блискавки та від статичної електрики

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ №

З БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВЛАШТУВАНЬ ЗАХИСТУ
ВІД БЛИСКАВКИ ТА ВІД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ



м. _____________________
20________ р.


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1.Дана інструкція призначена для електротехнічних робітників ЛВУМГ, що обслуговують системи блискавкозахисту.
1.2.Для захисту від прямих ударів блискавки застосовуються блискавковідводи, які складаються з блискавкоприймача, заземлювача та струмовідводу (спуску).
Блискавковідвід безпосередньо сприймає удар (розряд) блискавки, заземлювач використовується для відводу блискавки у землю. Струмовідвід – це металевий провідник, який з'єднує блискавкоприймач з заземлювачем.
1.3. Блискавковідводи конструктивно виконують: стержневими – у вигляді стержнів, що підіймаються над об'єктом; тросовими – у вигляді натягнутих над спорудою проводів (тросів); сітковий – у вигляді металевої сітки, натягнутої над захищаємою зоною.
1.4. Розмір імпульсного опіру заземлювача для кожного окремо стоячого або ізольованого блискавковідводу та для кожного струмовідводу тросового блискавковідводу повинен бути для блискавкозахисту І та ІІ категорії не більше 10 Ом, ІІІ категорії – не більше 20 Ом.
1.5. Захист від прямих ударів блискавки будівель та споруд, які відносяться по влаштуванню блискавкозахисту до ІІ категорії повинен бути виконаний одним з наступних способів:
- окремо стоячим або встановленим на будівлях неізольованими стержневими та тросовими блискавковідводами;
- шляхом накладання блискавкоприймальної сітки на плескатий металевий дах.
1.6. При влаштуванні стержневого блискавковідводу повинно бути прокладено не менш ніж два струмовідводи; при застосуванні зосереджених заземлювачів струмовідводи повинні бути прокладені по протилежних сторонах будівлі; при застосуванні протяжних заземлювачів та заземлюючих контурів струмовідводи повинні бути прокладені не рідше ніж через 25 м по периметру будівлі.
1.7. Блискавкоприймальна сітка повинна бути виконана з сталевої проволоки діаметром 6-8 мм та укладена на дах безпосередньо або під шар незаймистих утеплювачів або гідроізоляції. Сітка повинна мати чарунки площиною не більше 36 м2 для будівель І та ІІ категорії, та не більше 150 м2 для будівель ІІІ категорії. Вузли сітки повинні бути з'єднані зваркою. Струмовідводи, які з'єднують блискавкоприймальну сітку з заземлювачами, повинні бути прокладені не рідше ніж через кожні 25 м по периметру будівлі.
1.8. В якісті заземлювачів захисту від прямих ударів блискавки занурених в землю ємкостей дозволяється застосовувати магнієві протектори; проводник струмовідводу, що приеднується до нього, повинен мати діаметр не менше ніж 6 мм, а в корозійно-небезпечних грунтах – не менш ніж 8 мм та бути оцинкованим; імпульсний опір заземлювачів повинен бути не більше ніж 50 Ом.
1.9. Захист від електростатичної індукції забезпечується приєднанням всього обладнання та апаратів, які знаходяться в будівлях, спорудах та устаткуваннях, до захисного заземлення електрообладнання.
1.10. Захист від електромагнітної індукції виконується у вигляді влаштування через кожні 25-30 м металевих перемичок між трубопроводами та іншими протяжними металевими предметами, розташованих один від одного на відстані 10 см та менше.
1.11. Для захисту від заноса високих потенціалів по підземним комунікаціям їх необхідно при вводі в будівлю або споруду приєднувати до будь-якого заземлювача.
1.12. Для захисту від заноса високих потенціалів зовнішні наземні металеві конструкції та комунікації необхідно:
- на вводі в будівлю, що захищається, приєднати до заземлювача з імпульсним опіром не вище 10 Ом;
- на найближчої до споруди опорі приєднати до заземлювача з імпульсним опіром не вище 10 Ом.
1.13. Ввод в будівлю та споруджування мереж напругою до 1000 В, мереж телефону, радіо, сигналізації повинен виконуватись тільки кабелем.
1.14. В місці переходу повітряної лінії до кабелю металева броня та оболонка кабелю, а також штирі або крючки ізоляторів повітряної лінії повинні бути приєднані до заземлювача з імпульсним опіром не більше 10 Ом.
1.15. Штирі ізоляторів повітряної лінії на ближній опорі до місця переходу лінії до кабелю повинні бути приєднані до заземлювача з імпульсним опіром не більше 20 Ом.
1.16. Для металевих труб та вишек влаштування блискавкоприймачів та прокладка струмоотводів не є необхідним.
Значення імпульсного опіру заземлювачів для металевих та неметалевих труб та вишек повинно бути не більше 50 Ом.
1.17. Блискавкоприймачі виготовляються із сталі будь-яких марок різного профілю, перерізом не менше ніж 100 мм2 та довжиною не менше ніж 200 мм та захищені від корозії
1.18. З'єднання блискавкоприймачів з струмовідводами повинно виконуватись зваркою, а при неможливості застосування зварки допускається болтове з'єднання з переходним електричним опіром не більше ніж 0,05 Ом.
1.19. Всі влаштування блискавкозахисту вибухонебезпечних приміщень газопроводів повинні бути прийняті до експлуатації до початку випробування технологічного обладнання.
1.20. На кожну споруду блискавкозахисту повинен бути заведений паспорт, до якого додається схема блискавкозахисту, основні технічні та розрахункові дані, результати вимірювань та оглядів при прийманні влаштування від монтажної організації до експлуатації, результати послідуючих оглядів та вимірювань блискавкозахисту, зміни, які були внесені до влаштування у зв'язку з необхідністю поліпшення або часткової реконструкції захищаємої споруди, характер та час виробничих ремонтів та оглядів.
1.21. Щорічно перед грозовим сезоном перевіряють всі влаштування блискавкозахисту споруд газопроводів з урахуванням всіх змін в спорудах. За результатами перевірки складається план заходів по поліпшенню надійності блискавкозахисту на наступний грозовий період.
1.22. Додаткова перевірка блискавкозахисту виконується після кожної активної грозової діяльності в районі захищаємої споруди.
1.23. Всі виявлені під час перевірки дефектні блискавкоприймачі та струмовідводи, переріз яких зменшився більше ніж на 30 % від їх проектного значення, повинні бути повністю або частково замінені в залежності від пошкодження.
1.24. При великому оплавленні блискавкозахисту від удара блискавки вістря блискавкоприймача повинно бути відновлено або замінено.
1.25. Не рідше ніж 2 рази у 2 роки, при чому один раз літом при найбільше сухому грунті, а в другий раз – зимою при найбільшому промерзанні проводяться вимірювання опіру заземлюючого пристрою. Опір розтіканню струму заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 10 Ом.
1.26. Блискавкоприймачі треба охороняти від корозії оцинкуванням, лудінням, фарбуванням. Фарбування блискавкоприймачів виконується під час поточного ремонту, який виконується не рідше одного разу на рік. Під час поточного ремонту перевіряють стан елементів заземлюючого пристрою, належність ланцюга між контуром заземлення та заземлюючими елементами, вимірюють опір заземлюючого пристрою.
1.27. Не рідше ніж один раз на п'ять років виконується капітальний ремонт блискавкозахисту. При капітальному ремонті споруд блискавкозахисту виконують слідуючі роботи:
- перевірку стану елементів заземляючого пристрою шляхом вибіркового огляду елементів, які знаходяться у землі, та повністю усіх останніх елементів в межах їх доступності до огляду;
- перевірку ланцюга між контуром заземлення та заземленими елементами;
- перевірку надійності з'єднань заземлювачів з заземлюючими пристроями;
- вимірювання перехідного опіру заземлюючого пристрою.
1.28. Під час міжремонтних оглядів та випробувань без виводу блискавкозахисту до ремонту перевіряють стан елементів заземлюючого пристрою та блискавкозахисту після інтенсивного впливу грозового розряду.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.

2.1. Перед початком роботи робітник повинен надіти спецодяг та, при потребі, спеціальне взуття та засоби індивідуального захисту, перевіривши строк їх використання.
2.2. Перевірити справність ручного інструменту
- держаки кусачок і плоскогубців повинні бути ізольовані;
- робоча частина викрутки має бути правильно заточена, а держак міцно насаджений та ізольований;
- гайкові ключі мають бути справні і відповідати розміру гайок.
Забороняється застосовувати прокладки та подовжувати ключі трубами.
2.3. Ручний інструмент слід зберігати в переносному ящику або спеціальній сумці для інструменту.
2.4. Під час роботи з автовишки слід користуватись монтажним поясом.
2.5. Перевірити наявність та справність заземлення зовнішніх металевих конструкцій та комунікацій. Забороняється використовувати для заземлення будь-які провідники, не призначені для цієї мети, а також приєднувати скруткою заземлення.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

3.1. Забороняється проводити будь-які роботи по обслуговуванню блискавкозахисту під час грози або її наближення .
3.2. Працювати з опущеними і застебнутими біля кистей рук рукавами одягу та в головному уборі.
3.3. При роботі на драбинах слід користуватись легкими і міцними переносними драбинами і стрем'янками. Східці мають бути прямокутні, врізані. Забороняється застосувати драбини, збиті цвяхами, без врізання східців і без стяжки тягів болтами, а також без гострих металевих шипів (при роботі на м'яких підлогах) та гумових наконечників (при роботі на твердих підлогах).
Драбина не повинна прогинатись під вагою робітника. Розсувні драбини мають бути міцно з'єднані між собою гаками, що не допускають довільного розсування під час роботи.
3.4. Забороняється для підставок використовувати випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Необхідно користуватись підставками типової конструкції.
3.5. Електрифікований інструмент (дрилі, гайкокрути, шліфувальні машини та ін.) застосовувати за умов повної його справності та при напрузі не більше 220 В.
Корпус електроінструменту І класу має бути заземлений.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. По закінченні роботи робітник повинен:
- прибрати інструмент, прилади, пристрої;
- зняти спецодяг, захисні та запобіжні засоби і пристрої очистити від пилу та іншого бруду і віднести у відведене для зберігання місце та переодягтися. Потім вимити обличчя і руки водою з милом.
4.2. Повідомити безпосереднього керівника або особу, яка його замінює, про закінчення роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ.

5.1. При виникненні аварійних ситуацій електромонтер повинен негайно вимкнути струм у разі:
- пожежі в зоні роботи;
- травми, що трапилась з кимсь із робітників;
- витоку газу;
- короткого замикання в електроустановках, що не відключилось.
5.2. Помітивши загорання, робітник повинен негайно приступити до гасіння пожежі наявними засобами і повідомити безпосереднього керівника або особу, яка його замінює.
Безпосередній керівник або особа, яка його замінює, визначає обсяги пожежі та можливі шляхи її поширення.
5.3. Якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, робітник або керівник бригади повинен викликати найближчу пожежну команду по телефону чи будь-якими засобами зв'язку.
5.4. При нещасних випадках робітник повинен уміти надати потерпілому першу медичну допомогу, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу і повідомити керівника.
5.5. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу робітник повинен зробити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу і повідомити керівника про нещасний випадок.
5.6. Робітник повинен вміти надати першу допомогу при опіках. Не слід стягувати з обпеченого місця одяг і видаляти білизну, що прилипла до рани.
При опіку очей електричною дугою необхідно робити холодні примочування розчином борної кислоти.

 
« Инструкция по тушению пожаров на подстанциях   Інструкція з охорони праці з безпечної експлуатації, зберігання і транспортування балонів »
электрические сети